В Україні протягом багатьох років реєструється збільшення показника захворюваності на серцево-судинні захворювання та смертності від них. В ДУ ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України є спеціальний відділ, де вже 35 років поспіль займаються моніторуванням епідеміологічних умов формування таких хвороб. Його провідний науковий співробітник Олена Кваша розповіла «ВЗ», як українці власноруч завдають шкоди своїм серцям.
ВЗ Увесь світ говорить про епідемію неінфекційних захворювань. Чи хвилює ця проблема Україну?
— Останнім часом профілактиці основних неінфекційних захворювань приділяється все більше уваги, особливо це стосується онкологічних патологій і серцево-судинних недуг, які становлять 65% від загальної кількості хвороб. У виникненні цих захворювань основну роль відіграють так звані фактори ризику. На сьогодні їх виділено понад 250, і подальший пошук триває. Із цього загалу свого часу виокремили основних «провокаторів», впливаючи на які можна регулювати епідемію неінфекційних захворювань. Потім їх розсортували на модифіковані та немодифіковані. До другої групи належать стать і вік хворого, на які вплинути неможливо, а до першої — фактори, що піддаються корекції.
Мова йде про тютюнопаління, недостатню фізичну активність, нездорове харчування та ризики, зумовлені ними, — підвищений артеріальний тиск (АТ), ожиріння й порушений обмін ліпідів. Впливаючи саме на ці фактори, більшість розвинених країн досягла суттєвого зниження смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ).
Олена КВАША, провідний науковий співробітник відділу популяційних досліджень ДУ ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наукДо речі, більш універсального згубника для організму, аніж паління, годі й шукати. Інші фактори ризику діють на ту чи іншу систему організму, тоді як знайти орган, непідвладний шкідливому впливу паління, просто неможливо! Раніше його асоціювали з онкологічними захворюваннями бронхолегеневої системи, наразі ж доведено: серце та судини страждають від тютюнових смол набагато більше. На жаль, саме інфаркти, асоційовані з палінням, — бич сучасної молоді! Згідно з результатами масштабного дослідження, проведеного американськими вченими, всі інфаркти у людей віком до 40 років пов’язані саме із цією згубною звичкою. Ще одна суттєва проблема сучасності, яка, на жаль, майже не вирішується в нашій країні, — жіноче паління.
ВЗ Які ще ССЗ окрім інфарктів безпосередньо пов’язані з тютюнопалінням?
— Ще в 1965 році О. Л. Мясников застосував термін «функціональна стенокардія курців», а O. Auerbach зі співавторами говорили «про серце курця». У результаті великих епідеміологічних, клінічних й експериментальних досліджень, що характеризуються високим рівнем доказовості даних, встановлено стійкий і патогенетично обґрунтований зв’язок паління з розвитком і прогресуванням таких ССЗ, як раптова коронарна смерть, церебральні судинні порушення, оклюзія периферичних судин, аневризма аорти, стеноз ниркових артерій, що нерідко супроводжується резистентною артеріальною гіпертензією, порушення згортання крові.
Виділяють чотири основні механізми ураження серцево-судинної системи: гіперкоагуляція, порушення доставки кисню монооксидом вуглецю, звуження коронарних судин, загальні несприятливі гемодинамічні ефекти. Паління розглядається як один з найважливіших факторів, котрий детермінує рівень плазмового фібриногену, який у курців на 0,15-0,40 г/л вищий, аніж у тих, хто ніколи не палив. Виявлено також зворотний зв’язок між вмістом у крові альбуміну й інтенсивністю паління.
ВЗ Повернімося до питання боротьби з неінфекційними захворюваннями: яких заходів вживали в нашій країні, щоб зменшити кількість курців?
— Ще у 80-ті роки минулого століття розпочалася загальнонаціональна програма інтегрованої профілактики хронічних неінфекційних захворювань (СІNDІ-Україна) у рамках Європейської міжнародної програми СІNDІ (Countrywide Integrated Noncommunicable Diseases Intervention Programme). Її фінансувала ВООЗ, але згодом припинила. У рамках програми були створені відділи популяційних досліджень, які вивчали зрізи профілів ризиків різних груп населення щодо різних ССЗ, адже важливо об’єктивно оцінювати нинішню ситуацію, аби розраховувати вектори для руху в майбутньому. Саме цим наш відділ і займається багато років, тому недооцінювати інформацію, зібрану нами, не просто не варто, а небезпечно.
