Міжнародний банк реконструкції та розвитку погодився надати Україні 215 млн дол. на подолання кризи в нашій медицині та створення такої системи охорони здоров’я, яка б адекватно реагувала на потреби населення й була економічно ефективною. Надані кошти медична галузь України реалізовуватиме протягом 5 років у рамках проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». І левову частину з них, а саме понад 189,5 млн дол., отримають 8 обраних Світовим банком областей.
Рівненщина: Інвестиції пришвидшать процес реформування медицини
Для отримання гранту треба було довести Світовому банку, чому саме Рівненщині вкрай необхідні кошти на реформування медичної галузі, та переконати, що вона зуміє ними ефективно розпорядитися. Ще з грудня 2012 року медики області готували детальний план дій з підвищення рівня та якості медичного обслуговування населення, який має привести до поліпшення ситуації із захворюваністю та смертністю краян від хвороб системи кровообігу (ХСК). І зрештою план дістав схвалення Світового банку, який включив Рівненщину до числа учасниць проекту. Відтак на реалізацію задуманого в галузі охорони здоров’я їй буде виділено 25 млн дол. Крім цього, ще 10% від цієї суми, тобто 2,5 млн дол., за умовами проекту має надати медицині області місцева влада.
Завдання проекту
Ігор Гашинський, заступник головного лікаря обласного центру здоров’яВін передбачає виконання кількох завдань, одним із них є поліпшення надання послуг на місцевому рівні. Кожна з 8 областей діятиме за власним планом реформування, який зрештою має привести до вдосконалення програм із профілактики, раннього виявлення та лікування серцево-судинних захворювань і раку, модернізації окремих лікарняних послуг, створення системи забезпечення якості, насамперед на первинному рівні, стандартизації маршрутів пацієнтів та протоколів лікування тощо.
Рівненський субпроект — гостра необхідність
Зокрема на Рівненщині субпроект називається «Підвищення ефективності лікування та профілактики ХСК на період з 2015 по 2020 роки». Отож медики насамперед працюватимуть над поліпшенням доступності для пацієнтів якісної профілактики та раннього виявлення серцево-судинних захворювань на рівні первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД).
«На жаль, у Рівненській області є багато проблем у цьому сегменті, — пояснює заступник начальника Управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації Василь Височанський. — Серед більшості інших регіонів України Рівненщину вирізняють низький рівень урбанізації (52,5% населення проживає в селах, де смертність суттєво вища, ніж у містах), позитивна динаміка народжуваності (переважно за рахунок сіл північних районів) і низька транспортна доступність сільських населених пунктів (територія регіону часто потерпає від весняних паводків, заболоченість на півночі області сягає 40%). Гостроту проблеми доводить і невтішна статистика. Так, у структурі поширеності неінфекційних захворювань в області хвороби системи кровообігу утримують сумне лідерство і складають 26,1%. При цьому спостерігається позитивна динаміка рівня їх поширеності, який за останні 10 років зріс більш ніж удвічі й 2012 р. становив 61,4 тис. на
100 тис. дорослого населення. Найчастішими патологіями є гіпертонічна та ішемічна хвороба серця. Сьогодні на Рівненщині зареєстровано майже 600 тис. пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, з яких кожен другий потерпає від гіпертонії, а кожен третій — від стенокардії; трапляється понад 1 тис. випадків інфаркту міокарда, понад 2,5 тис. гострих порушень мозкового кровообігу, 50 тис. пацієнтів мають ішемічну хворобу серця (ІХС). Щороку серцево-судинна патологія зумовлює майже дві третини всіх випадків смерті та третину причин інвалідності.
Враховуючи всі ці фактори, ми прагнемо взяти ситуацію із захворюваністю, смертністю та інвалідністю мешканців краю від ХКС під контроль. Незважаючи на відсутність додаткової підтримки з боку держави, в області вже зроблено кілька кроків у цьому напрямку (оптимізація витрат на лікувальні заклади вторинного та третинного рівнів; збільшення фінансування первинки), але водночас сподіваємося, що проект реально сприятиме подальшому реформуванню охорони здоров’я області».
Реалізація в деталях
На Рівненщині проект реалізуватимуть у кілька етапів, відповідно до визначених цілей. З метою поліпшення функціонування та взаємодії первинної, вторинної та третинної ланок надання допомоги пацієнтам із ХСК в області передбачено модернізацію мережі закладів охорони здоров’я первинної ланки, забезпечення її обладнанням, транспортом, засобами інформаційного зв’язку, лікарськими кадрами.
Як виявилося, наявна в області мережа лікарських амбулаторій (загалом їх 157) не забезпечує достатнього охоплення населення кваліфікованою медичною допомогою. Ці заклади потребують ремонту та матеріально-технічного оснащення. Для прикладу, 145 лікарських амбулаторій (ЛА) не мають електрокардіографів та іншого обладнання для діагностування ХСК на ранніх стадіях, 14 — не мають водопостачання, 8 — використовують пічне опалення, у 76 — стан приміщення не відповідає санітарним нормам, стільки ж амбулаторій не мають автомобіля для відвідування осіб із груп ризику та пацієнтів із ХСК. Але якщо б навіть і мали, це навряд чи суттєво поліпшило ситуацію — портативного обладнання для діагностування ХСК на ранніх стадіях під час проведення активного відвідування населення немає в жодній ЛА. Тому в рамках проекту Світового банку обласне управління охорони здоров’я запланувало провести реконструкцію й капітальний ремонт 79 ЛА, а також реорганізувати в ЛА 26 фельдшерсько-акушерських пунктів (забезпечивши їх необхідним обладнанням і лікарськими кадрами) у найбільш віддалених селах із кількістю жителів понад 1,5 тис. осіб. На це буде витрачено практично половину коштів, виділених Світовим банком, а саме 12,6 млн дол. Уже цього року реконструкцію ЛА почнуть у Володимирецькому і
Зарічненському районах. Протягом наступних років до процесу долучаться Сарненський, Дубровицький, Рокитнівський, Березнівський, Корецький райони та м. Кузнецовськ. Далі — Гощанський, Острозький, Рівненський, Костопільський, Здолбунівський райони та м. Рівне, і, насамкінець, реорганізація на первинці відбудеться у Млинівському, Демидівському, Дубенському, Радивилівському районах та у м. Дубно.
«Окрім реконструкції, для поліпшення виявлення серцево-судинної патології на ранніх стадіях нам необхідно також забезпечити сімейних лікарів портативним обладнанням: електрокардіографами, тест-системами для визначення тропонінів експрес-методом, сумками-укладками лікаря і медсестри/фельдшера, апаратами визначення рівня глюкози в крові тощо, — розповідає Василь Височанський. — Та й рівень оснащеності стаціонарним обладнанням ЛА також ледве сягає 32,7-40,0% від потреби. Тож у рамках проекту ми плануємо придбати щонайменше по одному комплекту портативного і стаціонарного обладнання для діагностики й лікування ХСК для кожної ЛА.
На жаль, Світовий банк відмовив нам у проханні виділити кошти на придбання санітарних автівок для вторинки, проте ми все ж плануємо придбати 18 швидких класу С за кошти обласного бюджету, адже від цього реально залежить своєчасність транспортування хворих і якість надання їм медичної допомоги. Також за кошти місцевих бюджетів автомобілі будуть забезпечені паливно-мастильними матеріалами, а ЛА — ліками для профілактики та надання невідкладної медичної допомоги сімейним лікарем пацієнту з ХСК».
Проект передбачає зміцнення матеріально-технічного оснащення серцево-судинного центру Рівненської обласної клінічної лікарні (РОКЛ), який надає меддопомогу пацієнтам із ХСК при гострих та важких станах. Вагомим внеском стане придбання нового ангіографу та витратних матеріалів.
У рамках проекту також планується розробка стандартів і протоколів на рівні ПМСД, підвищення мотивації та навчання сімейних лікарів основам доказової медицини і впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у роботу лікарів. Адже зараз медична документація ведеться на папері, і на її оформлення сімейні лікарі витрачають чимало часу, тоді як його можна було б використати для безпосередньої роботи з пацієнтами. В області відчувається нестача ефективного обміну інформацією на всіх рівнях надання меддопомоги пацієнтам із ХСК. Тому тут планують створити єдиний регіональний електронний реєстр пацієнтів, який поєднає всі лікувальні заклади первинного, вторинного і третинного рівнів в єдину інформаційну мережу. Координуватиме таку роботу обласний центр обробки даних — він буде створений на базі обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики. На впровадження сучасних інформаційних технологій в області планується витратити понад 2 млн дол.
При цьому сімейні лікарі, лікарі-кардіологи, фахівці серцево-судинного центру РОКЛ та менеджери охорони здоров’я пройдуть підготовку та міжнародне стажування за сучасними принципами WONCA, EURACT, чинними міжнародними стандартами та з урахуванням досвіду підготовки сімейних лікарів в інших країнах світу.
Ще одним важливим завданням проекту є поліпшення обізнаності населення щодо профілактики хвороб системи кровообігу. Відтак медики планують проведення інформаційної кампанії для населення з питань ХСК та ведення здорового способу життя, поширення друкованих матеріалів, розробку веб-порталу і створення гарячої телефонної лінії для інформування жителів області стосовно надання медичної допомоги.
Також, як повідомив заступник головного лікаря обласного центру здоров’я Ігор Гашинський, в області проводитимуться виїзні дні здоров’я. Для цього буде придбано автомобіль, оснащений необхідним портативним обладнанням (глюкометри, апарати для УЗД і ЕКГ, для вимірювання тиску тощо), який виїжджатиме в райони для проведення медичних оглядів населення у місцях найбільшого скупчення людей. Уже наступного року заплановано здійснити 36 виїздів: по 2 в кожен район і 4 в місто Рівне.
Сьогодні на рахунок галузі охорони здоров’я області від Світового банку надійшло більше 9 млн грн. Отже медики вже готові розпочати реалізацію проекту. При цьому їх дії суворо контролюватимуть експерти з МОЗ України та Світового банку. Зрештою всі сподіваються, що такі інвестиції пришвидшать процес реформування української медицини.
Дана РОМАНЮК , власкор «ВЗ», м. Рівне
Полтавщина: Новий, невторований шлях
Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, Заслужений лікар України Сьогодні артеріальна гіпертензія набула у світі масштабу неінфекційної епідемії: на неї хворіє чверть населення планети, і Полтавщина, на жаль, не виключення. На хвороби системи кровообігу серед дорослих припадає 23%, більшість яких працездатного віку — 19,5%. За статистикою по області від цих недуг гинуть 67% пацієнтів, серед них половина — працездатні люди. З-поміж хвороб системи кровообігу артеріальній гіпертензії належить 48%, ішемічній хворобі серця — 31%, цереброваскулярним патологіям — 15%. У структурі причин інвалідності осіб працездатного віку переважають саме хвороби системи кровообігу — 11,4 випадку на 10 тис. населення. Турбує й те, що смертність від них переважає серед сільського населення.
Ось чому регіон обрав саме такий напрямок реалізації проекту Світового банку: «Контроль над артеріальним тиском у сільського та міського населення популяції Полтавської області у віковій групі 40-60 років». Адже названий прошарок — працездатні люди, які хоча й накопичили фактори ризику, але на них іще можна вплинути: вчасно виявити ознаки, попередити, усунути хвороби і, головне, не допустити таких серйозних ускладнень, як інфаркти та інсульти, запобігти смертності від них.
Костянтин Вакуленко, головний лікар Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, головний позаштатний кардіолог Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДАЯк поінформував очільник медичного відомства області, затвердженню субпроекту, що реалізовуватиметься на Полтавщині, передувала майже дворічна підготовча робота: зустрічі й перемовини з представниками Світового банку, яких керівники Департаменту й лікарі переконували саме в такій його спрямованості, спираючись на проведений аналіз і статистичні показники: на 1 січня 2015 року в області зафіксовано 436 499 випадків гіпертонічної хвороби.
Ще навесні 2013 року тодішнім Управлінням охорони здоров’я Полтавської ОДА було розроблено заявку й детальні пропозиції на участь у проекті, які спочатку пройшли «екзамен» у спеціалістів МОЗ, а вже потім були схвалені експертами Світового банку. Минулого року пропозиції доопрацювали й проект презентували на координаційній раді з питань місцевого самоврядування. Згодом було сформовано структуру витрат, здійснено розрахунки видатків, підготовлено завдання на придбання медобладнання, комп’ютерної та іншої техніки. І вже сьогодні область завершує підготовку тендерної документації і стоїть на порозі торгів, які відбудуться за усіма вимогами Світового банку: чесно, прозоро, відкрито.
На реалізацію першого етапу проекту цього року передбачено субвенцію зі спеціального фонду Держбюджету в сумі понад 29 млн грн. Ці кошти підуть на закупівлю обладнання, матеріалів, комп’ютерів тощо.
«Йдеться про принципово інший підхід у боротьбі з артеріальною гіпертензією: це виявлення хвороби на ранніх стадіях, навіть на етапі її прогнозування, виходячи із факторів ризику, — говорить головний лікар Полтавського обласного клінічного кардіодиспансеру, головний позаштатний кардіолог Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Костянтин Вакуленко. — Як раніше діяв сімейний лікар? До нього звертався пацієнт, якого обстежували й проліковували. Сьогодні ж перед лікарем стоїть інше завдання — не допустити хвороби. Передбачено, що участь у проекті візьмуть понад 400 тис. мешканців області віком від 40 до 60 років — їх оглянуть й обстежать за європейськими стандартами».
Кардинально якіснішим стане й технічне забезпечення медперсоналу первинної ланки. Тепер ця допомога буде стандартизована: кожного сімейного лікаря забезпечать усім необхідним — крім традиційних засобів обстеження, він матиме електрокардіограф із функцією передачі ЕКГ, глюкометр, сумку-холодильник, добовий монітор АТ, центрифугу, дефібрилятор, ip-камеру, тест-пластинки, вакутайнер тощо. На робочих місцях сімейних лікарів з’являться комп’ютери, які підключать до загальної обласної мережі реєстру хворих. Ці дані аналізуватимуть як сімейні лікарі, так і фахівці вторинної ланки. Буде запроваджено електронну картку пацієнта.
Більш потужними у боротьбі з АГ відповідно до проекту Світового банку стануть і установи вторинного рівня. Кожну з них забезпечать біохімічними та гематологічними аналізаторами, реактивами, УЗД-устаткуванням із кардіопакетом, системами холтерівського моніторування, центральною станцією дистанційного прийому ЕКГ «ТРЕДЕКС» та «ЮТАС» і навіть апаратами штучної вентиляції легенів. Область отримає й пересувні лабораторії, аби лікарі мали змогу обстежити пацієнтів у віддалених куточках регіону.
Обласний клінічний кардіологічний диспансер буде дооснащено дефібрилятором із функцією зовнішньої стимуляції, портативним УЗД-апаратом із кардіопакетом, УЗД-апаратом експерт-класу, інжектором для введення конт-
растної рідини при КВГ, ангіопульмонографії та аортографії, ендокардіальним кардіостимулятором, у тому числі лабораторією ЕФД.
«Таким чином ми вибудуємо чітку вертикаль медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію: від її ранньої діагностики до високотехнологічної допомоги на вищому рівні — в центральних районних і обласній лікарнях, кардіодиспансері, — наголошує Віктор Лисак. — Ця допомога має йти саме від сімейного лікаря, і він тепер отримає більше інструментів для її надання. Первинна профілактика, корекція способу життя — надзвичайно важливі складові в попередженні й лікуванні гіпертонічної хвороби».
Головними показниками, що дадуть змогу позитивно оцінити результати реалізації субпроекту, стануть 90-відсоткове надання медичної допомоги відповідно до локальних протоколів, значне підвищення її якості (буде проводитися моніторинг), докорінна зміна принципів і підходів у наданні цієї допомоги, яка насамперед спрямовуватиметься на профілактику, і, головне, зниження смертності від гострого інфаркту міокарда та фатальних аритмій.
Перед медиками Полтавської області — учасниками проекту Світового банку — нині багато завдань. Насамперед треба провести навчання медперсоналу і пацієнтів. Для цього планується створити центральний тренінговий центр у Полтаві, а також регіональні — у районах і містах області. Вони готуватимуть сімейних лікарів та медичних сестер за європейськими стандартами. Будуть працювати на місцях і школи здоров’я для пацієнтів, яких там навчатимуть контролювати артеріальний тиск, виконувати рекомендації лікаря, вести здоровий спосіб життя. Експертами в цій роботі стануть фахівці Полтавського обласного кардіологічного диспансеру.
«Це для нас новий, невторований шлях, яким пройшли деякі високорозвинуті країни, наприклад Фінляндія, — говорить Костянтин Вакуленко. — По завершенню проекту вони отримали чудові результати. Сподіваємось, у нас теж вийде…»
Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава
