Але чи вдасться їй приховати спільні бізнес-інтереси з Петром Багрієм, Олегом Мусієм і Філею Жебровською?
У 2014 році тодішній Міністр охорони здоров’я Олег Мусій рекомендував призначити на посаду свого заступника Наталю Лісневську. Його не збентежило, що вона не мала досвіду роботи ані у сфері охорони здоров’я, ані на керівних посадах, а була скромним викладачем юридичних кафедр Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова та Національного авіаційного університету.
Щоправда, амбіції Н. Лісневської шукали визнання і в інших галузях: вона неодноразово, але безуспішно, балотувалася на виборні посади від партії «Собор» Павла Жебрівського, молодшого брата власниці й гендиректора фармзаводу «Фармак» Філі Жебровської.
Уже через місяць роботи в Міністерстві Мусій перепідпорядкував своїй протеже Державну службу України з лікарських засобів (Наказ МОЗ України від 19.06.2014 р. №274-к) і ключові структурні підрозділи МОЗ, які відповідали за проведення тендерних закупівель:
- юридичне управління — за узгодження тендерних процедур, документацію конкурсних торгів та внутрішні накази МОЗ, що стосувалися тендерів;
- сектор з питань запобігання та виявлення корупції — за боротьбу з корупцією в системі держзакупівель;
- управління фармацевтичної діяльності — за реєстрацію препаратів, що могли закуповуватися за бюджетні кошти, та за реєстрацію граничних цін, без декларування яких фармпідприємство просто не могло брати участі в торгах МОЗ.
У журналістських розслідуваннях 2014 року згадувалося, що Н. Лісневська активно «кришувала» діяльність радників колишнього Міністра Раїси Богатирьової — Віктора Чумака та Ольги Баули, які контролювали реєстрацію лікарських засобів через ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я». До речі, нині Віктор Чумак — радник Філі Жебровської. Також мова у ЗМІ йшла про те, що робота МОЗ України контролюється групою Петра Багрія, відомого фармолігарха, якого називають лобістом призначення О. Мусія на посаду Міністра в першому післяреволюційному Кабміні. Петро Багрій також очолює асоціацію «Виробники ліків України», котру фінансує «Фармак» Філі Жебровської.
26 травня 2015 року, через два місяці після того, як Кабмін звільнив Н. Лісневську з посади заступника Міністра охорони здоров’я, вона заснувала одразу дві компанії: ТОВ «Кейфармгруп» і ТОВ «Укрмедстар» (дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України). Разом з Н. Лісневською співзасновником значився Микола Шпаковський, офіційний помічник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець. Він нібито переміг у «чесному конкурсі» на цю посаду, про що тоді вона урочисто повідомила користувачам соцмереж. От тільки Ольга Вадимівна чомусь не додала, що спільні з Лісневською компанії її помічник створив за три місяці до «чесних виборів» у помічники, а з 2014 року під протекцією Олега Мусія той самий М. Шпаковський просував проект Всеукраїнського об’єднання «Українська футбольна асоціація медиків». На XXIV Міжнародній виставці «Охорона здоров’я 2015», що відбулася в Києві восени 2015 року, Голова профільного Комітету Ольга Богомолець позувала фотографам на фоні стенду Миколи Шпаковського, де рекламувалися «медичний футбол» і «послуги міжнародного медичного туризму» під маркою «Укрмедстар» — компанії, 50% якої належало Наталі Лісневській. Друга компанія, ТОВ «Кейфармгруп», ще цікавіша: основний вид її діяльності — оптова торгівля ліками.
Однак після появи журналістських розслідувань про зв’язок Ольги Богомолець з Наталею Лісневською, протеже Олега Мусія й родини Жебровських, довелося вживати певних заходів. 40-відсоткову частку Наталі Лісневської у фармкомпанії ТОВ «Кейфармгруп» було передано ще одному співзасновнику — Олександру Онищенку, а 50% власності в ТОВ «Укрмедстар» відійшли Миколі Шпаковському. Примітно, що вихід Лісневської з бізнесу відбувся з різницею в 1 день — 25 травня 2016 року вона попрощалася з ТОВ «Укрмедстар», а 26 травня — з ТОВ «Кейфармгруп». До речі, О. Богомолець в одному з інтерв’ю стверджувала, що не знайома з Петром Багрієм близько. Мовляв, бачилися десь лише один раз. Хоча знавці фармринку давно в курсі про кумівські стосунки Багрія та Богомолець.
Але в Ольги Богомолець, як завжди: «І я — не я, і хата не моя».
За матеріалами Pharma.net.ua
