Україна входить в осінню хвилю пандемії. Чи витримає система натиск нового штаму і чи все зроблено, аби наздогнати останній вагон готовності до нових викликів? Представляємо думку тих, хто несе безпосередню відповідальність за життя хворих. 
Розслаблятися не варто
Сергій ДУБРОВ, президент Асоціації анестезіологів України, доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
ВЗ Чи не розслабилися ми влітку, повіривши, що нової хвилі не буде?
— Ймовірність виникнення третьої хвилі епідемії в Україні дуже висока. Нині ми спостерігаємо зростання захворюваності в Європі, Америці та Азії. По закінченні відпускного періоду зі збільшенням контактів між людьми зростає чисельність хворих і в Україні. Зараз реєструють понад 2 тис. випадків COVID-19 у день.
Замість збільшувати кількість ліжок — зменшити потік хворих
ВЗ Тоді чи готова система охорони здоров’я до чергової атаки коронавірусу?
— Якщо говорити про підготовку системи до нового спалаху, то вона набагато краща, ніж на початку 2020 року, коли навіть не всі реанімації мали кисень. А сьогодні забезпеченість киснем досить непогана, є відповідне обладнання, запас ліків, закуплених за «ковідні» кошти, і ці препарати не використовують для лікування інших пацієнтів. Питання в тому, наскільки ми впораємося з викликом мутованого «дельта»-штаму, який спричиняє тяжчий перебіг хвороби, а отже, і більшу потребу в госпіталізації.
Нині під ковід передбачено понад 70 тис. ліжок, які розподілені на різні хвилі реагування. Вже зараз 39 тис. з них працюють і приймають хворих.
За потреби будуть розгорнуті всі передбачені ліжка. Також у кожному регіоні є резервні заклади охорони здоров’я, які можуть приймати хворих на ковід. Скільки їх буде в нову хвилю — наразі невідомо. Однак ми маємо йти шляхом не збільшення ліжок, а зменшення ймовірних хворих. Бо самі ліжка не лікують, а медперсоналу не вистачає.
Свого часу планували відкривати стадіони під профільні госпіталі, а хто там працював би, якщо всі лікарі були неймовірно завантажені в стаціонарах?
Тому багато залежить не лише від системи, профільного Міністерства, Уряду чи й Президента України, а й від самих громадян. Маю на увазі дотримання протиепідемічних заходів, фізичне дистанціювання і вакцинацію. На сьогодні зроблено 10 млн щеплень — це гарна цифра. Понад 35 млн доз вакцин законтрактовані Україною на 2021 рік. Також ми отримуємо гуманітарну допомогу. Тому вакцин нам вистачить.
Чи надійний захист вакцинації?
ВЗ Але сьогодні багато говорять про те, що нові штами «прорвуть» бар’єр вакцин, розроблених під перші варіанти коронавірусу.
— Хто б що не говорив, але всі наукові дослідження, опубліковані в авторитетних медичних часописах світу, засвідчують, що вакцинація захищає від тяжкого та критичного перебігу хвороби, а також від інфікування. Так, трапляються випадки, коли хворіють вакциновані, але серед них набагато менша летальність, як і потреба в госпіталізації.
Якщо взяти італійські дані за пів року станом на середину липня, то 99% померлих унаслідок COVID-19 не були вакциновані. Думаю, ці цифри мають мотивувати населення до щеплень.
А щодо розмов про прорив бар’єра вакцинації, тут слід опиратися на наукові дослідження, які свідчать, що два щеплення AstraZeneca запобігають інфікуванню «дельтою» на 67%, Pfizer — 88%. Це досить непоганий захист.
Коштів вистачить?
ВЗ Чи достатнє фінансування для забезпечення посиленої і, що не менш важливо, — повноцінної роботи системи на піку навантаження?
— Попередній досвід засвідчив, що воно було абсолютно адекватне: його вистачало на доплати до зарплат медиків, ліки, витратні матеріали. У багатьох регіонах місцева влада виділяла додаткові субвенції на додачу до виплат НСЗУ за ковід-пакетами. Тож медики, залучені до боротьби з пандемією, мали гідну оплату праці.
Якщо в нову хвилю фінансування виявиться гіршим, ніж на піку першої та другої хвиль, то персонал буде демотивовано.
І це має врахувати Уряд.
На первинці буде гаряче?
ВЗ Прогнозують, що у вакцинованих не виникатиме тяжких форм хвороби, тож тепер збільшиться навантаження на первинну ланку. Вона впорається із цим потоком?
