Помилка, яку (не) буде виправлено

1110

Доступно на русском

Ядерна медицина — галузь не тільки дуже перспективна, а ще й дуже дороговартісна. Запровадити її самотужки нашій країні не під силу. Отже, запропонована Аргонською національною лабораторією США співпраця в цьому питанні більш ніж на часі. Завдяки їй у Харкові вже нинішньої осені мав відбутися запуск установки «Джерело нейтронів», одним із напрямів роботи якої є напрацювання медичних радіоізотопів. У реалізації цього проекту повинна була брати безпосередню участь Спеціалізована медико-санітарна частина №13, яка обслуговувала працівників Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Але вона потрапила до горезвісного Додатку №10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» — загального переліку відомчих медичних закладів, які передаються в комунальну власність. Це може призвести до призупинення спільного із США проекту, який давав шанс на життя численним українським онкохворим.

nuclearfisics_body

Лабораторія №1

VZ33-34_2015_Страница_08_Изображение_0001Володимир Чижов, заступник генерального директора ННЦ ХФТІ з економiки
Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ) — альма-матер ядерної фізики не тільки колишнього Радянського Союзу, а й незалежної України, його досягнення відомі фізикам усього світу. У 60-ті роки минулого століття був популярним фільм про фізиків-ядерників «9 днів одного року», який знімали на базі секретної лабораторії №1 та медсанчастини №2 (нинішня Спеціалізована медико-санітарна частина (СМСЧ) №13) ННЦ ХФТІ. Цей медичний заклад було створено ще в середині минулого століття і він жодного дня не залишався без пацієн-тів. Усі, хто отримував «дозу» під час наукових досліджень, потряпляли сюди на обстеження, адже діагноз рідкісних професійних захворювань встановлювали саме в цій медчастині. Нічого не змінилося й у наш час. Лише кілька медичних закладів в Україні обізнані з такою специфікою, а медики СМСЧ №13 щодня мають із нею справу. Це не тільки різновиди променевої хвороби, а й низка орфанних профзахворювань легень, серцево-судинної та нервової систем (окремі нозології зареєстровані лише в Харкові, РФ та США!). Спецмедзаклади в статутних документах таких установ, як ННЦ ХФТІ, в усьому світі прописані як невід’ємні виробничі підрозділи.

«Мирний атом» чи короткоживучі нейтрони?

VZ33-34_2015_Страница_08_Изображение_0002Григорiй Сухнiна, Голова профспілкового комітету ННЦ ХФТІ
Ще на початку своєї історії незалежна Україна добровільно позбулася свого ядерного потенціалу. Натомість згідно з міжнародними угодами три роки тому, коли ми повністю завершили вивезення зі своєї території усіх запасів високозбагаченого урану, у ННЦ ХФТІ спільно з Аргонською національною лабораторією США було започатковано амбіційний проект ядерної установки «Джерело нейтронів». У грудні 2014 р. у Харкові було завершено будівництво споруди для надсучасної установки, котра зможе дати Україні нові можливості для дослідницької діяльності в цьому напрямку та виготовлення ізотопів для промислового й медичного використання, впровадження нанотехнологій у медичну практику. Крім того, ННЦ ХФТІ в якості технічної допомоги отримав від США лінійний прискорювач медичної спрямованості для лікування онкологічних хворих.

У спільних планах учених США й Украї­ни вже в найближчій перспективі — відкриття міжнародного лікувального центру ядерної медицини на цій дослідницькій базі.

VZ33-34_2015_Страница_08_Изображение_0003Олексiй Єгоров, заступник генерального директора ННЦ ХФТІ з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор
«До концепції створення центру в якості виробничого підрозділу включено спеціальну медсанчастину НФТІ, — розповідає заступник генерального директора ННЦ ХФТІ з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Олексій Єгоров. — Прог-рама «Ядерна медицина» ухвалена Кабінетом Міністрів України, проте через брак коштів впровадження її було призупинено в березні 2014 р. Але це не означає, що для нашої країни згадане питання втратило актуальність, — навпаки. Діагностика онкозахворювань здійснюватиметься за допомогою медичних радіоізотопів, а установка з їх виробництва розташовуватиметься безпосередньо на профмайданчику інституту. Для лікування потрібні сучасні прискорювачі, які забезпечать високоточне опромінення пухлини з мінімальною шкодою для прилеглих здорових тканин. Один прискорювач ми вже отримали, на черзі — підписання прямого контракту на постачання другого прискорювача і сучасної діагностичної та лікувальної медичної техніки. Дозвіл на переобладнання одного з відділень СМСЧ №13 МОЗ дало вже кілька років тому, але горезвісний Додаток №10 до Закону України «Про Державний бюд-жет України на 2015 рік» позбавив нас цієї медсанчастини.

Як вирішити конфлікт?

Ситуацію в Україні з впровадження ядерної медицини проаналізував заступник генерального директора ННЦ ХФТІ з економіки Володимир Чижов: «Радіологічні методи в лікуванні раку застосовуються вже не перший рік, але сучасного обладнання в Україні дуже мало. Сьогодні найбільш «просунуті» три профільні заклади в столиці: Київський міський клінічний онкологічний центр, клінічна лікарня «Феофанія», до якої без дозволу Державного управління справами навіть ми не можемо потрапити, та ізраїльська лікарня «ЛІСОД». Ще є центр у Донецьку, але чи працює він нині — не знаю. Місяць тому відкрили «Український центр томотерапії» — приватний заклад у Кіровограді. Зрозуміло, що доступ до якісного лікування онкохворих, а тим паче пацієнтів із профзахворюваннями, котрі не мають великих статків, обмежений. Не потрібно пояснювати, наскільки актуальним є відкриття центру ядерної медицини в Харкові, де наш інститут співпрацює з Інститутом медичної радіології ім. С. П. Григор’єва та Харківським обласним клінічним онкологічним диспансером. Підставою для цього є спорудження установки «Джерело нейтронів», запуск лінійних медичних прискорювачів та інші розробки з ядерної медицини, які проводить ННЦ ХФТІ. На сьогодні перший етап робіт програми завершено. Ми на порозі другого етапу — США планує вкласти близько 1 млн дол. у другий прискорювач і медичне обладнання».

VZ33-34_2015_Страница_08_Изображение_0004

Проект споруди установки «Джерело нейтронiв»

Та чи здійсняться плани? Адже умови фінансування Держдепартаментом США цього проекту були незвичайними: коли підписували контракт, американці попередили, що не будуть фінансувати роботи через держструктуру, зокрема через МОЗ, оскільки доб-ре знають про корупцію. І кошти надходили безпосередньо до ННЦ ХФТІ. У грудні минулого року до Харкова приїздила заступник Держсекретаря США з питань роззброєння, перевірки та дотримання угод Роуз Гетемюллер з інспекторською перевіркою і на брифінгу заявила журналістам: «Я задоволена, що гроші не вкрали». Американці дуже суворо контролюють хід робіт, тому зміна власника медсанчастини може стати серйозною перепоною. До загального переліку відомчих медичних санітарних частин і лікарень, що підлягають зміні підпорядкування та переходу до комунальної власності міст і населених пунктів України, пот­рапив унікальний державний зак-лад, безпосередньо задіяний у міжнародній програмі. На сьогодні всі споруди СМСЧ №13 є власністю держави в особі ННЦ ХФТІ, підпорядкованого НАН України. А міський департамент охорони здоров’я — це комунальна власність. Виникає питання: чи будуть зацікавлені американці, які так прис-кіпливо ставляться до корупційних оборудок в Україні, співпрацювати з неперевіреним партнером? Та й чи є сенс інституту вкладати кошти свого інвестора в чужу власність? Цікаво, що міська влада це чудово розуміє, та зробити нічого не може.

«Ми підготували пакет документів для передачі майна медсанчастини місту і направили його в Департамент охорони здоров’я Харківської міської ради, — продовжує розмову Голова профспілкового комітету ННЦ ХФТІ Григорій Сухніна. — Це все, що ми можемо. Харківський департамент охорони здоров’я здатен узяти на баланс СМСЧ №13 — рішення про це було прийняте на сесії міськради. Але це буде велика втрата не тільки для всіх працівників інституту, які там обслуговуються, — може припинитися подальша співпраця в галузі ядерної медицини. Міська влада вважає, що передача спеціалізованої медсанчастини в комунальну власність в умовах проекту із США — це помилка, але в Кабміні, що затвердив горезвісний Додаток №10, визнавати цього не бажають.

