Аналіз карт-повідомлень про випадки побічних реакцій за 2012 рік
(Продовження. Початок див. у «ВЗ» № 01-02 від 10.01.2014)
Розподіл ПР препаратів респіраторної групи за показами для призначення (відповідно до класифікації МКХ-10) наведено на рис. 1. Як видно з даних, у 2011 році найчастіше препарати респіраторної групи, які викликали ПР, призначали при гострому бронхіті — 100 випадків, гострому ринофарингіті — 99, гострому тонзиліті — 66 та обструктивному бронхіті — 33. У 2012 році спостерігалась аналогічна тенденція. Найбільше випадків ПР спостерігалося при лікуванні гострого бронхіту (150), гострого ларингофарингіту (141) та ХОЗД (46). Вочевидь, це обумовлено рівнем захворюваності та поширеності цих хвороб.
В результаті проведеного аналізу випадків ПР було виявлено, що найбільша кількість повідомлень про ПР (рис.2) надійшла на комбіновані препарати (28,4%), препарати, що містять фенастерид (10,5%), препарати амброксолу (10,2%) та лазолвану (10,1%).
Встановлено залежність між частотою виникнення ПР та шляхом введення підозрюваного ЛЗ (рис. 2). Так, 70,34% випадків ПР виникало при пероральному застосуванні ЛЗ, 9,8% — при внутрішньовенному введенні та 6,6% при інтраназальному застосуванні. У певній мірі, це зумовлено тим, що пероральний спосіб застосування ЛЗ є найпоширенішим, оскільки є найприйнятнішим.
Загроза для життя у зв’язку з розвитком ПР виникла в 11 випадках, потреба у госпіталізації — у 59 випадках, подовження терміну госпіталізації у зв’язку з розвитком ПР спостерігалось у 12 випадках. В цілому все вищеозначене склало 20% усіх випадків ПР респіраторної групи.
Відміну ЛЗ проводили у 580 випадках, у 2 випадках було знижено дозу препарату. Відміну супутніх ліків проводили у 27 випадках. Необхідність корекції ПР із застосуванням додаткових препаратів (антигістамінні, глюкокортикостероїди, сорбенти, плазмозамінники та ін.) виникла у 62,7% від усіх ПР респіраторної групи.
Аналізуючи результати проявів ПР препаратів респіраторної групи, було встановлено, що при застосуванні препаратів респіраторної групи найпоширенішими були: зміни шкіри та її похідних — 225 випадків, порушення в роботі шлунково-кишкового тракту — 55, неврологічні розлади — 15, порушення системи дихання — 15 (рис.3). Кількість важких ускладнень фармакотерапії (анафілактичний шок, набряк Квінке та ін.) склала 14 випадків.
У 33 випадках (8%) ПР виникли внаслідок лікопов’язаної помилки. З них: недотримання вікових обмежень призначення препаратів було в 17 випадках, перевищення доз — у 15 випадках, у 3 випадках не враховували наявність алергії на препарат, в 1 випадку препарат не був рекомендований вагітним. Алергоанамнез не був обтяжений у 372 випадках (91% усіх ПР).
Також ми встановили, що найчастіше розвиток ПР респіраторної групи виникав при одночасній ФТ трьома і більше ЛЗ (рис. 4).
Висновки:
- у разі виникнення ПР слід надати допомогу пацієнту;
- заповнити КП про випадок ПР ЛЗ;
- направити КП до Центру.
З метою мінімізації виникнення ПР ЛЗ слід:
- ретельно збирати та оцінювати анамнез пацієнта, особливо алергоанамнез;
- ознайомлюватися з інформацією, представленою в інструкції для медичного застосування ЛЗ та враховувати її, особливо при призначенні декількох ЛЗ;
- дотримуватися рекомендацій, що містяться в інструкціях щодо дозового режиму, кратності та тривалості
- застосування, способу введення ЛЗ тощо;
- враховувати вікові та гендерні особливості при призначенні ЛЗ;
- уникати поліпрагмазії при проведенні ФТ;
- вважати, що одночасне застосування декількох ЛЗ може змінити фармакокінетику одного чи декількох із них, що у свою чергу може вплинути на фармакодинамічні наслідки їх використання.
Світлана Дроговоз, Людмила Деримедвідь, Галина Сіроштан, Вікторія Хижняк, Національний фармацевтичний університет
Олена Матвєєва, Ірина ЛогвіНа, Валентина Яйченя, Ольга Євко, ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
