Проект Світового банку: старт відбувся

1198

1425584731_1Проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», який почав реалізовуватися в Україні в червні цього року, має багатокомпонентну структуру. Завдання першого компоненту — реформування системи охорони здоров’я у 8 регіонах України. Сьогодні ми поговоримо про субпроекти, які почали впроваджувати у Вінницькій і Львівській областях.

Львівщина: Для раннього діагностування онкологічних хвороб

ВЗ У вашому регіоні розпочалася реалізація субпроекту «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій у Львівській області». Що зумовило вибір саме такого напрямку?

VZ 41-42_2015_Страница_14_Изображение_0001Богдан Чечотка, керівник групи управління субпроектом «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій у Львівській області», директор Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації
— У нашій області злоякісні новоутворення посідають друге місце в структурі смертності, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням. Щороку в регіональному онкологічному центрі стаціонарну медичну домомогу отримують понад 18 тис. хворих, проводиться більше 6 тис. операцій. За даними регіонального канцер-реєстру, основними причинами смерті від онкологічних захворювань у жінок віком до 45 років є рак шийки матки (21%), рак молочної залози (15,6%) і рак яєчників (11%). Така висока смертність пов’язана передусім із пізньою діагностикою. Наприклад, у 2014 р. було виявлено 227 випадків раку шийки матки (із них 30 — на ІІІ і ІV стадіях), діагностовано 733 випадки раку молочної залози (із них 147 — на ІІІ і ІV стадіях).

Охоплення цитологічним скринінгом жіночого населення точно визначити важко — приблизно 50%. Оформлення на паперових носіях перешкоджає застосуванню диференційованого підходу до проведення скринінгу в різних вікових групах. Мамографічний скринінг на популяційному рівні відсутній, загалом охоплення таким обстеженням — менше 5% від необхідного, а мамограму можна зробити лише у Львові та Трускавці. Тому особливе значення в превентивній онкології має системне впровадження онкологічних видів скринінгу для виявлення передракових станів і ранніх стадій захворювання: цитологічного скринінгу патології шийки матки, підкріпленого інформаційними системами для ведення персоніфікованого комп’ютерного контролю, та мамографічного скринінгу молочної залози. Вирішенням цієї проблеми ми й займатимемося під час реалізації субпроекту «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій».

ВЗ Скільки коштів передбачено на його виконання? На що вони витрачатимуться?

— Кошти Світового банку чітко розподілені при затвердженні угоди про позику. На Львівську область виділено 10 млн 150 тис. дол.

Більша частина цих грошей піде на закупівлю різного діагностичного обладнання як для онкоцентру, так і для районних скринінгових центрів та цитологічних лабораторій. Важливим заходом проекту є впровадження електронного обліку жінок — це дасть лікарю змогу швидше зорієнтуватись, яку пацієнтку потрібно в першу чергу запросити на огляд. Проводитиметься навчання лікарів, зокрема за кордоном. Запланована активна інформаційна кампанія з метою переконати жінок вчасно проходити обстеження, оскільки це — запорука їх здоров’я.

Світовий банк висуває високі вимоги до учасників проекту і задає певні темпи роботи, підтримуючи й контролюючи всі етапи.

ВЗ Що вже зроблено в рамках проекту і які плани на найближчий час?

— Ми відібрали консультантів, які допомагатимуть департаменту охорони здоров’я в реалізації субпроекту. Щотижнево проводяться засідання групи управління проектом, де консультанти, працівники департаменту й лікарі детально обговорюють усі дії та заходи. Ми прагнемо, щоб це перетворилося на системну спільну роботу щодо впровадження онкопревенції.

Найближчим часом почнемо впроваджувати систему моніторингу скринінгу патології шийки матки і молочної залози на первинному, вторинному та третинному рівнях. Для цього потрібно здійснити організаційно-технічне забезпечення діяльності міжрайонних скринінгових центрів у Червонограді, Дрогобичі, Самборі та скринінгового центру третинного рівня у Львові.

Передбачено придбання та розподіл витратних засобів для цитологічного скринінгу між центрами в містах і районах, реорганізацію наявних онковідділень у міжрайонні скринінгові центри й налагодження їх роботи. Згодом створимо скринінговий електронний реєстр, налагодимо зв’язки між скринінговими центрами й іншими закладами охорони здоров’я. Це сприятиме підвищенню якості та ефективності лікування раку, зниженню рівня інвалідизації, збільшенню радикальності терапії шляхом затвердження порядку дообстеження і відбору хворих для лікування. Очікуємо також зростання компетенції фахівців із лікування раку шийки матки та раку молочної залози.

Плануємо ввести в рутинну практику застосування спеціальних комбінованих щіточок для взяття мазка, методику фарбування мазка за технікою рідинної цитології, що збільшить результативність діагностики та зменшить кількість неінформативних мазків. Заплановано встановити обладнання для широкого мамографічного скринінгу на цифрових мамографах у міжрайонних скринінгових центрах та місті Львів. Маємо намір освоїти мамографічний 3D-томосинтез і стереоскопічну біопсію для діагностики ранніх форм раку молочної залози, що не пальпуються.

Інформаційна кампанія серед населення щодо профілактики онкозахворювань, популяризація знань з онкопревенції реалізуватиметься шляхом поширення друкованих інформаційних матеріалів і розробки та наповнення сторінки з профілактики інформаційного веб-сайту Львівського регіонального онкоцентру.

ВЗ Для такої роботи потрібно нове обладнання. Як і коли відбуватимуться закупівлі?

— Шляхом відкритих торгів більшість обладнання буде придбана через міжнародні організації. Це гінекологічні крісла, операційні столи, кольпоскопи, мікроскопи, електрохірургічні блоки, відеолапароскопічне устаткування. Також чекаємо на апарати УЗД та цифрові мамографи.

ВЗ Яким чином це змінить якість і швидкість обстеження та лікування жінок?

— Ми очікуємо, що частка нових випадків раку молочної залози, виявлених на початковій стадії, зросте на 30%. Передбачається збільшення кількості органозберігаючих операцій на молочній залозі до 25%, при раку шийки матки — на 10%. Щодо якості обслуговування наших пацієнтів хочу зазначити: завдяки створенню міжрайонних скринінгових центрів жінкам не потрібно буде їхати до Львова — вони зможуть обстежитись у найближчому. Також не треба буде їхати вдруге для отримання результатів: вони вноситимуться до електронного реєстру, і районний гінеколог швидко отримає цитологічний висновок. Це знизить транспортні витрати родини. І, звісно, всі обстеження будуть безкоштовними, якщо ж траплятимуться випадки нечесності лікарів, то кожен із них буде максимально прозоро розслідуватися.

Слід визнати: нині з державного й обласного бюджетів на лікування задавнених форм раку витрачаються колосальні кошти, адже в цьому випадку необхідно застосовувати комбіновані методи — хірургічні операції, променеве лікування, хіміотерапевтичні схеми. Цих грошей не завжди вистачає, тож хворим часом доводиться доплачувати. А коли рак діаг­ностують на ранній стадії, то для подолання недуги достатньо одного виду лікування, що значно зменшує тривалість перебування хворої в лікарні, витрати на медикаменти, а отже, здешевлює терапію і, звісно, збільшує шанси на повне вилікування.

Людмила СТРАЖНИК, спеціально для «ВЗ», Західний регіон


Вінничина: Від сільської амбулаторії — до нового кардіологічного центру

ВЗ Субпроект Світового банку, що реалізується у Вінницькому регіоні, отримав назву «Складова розвитку охорони здоров’я Вінницької області, направлена на покращення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією». Чому ваша область вирішила звернути увагу саме на проблеми серцево-судинної патології?

VZ 41-42_2015_Страница_15_Изображение_0001Тетяна Бабій, директор Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації
— Упродовж останніх трьох років в області щорічно реєструють у середньому 1450 випадків гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Показник захворюваності на ГІМ залишається стабільно високим — 8,9 на 10 тис. населення, як і показник летальності від його ускладнень — близько 14,3%.

У загальній структурі захворюваності хвороби кровообігу посідають перше місце — 33,6%. За рівнем смертності вони також у лідерах: від ішемічної хвороби серця на Вінниччині за рік помирають понад 15 тис. хворих. Щороку реєструють 17-18 тис. пацієнтів із гострим коронарним синдромом, майже у 2,5 тис. із них медикаментозна терапія виявляється неефективною.

На сьогодні спеціалісти охорони здоров’я області, зокрема її кардіологічного сектора, працюють над вирішенням низки важливих завдань і в першу чергу — над удосконаленням надання невідкладної допомоги хворим із ГІМ. Так, у 2008 р. на базі кардіологічного відділення МКЛ №1 відкрито серцево-судинний рентгенопераційний блок, оснащений спеціальною дороговартісною апаратурою, — там виконують коронографію. Спеціальну ангіографічну установку, яка коштує 7,5 млн грн, придбали на кошти громади, завдяки чому стала можливою точна діагностика гострих коронарних синдромів, інфаркту міокарда. З моменту відкриття в цьому блоці виконуються ургентні інтервенційні втручання у хворих із гострим коронарним синдромом.

Для забезпечення мешканців Вінницької області сучасною допомогою при гострому коронарному синдромі та з метою реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» 1 липня 2014 р. створено комунальний заклад «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» як окрему структурну одиницю. Його першочергове завдання — повномасштабна цілодобова допомога хворим із гострим коронарним синдромом.

У цьому центрі працюють 6 фахівців, які можуть забезпечити ургентну допомогу саме з інтервенційної кардіології. Із них 3 — кандидати медичних наук, що проходили стажування в медичних клініках Києва та за кордоном. За 6 місяців 2014 р. у Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології для стентування було госпіталізовано 377 хворих. Станом на 11.09.2015 р. — уже 425 пацієнтів. Якщо немає можливості доправити хворого протягом 120 хвилин, проводять процедури догоспітального та госпітального тромболізису. Так, у 2014 р. в області виконано 49 процедур догоспітального та 185 — госпітального тромболізису. За перше півріччя 2015 р. — 68 процедур госпітального і 36 — догоспітального тромбролізису.

ВЗ Що ваша область очікує від Світового банку?

— У рамках реалізації субпроекту ми очікуємо від Світового банку допомоги у вирішенні нагальних проблем. Насамперед необхідно збільшити фінансування для придбання витратних матеріалів для надання як невідкладної допомоги пацієнтам із гострим коронарним синдромом, так і хворим, яким показане планове інтервенційне втручання.

ВЗ Коли почали втілювати проект Світового банку?

— Фактично, працювати почали лише два місяці тому: з початку року і до цього часу готувалися відповідні документи. Ми зіткнулися з проблемою створення робочої групи. Раніше нам не доводилося втілювати такі масштабні проекти, тому ми досить ретельно відбирали фахівців — координаторів, які контролюватимуть процес. За розпорядженням Голови Вінницької ОДА створено групу управління субпроектом, її очолює перший заступник Голови облдержадміністрації Андрій Петрович Гижко. У групу ввійшли спеціалісти різного профілю, зокрема її активним учасником є професор Юрій Михайлович Мостовий — завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.

ВЗ Хто став головним координатором проекту у Вінницькій області?

— Ми ввели нову посаду в Департаменті охорони здоров’я та курортів Вінницької облдержадміністрації — заступника директора Департаменту ОЗ з питань європейської інтеграції, інноваційної політики та реформування. Запропонували кандидатуру Володимира Степановича Федика, лікаря за фахом. Для відбору в робочу групу був оголошений конкурс, вимоги якого затвердив Світовий банк. Усі подані в рамках конкурсу документи ми розглядали на комісії, і кандидатури тих, хто відповідав кваліфікаційним вимогам, направили на затвердження до Світового банку. Керівник проекту від нашої області ще не визначений.

ВЗ Які ще проблеми можуть виникнути під час реалізації проекту?

— Необхідно побудувати суперсучасний кардіологічний центр, а часу обмаль. Турбують також фінансові питання, хоча Світовий банк нас запевнив, що сума виділених коштів може переглядатися: якщо все робитиметься належним чином, а грошей не вистачатиме, то фінансування збільшать.

Можуть виникнути питання щодо технічного оснащення центру. Світовий банк уже зараз, на етапі проектування, вимагає технічні характеристики необхідної апаратури й обладнання, а для цього потрібно провести тендерні процедури, адже постачальники різні, і кожен, зрозуміло, лобіює власні інтереси.

ВЗ Чи є на Вінниччині спеціалісти, що можуть прописати ці характеристики? І наскільки прозорою буде тендерна процедура?

— Ми надіслали запити до підприємств, які виготовляють необхідну медичну апаратуру й обладнання, — тендер відбудеться. Він буде прозорим і юридично бездоганним, жодних протиправних дій ми не допустимо. Єдине — терміни!

ВЗ Де планується будівництво кардіоцентру?

— Міська влада вже виділила земельну ділянку біля міської клінічної лікарні №1: є акт на будівництво нового потужного кардіологічного центру, розробляється ескіз, створено інженерну групу.

ВЗ Аби розвивати в області медицину такого рівня, як вимагає Світовий банк, чи не варто перейняти досвід закордонних колег?

— Світовий банк сам запропонував нам придивитися до того, як працюють кращі закордонні клініки. Окрему увагу потрібно звернути на апаратуру — закуповувати варто лише суперсучасну, оскільки вона застаріває вже через 2-3 роки. Тому група спеціалістів (економіст і проектанти) зараз готує документи на поїздку до Німеччини й Австрії.

ВЗ Чи має шанс Вінницький кардіологічний центр стати одним із кращих в Україні?

— Так, адже він буде найсучаснішим. Сподіваємося, що наш кардіоцентр дасть змогу підвищити якість надання медичної допомоги не лише вінничанам, а й мешканцям сусідніх областей — Житомирської, Хмельницької та Кіровоградської.

Коментар

ВЗ Коли проект був започаткований?

VZ 41-42_2015_Страница_15_Изображение_0002Володимир Федик, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА з питань європейської інтеграції, інноваційної політики та реформування
— У 2013 р. за результатами перемовин, які велися близько 10 років, Світовий банк погодився вкласти кошти в охорону здоров’я України. На нараді в Києві за участю Міністра охорони здоров’я та представника Світового банку було вирішено, що це буде державна субвенція.

Мета проекту — профілактика неінфекційних захворювань. Кожна область України обрала свій субпроект і два роки готувалася, щоб потрапити у вісімку обраних.

ВЗ Який бюджет проекту в цілому для України та зокрема для Вінницької області?

— Інвестування в масштабах України планувалося в розмірі до півмільярда доларів, проте зійшлися на сумі майже 215 млн дол.

Для Вінниччини передбачено близько 33 млн дол. Проект розрахований на 2015-2020 рр. Це міжурядова позика із мінімальними ставками, повернення якої планується лише після 2020 р., тобто для України умови досить прийнятні.

Окрім того, проект передбачає співфінансування з місцевого бюджету — не менше 10% від загальної суми. З облдержадміністрацією підписано меморандум, у якому визначено конкретну суму.

ВЗ Чому, на вашу думку, Вінниччина «перемогла» й отримала грант від Світового банку?

— Тому що в області серйозно підійшли до питання профілактики серцево-судинних хвороб, які лідирують серед причин смертності не лише в нашому регіоні, а й в Україні в цілому. Це дуже складна патологія, ефективне лікування якої передбачає мультидисциплінарний підхід. Ми побудували свою ідеологію на чіткому визначенні всіх етапів надання допомоги — від сільської амбулаторії до кардіоцентру. У результаті отримали важливе медичне завдання для проектування. Захищали його в Києві й усі спеціалісти одностайно дали позитивний відгук. Якщо на Вінниччині вдасться реалізувати цей проект, то він стане моделлю, прик­ладом для інших областей України.

ВЗ У чому основні завдання проекту?

— Одним із першочергових завдань субпроекту є необхідність зміцнити управління потоками пацієнтів із гострими серцево-судинними захворюваннями шляхом оптимізації маршруту хворого, забезпечення дотримання локальних клінічних протоколів і формування електронного реєстру таких хворих.

Наступний крок — зміцнення якості вторинної медичної допомоги й ефективності лікування шляхом концентрації технологій та підвищення навичок медперсоналу. Для виконання окреслених завдань здійснюватиметься моніторинг результатів, який включає розробку критеріїв оцінки якості лікування. Крім того, окремим компонентом субпроекту є інформаційно-освітні програми для медичного персоналу та пацієнтів. Їх підготовка й реалізація покладені на обласний центр здоров’я, тренінгові центри, обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики.

Об’єднання зусиль усіх учасників субпроекту та наближення висококваліфікованих і якісних медичних послуг до всіх верств населення забезпечать йому успіх, а значить — зниження рівня смертності, спричиненої гострими формами серцево-судинних захворювань.

Олена ГОНЧАРУК, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я