За період дії пілотного проекту на території Полтавської області КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського» отримало краще фінансування, аніж традиційно за надходженнями із субвенції. За словами Григорія Оксака, головного лікаря закладу, це основний аргумент «за» зміну принципів фінансування госпітального сектора.
Григорій ОКСАК, головний лікар КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», Заслужений лікар УкраїниОскільки нам вдалося розширити спектр послуг і залучити більше пацієнтів, збільшилася кількість пролікованих випадків, тож згідно з договором із НСЗУ отримали більше коштів. Наприклад, за минулий місяць НСЗУ знову перерахувала коефіцієнт виплат, за рахунок чого нам надійшло на 1,94 млн грн більше за бюджет лікарні до запровадження пілоту. Для закладу обласного рівня це не така вже й велика сума, враховуючи те, що в нас працюють 1680 осіб. Однак це лише початок гарної справи, і на досягнутому не можна зупинятися. Безперечно, лікарі одразу хотіли б відчути такі зрушення передусім у своїх зарплатах, але щоб суттєво їх збільшити, потрібно й заробити більше. Та оскільки підвищення рівня оплати праці є одним з найвагоміших аргументів на користь змін, ми вже над цим працюємо.
Наразі активно розробляємо проект колективного договору, аби працівники окрім обов’язкових виплат (за складність, напруженість роботи, хірургічну активність тощо), на які нині вистачає коштів, отримували ще й додаткові. Залучили до його напрацювання юридичну фірму, щоб врахувати всі нюанси. Адже, з одного боку, ми маємо стимулювати тих, хто безпосередньо надає послуги, за які заклад отримує додаткові кошти, а з іншого — плюси нового механізму мають відчувати всі. Бо досягнення окремих фахівців неможливі без командної роботи тих самих медичних сестер, працівників господарчої служби тощо.
Втім, усіх зрівняти під одну мірку неможливо. Ті, хто має більший досвід роботи, працює в складніших умовах, наприклад, без права на сон, із тяжкими хворими (відділення інтенсивної терапії, нейрохірургічне, відділення гемодіалізу тощо), повинні отримувати більше, ніж їх колеги у відділеннях з меншими навантаженням чи складністю роботи. Ми це мусимо врахувати. Тому разом з юристами шукаємо формулу справедливого нарахування оплати праці. Бо просто впровадити відсоток від наданих послуг — не вихід.
Скажімо, у нашому закладі працюють 9 ургентних служб, тобто щоночі 9 лікарів перебувають «на вахті» ургенції. Іноді їм доводиться оперувати чи надавати інші види медичної допомоги цілу ніч, інколи ж до закладу потрапляють лише кілька пацієнтів. Тому несправедливо нараховувати зарплату за спокійнішу ніч як таку, що не мала коефіцієнта корисної дії. Адже в будь-якому разі лікар «закриває» важливу ланку роботи закладу, і це треба враховувати. Це саме стосується й лабораторної служби, яка в нас працює цілодобово і несе втричі більше навантаження, ніж передбачено нормативами, рентгенологів тощо. Застосування «відсотка» можливе при оплаті надання планової медичної допомоги.
Ми розширили спектр послуг закладу, наприклад, з нейрохірургії, оскільки за рахунок Світового банку отримали нове обладнання, зокрема сучасний мікроскоп, аналогів якого немає ніде в Україні. З огляду на те, що НСЗУ планує оплачувати пріоритетні послуги за підвищеними тарифами, готуємося надавати такі послуги, забезпечивши заклад усім необхідним обладнанням і фахівцями. Знову ж таки завдяки місцевій владі встановлюємо нові МРТ і КТ, за підтримки Світового банку придбали три нові рентгенапарати, про УЗ-обладнання та лабораторне забезпечення вже не турбуємося — питання повністю вирішене. Хороші умови перебування, належне ставлення до пацієнта, кваліфіковані спеціалісти, успішні результати лікування — виграють усі.
Жодного співробітника нам не довелося скорочувати. По-перше, нині кадрами не розкидаються. По-друге, завдяки достатньому навантаженню, «зайвих» лікарів не виявилося.
Жодного співробітника нам не довелося скорочувати. По-перше, нині кадрами не розкидаються. По-друге, завдяки достатньому навантаженню, «зайвих» лікарів не виявилося. Водночас за рахунок внутрішніх резервів ми перепрофілювали деякі відділення. Створили окремий підрозділ — відділення анестезіології й інтенсивної терапії нейрохірургічного профілю, яке до того функціонувало у складі нейрохірургії. Ще до початку пілотного проекту скоротили кількість ліжок у неврологічному відділенні (із 60 до 50) та гастроентерологічному центрі (із 40 до 30), але не закрили їх, бо зараз бачимо, що вони також заробляють кошти за договором з НСЗУ. На порядку денному — відкриття окремого відділення гострого інсульту (наразі такі пацієнти перебувають у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії).
Тобто пілотний проект багато чого підказав нам: як правильно ввійти в реформу 2020 року, як розпорядитися резервами, які напрямки підсилити. Без ексцесів реорганізувалися в комунальне некомерційне підприємство, уже знаємо, як працювати з діагностично-спорідненим групами, навчилися звітувати й враховувати помилки.
Усі робочі місця лікарів забезпечені комп’ютерами, підключені до МІС, працюємо без перебоїв.
На початку, коли звітували НСЗУ про надані послуги, це було справжньою проблемою: отримували багато зауважень, практично щодня НСЗУ повертала нам звітні форми на доопрацювання. Це додавало клопоту, але, з іншого боку, вказувало на прорахунки чи невикористані можливості. Нині така робота вже стала рутинною — у НСЗУ практично немає зауважень, якщо все зроблено професійно, то оплачують усі проліковані випадки. Тому змін боятися непотрібно. Хоча я розумію колег з інших регіонів, котрі часто телефонують мені й розпитують про деталі, боячись, що все буде неймовірно складно. Це природно. І зрозуміло, що без проблем не обходиться жодне починання, особливо за нинішньої ситуації в галузі, коли, наприклад, не вистачає медичних кадрів.
Зокрема, відчуваємо дефіцит середнього медичного персоналу, кваліфікованих медичних сестер-анестезисток, для роботи в палатах інтенсивної терапії, акушерок тощо. Знову ж таки сподіваємося, що зможемо вирішити й цю проблему: місцева влада виділила гуртожиток для медпрацівників, якщо вдасться ще й суттєво збільшити їм зарплату, справи підуть на краще».
Світлана Тернова, «ВЗ»
