Орфанні хворі втомилися чекати

709

medic1Їх надто мало, аби ними опікуватися, — політика українського Уряду щодо людей із рідкісними недугами, на жаль, залишається незмінною. Звідси недофінансування державних програм і перебої з постачанням препаратів для цих пацієнтів. Виснажені та обурені батьки хворих малюків, а також дорослі пацієнти з орфанними захворюваннями втомилися мовчати.

 

 

Харківщина: Хто мусить піклуватися про дітей із рідкісними захворюваннями?

У Харкові відбувся медичний форум «Разом заради дітей», на якому медики, керівники міста й області та громадськість били на сполох: життя маленьких пацієнтів з орфанними захворюваннями (ОЗ) під загрозою — Уряд та МОЗ України не провели закупівлю лікарських препаратів і харчових добавок для таких хворих.

VZ 29-30_2015_Страница_14_Изображение_0001Олена Гречаніна, член-кореспондент НАМН України, генеральний директор Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру, доктор медичних наук, професор
«У Харкові ніколи не виникало таких проб-лем, оскільки наш Центр має реєстр усіх хворих і користується підтримкою не лише держави, а й міської та обласної влади, громадськості, українських меценатів і підприємців, — пояснила ситуацію Олена Гречаніна, генеральний директор Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру. — Ми завжди отримували для наших дітей найкращі продукти, завдяки чому вони росли здоровими, добре розвивалися, а деякі вже давно минули критичний вік. Наприклад, кошти на закупівлю препарату «Креон®», який використовується для замісної терапії хворих на муковісцидоз, ми закладали в бюд-жет спільно із місцевою владою аж до 2015 р.

Не було проблем і щодо забезпеченням маленьких пацієнтів із фенілкетонурією сумішшю «Тет-рафен 40». До нинішнього року ми навіть уявити не могли, що постачання цих препаратів може припинитися. Але чиновники з МОЗ вирішили відмовитися від російських і вітчизняних препаратів, а зарубіжні так і не придбали. В обласному департаменті охорони здоров’я мені пояснили, що кошти є, але використати їх не можуть, бо в наказі МОЗ зазначено інші препарати».

Проблему прокоментувала і заступник Харківського міського Голови з охорони здоров’я і соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан: «Через зміни в нормативних актах та економічних квотах, згідно з якими з 2015 р. подіб­ні закупівлі делеговані регіональним бюд­жетам, ми позбавлені можливості придбати імпорт­ні лікарські препарати. Вважаю, що це взагалі неправильно: не регіони, а держава мусить піклуватися про таких дітей, апріорі закладати в державний бюджет кошти для них. Діти, які мешкають у великих містах, і ті, що живуть у найвіддаленіших селах, не повинні страждати через чиновників. У Міністерстві охорони здоров’я планують створити загальнодержавний реєстр таких хворих і проводити закупівлі виключно за ним. А нам вони всі відомі, уведені до обласного реєстру».

VZ 29-30_2015_Страница_14_Изображение_0002Світлана Горбунова-Рубан, заступник Харківського міського Голови з питань охорони здоров’я і соціального захисту населення
Детальніше про ситуацію із загальнодержавним реєстром розповіла професор О. Гречаніна: «Ще в 1999 р. в Україні почала діяти державна програма з генетичного моніторингу та реєстрації вроджених вад розвитку центральної нервової системи в дітей, завдяки якій ми з’ясували, що в області щороку народжується приблизно 1 тис. таких малюків. За 22 роки дії цієї програми створено величезний реєстр — понад півмільйона карток пацієнтів з ОЗ, відкрито міський медико-генетичний центр, який сьогодні у своїй діяльності вийшов за межі регіону й обслуговує пацієнтів з усієї країни. Раніше, до створення реєстру, впровадження обов’язкової діагностики за неонатальним клініко-генетичним скринінгом ОЗ для своєчасного початку лікування в пологових будинках, до налагодження чітких зв’язків із дитячими поліклініками ми втрачали дорогоцінний час, необхідний для надання допомоги таким пацієнтам. Більшості хворих дітей — щороку понад 800 з 1 тис. новонароджених — після впровадження програми своєчасно встановлюють діагноз, після чого їх дані заносять до реєстру. У багатьох областях України теж проводиться така робота. Але не всюди. Проб­лема в тому, що загальнодержавний реєстр слід створювати на основі регіональних. Він має бути функціональним, тобто з точними діагнозами, на встановлення яких потрібно іноді місяць, а іноді й рік спостереження за дитиною. Бо кожна орфанна нозологія — це нове захворювання з неймовірним поєднанням генетичних вад і унікальним клінічним перебігом. Світова наукова спільнота переконана: у майбутньому медицина зіткнеться саме з ОЗ, тобто слід готуватися до індивідуального підходу в системі охорони здоров’я. Тому в усіх розвинених країнах такі реєстри фінансуються з державних бюджетів, є стратегічною цінністю і засекреченою базою даних. Адже на їх підставі проводяться серйозні наукові дослідження, вивчаються частота захворювань, ареали поширення, епідеміологія. Завдяки отриманим даним розробляється стратегія майбутньої медицини. Наведу приклад: Нідерланди продали свій реєстр за суму, що дорівнює річному фінансуванню всієї системи охорони здоров’я населення країни. Зараз МОЗ України розроб­ляє форму поінформованої згоди пацієнтів на занесення їх даних до реєстру. Але для забезпечення такого електронного переліку мають бути виділені великі кошти, затверджений штат співробітників, які будуть здатні взяти на себе велику відповідальність, адже працюватимуть під грифом «секретно». Бо ж розробка підходів до діагностики і лікування рідкісних захворювань — основне джерело інновацій в медицині.