— Навантаження на первинку дійсно збільшиться, адже пацієнтів із легким і середнього ступеня тяжкості перебігом хвороби лікують амбулаторно. І що дуже важливо — вони не потребують особливої терапії, хоча на практиці часто піддаються агресивному лікуванню. На жаль, нерідко це призводить до погіршення стану пацієнта і навіть смерті. Зокрема, сьогодні з’явилася низка публікацій, які доводять, що безпідставне призначення антибактеріальних препаратів при ковід обумовлює зростання летальності таких хворих, які зазвичай дуже рідко потребують антибіотиків. Тому важливий адекватний моніторинг.
Дуже багато питань як до первинної, так і до вторинної ланки — через порушення протоколів, неправильне призначення препаратів, неадекватне спостереження за пацієнтом у динаміці.
Однак я сподіваюся, що за дві попередні хвилі всі набули певний досвід, і недоліків та помилок буде менше.
Що нового в протоколах?
ВЗ Чи змінюватимуть протоколи, адже це вже робили кілька разів?
— Протокол слід змінювати, якщо змінюються рекомендації державних регуляторів економічно розвинутих країн. На сьогодні Державний експертний центр постійно моніторить сотні публікацій, які з’являються у світі щодо лікування пацієнтів із COVID- 19, зокрема й із «дельта»-штамом. Поки що нові методики лікування не з’явилися. Єдине, що в більшості країн із протоколу видалили тоцилізумаб, однак в Україні залишили — інфекціоністам цей препарат чомусь подобається. Хоча для застосування будь-яких ліків потрібна адекватна доказова база. Подібна ситуація виникла й із гідроксихлорохіном, коли інші країни його виключали з протоколів, а наші колеги були проти. Однак сьогодні ми можемо говорити, що ніякої користі від цього препарату ковід-хворим не було. Тому в напрацюванні й змінах протоколів фахівці передусім мають покладатися на доказові дослідження з достатньою вибіркою пацієнтів, які проводять у країнах, котрим можна довіряти.
«Ім’я» мутанта не важливе ні лікарю, ні пацієнту
ВЗ А чи можна довіряти можливостям нашої діагностики щодо виявлення «дельта»-штаму, який «плутає» сліди?
— Коли в Україні тільки-но з’явився цей штам, виникали непорозуміння, мовляв, звичайні тести його не визначають. Але це не так. І ПЛР, і тест на антиген його виявляють. Тож спочатку з’ясовуємо, є вірус чи немає звичайним ПЛР-тестом, а потім той самий матеріал використовуємо для визначення, «дельта» це чи ні. Хоча мені як лікарю-клініцисту жодної різниці немає.
Лікування пацієнтів із «дельта»-штамом нічим не відрізняється від терапії решти ковідних хворих, лише перебіг захворювання тяжчий.
Тому нераціонально витрачати колосальні гроші на диференціацію штаму в кожного пацієнта. Достатньо вибіркових досліджень, які проводять у кожній області, аби отримати інформацію про те, є там новий штам, наскільки він поширений тощо.
Я вважаю, що захворювання в більшості пацієнтів, яких зараз реєструють і госпіталізують, спричинене саме «дельта»-штамом.
Епідрозслідувань як не було, так і немає
Андрій ВОЛЯНСЬКИЙ, лікар-імунолог, бактеріолог вищої категорії, доктор медичних наук, завідувач лабораторії імунореабілітології Інституту мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова НАМН України
— В Україні майже нічого не змінилося після минулої хвилі. У нас є достатній запас ліжок, налагоджено їх постачання киснем, розроблено протокол лікування, сформовано спеціалізовані бригади лікарів. На цьому наша готовність вичерпується. Епідрозслідувань як не було протягом усього періоду пандемії, так немає й зараз. Ми не розслідуємо ланцюг передачі інфекції, тож і реальних контактних осіб немає — кожен новий випадок захворювання «обходиться» без них.
За офіційною статистикою в нашій області на 1 інфікованого COVID-19 — 1,5 контактні особи, при тому, що згідно з нормативом на 1 туберкульозного хворого має виявитися приблизно 7 контактів. Тож виходить, що поширення ковід-інфекції ми ніяк не контролюємо.
Аби епідрозслідування проводили як слід, то й локдаунів вдалося б уникнути.
Найуразливіші залишилися найнезахищенішими
Інша проблема — відсутній адресний захист уразливих груп пацієнтів. Раніше він передбачав їх обстеження й лікування, нині йдеться лише про вакцинацію. Однак і того не зроблено. Зокрема, в Україні частка вакцинованих осіб віком понад 70 років менша ніж середній показник по країні. Добре, що саме з цієї категорії громадян стартувала вакцинація. Але її план прив’язали до дат, а не до відсотка охоплення уразливих груп. Тоді як у Великій Британії наступний етап вакцинації оголошували після досягнення високого охоплення в попередній групі: коли щепили 90% людей віком понад 80 років, переходили до іншого етапу. В Україні ж розпочали щеплення осіб старшого віку в березні, а вже 20 липня, не досягнувши належного охоплення на попередніх етапах, вакцинували всіх бажаючих.
В Україні виникне складніша ситуація, аніж в інших європейських країнах — через украй малу частку вакцинованих із груп високого ризику.
Я вважаю, що в цьому винні МОЗ та Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики, які ухвалили рішення вакцинувати всіх, не досягнувши належного охоплення щепленнями осіб із груп високого ризику. Це ключова помилка підготовки до нової хвилі, яка виллється в тисячі постраждалих, котрих могло б не бути. Бо здебільшого в нас щеплені молоді люди, яким це потрібно для поїздок за кордон. А ті, хто реально ризикують життям, залишаються невакцинованими. Основне пояснення чиновників — люди старшого віку самі не поспішали вакцинуватися. Але ж у Великій Британії це питання вирішили! Тож і в Україні мали б обговорювати на всіх рівнях, як переконати людей із груп ризику вакцинуватися. А не поспіхом переходити з одного етапу на інший.
До того ж вакцинувати людину потрібно в стані здоров’я, тобто після обстеження і лікування хронічної патології. Це теж переконуватиме пацієнтів у безпечності вакцинації. На жаль, сьогодні в Україні, як зрештою й у світі, вакцинація поставлена на потік. У того, хто проводить щеплення, немає часу навіть на те, щоб ознайомитися з анамнезом і ретельно оглянути пацієнта, аби в разі потреби призначити йому додаткову консультацію чи обстеження і тільки після цього ухвалювати рішення про можливість вакцинації. Звісно, в інструкції до застосування вакцин є перелік протипоказань, але їх там обмаль, особливо у вакцин нового покоління. Тож відсутність індивідуального підходу до щеплень на цьому тлі ще більше насторожує людей.
Локдауни неминучі?
Тому, на жаль, у підготовці до наростаючої хвилі ми вже принципово нічого змінити не зможемо. Тож і чуємо різні заяви чиновників про початок хвилі — то взимку, то десь восени. Та вже нинішні показники летальності свідчать про те, що почалося суттєве зростання захворюваності. І вже незабаром воно буде стрімким.
Єдиний позитив — значна частина українців перехворіла, тож у суспільстві, ймовірно, сформовано частковий колективний імунітет. Відтак можна сподіватися на те, що порівняно з квітневою хвилею (коли щоденно реєстрували 20 тис. інфікованих і понад 400 летальних випадків) осіння буде м’якшою. Але швидше за все знову доведеться застосовувати ізоляційні варіанти захисту населення.
Однак і надалі потрібно активно й цілеспрямовано працювати з уразливими групами, екстрену вакцинацію проводитимуть й на піку нової хвилі.
Тільки не було б затримок із закупівлею ліків
Лариса МОРОЗ, завідувачка кафедри інфекційних хвороб з курсом епідеміології Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, доктор медичних наук, професор
— У готовності лікарень і медичних працівників сумніватися не варто — заклади забезпечені киснем, обладнанням, ліками, лікарі «озброєні» значним досвідом лікування ковідних хворих. Чого не скажеш про населення, яке тотально ігнорує масковий режим, дотримання дистанції тощо. Та й вакцинація йде не такими темпами, як того хотілося б.
Також маємо настороженість щодо того, чи не буде затримок із закупівлями ліків і виробів медичного призначення для хворих на ковід. Адже наприкінці липня ухвалено рішення про те, що такі закупівлі здійснюватимуть через ProZorro (раніше вони відбувалися напряму). Це може гальмувати процес на три місяці, доки йтимуть торги. А закуповувати ліки потрібно швидко, тим більше на піку епідемії. Сподіваємося, що це важливе питання таки вирішать на користь пацієнтів. Адже їх кількість уже збільшується. І «дельта»-штам домінуватиме — це помітно навіть у країнах, де вакциновано в рази більше населення, ніж в Україні.
До того ж більше хворітимуть і діти — вони стануть чи не найуразливішою групою. Бо якщо китайський штам коронавірусу був до них лояльнішим, то «дельта» може спричиняти тяжкі форми захворювання і в дитячому віці.
Неприємна ситуація виникла й із запізненням переукладання договорів на ковід-пакети та затримкою виплат за ними. Наразі цю проблему вже вирішили, але хотілося б, аби вона більше не виникала.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
