Створення лікарняних кас в Україні розпочалося не від прагнення модернізувати вітчизняну модель охорони здоров’я. Це було кроком порятунку від руїн «безкоштовної медицини», які непідйомним тягарем лягли на плечі українських пацієнтів. У пошуках точки опори різні регіони країни розробляли власні моделі лікарняних кас. Різним виявився і їх досвід — комусь це вдалося краще, комусь гірше. Нині, коли вітчизняна охорона здоров’я націлилася на запровадження страхової моделі, варто вивчати не тільки міжнародні зразки, а й напрацювання тих ентузіастів, які свого часу створили прообраз медичного страхування, нехай і в окремо взятому регіоні.
ВЗ Коли була створена «Лікарняна каса Полтавщини» і чого вона досягла за роки свого існування?
Віталій Шевченко, виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Полтавщини» ВЗ У чому полягають конкретні вигоди членства в «Лікарняній касі Полтавщини» для мешканців області?
— Каса працює за принципом солідарності і взаємодопомоги. Сплачуючи щомісячний внесок у розмірі 20 грн, людина відчуває себе захищеною. Їй не потрібно бігати по аптеках у пошуках ліків — їх надасть лікарняна каса. А також заплатить за необхідні обстеження. До речі, 20 грн на місяць — найменший розмір внеску до ЛК по Україні. Але, як кажуть, з миру по нитці… За час свого існування «Лікарняна каса Полтавщини» надала допомогу з обстеження та лікування 160 тисячам полтавчан. За цей же період було укладено угоди з 89 лікувально-профілактичними закладами Полтавщини, завдяки чому є можливість надавати лікарням благодійну допомогу для обстеження й лікування членів ЛК. Угоди про колективний вступ до ЛК підписали 373 організації області (75% від загальної кількості її членів). «Лікарняна каса Полтавщини» оплачує лікування пацієнта при гострих невідкладних станах, а також у разі загострення хронічних хвороб. Але якщо людина давно перебуває в ЛК і має невикористаний баланс, каса може оплатити їй планову операцію. Жінки, які потребують стаціонарного лікування протягом вагітності, отримують його впродовж 12 діб, також у них приймуть пологи. Як виняток, медична допомога надається членам ЛК, що потрапили в реанімацію. У разі потреби компенсуємо витрати на лікування і за межами області. Приміром, упродовж минулого року 11 мешканців області, які були членами ЛК, отримали лікування у столиці й інших регіонах України на суму понад 30 тис. грн.
ВЗ Чи може ЛК вплинути на якість лікування своїх членів? Тобто чи отримує вона те, за що платить?
— Для того, щоб таке лікування було якісним, «Лікарняна каса Полтавщини» здійснює підтримку діагностичної бази лікарень області — загальна допомога нашої ЛК на це вже перевищила 5,5 млн грн. Серед придбаного за кошти ЛК обладнання — 8 апаратів УЗД, мережа телеметричної медицини на основі кардіологічної бази UNET, 31 апарат ЕКГ «Юкард-100», лабораторне та інше обладнання. Таким чином, з одного боку, наша організація підставляє своє плече медичним закладам області, купуючи для них обладнання, а з іншого — захищає права пацієнтів, сприяючи доступності, ефективності та якості наданих для них медичних послуг. Наступна наша турбота — забезпечення пацієнтів якісними ліками. Тому ми прискіпливо вивчаємо препарати вітчизняного виробництва і надаємо їм перевагу. Імпортозаміщення у фармацевтичній галузі дуже важливе — і з огляду на економію коштів ЛК, і як засіб підтримки вітчизняного товаровиробника. Ми вже переконалися, що вітчизняні препарати не гірші за імпортні, а у деяких випадках навіть кращі. То навіщо ж платити вдвічі більше?!
Вивчивши зарубіжний досвід, ми запровадили VEN-аналіз застосування ліків. Це розподіл медикаментів за життєвою необхідністю: позначка «V» означає життєво необхідний препарат; «Е» — необхідний, а «N» — другорядний. В останньому виданні Фармацевтичного формуляра з позначкою V — 207 препаратів (28%); Е — 393 (52%); N — 150 препаратів (20%). Вважаю недоцільним використовувати третю групу в стаціонарних умовах, адже лікуватися з метою профілактики можна і вдома, а витрати на цю групу ліків становлять 20%. Це питання потрібно порушити на рівні МОЗ України.
Деякі лікарі намагаються призначати дороговартісні ліки хворим — мовляв, це «працює» переконливіше. Складається враження, що вони більше переймаються тим, як залишити «при собі» пацієнта, аніж тим, як його вилікувати. Часто такі лікарі, що працюють у державній структурі, паралельно стають представниками закордонних фармацевтичних фірм і нав’язують «відповідні» препарати хворому, що абсолютно неприпустимо. Було б добре, якби при атестації лікарів у кожного з них перевіряли знання вітчизняних аналогів популярних закордонних ліків. Такий підхід зекономить кошти пацієнтів і підніме престиж вітчизняного виробника.
ВЗ А чи існує можливість моніторити використання коштів ЛК?
— Безперечно. У кожній лікарні, з якою співпрацює ЛК, є лікар-експерт, котрий аналізує доцільність і ощадливість цільового використання грошей каси. А оскільки до каси не потрапляє жодної копійки бюджетних коштів, це стимулює ЛК розвиватися, розширювати свої лави й раціонально використовувати власні кошти.
І вже сьогодні можна стверджувати: досвід, напрацьований «Лікарняною касою Полтавщини» і подібними організаціями, допоможе в запровадженні страхової медицини. У тому числі й уміння рахувати кошти. Наша ЛК на сьогодні має зростання вартості середнього випадку лікування по кожному діагнозу. Завдяки цьому можна вирахувати бюджет на кожну лікарню, а впровадивши в практику VEN-аналіз і зробивши ставку на життєво необхідні вітчизняні препарати, керівник медзакладу може заощадити 20-30% бюджетних коштів.
Кілька років тому ми робили порівняльний аналіз забезпечення пацієнтів медикаментами за рахунок бюджетних коштів і за рахунок лікарняної каси. Отримали такий результат: у трьох районах, де членством у ЛК було охоплено 4% населення, ми забезпечували своїх пацієнтів медичними послугами більше, ніж державна установа. А якби членами каси було охоплено 15%, як на Житомирщині, ця цифра була б у три-чотири рази вищою!
Тож досвід лікарняних кас неодмінно знадобиться для становлення страхової медицини в нашій державі. Підтвердженням є те, що пацієнти за власною ініціативою звертаються до ЛК, оскільки розуміють, що в такий спосіб якісна медична допомога їм стає доступною.
Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава
