До того часу, як Україну накрило пандемічною хвилею, питання бути чи не бути реформі спеціалізованої ланки медицини з 1 квітня було чи не найголовнішим у сфері охорони здоров’я. Однак, у медиків і зараз виникає тривога з цього приводу. Ті, хто вважає реформу непродуманою, а тарифи на медичні послуги заниженими, переконані: Болівар не втримає двох (коронавірус та переформатування системи «на ходу»). Оптимісти ж, навпаки, вбачають у новій системі вихід галузі з кризи. Чи вдасться знайти баланс інтересів, коригуючи нюанси реформи і чи залишаться незмінними її основні принципи? На запитання «ВЗ» відповідає Тетяна Бойко, директор Департаменту комунікацій НСЗУ.
Раніше передбачалося, що виділення коштів закладам через НСЗУ відбуватиметься за комбінованим принципом: 100% глобальної ставки у квітні, 90% у травні ( 10% – ставка на пролікований випадок), відповідно 80/20% у червні і так далі. Нині ж прийнято рішення про те, що три місяці поспіль лікарні отримуватимуть глобальний бюджет. Це пом’якшить «вхід» у реформу в умовах боротьби з пандемією.
Підписання договорів – на марші
ВЗ Як розподіляться кошти, виділені на Програму медичних гарантій?
ВЗ На якій стадії підписання договорів із закладами вторинної та третинної ланки?
– За планом, з 1 квітня усі заклади охорони здоров’я, які стали КНП, перейдуть на нову систему фінансування. На разі 1746 спеціалізованих медичних закладів подали пропозиції на укладення договорів з НСЗУ. З них 1637 отримали проєкти договорів (інші 109 не мають ліцензії на медичну практику або ще не автономізовані, чи надають послуги первинної медичної допомоги і вже мають відповідний контракт з НСЗУ, також це приватні заклади, які не підтвердили свою спроможність). Станом на 31 березня 1462 закладів вторинки вже підписали двосторонні контракти з НСЗУ. Інші – в процесі підписання, бо здебільшого виправляють технічні помилки (через те, що з’явився новий головний лікар, не накладеинй кваліфікований електронний підпис тощо).
Процес контрактування розпочався після того, як НСЗУ отримала від закладів заявки на підписання договорів за обраними пакетами медичних послуг (таких пакетів 26). Медичні заклади займалися оформленням своїх пропозицій впродовж трьох тижнів. За цей час НСЗУ отримала майже 10 000 заявок від 1746 КНП вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги.
Ми перевірили їхню спроможність надавати заявлені послуги (наявність відповідного обладнання, персоналу, забезпечення інших необхідних умов). Після цього надіслали їм проєкти договорів із сумами фінансування на медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій. Це – сигнал НСЗУ на згоду укласти договори, які керівники КНП мають підтвердити своїм кваліфікованим електронним підписом. Підписання договору з НСЗУ відбувається на платформі SmartTender в модулі SmartSign.
Серед заявників є понад 100 приватних клінік, які передусім претендують на надання пріоритетних послуг в рамках Програми медичних гарантій (рання діагностика онкологічних захворювань, лікування інфаркту та інсульту).
Комбінований принцип оплати пригальмують
ВЗ У зв’язку з пандемією закладам охорони здоров’я заборонено надавати планову медичну допомогу, тож вони не зможуть заробляти на послугах, про які заявили у своїх договорах.
– Це враховано. Раніше передбачалося, що виділення коштів закладам через НСЗУ відбуватиметься за комбінованим принципом: 100% глобальної ставки у квітні, 90% у травні ( 10% – ставка на пролікований випадок), відповідно 80/20% у червні і так далі. Нині ж прийнято рішення про те, що три місяці поспіль лікарні отримуватимуть глобальний бюджет. Це пом’якшить «вхід» у реформу в умовах боротьби з пандемією. При цьому заклади охорони здоров’я не звільняються від звітування перед НСЗУ за свою роботу, натомість прив’язки фінансування до кодування не буде. Відповідні зміни повинен затвердити Кабінет міністрів.
ВЗ Чи означає це, що всі заклади отримають стільки ж коштів, скільки й за аналогічний період минулого року?
– Ні, це стосується не всіх, частина лікарень отримає менше, або ж більше коштів, особливо якщо вони подавали заявки на пакети пріоритетних послуг. Наприклад, заклади охорони здоров’я Полтавщини в цілому отримають на 460 млн грн більше, ніж за субвенцією. Хтось утримається на традиційному рівні фінансування. Все залежить від пакетів, на які заклади підпишуть угоди з НСЗУ. Саме з огляду на цю ситуацію з резервного фонду НСЗУ місцевим бюджетам виділено 906 млн грн на підтримку діяльності лікарень під час пандемії (Уряд вже затвердив рішення про виділення цих коштів). Як саме вони розподілятимуться, вирішуватимуть місцеві органи самоврядування. Можливо, за рахунок цих грошей вони підтримуватимуть малопотужні лікарні, або ті, які ввійшли в перелік лікарень першої хвилі для лікування хворих на Covid-19. Зараз таких 240 , але за потреби їх перелік доповнюватиметься. Всі заклади, які займатимуться лікуванням хворих на Covid-19 і підпишуть контракт з НСЗУ, не залишаться без фінансування.
ВЗ Як саме воно відбуватиметься, адже пакету на лікування COVID-19 не існує? Чи враховуватиметься перебування пацієнта в реанімації, складність випадку тощо?
– Зважаючи на ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції, НСЗУ запропонувала розробку окремого пакету для надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19. У першу чергу на нього зможуть законтрактуватися лікарні, які входять згаданого вже переліку , тобто прийматимуть пацієнтів з COVID-19. Тим більше, що завдяки електронній системі охорони здоров’я можна оперативно моніторити зростання потреби у таких послугах, і не лише по регіонах, а й у конкретних закладах, де реєструється найбільше таких випадків. Тож кошти дійсно підуть за пацієнтами.
ВЗ Чи отримають необхідну підтримку інфекційні лікарні, адже лунають пропозиції поки що взагалі не включати їх у реформу, а фінансувати «за старим бюджетом»?
– Станом на 17 годину 31 березня НСЗУ уклала договір з усіма інфекційними лікарнями та медзакладами, які надаватимуть цей вид допомоги у межах терапевтичного пакету. Свої пропозиції подали 18 інфекційних медичних закладів у різних містах: Ужгород, Кривий Ріг, Івано-Франківськ, Харків, Хмельницький тощо. На фінансування цих інфекційних лікарень передбачено 101,2 млн грн. З тих коштів ( 906 млн грн), що НСЗУ перерозподілила з Програми медичних гарантій і рішенням Кабміну їх було направлено у субвенцію в регіони на підтримку діяльності лікарень під час пандемії, місцева влада зможе підтримати й інфекційні лікарні. Також інфекційні лікарні, (наприклад, Черкаська міська інфекційна лікарня, Харківська обласна інфекційна лікарня, Міська клінічна інфекційна лікарня м. Одеси) увійшли до переліку закладів першої хвилі, які прийматимуть пацієнтів з COVID-19. Тож вони зможуть укласти з НСЗУ договір на надання послуг з лікування пацієнтів з COVID-19 та отримувати за це кошти.
ВЗ Багато українських громадян, в тому числі й тих, хто нині повернувся із заробітків з-за кордону, не підписали декларацій із сімейними лікарями. Але й сімейні лікарі стверджують, що мають «повний набір» пацієнтів, а набирати додаткових вони не можуть через стримуючі коефіцієнти. Чи буде їх відмінено або навпаки підвищено ліміт? Або ж який інший варіант «приписати» мільйони вільних пацієнтів до наявної кількості сімейних лікарів?
– Кінцевого терміну укладення декларацій не існує. І кожен громадянин, у тому числі, і ті, які повертаються зараз з-за кордону, можуть обрати собі лікаря в будь-який момент. І зараз це дуже актуально. В електронній системі охорони здоров’я на сьогодні зареєстровано майже 23 000 лікарів первинки, які мають декларації з пацієнтами, і цього достатньо, щоб кожен зміг обрати свого лікаря. Людям важливо знати, що вони у своєму виборі не прив’язані до місця проживання чи прописки. Отже, якщо в амбулаторії біля дому лікарі вже набрали ліміт пацієнтів, можна звернутися у сусідній район, або знайти лікаря-ФОП, який уклав договір з НСЗУ і в якого також можна отримати весь пакет послуг на первинці. На сайті НСЗУ в розділі Е- дані є спеціальний дешборд, на якому можна подивитися, які заклади первинної допомоги є поряд і які лікарі ще не набрали оптимального обсягу практики. Також ви можете дізнатися про лікарів, які ще можуть набирати пацієнтів, зателефонувавши на контакт-центр НСЗУ за номером 16 77.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»