У Кременчуцькому міському пологовому будинку п’ятнадцять років поспіль успішно застосовуються еферентні методи лікування, зокрема плазмаферез: під час пологів замість донорської крові, при резус-конфлікті вагітної й плода та інших проблемах вагітності, а також у новонароджених. Відділення трансфузіології і еферентної медицини, яке діє тут із 2001 року, перше в Україні і чи не єдине на пострадянському просторі, де не тільки успішно застосовують, а й постійно удосконалюють згадану технологію.
Коли донором для себе стає вагітна
Ярослав Прокопчук, головний лікар Кременчуцького міського пологового будинку, Заслужений лікар України «Ми намагалися знайти вихід із такої ситуації, — розповідає головний лікар Кременчуцького міського пологового будинку, Заслужений лікар України Ярослав Прокопчук. — Рішення прийшло несподівано: природа не придумала нічого кращого, зрозуміли ми, аніж поєднувати поєднуване! Наприклад, коли донором для себе стає вагітна. Участь у Всесвітньому конгресі з проблем безкровної медицини, який відбувся у Львові 2001 року, ще раз переконала в правильності наших намірів. І ми перейшли до конкретних дій».
Ростислав Зауральський, завідувач відділення трансфузіології і еферентної медицини Кременчуцького міського пологового будинку, кандидат медичних наукЩо це давало? Плазма, яка містила позитивні чинники: фактор згортання крові, продукти життєдіяльності — включала і токсини, котрі могли негативно вплинути на стан плода. Вагітних вирішили убезпечити від цих негативних компонентів, але саму плазму зберегти шляхом заморожування: вона може знадобитися під час пологів. У цей відповідальний момент як засіб порятунку чи страхування жінки вона, уже розморожена, має бути поруч із роділлею в пологовій залі — замість донорської крові. Цей алгоритм діє і донині.
«Коли ми вперше випробували на вагітній метод плазмаферезу, результат нас приємно здивував, — згадує Ростислав Зауральський. — По-перше, метод масивної детоксикації при імуноконфліктних станах допомагає жінці зберегти вагітність. По-друге, плазма, яка містить антитіла, може бути використана після пологів — ми побачили багато переваг цього: у породіллі після введення аутоплазми краще скорочувалася матка, надзвичайно швидко загоювалися шви, покращувалася лактація. І взагалі, жінки набагато краще почувалися — неначе у них відкривалося друге дихання».
Минав час, і практика аутодонорства все більше доводила свої переваги. Бо навіть при нормальних пологах аутоплазма компенсувала крововтрату, при так званій межовій крововтраті вона заміняла донорську кров без наслідків для породіллі, коли ж жінка втрачала багато крові — власний природний матеріал реально рятував їй життя. З огляду на це, плазмаферез почали застосовувати не тільки як лікувальну процедуру.
Кременчуцькі лікарі помітили й таке: після заморожування та наступного розморожування плазма крові набуває особливих імуногенеруючих властивостей, а також посилює згортання крові і запобігає критичним крововтратам. Їх кількість за весь час застосування методу зменшилась у 20 разів!
Сьогодні майже половина майбутніх матерів страхує себе на період пологів за допомогою власної аутоплазми. А позаминулого року в Кременчуцькому міському пологовому будинку відзначили своєрідний ювілей: була заготовлена 10-тисячна порція аутоплазми. Нині ж ця цифра наближається до 12 тис. Для розвитку зазначеного методу тут створені всі умови: наявні сепаратори, плазмафільтри, інша техніка, морозильні камери, ємності для матеріалів, запаси аутоплазми, а також викокваліфікований, згуртований, зацікавлений у результатах персонал.
Кожна вагітна приходить здавати кров зі спеціальним щоденником, у якому зазначаються її особисті дані, дата взяття аутоплазми, її маркування. Цей щоденник жінка бере із собою і на пологи.
Народжуйся здоровим, малюче!
У 2002 році в Кременчуцькому пологовому будинку метод плазмаферезу вперше застосували у новонародженого. І теж успішно! Його випробували у випадку несумісності жінки та плода за груповою приналежністю крові. У багатьох таких випадках дитина народжується хворою на жовтяницю або інші недуги. Одного разу тут зафіксували гемолітичну хворобу новонародженого (ГХН). У світовій практиці основним методом лікування у таких випадках є замісне переливання крові.
«А ми вирішили спробувати провести новонародженому плазмаферез, — згадує Ростислав Зауральський. — Розуміли, що ризикуємо: до цього ніхто й ніде в світі такого не робив! Добре, що завідувачка відділення новонароджених Ірина Лоринець з розумінням поставилася до проблеми. І ми ту дитину врятували! Відтоді до нас, у Кременчук, приїздять вагітні із резус-конфліктом з усієї України. Ми дуже серйозно підходимо до імунізації жінок не тільки після пологів, але й при позаматковій вагітності, після абортів, бо це є гарантія їх подальшого здоров’я».
Багато українських і навіть зарубіжних подружніх пар, що зіткнулися з проблемою резус-конфлікту, відчули у Кременчуці радість народження здорової дитини. Приміром, у мами сьогодні вже восьмирічної Даніели Ракатубе до її народження двічі ставалися викидні через горезвісний резус-фактор. Її чоловік, що має французьке громадянство, звертався з приводу цього в кращі клініки Франції, але йому скрізь відмовили. Через МОЗ України він дізнався про чудодійний метод, котрий застосовують у Кременчуці, і приїхав сюди разом з вагітною дружиною. Подружжя винайняло квартиру, і весь термін вагітності жінка спостерігалася й лікувалася в місцевому пологовому будинку. Коли ж нарешті народилася довгоочікувана донька, щасливий батько вмовив Ростислава Зауральського офіційно стати дівчинці хрещеним татом і, оскільки той є православним, навіть добився дозволу… католицької церкви.
У тому самому році кременчуцькі лікарі побували в Донецьку на науковій конференції з проблем трансфузіології й еферентної медицини — цьому напрямку в місті надавали належного значення. Там Ростислав Зауральський доповів про перші результати впровадження в акушерську практику методу плазмаферезу. Професор Донецького національного медичного університету ім. М. Горького Володимир Чайка запропонував йому написати дисертацію на цю тему. Згодом багаторічні спостереження і висновки лягли в основу наукової праці під назвою: «Діагностика, лікування і профілактика перинатальних ускладнень при ізоімунізації за антигенами системи АВ0». Дисертацію кременчуцький лікар-новатор захистив у 2008 році, здобувши ступінь кандидата медичних наук.
Рятує пуповинна кров
Одна з останніх розробок, яка із 2005 року активно впроваджується в акушерську практику Кременчуцького міського пологового будинку, — трансфузія пуповинних (плацентарних) еритроцитів новонародженим. У 73,33% недоношених дітей до трьох тижнів життя розвивається анемія. Також у передчасно народжених немовлят нерідко виникають септичні стани. У таких випадках єдиним порятунком стає донорська кров. Але тут знову виникає перешкода: структура будови еритроцитів у дорослих значно відрізняється від такої у новонароджених.
«Складалася абсурдна ситуація: пуповинну кров ми утилізовували, а брали донорську, — розповідає Ростислав Зауральський. — Тож вирішили використовувати залишки пуповинної крові, повертаючи вилучені з неї еритроцити тому самому новонародженому. З’ясувалося, що ця кров містить близько 98% фетального гемоглобіну, який набагато ефективніше, ніж гемоглобін донорських еритроцитів дорослої людини, забезпечує киснем легені та тканини новонародженого».
Спостереження за такими дітьми довели високу ефективність застосованого методу: трансфузія пуповинних (плацентарних) еритроцитів значно підвищувала в передчасно народжених дітей рівень гемоглобіну та гематок-ритного числа. І що важливо — у жодного із цих малюків не виникало побічних реакцій.
На сьогодні понад 150 дітей проліковано за допомогою цього методу. У Кременчуцькому міському пологовому будинку розроблені власні локальні протоколи лікування із застосуванням плазмаферезу як вагітних, так і немовлят. Ними керуються, бо знають: цей спосіб надійний, ефективний, перевірений часом.
Досвід, відкритий для всіх
Сьогодні у кременчуцькому відділенні трансфузіології і еферентної медицини використовують такі еферентні методи, як центрифужний (дискретний), фільтраційний апаратний, а також фільтраційний безапаратний, дискретний плазмаферез у новонароджених, мембранний (фільтраційний), гемосорбція, ультрафіолетове опромінення крові (УФОК), лазеро- та озонотерапія.
Еферентні методи — і це доводить кременчуцький досвід — значно розширюють можливості медикаментозної терапії різноманітних патологічних станів вагітних, а в деяких випадках стають основою лікування. Їх використовують як при несумісності крові вагітної і плода за резус-фактором, так і в лікуванні запальних захворювань, прееклампсії, антифосфоліпідного синдрому, екстрагенітальної патології у вагітних, для ефективної боротьби із матковими кровотечами, імунними порушеннями, невиношуванням різного походження і навіть безпліддям. Також вони добре зарекомендували себе у передчасно народжених дітей.
Ще 2003 року МОЗ України своїм наказом №720 рекомендувало всім великим пологовим будинкам відкривати відділення трансфузіології і еферентної медицини. Проте, на жаль, таке відділення у Кременчуцькому міському пологовому будинку — єдине в Україні. Була спроба застосувати метод плазмаферезу в Полтавському міському пологовому будинку, у деяких інших містах. Але значного поширення еферентні методи не набули. Чому?
«Мабуть, у вітчизняній медицині недооцінюють фактор крововтрат під час пологів зокрема і значення репродуктивного здоров’я нації взагалі, — вважає Ярослав Прокопчук. — До того ж, створення таких відділень — справа копітка, що вимагає повної самовіддачі. Для цього потрібні новатори й ентузіасти, такі, як наш Зауральський. Методом плазмаферезу в Україні серйозно ніхто не займається. А шкода… Трансфузіологія й еферентна медицина — це служба крові, справжня філософія здоров’я! Її ефект працює на майбутнє нації. І то — не перебільшення…»
Досвід кременчужан сьогодні відкритий для всіх. Ним тут із задоволенням поділяться з колегами з інших областей. Було б тільки бажання цим скористатися…
Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава
