Терапію левотироксином контролюють за допомогою лабораторних тестів, показники яких частково залежать від стабільності рівня циркулюючих гормонів щитовидної залози після перорального прийому препарату.
«Плаваючі» результати аналізів на гормони щитоподібної залози вимагають частого коригування дози левотироксину. У свою чергу, постійне коригування дози левотироксину вимагає більш ретельного моніторингу, що пов’язано з підвищеними витратами ресурсів системи охорони здоров’я. Це змушує фахівців часто міняти інструкції з прийому левотироксину.
Наразі поточні настанови Американської асоціації захворювань щитовидної залози рекомендують приймати левотироксин принаймні за 60 хвилин до першого прийому їжі в день або перед сном (принаймні 3 години після вечері).
Дослідження твердих пероральних форм левотироксину показують, що абсорбція препарату знижується, коли його приймають одночасно з певними продуктами. Таким чином, рекомендовано виключити під час застосування цього засобу каву, коров’яче молоко, сою, а також наступні речовини: карбонат кальцію, сполуки заліза, гідроксид алюмінію, фосфати та деякі інші лікарські засоби.
Левотироксин, синтетична форма тироксину, зазвичай використовується для заміни тиреоїдних гормонів при лікуванні гіпотиреозу. У 2017 році левотироксин став найчастіше прописуваним препаратом у Сполучених Штатах, обійшовши засоби, що використовуються при цукровому діабеті, гіпертонії та хворобах серця.
Джерело: Medscape
