Полтавщина майже на півтора року пізніше, ніж пілотні регіони, приєдналася до Національного проекту «Вчасна допомога». Уже наприкінці вересня нинішнього року він почав діяти — поки що в обласному центрі та Полтавському районі. Що ж стримує залучення до цього проекту інших районів?
Реформування ЕМД було на часі
Олександр ЛАВРЕНКО, головний лікар КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради, Заслужений лікар УкраїниДо складу центру ввійшли всі станції швидкої медичної допомоги та її відділення, що були при кожній ЦРЛ, і зараз у його структурі діють 4 станції екстреної медичної допомоги — у Полтаві, Кременчуці, Лубнах та Миргороді, а також 24 підстанції та 23 пункти постійного й тимчасового базування ЕМД.
До центру приєдналася і санавіація, а от транспортники створили своє підприємство — «Об’єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров’я», що обслуговує й наші бригади. Це зняло із нас зокрема турботу про технічне обслуговування, забезпечення пальним, реєстрацію дозволів на спецсигнали тощо. Того самого року обласна рада придбала для цього автогосподарства 25 санітарних машин марки Citroen, котрі відповідали класу В, а 2014 року МОЗ централізовано закупило для нашої комунальної установи 44 автомобілі Peugot та дві «Газелі». Серед них були машини не тільки класу В, а й С — реанімобілі, оснащені сучасною апаратурою, що дає змогу доправляти найтяжчих хворих як до обласного центру, так і до провідних клінік та лікувальних закладів столиці.
Ми розуміли, що головне в реформуванні — не стільки технічний бік справи, скільки впровадження уніфікованого та централізованого механізму прийому екстрених викликів за номером 103 й оперативне реагування на них. Адже мета екстреної допомоги — врятувати життя людини, і відлік тут може йти на хвилини. Ось чому основним питанням виявилося створення єдиної оперативно-диспетчерської служби (ЄОДС) згідно з вимогами Національного проекту «Вчасна допомога». Ми вже тоді рівнялися на цей проект, хоча й не були ним охоплені. Така диспетчерська дає можливість за допомогою сучасних навігаційних систем, якими мають бути оснащені санітарні автомобілі, комунікаційних мереж, програмних і технічних засобів оперативно реагувати на виклики, вести контроль за рухомим складом, визначати максимально короткий шлях приїзду до пацієнта і клініки, а в надзвичайних ситуаціях — спрямовувати на місце події (коли є декілька постраждалих) кілька бригад.
Створення ЄОДС розпочали в 2015 році. Обласна влада виділила на реконструкцію й оснащення диспетчерської служби 1,2 млн грн. Національний проект «Вчасна допомога» висував багато технічних вимог: перебудову приміщення колишньої швидкої, проведення телекомунікаційних систем і систем заземлення, впровадження систем кондиціонування тощо. Коли ж ми дізналися, що один з учасників пілотного проекту (місто Дніпро) відмовився від закупленого державою обладнання, наш Департамент охорони здоров’я звернувся до організаторів з проханням передати його нам. Саме тоді Полтавську область приєднали до числа учасників проекту. Обладнання ми отримали, а приміщення в нас були вже готові. Рішенням сесії обласної ради 2015 року Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф було виділено ще 15 млн грн — на закупівлю серверів, дизель-генератора, комп’ютерів тощо. Коли ж наприкінці року керівники проекту «Вчасна допомога» побували в Полтаві й побачили нашу роботу, то за втіленням інженерних рішень визнали її кращою серед інших «пілотників».
Нещодавно проект стартував на Полтавщині. Єдина оперативно-диспетчерська служба нарешті почала працювати, щоправда, поки охоплює лише Полтаву і Полтавський район. Ми набрали штат диспетчерів із випускників медичних коледжів, навчили їх користуватися новою програмою. У перспективі їх буде 75, але зараз працює трохи більше 30.
Чому досі ми не охопили всю область послугою маршрутизації викликів ЕМД за єдиним номером 103? Тому що наш розвиток стримують зв’язківці. КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» уклала угоду із Полтавською філією ПрАТ «Укртелеком», через вузол спецзв’язку якого мають бути маршрутизовані повідомлення від усіх операторів мобільного та стаціонарного зв’язку, котрі діють на території області, — їх понад 30. На жаль, вказане підприємство затягує із забезпеченням послуги SIP Trunk на території Полтавської області та не надає доступу до бази даних своїх абонентів, посилаючись на їх конфіденційність, хоча законами України «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112» та «Про телекомунікації» передбачено надання нам абонентської бази даних як дотримання права громадян на охорону здоров’я. Тому Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА звертатиметься до МОЗ, аби до вирішення цього актуального питання підключилися спеціалісти на вищому рівні.
Швидкість реагування на виклик може врятувати чиєсь життя
Лариса МИРОШНИЧЕНКО, заступник головного лікаря станції екстреної медичної допомоги №1 (м. Полтава) КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної радиЗа вимогою проекту під час надходження кожного виклику на номер 103 має бути видно номер і місце перебування абонента. І це дуже важливо, адже нерідко хворий не встигає повідомити всі дані про себе, особливо якщо він у критичному стані. Тоді оператор бачить, звідки надійшов виклик, і миттєво реагує на нього. На жаль, зволікання з виконанням певних вимог проекту Полтавською філією ПрАТ «Укртелеком» перешкоджає охопленню всього регіону так званою послугою маршрутизації викликів ЕМД за єдиним номером 103. Це дуже прикро, адже йдеться про порятунок життя. А основною метою «Системи 103» в області, як і проекту «Вчасна допомога» загалом, є недопущення смертності внаслідок раптових серцевих нападів, травм, отруєнь тощо. Вчасна допомога на догоспітальному етапі тут надзвичайно важлива. Нині ми страхуємо себе тим, що в нас одночасно працюють дві програми — стара і нова.
Сьогодні там, де ця послуга охоплена проектом, машина екстреної допомоги в межах міста реально прибуває до хворого із гострим станом за 10 хвилин або й швидше, у сільській місцевості — за 20. Нині в області близько 150 санітарних автомобілів обладнані GPS-трекерами для моніторингу за рухомим складом. Додам до цього, що наші диспетчери, дякуючи спонсорам, отримали прекрасний спецодяг — благодійники придбали 100 комплектів таких костюмів і витратили на них близько 50 тис. грн.
Значення розвитку служби екстреної допомоги в області розуміють небайдужі люди. Так, наш головний меценат — компанія «Надія» — на АЗС своєї мережі надає нашій установі окремі кімнати, де працівники служби можуть, чекаючи виклику, зігрітися, попити чаю, залишити на стоянці машину. Таких пунктів тимчасового перебування бригад ЕМД на АЗС області незабаром стане більше: планується відкрити іще 25 — на магістральних автошляхах. І це актуально, якщо врахувати кількість ДТП та постраждалих у них.
Сподіваємося, що незабаром на Полтавщині все-таки запрацює телекомунікаційна система, котра об’єднає всіх операторів зв’язку, і жителі області зможуть звертатися до нашої оперативно-диспетчерської служби ЕМД не лише телефоном, а й за допомогою SMC- та e-mail-повідомлень, і це буде справжній європейський підхід до забезпечення населення вчасною екстреною медичною допомогою.
Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава
