На кафедрі ортопедичної стоматології з імплантологією Вищого державного навчального закладу «Українська медична стоматологічна академія» (УМСА) розроблено принципово новий вид резекційних імплантатів для використання при щелепно-лицьовому хірургічному втручанні. Це дозволить максимально точно, ефективно, естетично робити операції не тільки на нижній щелепі, але й на інших ділянках обличчя. Науковці готові до масового використання розробки й активно шукають інвесторів, аби реалізувати свій проект.
Відомо, що способи реабілітації хворих після резекції нижньої щелепи — за допомогою резекційних шин Стопані та Лімберга, а також резекційного протезу Оксмана — не мають достатньої ефективності. Недоліками є те, що вони не відповідають рельєфу кісткової поверхні нижньої щелепи, не мають чіткого прилягання до меж резекції; за методом виготовлення — штамповані, а не суцільнолиті чи фрезеровані, і це зумовлює їх пружність та нестабільність під час жування, що призводить до небажаних наслідків. До того ж виготовлені вони з нержавіючої сталі, яка за властивостями не повністю суміщається з тканинами організму.
Вчені кафедри ортодонтичної стоматології з імплантологією УМСА поставили за мету створити власну конструкцію резекційного імплантату за принципово новою методикою — віртуально створеною 3D-моделлю нижньої щелепи із використанням САD/САМ-технологій, зокрема програмного продукту Delcam. Суть винаходу: на основі отриманої томограми створюється триангуляційна модель, яка відповідає реальній щелепі хворого. На віртуальній програмі ЗD здійснюється фантомна резекція, визначаються її межі, моделюються резекційний шаблон та резекційний імплантат, на останньому позначаються отвори для закріплення дентальних імплантатів. А потім резекційний шаблон та резекційний імплантат виготовляють із медичного титану шляхом фрезерування із наступним поліруванням і травленням. За такою технологією хірургу не треба нічого підганяти: все розраховано з математичною точністю. Оскільки питома вага титану велика, виріб при проектуванні та виробництві максимально полегшують. Ефективність даного методу — висока точність моделювання щелепно-лицьового протеза, надзвичайна якість фіксації та стабілізації, відновлення всіх функцій хворого після операції (мови, жування), естетичний вигляд обличчя. Серед авторів патенту №79224 «Спосіб реабілітації хворих після резекції нижньої щелепи із застосуванням програмного забезпечення Delcam» — завідувач кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією УМСА, доктор медичних наук, професор Валентин Дворник, доцент кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією УМСА, кандидат медичних наук Любов Єрис, науковий співробітник Полтавського національного технічного університету Станіслав Ясько та інші.
«Розробку імплантату ми почали спільно із науковцями Полтавського національного технічного університету, — розповідає Любов Єрис. — Саме там запрацював науковий центр Delcam і з’явилася технічна можливість розробити задумане.
Минулого року наша робота отримала призове місце на Міжнародній конференції фірми Delcam в Україні. Слід зазначити: названі програми дозволяють моделювати будь-яку конструкцію, незалежно від галузі застосування».
Винахід пройшов випробування і довів, що точність тривимірної моделі імплантату нижньої щелепи значно вища, ніж та, яку раніше отримували шляхом відбитку щелепи. Адже гіпс створює тиск на м’які тканини обличчя, модель має похибку, що в подальшому не забезпечує щільного прилягання протезу до м’яких тканин, крім того, не враховується їх піддатливість. Застосування програмного забезпечення для моделювання протезу, створення прес-форм на верстатах із числовим програмним керуванням суттєво спрощують процес виготовлення і підносять його на якісно новий рівень.
«Ми планували використовувати резекційний імплантат, створений за програмою Delcam, при видаленні пухлин нижньої щелепи, — пояснює Валентин Дворник. — Але в умовах проведення АТО наш винахід може успішно застосовуватися при травматичних ушкодженнях щелеп і підвищувати якість життя постраждалих. Ми спроможні виготовляти й інші ектопротези: носа, ока або комбіновані. Свою наукову допомогу будемо надавати всім, хто її потребує, безкоштовно. Справа за виробниками, яких наполегливо шукаємо. Добре, якби наш винахід включили до державної програми реабілітації учасників АТО, адже подібних розробок в Україні ще не було».
Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава
