Полтавщина: Про медичні кадри турбується місцева влада

1004

Брак фахівців-медиків у районах спричинений насамперед низькою зарплатою, відсутністю житла і належних умов праці. Поліпшити ситуацію на Полтавщині взялися всі разом: обласний Департамент та міські й районні управління охорони здоров’я, адміністрації лікарень і влада на місцях.

Спільне бачення і спільна участь

Михайло ВИНОГРАД, головний лікар Хорольської ЦРЛ, Голова постійної комісії з охорони здоров’я та соціального захисту населення Хорольської районної ради
Лікувальні заклади можуть успішно функціонувати лише тоді, коли вони забезпечені кваліфікованими кадрами — це давно відома істина. Тож треба шукати стимули для молодих лікарів та фельдшерів, аби вони їхали працювати у віддалені села і райцентри. Свого часу, ще 2012 року, з ініціативи громадськості на сесії нашої районної ради ухвалили рішення перепрофілювати колишній гуртожиток у Хоролі в будинок для медиків. З районного бюджету на цю справу виділили понад 1 млн грн. Чудові квартири (двокімнатні, площею 70 кв. м) одержали тоді 8 спеціалістів — працівників ЦРЛ. Це був наш перший досвід, який переконав: лише спільне бачення проблем у медицині як адміністраціями лікарень, так і місцевою владою, активна участь у їх розв’язанні допоможуть вирішувати кадрові питання глибинки.

Другим кроком у цьому напрямку стало минулорічне рішення сесії районної ради перебудувати на житло для медиків приміщення колишньої школи в центрі міста площею 600 кв. м. Ініціювали цей задум ми, лікарі-депутати, а влада ідею підтримала. Відшукали й фінансові ресурси: гроші виділили з міського, районного й обласного бюджетів, долучилися до справи і місцеві підприємці. Уже погоджено всі питання, виготовлено проектно-кошторисну документацію. Тож у недалекій перспективі ще 9 медиків отримають житло. Передбачено і такий момент: медичний фахівець, що відпрацює 10 років на своїй посаді, здобуде право приватизувати квартиру, у якій мешкає.

Відзначу, що сьогодні у Хорольській ЦРЛ немає вакансій — діють згадані стимули до праці. Також додам: ми надзвичайно серйозно ставимося до проблеми кадрів — самі відшуковуємо їх (через Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА, медичні виші), обов’язково проводимо особисту бесіду, аби пересвідчитися в серйозності намірів кандидатів на робоче місце. Нині на базі лікарні можуть проходити практику інтерни. Як правило, це ті, хто планує в нас залишитися. Зараз, наприклад, у ЦРЛ набуває практичного досвіду майбутній лікар-анестезіолог, який закінчує Українську медичну стоматологічну академію. Він родом із Хорола, і ми впевнені, що й працюватиме молодий спеціаліст тут. А студентка-інтерн із Дніпропетровської медичної академії, невролог за фахом, уже уклала з нами угоду про майбутню співпрацю.

На сьогодні чверть персоналу лікарні — фахівці пенсійного віку. Якщо ми не готуватимемо їм зміни — торуватимемо шлях у нікуди. Тож намагаємося приваблювати молодих спеціалістів перспективою отримати житло і хорошими умовами праці: відкрили нові відділення у ЦРЛ, зробили ремонт, оснастили підрозділи сучасним обладнанням.

Чотири умови для приваблення фахівців

Леонід СОБОЛЬ, головний лікар КУЛЗ «Центр ПМСД» Хорольського району, Голова бюджетної комісії районної ради
Я вважаю, що для створення привабливих умов життя і праці медиків у районах потрібно виконати чотири умови: забезпечення житлом, гідною зарплатнею, добре обладнаним робочим місцем і транспортом. Ми намагаємося це робити самі, а також доносити згадані питання до відома голів сільських рад, об’єднаних територіальних громад, спонукати останніх до участі у вирішенні цих проблем. Так, кілька років тому на роботу сімейним лікарем в Андріївську амбулаторію загальної практики-сімейної медицини після закінчення Української медичної стоматологічної академії прибув Антон Татарчук. У нас він проходив практичну частину інтернатури і добре себе проявив. Тож, аби «закріпити» молодого спеціаліста на селі, ми, депутати, порушили перед владою питання про забезпечення його житлом. До нас прислухалися, і незабаром молодий лікар отримав двокімнатну квартиру. Враховуючи те, що Андріївська амбулаторія обс­луговує дві сільради, а це 9 населених пунктів, потурбувалися про транспорт для сімейного лікаря. Новенький УАЗ придбали «в складчину»: половину коштів виділив районний бюджет, половину — сільради, територію яких обслуговує сімейний лікар. За таким самим принципом, «у складчину», забезпечують автомобіль пальним. Районна рада закупила для амбулаторії необхідні меблі й обладнання: кардіограф, сухожарові шафи, тонометри, ростоміри, ваги тощо. Діє при амбулаторії і стоматологічний кабінет із сучасною апаратурою — ми залишили стоматологів у штаті. Слід сказати, що фахівці не відчувають браку в пацієнтах, а ті дякують нам за те, що не треба їхати лікувати зуби в райцентр.

Інші сільради також долучаються до вирішення соціально-побутових проблем медиків, бо розуміють їх важливу роль в охороні здоров’я населення. От і сільрада Штомпелівки виділила кошти для будівництва житла медикам ФАПу, а в селі Павлівка за кошти сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» побудовано квартиру для фельдшера. Назване господарство взяло на себе клопіт про ремонт приміщень ФАПів на своїй території. Районна рада теж виділила цьогоріч 1 млн грн на придбання транспорту і ремонт наших амбулаторій та ФАПів. До речі, усі вони комп’ютеризовані й підключені до інтернет-мережі.

Нині із 40 депутатів Хорольської районної ради п’ятеро — лікарі, і це позитивно впливає на вирішення медичних проблем регіону. Ми маємо намір порушити перед кожним сільським головою й очільником новостворених об’єднаних територіальних громад також питання про до-плату медикам до зарплати: кошти в них є, потрібна тільки «політична» воля. Зазначу, що на теперішній час район забезпечений сімейними лікарями на 85% — це більше, ніж у цілому по області. Якщо й далі влада на місцях йтиме назустріч медикам у розв’язанні соціальних та виробничих проблем, сподіваюся, питання забезпечення кадрами в перспективі буде зняте з порядку денного.

Учора — довгобуд, сьогодні — гуртожиток

Григорій ОКСАК, головний лікар Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського
Питання забезпечення медиків житлом у нас не вирішувалося давно. І тільки нинішня влада два роки тому взялася за розв’язання цієї наболілої проблеми, адже 141 працівник із 1700 співробітників нашого медичного закладу потребує житла. З обласного бюджету на облаштування соціального житла, під яке вирішили переобладнати приміщення довгобуду в центрі міста, що стояло занедбаним понад 10 років, виділили майже 16,5 млн грн. Генпід­рядна організація виконала чималий обсяг робіт: повністю замінено комунікації та мережі, зроблено внутрішнє оздоблення приміщень, вставлені сучасні металопластикові вікна, двері, відремонтовано сходові клітини, утеплено фасад, встановлено новий ліфт тощо. Житлова площа гуртожитку — майже 3,5 тис. кв. м, а це — 47 умебльованих кімнат і ще 4 — для сімейного проживання. Є й кухні з меблями та холодильниками: заходь і живи…

Нині гуртожиток уже готовий до заселення — завершується процедура оформлення документів. Житло в ньому отримають 86 медиків закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування, серед яких будуть і наші лікарі та медсестри. Я вважаю, що це великий стимул для персоналу лікарні — люди менше перейматимуться життєвими проблемами і спокійно працюватимуть, оптимістичніше дивитимуться у завтрашній день. Відкриваючи гуртожиток, Голова Полтавської ОДА Валерій Головко запевнив, що влада шукатиме також можливості для оплати комунальних послуг майбутнім мешканцям, зокрема як один із варіантів розглядається компенсація за рахунок бюджетів лікарень.

Турбота як обов’язок

Олександр ОГЛОБЛЯ, начальник управління персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА
Влада на рівні міст і районів області сьогодні переконалася: без підвищення мотивації медиків, поліпшення їх соціально-побутових умов система охорони здоров’я повноцінно працювати не може. А тому й у віддалених районах Полтавщини, й у містах адміністрації лікарень та керівництво органів місцевої влади об’єдналися задля цієї мети.

Наведу лише кілька прикладів: нещодавно за кошти Лохвицької районної ради (це один із віддалених районів області) придбано два будинки для сімей молодих лікарів, а міська рада виділила для родини місцевих медиків квартиру. Крім Хорольського, який у цьому плані серед кращих, надано житло лікарям у Гребінківському, Котелевському, Козельщинському та інших районах. Завдяки турботі влади Кременчука всі медичні працівники міської дитячої стоматологічної поліклініки повністю забезпечені квартирами. А от 30 медиків міста Горішні Плавні щомісяця отримують по 1,6 тис. грн компенсації за орендоване житло від благодійного фонду ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» — таку добру справу ініціювало міське управління охорони здоров’я, а меценати відгукнулися, бо йдеться ж про здоров’я населення та їх працівників у тому числі. Міська рада Горішніх Плавнів доплачує до зарплати всім лікарям зак­ладів охорони здоров’я 15% надбавки, медичним сестрам — 10%, на наступний рік ця доплата також закладена в міський бюджет. За кошти вже згаданого благодійного фонду оплачується і навчання інтернів, які потім повертаються на роботу в місто. Такі кроки сприяють омолодженню кадрів, і подібні приклади по області непоодинокі.

Нині на Полтавщині продовжується процес створення об’єднаних територіальних громад, і керівники управлінь охорони здоров’я, адмініст­рацій лікарень доносять ці проблеми до новоствореної влади та очільників госпітальних округів, які вже діють. Там, де влада бере на свої плечі обов’язок турбуватися про медичні кадри — побут, умови праці, її оплату, — село, переконаний, без спеціалістів-медиків не залишиться.

Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я