Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2018 році присуджено науковцям Джеймсу П. Еллісону та Тасуку Хондзе за відкриття протиракової терапії, яка полягає в гальмуванні негативного імунного регулювання. «Імунна контрольна топотерапія» зробила революцію в лікуванні раку і кардинально змінила спосіб, у який можна ним керувати», — зазначають у Нобелівському комітеті.
У 90-х роках минулого століття в лабораторії Університету Каліфорнії (Берклі) Джеймс П. Еллісон вивчав Т-клітинний білок CTLA-4. Він був одним із кількох учених, які дійшли висновку, що CTLA-4 гальмує активність Т-клітин. Еллісон розробив антитіло, здатне зв’язуватися з CTLA-4 і блокувати його функцію. Перший експеримент він та його співробітники провели у 1994 році. Результати були вражаючими: миші з раком одужували завдяки введенню антитіл, які гальмували активність Т-клітин. Незважаючи на незначний інтерес фармацевтичної галузі, Еллісон продовжував активно вивчати протиракову стратегію в лікуванні людей. Перспективні результати незабаром вдалося отримати в кількох групах хворих. У 2010 році були отримані вражаючі ефекти у пацієнтів з меланомою — у декількох зникли ознаки залишкового раку.
У 1992 році, за кілька років до відкриття Еллісона, Тасуку Хондзе відкрив PD-1, інший білок, наявний на поверхні Т-клітин. У своїй лабораторії в Кіотському університеті він провів багато досліджень і виявив: PD-1, подібний до CTLA-4, гальмує Т-клітини, але працює за іншим механізмом. В експериментах на тваринах Хондзе також виявив, що блокування PD-1 є перспективною стратегією боротьби з раком. Клінічні дослідження тривали до 2012 року, коли одне з них чітко продемонструвало ефективність такої терапії в пацієнтів з різними типами раку. У деяких хворих вдалося досягти тривалої ремісії, а в кількох пацієнтів з метастатичним раком, стан яких раніше вважали невиліковним, з’явилася надія на одужання.
Після первинних досліджень, що показали наслідки блокади CTLA-4 та PD-1, науковці почали практикувати лікування, яке часто називають «імунною контрольно-пропускною терапією». Воно принципово змінило результати для хворих з певними видами раку. Однак така терапія спричиняє тяжкі побічні ефекти, які можуть навіть загрожувати життю. Вони зумовлені надмірною реакцією імунної системи, що спричиняє виникнення аутоімунних реакцій. Інтенсивне продовження досліджень наразі орієнтоване на з’ясування механізмів дії блокування CTLA-4
й PD-1 з метою підвищення ефективності терапії та послаблення побічних ефектів.
З двох стратегій лікування «контрольно-пропускна терапія» проти PD-1 виявилася ефективнішою. Позитивні результати спостерігають при раку легенів, раку нирок, лімфомі та меланомі. Нові клінічні дослідження вказують на те, що комбінована терапія, спрямована як на CTLA-4, так і на PD-1, може виявитися ще ефективнішою. Наразі тривають пробні терапевтичні випробування.
За матеріалами онлайн-видання «Українська правда»