Свої останні брифінги до (30 червня) і після підписання заяви про відставку (2 липня) Олександр Квіташвілі провів в образі гарного хлопця, що став жертвою непереможної корупційної системи. Виявилося: практично всі депутати, включаючи представників профільного Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заважали йому проводити реформи. Отже, наостанок, майже колишній очільник МОЗ поставив Україні невиліковний діагноз: у його особі країна втратила «перший і останній шанс розпочати реформи охорони здоров’я».
30 червня, дізнавшись про намір депутатів фракції «Блок Петра Порошенка» ініціювати його негайну відставку, О. Квіташвілі розпочав брифінг саме з коментаря на цю тему в дусі «все пропало».
Він заявив, що хмари над ним згустилися саме тоді, коли «у нас все готово, щоб закупівлі відбувалися нормальним прозорим цивілізованим європейським шляхом»: «Я розумію, що дуже багатьох товаришів хвилюють ті 4 млрд грн, які розподіляються під час закупівель ліків. Розумію, що багато товаришів, які засіли в системі охорони здоров’я, втрачають свої доходи. Розумію, що коли Верховна Рада прийме наші закони, ці товариші втратять можливість продовжувати свою діяльність. Розумію, що це їх останній бій проти першого і, я думаю, останнього шансу розпочати реформи охорони здоров’я».
За словами Квіташвілі, система вже півроку (усю його каденцію) чинить опір змінам.
«Кілька останніх місяців ми лише відбиваємося і відстрілюємося,» — сказав О. Квіташвілі.
«Ситуація абсолютно зрозуміла, — запевнив очільник МОЗ, — деяким товаришам реформи не потрібні. Їм потрібно, щоб все залишалося так, як було протягом останніх 25 років. Щоб тихо пиляли гроші, тривали кризи, які дають змогу закуповувати ліки «під шумок». Щоб медичні заклади так і залишилися радянськими, під державним контролем».
Також О. Квіташвілі підозрює: його опала пов’язана зі зменшенням кількості експертів у МОЗ, що визначають, які препарати повинні закуповуватися за державними програмами: «Шквал невдоволень піднявся після того, як ми змінили систему закупівель. На сьогодні одна експертна група визначає всі номенклатури препаратів за 19 державними програмами. Раніше 20 осіб у кожній групі приймали рішення і найчастіше — нелогічні: одні препарати закуповувалися брендові, інші небрендові, ніхто не міг пояснити, за яким принципом це робилося.
Найцікавіше, що не було з кого спитати. Колективна відповідальність — це найгірша відповідальність. І система зацікавлена в тому, щоб її зберегти, щоб ніхто ні за що не відповідав. Ми хотіли провести зразкові, прозорі тендери. Планували запропонувати співпрацю прокуратурі, СБУ, МВС, Антимонопольному комітету».
«Чи залишитеся ви в Україні після відставки?» — запитав Міністра один із журналістів, але О. Квіташвілі до того розлютився, що здавалося, від нього зараз дістанеться на горіхи й Президентові, й державі, що надала йому громадянство.
«Якщо мене відправлять у відставку, залишатися в Україні немає жодного сенсу! Я приїхав сюди працювати. Якщо моя робота нікому не потрібна, мене нічого не затримує! Абсолютно!
У мене немає політичних інтересів. Я не хочу балотуватися в депутати Верховної Ради, не хочу йти в інше міністерство, не хочу йти в бізнес в Україні — мені це не цікаво».
Проте вже на брифінгу 2 липня, підписавши заяву про звільнення й вгамувавши емоції, О. Квіташвілі уточнив, що не поспішатиме з від’їздом («Поки мене не відпустить Верховна Рада, я залишаюся на місці») і навіть готовий допомагати новому Міністру, який прийде після нього.
У тому, що «в медицині катастрофічна ситуація — лікарні в незадовільному стані, а хірурги працюють по 24 години за операційним столом за 2 тис. грн зарплатні і повинні заглядати в кишені пацієнтам», очільник МОЗ не вбачає ані краплі своєї вини. Але на уточнююче запитання журналістів, які саме докорінні зміни закладені в останній законопроект МОЗ, Квіташвілі відповів доволі несподівано: «Основні принципи залишилися, там чисто технічні питання, деякі терміни пересунулися. Там порівняльна таблиця на 100 сторінок, неможливо все переповісти. Але це був дуже добрий процес, усі міністерства допомагали».
«Дуже добрий», «прозорий», «цивілізований», «європейський» — промови Квіташвілі були просто перенасичені цими медитативними епітетами. Чим він власне і запам’ятався.
Роман БАРАШЕВ, спеціально для «ВЗ»
