Пілотний інноваційний проект «Регіональна реперфузійна мережа в дії» почав працювати у восьми областях України. Програмою передбачено об’єднання ресурсів кожної області в єдину Регіональну реперфузійну мережу, що має підвищити ефективність лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) та забезпечити чітку взаємодію служби екстреної медичної допомоги і системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги.
Костянтин ВАКУЛЕНКО, головний лікар Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, головний позаштатний кардіолог Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, кандидат медичних наукПершим фактором порятунку хворого з ГІМ є його власна обізнаність. Про те, що робити при серцевому нападі, куди телефонувати, як не втратити дорогоцінного часу, котрий може коштувати життя, розповідають полтавчанам інформаційні стенди, розташовані як на біллбордах у центрі міста, так і в усіх поліклінічних відділеннях медичних закладів області. У Полтавському обласному клінічному кардіологічному диспансері на моніторах для пацієнтів регулярно показують ролики про те, як поводити себе при різкому болю в грудях. Таку інформацію обов’язково доносять до хворих сімейні лікарі, терапевти, кардіологи.
Другим фактором надання допомоги пацієнту з ГІМ є швидке доправлення його до лікувального закладу, тож безпосередню участь у програмі бере комунальна установа «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Центр має більше десяти спеціалізованих кардіологічних бригад інтенсивної допомоги. Усі вони сформовані на базі автомобілів класу В, приїжджають на виклик у межах міста за 10 хвилин і можуть виконувати всі реанімаційні заходи. У разі серцевого нападу кардіограму хворому роблять прямо в автомобілі. Лікарі ЕМД передають її по спеціальному зв’язку кардіологу дистанційного центру, який одразу ж зв’язується з відділенням інтервенційної радіології. Так само діють екіпажі і звичайних, не кардіологічних, бригад ЕМД. Усього за минулий рік Центр екстреної медичної допомоги обслужив за викликами понад 9 тис. хворих із гострими серцевими подіями, 51 з них доправили на стентування, 146 пацієнтам провели тромболітичну терапію на догоспітальному етапі.
Третій і головний фактор порятунку хворого з ГІМ діє в операційній відділення інтервенційної радіології. Якщо минулого року там провели 100 стентувань, то за перші два місяці цього року вже понад 50 — саме ургентним хворим. Ще стільки ж зроблено планових операцій. Цьому сприяє дооснащення відділення сучасною апаратурою, ліжками і блоком інтенсивної терапії. Обласна влада обіцяє закупити для підрозділу ще один ангіограф, що вкрай необхідно для повноцінної роботи ургентної служби.
Донедавна зона доправлення хворого з ГІМ на стентування обмежувалася лише Полтавою і Полтавським районом. Але вона дедалі розширюється. Почали доправляти пацієнтів із сусідніх районів — за умови, коли лікарі ЕМД вкладаються в «терапевтичне вікно». Якщо ж інфаркт трапився у віддаленому куточку області, то повну консультацію сільський фельдшер або лікар отримають за допомогою дистанційного зв’язку. Фахівці кардіологічного відділення екстреної консультативної допомоги із дистанційно-діагностичним центром нашого диспансеру не тільки прокоментують ЕКГ хворого, а й разом з місцевим лікарем приймуть спільне рішення, куди госпіталізувати пацієнта, яку першу допомогу йому надати тощо. Щорічно проводиться 5 тис. таких дистанційних консультацій, а з початку цього року — уже понад 1 тис.
Аби пілотний проект «Регіональна реперфузійна мережа в дії» успішно працював, він має бути фінансово підкріплений. Поки ж нестача коштів дещо стримує роботу лікарів-інтервенціоністів, адже стенти та інші необхідні матеріали коштують дорого. І все ж полтавчани не втрачають надії на те, що перебоїв із фінансуванням нинішнього року не буде і державний проект не гальмуватиме.
Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава
