Серед захворювань нервової системи дитячий церебральний параліч — одна з найтяжчих патологій із високим рівнем інвалідності пацієнтів внаслідок порушення рухових функцій. У світі налічується понад 15 мільйонів таких хворих і їхня кількість постійно зростає. В Україні ж від цієї недуги страждають близько 20 тисяч дітей.
Ще кілька десятиліть тому таких малюків ізолювали від суспільства, а для лікування застосовували переважно медикаментозну терапію.
Ситуація докорінно змінилася із відкриттям в Україні центрів медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи — сьогодні їх 45. Спеціалісти, що тут працюють, допомагають
хворим на ДЦП не тільки зменшити наслідки хвороби, незважаючи на незворотні зміни, які відбулися в організмі, але й максимально розвинути закладений природою адаптаційний потенціал.
У Полтаві такий Центр при Полтавській обласній клінічній дитячій лікарні працює з 2007 року.
— Ми забезпечуємо реабілітацію всім маленьким пацієнтам Полтавщини із названою патологією, — розповідає завідувач Центру Анатолій Рудич. — За цей час лікування в нас пройшли близько 5000 дітей. Двічі-тричі на рік дитина приїжджає з мамою до нас на реабілітацію, яка триває 2-3 тижні. Потім навички, котрі малюк набув у Центрі, розвивають удома батьки.
Прогресивна концепція «Тандем «дитина — сім’я — спеціаліст» із гармонічним поєднанням медичного і соціально-педагогічного аспектів відновлення здоров’я хворих дітей, затверджена МОЗ України, також закладена в основу процесу реабілітації в Полтавському Центрі.
— Коли до нас потрапляє маленький пацієнт, ми обов’язково проводимо бесіду з батьками, найчастіше з мамами, — продовжує Анатолій Іванович. — Загострюємо увагу на тому, що мама хворої дитини має бути присутньою на всіх процедурах, засвоюючи навички реабілітації, аби продовжувати це вдома. Тільки за умови невтомної роботи батьків можна досягти певних результатів. Це і є одним із ключових моментів нашої програми реабілітації.
На початковому етапі лікарі та реабілітологи Центру детально знайомляться з дитиною, її родиною, складають повний анамнез. Програма реабілітаційного курсу націлена на зняття дисфункцій шляхом розвитку особистості в цілому і навчає дитину не тільки рухам, але й самообслуговуванню, розвиває мовлення, розумові здібності тощо.
— Реабілітаційну програму для кожного пацієнта розробляємо індивідуально, — наголошує Анатолій Рудич. — Обговорюємо цю проблему колегіально і разом обираємо необхідну методику. Мені приємно, що в нас працюють однодумці — ми розуміємо один одного з півслова, і це на користь справі.
Серед висококваліфікованих фахівців Полтавського Центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи — лікар-невролог вищої категорії Тетяна Даниловська, лікар з ЛФК Євген Страшко, педіатр та психотерапевт Наталія Перогова, психолог Людмила Разуменко, логопед Надія Вовк, масажист Тетяна Рудас, реабілітолог Євген Усовчиков та інші.
— Ми застосовуємо в процесі реабілітації елементи відомих та апробованих у світі методик, — продовжує тему лікар-реабілітолог Євген Страшко. — Наприклад, впровадження елементів Бобат-терапії сприяє освоєнню хворими нових положень і рухів. Багаторазово повторюючи ці спеціальні вправи, дитина навчається всім необхідним рухам. А застосування на практиці елементів методики професора Володимира Козявкіна, про яку ми дізналися з наукової літератури та під час науково-практичних форумів, допомагає розблоковувати у хворих дітей уражені хребтово-рухові сегменти й корегувати руховий стереотип.
Рік тому полтавські реабілітологи почали застосовувати рефлекторно-навантажувальний пристрій «Гравістат» у вигляді костюму — згідно з державною програмою в область передали 75 таких костюмів. Із них 30 залишилося в Центрі, решту розподілили в лікувальні заклади області, заздалегідь провівши заняття для інструкторів з ЛФК.
— Це добре, що держава почала активно опікуватися проблемою реабілітації дітей з ДЦП, — зазначає керівник Центру Анатолій Рудич. — «Гравістат» суттєво допомагає в реабілітації наших хворих. Це дороговартісний костюм, у якому пацієнт має рухатися, виконувати вправи руками. Пристрій забезпечує дозоване осьове навантаження на організм, імітуючи збільшену силу земного тяжіння і тим самим корегуючи положення окремих сегментів локомоторного апарату. Застосування «Гравістату» виправдало наші сподівання: використання костюма збільшило результати освоєння пацієнтами нових поз і рухів.
У полтавському Центрі знайшла постійну прописку і власна авторська запатентована методика Євгена Страшка, лікаря-реабілітолога, асистента кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини Української медичної стоматологічної академії. Вона має назву «Спосіб лікування дітей, хворих на спастичні форми дитячого церебрального паралічу».
Євген Юрійович застосовує комплексний вплив на м’язові спіралі тіла пацієнта: фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру, спеціальний мультивекторний масаж, лікувальні укладки та корекції рухового стереотипу з урахуванням м’язових спіралей. Цей метод входить у протокол лікування, його випробували на собі близько 200 пацієнтів, що покращило якість їхнього життя. Втім, про це краще свідчать приклади з лікарської практики.
В 11-річного Олександра з Новосанжарського району діагноз «ДЦП, нижня спастична диплегія». На початку лікування дитина не могла самостійно ні сидіти, ні стояти. Після чотирьох років лікування вміє ходити без сторонньої допомоги, навчається у спеціалізованому дитячому закладі.
Іван, 10-річний полтавець, народився з подвійною спастичною геміплегією, у 3 роки не міг самостійно сидіти. Сьогодні навчається в загальноосвітній школі, відвідує секцію боротьби.
І таких прикладів багато. Якщо ж говорити про прогресивну динаміку реабілітації хворих дітей із нервовими розладами, я б відзначила, крім усіх методик, що застосовуються в Полтавському Центрі, ту важливу позитивну ідеологію, яку несуть його фахівці і батькам, і дітям: «Не слід впадати у відчай, малювати сумне майбутнє, а треба радіти кожному новому кроку й освоєним навичкам, вірити в краще, дати відчути дитині, що вона, хоч і має свої особливості, така ж, як усі, — треба тільки допомогти їй усвідомити це…»
Перебування в Центрі реабілітації, крім лікування, — це ще й своєрідний екзамен на міні-соціалізацію для кожної дитини-інваліда, більшість із яких витримує його з гідністю.
— Ми не втомлюємося дивуватися, скільки здібностей і талантів приховано в наших пацієнтах, — зізнається психотерапевт Центру Наталія Перогова, що займається з дітьми арт-терапією. — Варто тільки побачити їхні малюнки. Це цілий світ у барвах!
Звичайно, лікарі Полтавського Центру відзначають ще немало проблем, розв’язання яких допомогло б поліпшити рівень реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи. Наприклад, добре було б у перспективі застосовувати водо- і грязетерапію. І все ж головне — це руки і серця небайдужих лікарів, які сповнені любов’ю до дітей. Найкраще про це сказала Світлана Якимейченко, мама 4-річного Дмитрика з Гадяцького району:
— Ми побували в різних клініках і санаторіях, але пересвідчилися: тут, у Полтаві, лікують найкраще. Не тільки руками, а й серцем. Приїжджатимемо сюди частіше…
Ніна КОНДРАТЮК,власкор «ВЗ», Полтава
Я мама гіперактивної дитини яка перебувала на лікуванні в Центрі реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи в м. Полтава.Хочу написати слова подяки робітникам центру. Лікарі дброзичливі и справді професіонали. Нам дуже сподобалась Психолог Розуменко Людмила Іванівна, знайшла підхід до дитини і пояснила нам батькам як правильно поводити себе з такою дитиною, як покращити виховання. Дякую неврологу Даниловській Тетяні Вікторовні за рекомендаціі ліків, хороше відношення, за индивідуальній підхід і за розуміння. В цетрі працює хороший логопед, яка не тільки вчить правильній вимові, а також терпляча до проблемних діток і може знайти підхід до дитини. У центі працюють також массажисти, виконується масаж обличчя,пальців,стоп. У приміщенні є тренажерний зал де діти можуть займатися на велотренажері,біговій доріжці і з різними спортивними предметами. У цетрі також виконують фіз процедури. Моя дитина і я задлволені лікуванням, сину особливо сподобався спортивний зал – велотренажер і батут, а я як мама задоводена уроками логопеда и порадами психолога. Рекомендую мамам Полтавщини, виявляеться якщо у вашої дитини є проблеми з розвитком,поведінкою, з нервововою системою, не обовязково далеко їхати і шукати допомоги, центр реабілітаціі у м. Полтава, пров. Першотравневий, 24А за ТехУніверситетом у тихому спокійному місті де, я думаю,зможуть домогти багатьом діткам, просто багато батьків нажаль навіть не зають про існування центру.