Уже втретє в Україні пройшов німецько-український семінар-тренінг для акушерів-гінекологів та неонатологів, які працюють у новітніх перинатальних центрах третинного рівня, створених за ініціативою Президента України Віктора Януковича у рамках реалізації Національного Проекту «Нове життя — нова якість материнства та дитинства».
Цього разу семінар-тренінг відбувся у Полтаві (попередні — в Житомирі та Дніпропетровську). І невипадково, адже Полтавський перинатальний центр, відкритий наприкінці минулого року, один із кращих в Україні і тут уже нагромаджено певний корисний досвід. Як відзначив один із координаторів семінару-тренінгу доцент кафедри акушерства і гінекології № 1 Національної медичної академії ім. П.Л. Шупика, кандидат медичних наук Андрій Ткаченко, обласна влада, департамент охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації, Українська медична стоматологічна академія зробили все можливе, аби захід став успішним, плідним і приємним у всіх відношеннях.
Відкрився семінар-тренінг у режимі інтернет-зв’язку в аудиторіях Української медичної стоматологічної академії, яка зібрала близько ста фахівців з усієї України: професорів, доцентів, викладачів за фахом «акушерство-гінекологія та неонатологія» провідних вишів, лікарів із новостворених перинатальних центрів, працівників департаментів охорони здоров’я та ін.
Родзинкою для учасників стали лекції професорів Університетської клініки у Франкфурті-на-Майні Франка Льоувена та Рольфа Шльосера, лікаря Бориса Віттекіндта. У цьому закладі нагромаджено великий досвід із перинатальних технологій, і його кращі надбання були донесені до лікарської аудиторії в Полтаві.
Сьогодні проблема патології вагітності та передчасно народжених дітей стає все більш актуальною: їх народжується у світі 12%. Приблизно стільки ж і в Україні. А тому серед питань, що висвітлили в ході семінару-тренінгу німецькі експерти, були такі болючі й найбільш поширені, як післяпологові кровотечі, прееклампсія (акушерська тактика, можливості пролонгування вагітності та оцінки стану плода), ЗВУР (лікування, вибір тактики під час вагітності та пологів), вади розвитку, автоімунні та інші захворювання плода (своєчасна діагностика, тактика ведення, перинатальне супроводження та постнатальний догляд), асфіксія новонароджених, виходжування новонароджених із надзвичайно малою масою тіла та ін.
Окрему увагу професори з Німеччини приділили протоколам та алгоритмам акушерської, перинатальної та неонатальної допомоги, оцінці їхньої ефективності з позицій власного досвіду. А уже в стінах Полтавського перинатального центру експерти з Університетської клініки Франкфурта-на-Майні провели для українських колег практичні заняття. Примітно, що навчання проходило у форматі дружньої бесіди, де фахівці обох країн обмінювалися досвідом, давали один одному щирі поради і рекомендації.
От що сказав про це професор Рольф Шльосер:
— Мені дуже приємно було спілкуватися з українськими колегами. Вони добре обізнані й гарно освічені, знають і виконують стандарти надання допомоги породіллям та новонародженим. Відзначу, що сама історія розвитку неонатології в Німеччині та Україні різна: ми почали цей шлях раніше, українці — пізніше. Але мені приємно було дізнатися тут, на семінарі, що у колишньому СРСР, тобто минулого століття, цей досвід уже застосовувався…
Пан Рольф Шльосер відзначив, що атмосфера семінару-тренінгу в Полтаві порівняно з попередніми йому особливо сподобалася — своєю відкритістю, широтою діалогу і плідними, конструктивними обговореннями.
Гості з Німеччини оглянули також сучасний Полтавський перинатальний центр і залишилися задоволеними умовами для породіль та новонароджених, а також професіоналізмом лікарів.
— Зізнаюся, я був приємно вражений тим, що центр забезпечений енцефалографами, надсучасними дихальними апаратами для недоношених немовлят, — відзначив професор Франк Льоувен. — Я не очікував побачити у вас такий високий і технічний, і професійний рівень.
Для українських колег було надзвичайно цікаво дізнатися про досвід неонатологів та акушерів-гінекологів Університетської клініки Франкфурта-на-Майні.
— Я просто вражена почутим, — ділиться завідувачка пологового відділення Полтавського перинатального центру Світлана Овчаренко. — Наші німецькі колеги проводять такі операції, які нам іще недоступні: на серці плода, судинах, плаценті. Але деякий досвід можна запровадити вже зараз і в нас. Наприклад, те, що акушер-гінеколог бездоганно володіє УЗД-обстеженням і використовує це в своїй практиці.
Завідувач відділення дитячої реанімації та інтенсивної терапії Полтавського перинатального центру Андрій Білорус відзначає:
— Досвід Університетської клініки Франкфурта-на-Майні спонукає нас іти вперед. Звичайно, ми не можемо виходити за рамки наших національних настанов та протоколів. Але базис локальних протоколів, що діють у Німеччині, можна застосовувати і в себе. І тоді ми матимемо кращі результати.
Завідувач кафедри педіатрії № 1 з пропедевтикою та неонатологією УМСА, доктор медичних наук, професор Валерій Похилько вважає проведений семінар-тренінг корисним для своїх українських колег.
— Професія лікаря завжди вимагає удосконалення, — підкреслює Валерій Іванович. — Особливо важливо це в період реформування галузі охорони здоров’я. А отже, персонал новостворених перинатальних центрів має не тільки знати сучасні
вимоги та технології перинатальної служби, а й підвищувати їх. Цей семінар-тренінг якраз і став науковим і теоретичним підґрунтям підвищення кваліфікації українських лікарів.
Зазначу, що 3-й німецько-український семінар-тренінг, який пройшов у Полтаві, було організовано за підтримки МОЗ України та Німеччини, Державного Агентства з інвестицій та управління Національними проектами України, Національної академії медичних наук України та професійних лікарських асоціацій акушерів-гінекологів і неонатологів під патронатом Адміністрації Президента України, Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА та УМСА. Як і всі попередні рази, фінансове забезпечення взяв на себе Фонд Економічних Реформ в Україні, за підтримки якого за останній рік було здійснено навчання та підвищення кваліфікації із залученням найкращого світового досвіду та провідних європейських експертів понад 250 українських лікарів.
Ніна КОНДРАТЮК, власкор «ВЗ», Полтава
Фото автора
