НСЗУ планує зміни в оплаті психіатричної допомоги

Програма медичних гарантій 2020 року викликала незадоволення більшості психіатричних закладів. Нововведення у вигляді перехідного фінансування допоможе їм вижити до кінця нинішнього року. Надалі ситуацію врятують тільки нові тарифи та нові пакети, вважають фахівці. І нові форми роботи – додають представники НСЗУ.

Чи буде досягнуто компроміс між мріями одних та планами інших і чи задовольнить він пацієнтів? Про це – розмова з директоркою Департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ Альоною ГОРОШКО.

Новий пакет медичних послуг «Мобільна психіатрична допомога»

ВЗ НСЗУ подала бюджетну декларацію на Програму медичних гарантій на 2021 рік. Які зміни плануються в ній щодо фінансування психіатричної галузі?

– Головна новація, яку ми запланували, це запровадження ще одного пакету з надання послуг психіатричного профілю – мобільна психіатрична допомога. Після завершення гострого перебігу хвороби багато пацієнтів можуть продовжувати лікування на амбулаторному рівні під наглядом сімейного лікаря або психіатра. Але частина з них з різних причин потребує допомоги вдома. Її зможуть надавати спеціалізовані мультидисциплінарні мобільні бригади, до складу яких обов’язково входитимуть лікар-психіатр, психолог, середній медичний працівник, а також соціальний працівник. Тобто пацієнтам з хронічними станами вдома може бути надана і медична і соціальна допомога. Але це не психіатрична «швидка», як може видатися на перший погляд. Тому замість терміну «Мобільна психіатрична бригада», краще вживати «Спільнотна команда з охорони психічного здоров’я», що точніше відображає суть її роботи. На разі ми розробляємо вимоги до працівників, які входять до такої бригади, а також до організації наданих нею послуг. Будь-який заклад, що відповідатиме таким вимогам, може створити мобільну психіатричну бригаду й укласти відповідний договір з НСЗУ.

Організація й оплата роботи мобільної бригади психіатричної допомоги

ВЗ Як оплачуватиметься робота мобільних бригад?

– Ми тільки починаємо готувати цей бюджетний запит і визначати, які методи оплати використовуватимемо. На разі пропонуємо глобальний бюджет, розрахований на основі кількості пацієнтів, якими такі бригади опікуватимуться. Сподіваюся, що з часом ми перейдемо на оплату за кожного пацієнта, але це станеться після того, як новий вид допомоги міцно «закріпиться» у вітчизняній психіатричній практиці. Розраховуємо, що одна бригада створюватиметься на 100 тис населення. Так є в розвинених системах, наприклад, у Великій Британії.

ВЗ Це нова форма роботи у вітчизняній психіатрії, чи прогнозуєте багато охочих її розпочати?

– Мені здається, що в перший рік на цей вид послуг законтрактується не дуже багато надавачів. Це дійсно новий для України вид послуг і для його поширення потрібен час. Аби розвивати таку послугу, потрібно не тільки її оплачувати, а й напрацювати відповідну нормативну базу під її надання (це завдання МОЗ), і затвердити стандарти надання цього виду допомоги, навчити лікарів та інший персонал працювати за новими вимогами. Тобто пропозиція НСЗУ може бути втілена за активної участі інших гравців. Втім, я сподіваюся, що вже в наступному році ми закладемо хороший старт розвитку стаціонарзамісної психіатричної допомоги.

Чинний тариф на психіатричну допомогу буде збільшено за рахунок коефіцієнтів

ВЗ Чи не скорочуватиметься у зв’язку з цим фінансування та обсяг і без того єдиного на сьогодні пакету надання стаціонарної психіатричної допомоги?

– Жодним чином. Навпаки, ми розмірковуємо над тим, аби він став економічно виваженішим, більше задовольняв заклади і потреби пацієнтів. Наразі існує єдиний середньозважений тариф – 7400 грн. Ми добре розуміли, що деякі стани потребують більш тривалого лікування у стаціонарі, тому вони обходяться дорожче. Але використали середньозважений тариф, бо на той час НСЗУ не мала достовірних даних про кількість госпіталізацій у психіатричних закладах та їх структуру. Зараз ситуація починає змінюватися. Тож запланували у 2021 році запровадити коригувальні коефіцієнти відповідно до діагнозу пацієнта, який отримує стаціонарне лікування. Їх розмір залежатиме від складності станів і обґрунтованої ними тривалості перебування хворих у стаціонарі. Також запланували збільшення самої ставки за пролікований випадок, але чи буде це реалізовано, залежить від того, чи затвердить Верховна Рада України бюджет, необхідний для фінансування нової Програми медичних гарантій на наступний рік.

Оплата за примусове лікування – поза межами Програми медичних гарантій

ВЗ Хто і як платитиме за утримання та лікування хворих, які скоїли тяжкі злочини і перебувають на примусовому лікуванні?

– У 2020 році ці кошти закладено в перехідну субвенцію – МОЗ України розробило окрему програму, згідно з якою оплачуватимуться послуги, котрі не увійшли до Програми медичних гарантій. В такий же спосіб зараз отримуватимуть фінансування будинки дитини, бюро судово-медичної експертизи тощо. Після тривалих дискусій було вирішено, що утримання згаданих осіб у закладах психіатричного профілю не є медичною послугою, яка має бути гарантованою для всіх громадян. Тим більше що це клопіт не лише системи охорони здоров’я, а й пенітенціарної служби.

Чи зможуть психіатричні заклади надавати соціальні послуги

ВЗ На разі психіатричні заклади виконують ще одну невластиву їм функцію – утримання хворих, яких просто нікуди виписати. Чи не передбачаються виплати на таких пацієнтів, наприклад, через Мінсоцполітики?

– На сьогодні закупівля соціальних послуг відбувається на рівні громад або регіонів. Якщо там вбачають потребу в таких послугах, то вони можуть виділити кошти на їх закупівлі з місцевих бюджетів (через тендерні процедури). Тобто потенційно психіатричні заклади можуть надавати й соціальні послуги. Однак зараз це виглядає як перекладання витрат на інший бюджет. Тому найкращий варіант – вирішити проблему інституціалізації більшості пацієнтів психіатричного профілю, повернути їх у соціум, де б вони могли отримувати необхідну допомогу, в тому числі й медичну. Тому ми й робимо акцент на амбулаторні послуги.

Сімейних лікарів не зобов’язуватимуть вести хворих з розладами психіки

ВЗ Існує думка, що сімейні лікарі також можуть вести хворих з розладами психіки. НСЗУ готова доплачувати їм за таку роботу чи це вважатиметься вже оплаченою послугою в межах капітаційної ставки?

– Я вважаю, що на сьогодні первинна ланка не готова до ведення хворих з розладами психіки, тим більше зі складними патологіями, які призводять до госпіталізації у психіатричні заклади. Для цього потрібні додаткові знання, досвід, навички. НСЗУ може окремо стимулювати сімейних лікарів взяти на себе лише частину такої роботи, але поки що ми не обговорювали подібних перспектив. Тому наразі завдання сімейних лікарів дещо інші, наприклад, раннє виявлення захворювань, вторинна профілактика тощо.

Доказові методи реабілітації можуть увійти в основний пакет

ВЗ Реабілітація таких хворих не менш важлива. Чи з’явиться відповідний пакет у новій Програмі медичних гарантій?

– Наразі ми оцінюємо таку можливість, в тому числі й фінансову – знову ж таки багато чого залежатиме від майбутнього бюджету Програми. Але проблема не лише в коштах. Потрібно з’ясувати, про які саме методи йдеться. У психіатрії дуже складно встановити межу між лікуванням та реабілітацією. І багато з тих реабілітаційних заходів, що нині використовують у вітчизняній психіатричній практиці, не мають доказової бази. Наприклад, малювання, «трудотерапія», дельфінотерапія – це не доказово, тож НСЗУ не може за них платити. Натомість відомі у світі методи, котрі часто називають реабілітаційними, насправді є складовими лікування. Їх перелік досить обмежений і такі послуги у нас не дуже розвинені. Тож ми будемо консультуватися з лікарями-психіатрами з приводу того, що слід вважати доказовою реабілітацією, і чи варто на ці послуги формувати окремий пакет. Можливо, потрібно зробити відповідні розрахунки на них у межах «лікувальних» пакетів.

ВЗ Дитяча психіатрія має свої особливості. Вона буде виділена в окремий пакет?

– На разі ми не вбачаємо такої потреби. У вимогах до надання послуг з психіатрії вказано, що їх має надавати лікар-психіатр чи лікар-психіатр дитячий. Тобто якщо заклад обслуговує дитяче населення, він має подбати про відповідні кадри. Інших специфікацій не передбачено.

«Доступні ліки» – від депресії, епілепсії та інших розладів

ВЗ Чи стануть доступнішими ліки для пацієнтів із психічними розладами?

– Так. Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою «Доступні ліки», буде оновлюватися. Зокрема, ми пропонуємо включити до нього препарати для лікування досить широкого спектра психічних захворювань (шизофренія, афективні розлади, в тому числі депресія, невротичні розлади та епілепсія). Попередні розрахунки засвідчують, що на їх реімбурсацію потрібно до 600 млн грн. Це цілком підйомні для державного бюджету кошти. Тому НСЗУ відстоюватиме свою пропозицію, аби пацієнти з психіатричними захворюваннями теж мали доступ до реімбурсованих препаратів. До того ж перелічені захворювання становлять значну частку хронічних станів у психіатрії, які потребують тривалого лікування. На разі разом з експертами уточнюємо їх перелік, а також перелік лікарських засобів, які є найефективнішими, аби повернути пацієнтів у суспільство і зробити їх життя комфортнішим.

 Світлана Тернова, «ВЗ»