Ядерна медицина — галузь не тільки дуже перспективна, а ще й дуже дороговартісна. Запровадити її самотужки нашій країні не під силу. Отже, запропонована Аргонською національною лабораторією США співпраця в цьому питанні більш ніж на часі. Завдяки їй у Харкові вже нинішньої осені мав відбутися запуск установки «Джерело нейтронів», одним із напрямів роботи якої є напрацювання медичних радіоізотопів. У реалізації цього проекту повинна була брати безпосередню участь Спеціалізована медико-санітарна частина №13, яка обслуговувала працівників Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Але вона потрапила до горезвісного Додатку №10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» — загального переліку відомчих медичних закладів, які передаються в комунальну власність. Це може призвести до призупинення спільного із США проекту, який давав шанс на життя численним українським онкохворим.
Лабораторія №1
Володимир Чижов, заступник генерального директора ННЦ ХФТІ з економiки«Мирний атом» чи короткоживучі нейтрони?
Григорiй Сухнiна, Голова профспілкового комітету ННЦ ХФТІУ спільних планах учених США й України вже в найближчій перспективі — відкриття міжнародного лікувального центру ядерної медицини на цій дослідницькій базі.
Олексiй Єгоров, заступник генерального директора ННЦ ХФТІ з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професорЯк вирішити конфлікт?
Ситуацію в Україні з впровадження ядерної медицини проаналізував заступник генерального директора ННЦ ХФТІ з економіки Володимир Чижов: «Радіологічні методи в лікуванні раку застосовуються вже не перший рік, але сучасного обладнання в Україні дуже мало. Сьогодні найбільш «просунуті» три профільні заклади в столиці: Київський міський клінічний онкологічний центр, клінічна лікарня «Феофанія», до якої без дозволу Державного управління справами навіть ми не можемо потрапити, та ізраїльська лікарня «ЛІСОД». Ще є центр у Донецьку, але чи працює він нині — не знаю. Місяць тому відкрили «Український центр томотерапії» — приватний заклад у Кіровограді. Зрозуміло, що доступ до якісного лікування онкохворих, а тим паче пацієнтів із профзахворюваннями, котрі не мають великих статків, обмежений. Не потрібно пояснювати, наскільки актуальним є відкриття центру ядерної медицини в Харкові, де наш інститут співпрацює з Інститутом медичної радіології ім. С. П. Григор’єва та Харківським обласним клінічним онкологічним диспансером. Підставою для цього є спорудження установки «Джерело нейтронів», запуск лінійних медичних прискорювачів та інші розробки з ядерної медицини, які проводить ННЦ ХФТІ. На сьогодні перший етап робіт програми завершено. Ми на порозі другого етапу — США планує вкласти близько 1 млн дол. у другий прискорювач і медичне обладнання».
Проект споруди установки «Джерело нейтронiв»
Та чи здійсняться плани? Адже умови фінансування Держдепартаментом США цього проекту були незвичайними: коли підписували контракт, американці попередили, що не будуть фінансувати роботи через держструктуру, зокрема через МОЗ, оскільки доб-ре знають про корупцію. І кошти надходили безпосередньо до ННЦ ХФТІ. У грудні минулого року до Харкова приїздила заступник Держсекретаря США з питань роззброєння, перевірки та дотримання угод Роуз Гетемюллер з інспекторською перевіркою і на брифінгу заявила журналістам: «Я задоволена, що гроші не вкрали». Американці дуже суворо контролюють хід робіт, тому зміна власника медсанчастини може стати серйозною перепоною. До загального переліку відомчих медичних санітарних частин і лікарень, що підлягають зміні підпорядкування та переходу до комунальної власності міст і населених пунктів України, потрапив унікальний державний зак-лад, безпосередньо задіяний у міжнародній програмі. На сьогодні всі споруди СМСЧ №13 є власністю держави в особі ННЦ ХФТІ, підпорядкованого НАН України. А міський департамент охорони здоров’я — це комунальна власність. Виникає питання: чи будуть зацікавлені американці, які так прис-кіпливо ставляться до корупційних оборудок в Україні, співпрацювати з неперевіреним партнером? Та й чи є сенс інституту вкладати кошти свого інвестора в чужу власність? Цікаво, що міська влада це чудово розуміє, та зробити нічого не може.
«Ми підготували пакет документів для передачі майна медсанчастини місту і направили його в Департамент охорони здоров’я Харківської міської ради, — продовжує розмову Голова профспілкового комітету ННЦ ХФТІ Григорій Сухніна. — Це все, що ми можемо. Харківський департамент охорони здоров’я здатен узяти на баланс СМСЧ №13 — рішення про це було прийняте на сесії міськради. Але це буде велика втрата не тільки для всіх працівників інституту, які там обслуговуються, — може припинитися подальша співпраця в галузі ядерної медицини. Міська влада вважає, що передача спеціалізованої медсанчастини в комунальну власність в умовах проекту із США — це помилка, але в Кабміні, що затвердив горезвісний Додаток №10, визнавати цього не бажають.
МОЗ, не розібравшись у ситуації, вимагає прискорення процесу передачі. Губернатор Харківської області зробити нічого не в змозі — бюджет затверджено. Депутати від Харкова так само безсилі перед розчерком пера одного клерка!»
Держдепартамент США все ж підтверджує готовність продовжити проект «Джерело нейтронів». Добудовано новий корпус, змонтовані так звані гарячі камери, у яких буде розпочато виробництво особливо чистих радіо-фармпрепаратів технецію-99, котрі Україна поки що купує в Польщі, Узбекистані та Казахстані. Ця імпортозаміщувальна технологія дасть змогу українським лікарням та інститутам безперебійно працювати з ізотопами й навіть продавати згадані препарати за кордон. Співробітники ННЦ ХФТІ вірять, що спільно з американськими колегами незабаром працюватимуть у Харківському міжнародному центрі ядерної медицини, невід’ємною частиною якого таки залишиться 13-а спеціалізована медсанчастина.
Отже, усі чекають на бюджет 2016 р. і сподіваються, що ситуація зміниться на краще.
Ольга ФАЛЬКО, власкор «ВЗ», м. Харків
Уроки Хіросими та Харкова
Микола Коломенський, начальник ДЗ «СМСЧ №13 МОЗ Украiни», лiкар-хiрург вищої категорiїОкрім берилію фактором ризику є потужні імпульсні електромагнітні випромінювання. Наприклад, телефон тримати біля генератора не можна, бо вигорає, а як випромінювання впливає на людину? Тільки ми знаємо, чому в наших пацієнтів, наприклад, підвищена частота захворювань серцево-судинної системи та мозку: вчені про себе не думають, вони горять ідеєю і… згорають на роботі. Якось серед співробітників інституту різко зросла кількість інфарктів. Було організовано спеціальне розслідування, і виявилося: інфаркти розвинулися у тих науковців, які працювали на установках з великими імпульсними магнітними полями. Медсанчастина тоді втрутилася в робочі процеси й довела їх шкідливість. Наші лікарі не лише підтримують своїх пацієнтів, обстежують, лікують та займаються їх повноцінною диспансеризацією, а й виконують функції контролю за умовами праці. Серед хворих багато пенсіонерів, адже виникнення їх захворювань безпосередньо пов’язане з виробництвом. Хто буде ними опікуватися, якщо спеціальна медчастина втратить свій статус? Більшість наших пацієнтів втратять соціальний захист, а то й життя. На щастя, завдяки досвіду наших медиків, нині не зафіксовано жодного випадку нових орфанних професійних нозологій. Сьогодні технології захисту людини посилені, умови роботи поліпшені, ми готові до викликів «мирного атома».
