Перший заступник Міністра охорони здоров’я Олександра Павленко розповіла про проведення аудиту державних підприємств з метою виявлення таких, що були створені для корупційних оборудок, та про впровадження механізмів для підвищення конкурентної спроможності медзакладів.
— Які конкретні кроки вдалося зробити вам або команді нового Міністра для того, щоб почалися реформи і боротьба з корупцією?
— Я навіть не вважаю це реформою — це must have, тобто те, що має робитись обов’язково. Стосовно корупції у Міністерстві скажу так: нею пронизано майже все Міністерство, на жаль, і весь простір навколо нього. Йде робота з виявлення цих схем. Спочатку треба подивитись, яким чином вони були побудовані, на яких нормативно-правових актах базуються. Коли я особисто буду бачити ці прогалини в законодавстві, то подаватиму законодавчі ініціативи щодо заповнення цих прогалин. Ну і, звичайно, треба виявляти людей і — як правовий наслідок — передавати ці справи, епізоди до правоохоронних органів.
— Сьогодні відбувається аудит лікарень і поліклінік?
— …А також державних підприємств у сфері охорони здоров’я, державних установ.
— Скільки триватиме цей етап, і яка мета цього аудиту?
— Зараз відбувається, так би мовити, лікбез — почався облік державних підприємств. До лікарень ми ще не дійшли. Я особисто займаюсь аудитом державних підприємств, але, підкреслю, це не фінансовий аудит. Я вивчаю список підприємств: чим вони займаються, для чого були створені, їх значимість для ринку.
— Це оптимізація?
— Оптимізація. Тому що кожна з цих установ фінансується. Деякі з них отримують нуль із бюджету, але вони живуть із дещо незрозумілих нам прибутків. Деякі були створені як проміжна ланка в певній схемі. Наприклад, у 2013 році деякі підприємства відкрито були створені для певних схем, пов’язаних із будівництвом у сфері охорони здоров’я. У списку цих державних підприємств я знаходжу такі, що є носіями і власниками прав на інформаційні бази, якими користується вся система охорони здоров’я. Тобто якщо завтра ці державні підприємства з усіма цими базами підуть, може статися інформаційний колапс. Але коли я починаю працювати з ними, пропоную їм передати авторські права, розпочати діалог із цього приводу, то бачу їх реакцію й розумію: буде складно.
Після аудиту державних підприємств розпочнеться аудит медичних закладів. Тут вирішуватиметься питання про їх правовий статус. Одне з основних невирішених тривалий час питань — це організаційно-правова форма лікарні. Якщо лікарня не має статусу державного підприємства, а 99,9% не мають такого статусу, вона не може легалізувати свій фінансовий потік, офіційно укладати договори, які має можливість і зобов’язана укладати.
Зараз у концепції переходу лікарні у статус державного підприємства дуже багато прихильників, але більшість все ж таки проти. І ми розуміємо, чому. У першу чергу проти головні лікарі. Проте є прогресивні люди. Вони розуміють, що втрачають кишенькові гроші і втрачають гроші в конвертах, але водночас отримують легальну процедуру. Якщо їх клініка є конкурентоспроможною, тобто має професуру й оперуючих фахівців високого рівня, вона виживе. А управлінські якості медиків і статус державного підприємства підвищать її конкурентну спроможність. Головні ж лікарі, які, на жаль, не володіють управлінськими навичками і просто звикли існувати на системі «давальницької» сировини, будуть змушені опановувати управлінські функції й систему фінансування та бухгалтерії.
— Дуже давно обговорюється тема медичного страхування. Ставлення Міністра й ваше особисте до страхової медицини? Чи буде вона впроваджуватись найближчим часом і в якій саме формі?
— У Концепції реформування медичне страхування заплановане. Але одразу скажу, щоб не було з цього приводу ілюзій або щоб не казали, ніби ми противники страхової медицини — можливості запровадження цієї ідеї у 2015 році не бачимо. Чому? Поясню. По-перше, для цього потрібна економічна платформа. По-друге, є питання до картини здоров’я, яку ми маємо на момент початку реформ. Існують 2 базові показники для оцінки ситуації в країні: дитяча смертність і середня тривалість життя. Показники жахливі! Коли країна вирішує питання медичного страхування, іноземні страхові компанії, які, можливо, колись прийдуть в Україну і будуть перестраховочними компаніями, теж дивляться на ці показники та вирішують, чи можуть вони зайти в країну, наскільки готові запропонувати свої послуги перестрахувальників.
— І за таких показників вони не готові?
— При таких показниках треба багато чого робити з точки зору економіки… Можливо, до кінця року ми будемо планувати тільки нормативні зміни. У плані це точно є.
— Ще одне вкрай проблемне питання — тендерні закупівлі. Була ідея передати тендери на закупівлю ліків міжнародним організаціям…
— Нині це не ідея, а абсолютна реальність, яка вже починається і дуже скоро дасть результати.
— Невже ми не можемо подолати корупцію без сторонньої допомоги?
— Для мене Біблією в цьому питанні стала Коаліційна угода, укладена на початку процесу реформування в країні. Там 2015-й визначається як транзитний рік для здійснення реформи у сфері закупівель, у першу чергу вакцин та лікарських засобів. І саме у цей період ми пропонуємо здійснювати закупки через ВООЗ та ЮНІСЕФ, тобто через міжнародні організації, які створені за статутом ООН. Це агентства з високим міжнародним статусом, яким можна довіряти. Але знову підкреслю: не йдеться про те, що так буде завжди. Що здійснюється у цій сфері? Днями ми проводили круглий стіл. Можу сказати, що він майже підсумковий, тому що напередодні на моєму столі лежав готовий законопроект щодо передачі функцій закупівлі міжнародним організаціям. Одразу зазначу, що йдеться не про всі лікарські засоби, не про всю медичну техніку: через ці організації можна закупити лише певну їх частину, оскільки вони просто не беруть опції, по яких не працюють. До 30% загального обсягу ліків, яких ми потребуємо, можна закупити через ВООЗ та ЮНІСЕФ.
За матеріалами «Громадського радіо»