Увесь цивілізований світ багато років шукає методи та способи боротьби з тютюнопалінням. У рамках СІNDІ ми проводили перші програми компанії Quit & Win, куратором якої в Україні була я. Уперше така подія відбулася в 1994 році, до неї було залучено 60 тис. людей по всій Європі. В Україні програма «Кинь курити і переможи» проводилася із 1996 року. У 2000 році в ній взяла участь 2291 особа.
Суть програми полягала в наступному: будь-який громадянин країни віком понад 18 років, що палить не менше одного року, заповнював реєстраційну картку, залишав інформацію про кількість викурених за добу цигарок, стаж паління, попередні спроби відмови від згубної звички й обіцяв не палити місяць. За це він ставав учасником розіграшу цінних призів. 62% учасників програми мали намір взагалі більше не палити, а 21% — розраховували протриматися без цигарок лише місяць.
Другою людиною, яка брала участь у дослідженні, був так званий гарант — друг або родич, що мав спостерігати за курцем і чесно сказати, чи вдалося тому втриматися. У всьому світі акція була побудована на довірі. Протягом одного місяця вдалося втриматися від паління 76% учасників. Quit & Win довела: більшість курців позитивно ставиться до подібних експериментів, на відміну від залякувань. Почали говорити не про шкоду, спричинену тютюновими смолами, а про позитивні зміни, які людина відчуває, коли кидає палити… Але згодом Україна підписала «рамкову конвенцію», і перед нами постали зовсім інші завдання.
ВЗ Про що саме йде мова?
— Ми перейшли на законодавчі акти, які обмежували паління в громадських місцях. Боротьба з тютюнопалінням — проблема багатошарова. Звичайно, основний удар має взяти на себе держава, але й без участі суспільних організацій та лікарів жодна стратегія не матиме успіху. Тобто боротьба з палінням ведеться одразу на трьох рівнях: індивідуальному, популяційному та державному. І якщо на популяційному рівні в нашій країні спостерігалися деякі зміни й раніше, то на державному така боротьба лише декларувалася.
Звичайно, прийняті обмеження посприяли зменшенню паління в людних місцях, але це подіяло лише на молодшу вікову групу. А ті курці, що палять давно й багато, так і залишилися байдужими до букви закону. Вирішити проблему паління в цій групі обмежувальними або регуляторними методами та заходами нереально! Більше того, на таких людей не впливає навіть підвищення цін на тютюнові вироби. У затятих курців такі методи викликають лише агресію. А наші статистичні дані свідчать, що у відсотковому відношенні група злісних курців не змінилася за всі ці роки ані на відсоток — це досі десятина.
Шукаючи джерела впливу на згаданих осіб, ми запитували в наших пацієнтів: «На що саме ви могли б відреагувати? Що могло б змусити вас відмовитися від паління?» Жоден з опитаних не вказав, що економічні важелі впливу для нього є визначальними. Більшість дотримується девізу: «Палив, палю і буду палити» — й жодні залякування чи вмовляння на них не діють. Так само не ефективні й загрожуючі написи на пачках цигарок.
Було проведено дослідження, яке чітко з’ясувало: жахливі картинки та лозунги працюють лише на початковому етапі, згодом ніхто їх не читає. Абсолютна більшість курців точно знає, що паління спричиняє певні захворювання, але мало хто асоціює їх із собою. Коли я починаю розповідати пацієнтам про вплив паління на дозування ліків, скажімо, для зниження артеріального тиску, вони дуже дивуються, адже не вбачають жодного зв’язку. Тоді як на тлі лікування і метопрололу тартратом, і тіазидовим діуретиком у курців реєструють вищі значення ЧСС, гематокритного числа, а також більшу кількість серцевих нападів за однакового з некурцями рівня діастолічного АТ. Люди кидають палити лише на певний час після серцевої катастрофи, і половина з них після інфаркту, тільки-но стає легше, знов пвертається до цигарки. Між логікою та згубною звичкою — прірва!
ВЗ Чи можуть допомогти таким злісним курцям продукти зниженого ризику і яке ваше ставлення до них?
— Моя позиція щодо цього питання неоднозначна. Результати досліджень, у яких вивчали ефективність електронних цигарок, — дуже суперечливі! Як правило, вони заангажовані… Масштабних і достовірних досліджень систем доставки нікотину до організму, що ефективно допомагають позбутися цієї згубної звички, я не знайшла. На сьогодні жоден із дослідників цієї проблеми мене не переконав!
ВЗ Що могло б вплинути на ваші переконання?
— Лише власне дослідження. Я впевнена в експериментах, що проводяться в нашому науковому закладі або відділі. Свого часу ми виконали велике проспективне дослідження, що тривало 20 років. У ньому взяли участь 2500 осіб віком 40-50 років. У всіх були різні фактори ризику ССЗ. Жоден з тих, хто випалював у день пачку цигарок і більше, до кінця дослідження не дожив. Тобто, коли я кажу, що в нашій країні саме паління — другий за значущістю фактор ризику виникнення тяжких ССЗ, то я впевнена в достовірності своїх слів. А до чужих досліджень систем доставки нікотину в мене поки що більше запитань, аніж довіри. Нарівні з цим є категорія осіб, які самостійно переходять на продукти зниженого ризику. І коли вони мене запитують, чи правильно вчинили і чи зменшить це загрозу виникнення ССЗ, я не знаю, що їм відповісти. Єдине: можу рекомендувати повну відмову від паління. Але беручи до уваги ту групу людей, які є затятими курцями й не можуть кинути палити через психологічну залежність, таки варто детальніше дослідити альтернативні продукти.
Наш відділ хотів би в експерименті порівняти стан серцево-судинної системи тих пацієнтів, що перейшли на продукт зниженого ризику, із тими, котрі використовують звичайні цигарки. І найближчим часом ми плануємо таке масштабне дослідження. Устаткування в нас є. Конче потрібні реактиви та, звичайно, фінансування.
Необхідно перевірити, чи впливають продукти зниженого ризику на ендотеліальну функцію судин, яка відіграє ключову роль у розвитку та прогресуванні ССЗ. Ми виділили достатню кількість параметрів, які потрібно детально вивчити. Для цього варто застосувати тести дозованого фізичного навантаження, холтерівське моніторування, ехокардіографію та лабораторні аналізи. Усі показники слід реєструвати на початку дослідження, через три та шість місяців. Тобто нам потрібно об’єктивно з’ясувати, що ж змінюється, коли пацієнт звичайну цигарку міняє на електронну систему доставки нікотину. Але це поки «декларація про наміри»…
Якби нам створили відповідні умови, ми б провели таке дослідження на високому рівні. У рамках такого експерименту ми можемо робити висновки тільки про функціонування серцево-судинної системи, тому подібні дослідження мають проводити пульмонологи та інші спеціалісти.
ВЗ Яка роль психологічної корекції в лікуванні залежностей?
— Психологічна підтримка надзвичайно важлива, адже у більшості курців саме психологічна залежність! При поліклініках мають функціонувати кабінети, де допомогти таким особам відмовитися від паління могли б кваліфіковані спеціалісти. Хоча надавати підтримку повинен кожен лікар під час прийому пацієнта.
ВЗ Якою, на вашу думку, має бути ідеальна антитютюнова стратегія?
— Більшість країн, які досягли успіху в цьому питанні, прийняли одну й ту саму стратегію: заборона паління в громадських місцях, продаж цигарок у спеціальних магазинах (вони не повинні бути як на долоні в молоді!), повна відсутність реклами, у тому числі прихованої. Як приклад можна навести Фінляндію — саме з неї почалася акція Quit & Win. Фіни застосували стратегію заохочення й відмовилися від залякування. Наприклад, коли в цій країні зайшла мова про здорове харчування, вони обладнали в супермаркетах стійки з безкоштовними свіжими салатами. Директор Національного інституту здоров’я Фінляндії на власному прикладі кожен тиждень демонстрував аспекти здорового способу життя. Особистий приклад для більшості людей є надзвичайно важливим при формуванні власного способу життя. Але все це має відбуватися на постійній основі, тоді поступово формується прошарок людей, для яких паління чи вживання алкоголю — нонсенс, а спорт і здорове харчування — буденне життя. Тобто для мене ідеальна стратегія поєднує лікаря, який готовий допомогти, людину, що хоче кинути палити, та суспільство, котре за підтримки держави створює для цього всі умови.
Розмову вела Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