МОЗ, не розібравшись у ситуації, вимагає прискорення процесу передачі. Губернатор Харківської області зробити нічого не в змозі — бюджет затверд­жено. Депутати від Харкова так само безсилі перед розчерком пера одного клерка!»

Держдепартамент США все ж підтверджує готовність продовжити проект «Джерело нейтронів». Добудовано новий корпус, змонтовані так звані гарячі камери, у яких буде розпочато виробництво особливо чистих радіо-фармпрепаратів технецію-99, котрі Україна поки що купує в Польщі, Узбекистані та Казахстані. Ця імпортозаміщувальна технологія дасть змогу українським лікарням та інститутам безперебійно працювати з ізотопами й навіть продавати згадані препарати за кордон. Співробітники ННЦ ХФТІ вірять, що спільно з американськими колегами незабаром працюватимуть у Харківському міжнародному центрі ядерної медицини, невід’ємною частиною якого таки залишиться 13-а спеціалізована медсанчастина.

Отже, усі чекають на бюджет 2016 р. і сподіваються, що ситуація зміниться на краще.

Ольга ФАЛЬКО, власкор «ВЗ», м. Харків


Уроки Хіросими та Харкова

VZ33-34_2015_Страница_08_Изображение_0005Микола Коломенський, начальник ДЗ «СМСЧ №13 МОЗ Украiни», лiкар-хiрург вищої категорiї
«Мені іноді докоряють колеги: що ви там понавигадували болячок, бериліоз якийсь тощо, — розповідає начальник ДЗ «СМСЧ №13 МОЗ України» (колишньої медчастини №2), лікар-хірург вищої категорії Микола Коломенський. — Що відповісти, коли дійсно пацієнтами з такими рідкісними захворюваннями, пов’язаними з професійною діяльністю у ННЦ ХФТІ, займаємося лише ми? Після війни, коли СРСР розпочав виробництво ядерних зарядів на основі розмножувача нейт-ронів берилію, ніхто не міг передбачити наслідків таких досліджень. Усі думали, що берилій — чистий метал, навіть жартували, що його можна, як масло, на хліб намазувати. Сам по собі він дійсно безпечний, але коли людина вдихає пари окису берилію, її легені вкриваються надтонким шаром металу. І це невиліковно. Хвороба підкрадається непомітно і вражає легеневу тканину. Коли лікар не знає про її походження, то буде лікувати бронхіт чи пневмонію, аж поки не втратить пацієнта. На жаль, лише після Хіросими, Челябінська, Харкова та Чорнобиля медики зрозуміли, що насправді означає клацання лічильника Гейгера.

Окрім берилію фактором ризику є потужні імпульсні електромагнітні ви­промінювання. Наприклад, телефон тримати біля генератора не можна, бо вигорає, а як вип­ромінювання впливає на людину? Тільки ми знаємо, чому в наших пацієнтів, наприклад, підвищена частота захворювань серцево-судинної системи та мозку: вчені про себе не думають, вони горять ідеєю і… згорають на роботі. Якось серед співробітників інституту різко зросла кількість інфарктів. Було організовано спеціальне розслідування, і виявилося: інфаркти розвинулися у тих науковців, які працювали на установках з великими імпульсними магнітними полями. Медсанчастина тоді втрутилася в робочі процеси й довела їх шкідливість. Наші лікарі не лише підтримують своїх пацієнтів, обстежують, лікують та займаються їх повноцінною диспансеризацією, а й виконують функції контролю за умовами праці. Серед хворих багато пенсіонерів, адже виникнення їх захворювань безпосередньо пов’язане з виробництвом. Хто буде ними опікуватися, якщо спеціальна медчастина втратить свій статус? Більшість наших пацієнтів втратять соціальний захист, а то й життя. На щастя, завдяки досвіду наших медиків, нині не зафіксовано жодного випадку нових орфанних професійних нозологій. Сьогодні технології захисту людини посилені, умови роботи поліпшені, ми готові до викликів «мирного атома».

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я