Незважаючи на цифрову революцію, відсутність точних даних під час операції та людські емоції часто призводять до помилок в операційній. Хірурги і дослідники з Барселони, врахувавши всі можливі недоліки, створили нову концептуальну операційну залу, котра наразі здається космічним апаратом, але, як запевняють розробники, невдовзі стане цілком звичним елементом хірургічної практики.
Історія винаходу
Усередині космосу
Що ж нам вдалося створити? Кожна стіна, а також стеля і підлога — максимально функціональні. Наприклад, на стелі розміщені роботизовані лампи, якими ніхто й ніколи не керуватиме. Вони «навчені» пристосовуватися до кожного етапу операції та ступеня втоми хірурга. Усі параметри світла задаються до втручання — індивідуально під кожного пацієнта. Поруч із лампами розміщені хірургічні камери, котрі щільно закриті, а отже, не можуть забруднитися, завдяки чому зображення завжди залишається гарної якості.
По периметру всього приміщення проходить ламінарний потік, який забезпечує ідеальний клімат в операційній і одночасно охолоджує вбудовану апаратуру. Незважаючи на те, що звучить це все фантастично, така технологія дешевша, аніж стандартні хірургічні лампи. Один раз на тиждень із датчиків ламінарного повітря автоматично надходить чистий озон, який додатково стерилізує все приміщення. Усі тверді поверхні в операційній не є пористими, отже, не накопичують бактерій та грибів.
Наша операційна часто змінює колір — для цього в прозорі стіни вбудовані спеціальні присторої. Наразі вона синя, через кілька хвилин може стати червоною — це циркадіанне світло, яке дає змогу очам хірурга відпочивати або, навпаки, тонізує зір. Така кольорова компенсація продумана до дрібниць, адже всі операції, що виконуватимуться в цьому приміщенні, — найвищого рівня складності. Більше того, ми зараз доводимо експериментально, що пацієнт, який потрапляє в космічне приміщення із м’яким, пульсуючим світлом, почувається спокійніше і потребує нижчої дози анестетиків. Окрім цього, операційна не має різких виступів, які б створювали світлові заломи та подразнювали око. Ми назвали цю концепцію «довкілля спокою і впевненості», вона є одним із ключових завдань філософії дизайну.
Уся стеля вкрита сріблом, а стіни — оксидом титану, який є каталітичним елементом, отже, до стін не липне бруд. Такі стіни ніби «випльовують» зайве. По центру стін вбудовані 4D-монітори, які синхронізовані з камерами та повертаються за рухами хірурга. Ця система забезпечує лікарям ідеальне бачення того, що відбувається всередині. У наступній моделі операційної такі монітори вже будуть завширшки з усю стіну. Під моніторами розміщені «лійки» для сміття. До речі, саме сміття по підлозі збирає робот-прибиральник, який, не заважаючи персоналу, переміщується по всій залі тоді, коли дійсно в цьому виникає потреба. Коли робот наближається до апаратури, яка висувається з підлоги, остання вчасно ховається назад, щоб прибиральник міг помити забруднене місце, не пошкодивши пристрої. У всьому приміщенні немає жодної розетки — усі вони в потрібний час і в потрібному місці виїжджають із підлоги. Коли на підлозі немає жодних дротів і шлангів, ніхто не зможе їх випадково відключити та ненавмисно порушити діяльність хірурга. Усі необхідні для конкретної операції комплектуючі також використовуються тільки за потреби й одразу ховаються в стіни, тому тут можуть оперувати абсолютно всі спеціалісти.
Щодо анестезії, то все потрібне для цього устаткування міститься під спеціальним куполом, який дуже зручно мити. Усі дроти, котрими проходить електрика або газ, також сховані під куполом. Такий самий дизайн мають ендоскопічні й ангіографічні та інші установки. Вбудовані в стіни інтелектуальні шафи працюють за допомогою радіочастот. Заздалегідь у комп’ютер, який керує ходом операції, уводять усі потрібні параметри та клінічну історію пацієнта, й шафи вчасно «видають» лікарям інструменти або шовний матеріал. До речі, шафи самі «вирішують», який матеріал використовувати в конкретному випадку, враховуючи вподобання хірурга. Лікарі не мають займатися цим особисто: наразі на пошук відсутнього обладнання або інструменту витрачається в середньому 12,5 хвилини цінного часу.
Операційний стіл — своєрідний пазл. Кожна його частинка контролює температуру тіла пацієнта, скрізь вбудовані електрокардіографи та інші пристрої, які визначають фізіологічну стабільність. В операційних зазвичай прохолодно і не комфортно, тому датчики визначають індивідуальні потреби пацієнта й дають команду «підігріти» його, коли потрібно. Візуальні монітори також «вшиті» у стіл.
Ви, мабуть, хочете запитати, хто ж контролює все це феєричне дійство? Звичайний iPad. Ми не хотіли бути залежними від розробників комерційних компаній, тому все програмне забезпечення створювали та захищали самостійно. Інколи софт може бути в рази дорожчим, аніж устаткування. Відтепер ми незалежні та можемо самостійно впроваджувати концептуальні операційні в широку клінічну практику.
Підготувала Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»