30 серпня у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова вперше у Східній Європі провели відеоторакоскопічну операцію на серці з мінімальним розрізом. Ідеться про виконання мініінвазивних пластичних втручань на клапанах серця з використанням відеоторакоскопії. З консультативною метою під час операції був присутнім відомий спеціаліст у галузі торакоскопічної кардіохірургії в Європі професор Жан Франсуа Обадья (м. Леон, Франція). Після проведення втручання наші спеціалісти та іноземний колега відповіли на запитання журналістів.
Геннадій КНИШОВ, академік, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова:
— Наш Інститут виконує за рік понад 5 тисяч операцій — це близько 30 на день. Ми працюємо на рівні кращих клінік світу: як за кількістю операцій, так і за результативністю.
Але в усьому світі простежується тенденція удосконалення втручань на серці. До цієї мети можна прийти двома шляхами — ендоваскулярним і за допомогою маніпуляторів, які вводяться через маленькі отвори у грудній клітці. Для нашого Інституту закуплено обладнання для другого виду втручань, і сьогодні ми провели першу операцію з його використанням для реконструкції мітрального клапана.
Дану технологію можна використовувати і при інших патологіях. Наприклад, ми пристосували маніпулятори для лікування емболії легеневої артерії. З їх допомогою ми «заходимо» у судину, на екрані спостерігаємо її внутрішню структуру й акуратно видаляємо емболи, які виявляємо. Людей, котрі потребують подібних операцій, дуже багато. Тільки з клапанною патологією в Україні спостерігається близько 10 тис. пацієнтів на рік. Усім їм можна допомогти малотравматичним способом. Вартість таких операцій за кордоном — більше 70 тис. у.о. Для наших пацієнтів дані операції абсолютно безкоштовні.
Олексій КРИКУНОВ, доктор медичних наук, завідувач відділення хірургічного лікування інфекційного ендокардиту:
— Лікування інфекційних ендокардитів — провідний напрям в Інституті. Наше відділення має найбільший у світі досвід — понад 4 тисячі пацієнтів. Показники летальності з цією патологією у нас також найкращі: післяопераційна смертність усього 1,5%, рецидив — 0,4%. Цих результатів вдалося досягти завдяки старанням усього колективу та впровадженню нових технологій. Сьогоднішнє оперативне втручання — інновація, яка стала реальністю завдяки французьким колегам. Наш перший пацієнт — чоловік (38 років, м. Суми) з дегенеративними змінами мітрального клапана, який потребував пластики. Це вроджена зміна структури клапана, що не проявляла себе до певного віку (як правило, цей «рубіж» — 30-35 років). Потім, у силу вікових змін, починається різке руйнування структур, що забезпечують гемодинаміку. Захворювання прогресує дуже швидко, тому доводиться вдаватися до радикального лікування — тобто до операції. Але в цьому конкретному випадку не потрібне протезування клапана, а коли є можливість зберегти власний — нею варто
скористатися. Операції, які виконували раніше традиційним способом, тривали близько 5 годин. Їх основний недолік — великі, травматичні розрізи. Доводилося розпилювати грудину, і саме такий спосіб доступу до серця найчастіше забезпечував післяопераційні ускладнення (нагноєння, кровотечі). Тривалість оперативних втручань, які ми впроваджуємо сьогодні, не перевищує 3 годин. Це перспективніші і менш травматичні операції. Їх унікальність забезпечує високий технологічний рівень та використання робототехніки. Хід втручання наступний: виконується зупинка (консервація) серця, апарат штучного кровообігу приєднується через стегнові судини. Через 3-4 невеликі розрізи на грудній клітці встановлюються маніпулятори та система ендоскопії. Відбувається корекція клапана — реконструкція, відновлення його функцій, імплантація опорного кільця і, згодом, запуск серця. Ми сьогодні використали мінімальну кількість наркотичних препаратів і не розсікли грудину та м’язовий масив. Це забезпечить швидшу реабілітацію: на 2-3 добу плануємо виписувати пацієнтів додому. Згодом такі люди можуть жити повноцінним життям, не потребуючи штучного клапана. Завтра планується ще дві подібні операції.
Жан Франсуа ОБАДЬЯ, професор, шпиталь Луї Прадель, м. Леон, Франція:
— Суть наших наукових пошуків була у тому, аби зробити оперативні втручання на серці мінімально травматичними для пацієнтів. Під час стандартної схеми операцій робиться великий серединний розріз грудини, що викликає значний больовий синдром у прооперованих пацієнтів. Ми намагалися підлаштувати техніку таким чином, щоб позбавити їх цих відчуттів. Сьогодні ми приїхали до України поділитися нашими напрацюваннями. Ті операції, що ми зробимо зараз, започаткують нову еру кардіохірургії. Ми пропонуємо зробити кілька невеликих розрізів по міжребер’ю і ввести відеокамеру, яка і візуалізуватиме мітральний клапан.
Зображення передаватиметься на великий монітор у великому збільшенні. Це дозволить хірургам якісно контролювати хід операції і виконувати більш чіткі хірургічні жести. Якість оперативних втручань від цього тільки покращиться. Спектр захворювань, при яких можливе оперативне втручання за новою методикою, надзвичайно великий. Це всі типи хірургії мітрального клапану, пухлини серця, хірургія тристулкового клапану, лікування аритмій і деяких видів вроджених вад серця у дітей.
Даний метод тільки розвивається у Європі, тому і для Франції він є поки що новим. Але це перспективне майбутнє. Наш центр у Франції на сьогодні має найбільший досвід таких втручань і вже абсолютно всі пацієнти нашого відділення з такими вадами оперуються за цією методикою.
Ми використовуємо подібну методику не тільки стосовно кардіохірургії, а й у ході абдомінальних операцій. Більш того, наразі розвиваємо наступну інновацію, коли оперативні втручання відбуватимуться взагалі без розрізу. Це наступний етап мініінвазивної хірургії.
Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