В Україні ж відсутня реальна статистична інфор­мація про ОЗ, оскільки й досі не розроб­лені механізми її отримання, немає доступних методів ранньої діагностики таких захворювань. У більшості медичних закладів немає ані якісної наукової інформації про захворювання, доступної широкому колу фахівців і населенню, ані достатньої кількості фахівців високого рівня, які змогли б забезпечити повноцінну діагностику ОЗ. Дуже мало таких хворих можуть отримати якісне тривале лікування.

Рефреном же всіх цих проблем є економічна невиправданість фінансових витрат у зв’язку з низькою частотою виникнення хвороби і невеликою кількістю пацієнтів.

Багато рідкісних захворювань є генетичними, отже, супроводжують людину впродовж усього життя, навіть якщо симптоми проявляються не одразу після народження. Та, на жаль, часто хвороба розвивається в дитинстві й близько 30% таких дітей не доживають навіть до 5 років. Адже ОЗ — це не лише ті, що входять до переліку захворювань, лікування яких оплачує держава. Їх набагато більше! І наш Центр сьогодні є тією установою, яка приймає, діагностує та лікує пацієнтів із новими рідкісними діагнозами з усієї України. Ми розуміємо: не може країна «прогодувати» всіх хворих на ОЗ. Та для них і ліки ще не винайдені, адже у світі існують препарати для лікування тільки 1,2 тис. нозологій із 8 тис. уже зареєстрованих, а щодня з’являються 5 нових. Тому шукаємо, вивчаємо причини збоїв організму людини і пропонуємо лікування відповідно до біохімічних станів. Але наш заклад сьогодні вже не може виживати лише за рахунок міського бюджету: ми потребуємо взаємодії з усіма регіонами, і функцію консолідації мусить взяти на себе МОЗ.

Проведений форум не залишився не­по­міче­ним Міністерством охорони здоров’я та центральною владою. Після його завершення ми направили до Міністерства наші пропозиції щодо стратегії та тактики розвитку клінічної медицини й наукової діяльності в галузі ОЗ, а також повідомили про критичний стан із забезпеченням ліками наших пацієнтів на Харківщині та в інших областях України. І одразу ж, буквально через два дні, отримали відповідь. Нам надіслали форми заявок на забезпечення лікарськими препаратами хворих найбільш уразливих категорій. Ми їх заповнили і вже повернули до Міністерства, і я сподіваюся, що найгірше позаду».

Ольга ФАЛЬКО, власкор «ВЗ», м. Харків


Від редакції. Заступники Харківського міського Голови Ігор Терехов і Світлана Горбунова-Рубан та представники департаментів охорони здоров’я міської ради й облдержадміністрації 16 липня цього року зустрілися з батьками, діти яких хворіють на фенілкетонурію, щоб обговорити проб-лему забезпечення «Тетрафеном 40». Було прийнято рішення надіслати лист до МОЗ, у якому підписанти висловили наполегливе прохання негайно внести поправку до закону, яка б дозволила закупівлю цієї суміші за рахунок державних субвенцій, а саме: замінити формулювання «лікарські препарати» на «лікувальне харчування».

А поки що міська влада вирішила надати матеріальну допомогу в розмірі 10 тис. грн кожній хворій дитині. Усього кошти для придбання спеціального харчування отримають 24 сім’ї, де є діти, хворі на фенілкетонурію.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я