У Житомирі на базі Інституту медсестринства відбувся V з’їзд спеціалістів із соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я України.
Протягом двох днів роботи з’їзду участь у ньому взяли близько 300 делегатів із усіх регіонів країни. За словами заступника Міністра охорони здоров’я України Олександра Толстанова, це зібрання стало гарною нагодою висловити свої думки, пропозиції, обговорити здобутки і проблеми галузі.
— В основі нової соціальної політики держави — адресна справедливість та інтереси кожної людини. Особлива ж увага приділяється медичній галузі, адже охорона здоров’я є першочерговим пріоритетом гуманітарної політики нашої держави, — наголосив він. — Тож наше завдання — відпрацювати механізми та бачення, як ми повинні рухатися далі, аби реформування успішно продовжувалося.
Із доповідями перед учасниками зібрання виступив головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія», член-кореспондент Національної академії медичних наук України В.С. Нетяженко, котрий розповів про досвід впровадження соціальних ініціатив Президента України із забезпечення хворих на гіпертонічну хворобу лікарськими засобами. Про те, як впроваджується первинна медико-санітарна допомога на засадах сімейної медицини, доповіла начальник управління охорони здоров’я та курортів Вінницької облдержадміністрації Л.О. Діденко. Про стан справ у цьому питанні в Одесі доповів начальник управління охорони здоров’я Одеської міської ради І.Ф. Шпак. Про досвід та проблеми впровадження сучасних підходів до забезпечення населення екстреною медичною допомогою повідомила заступник голови Донецької облдержадміністрації — начальник Головного управління охорони здоров’я О.Б. Петряєва. Начальник Головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації В.Г. Гінзбург виступила з доповіддю «Впровадження Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» як шлях до збереження та зміцнення здоров’я новонароджених в Україні: досягнення та проблеми регіону». Начальник Головного управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації В.П. Лисак повідомив про сучасні підходи до реформування вторинної медичної допомоги та шляхи їх практичного втілення. Особливостями реформування охорони здоров’я мегаполісу поділився начальник Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міськдержадміністрації В.А. Мохорєв. Про здобутки системи охорони здоров’я Житомирської області розповів учасникам зібрання начальник управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації О.М. Торбас.
Поважна гостя з’їзду, Віце-прем’єр-міністр України–Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова, виступила перед учасниками зібрання з доповіддю «Модернізація галузі охорони здоров’я в рамках Програми економічних реформ на 2010-2014 роки — відповідь на виклики сучасності».
— Усі країни, які пройшли шлях реформувань, знають, наскільки непросто провести реформи швидко й без опору їм із боку як населення, так і фахівців галузі, що реформувалася. Президент України виступив на сесії генеральної асамблеї ООН із заявою, що наша держава, розпочавши реформи, не лише адресно зміцнюватиме напрямки діяльності охорони здоров’я, але і приділить основну увагу профілактиці. Це завдання і влади всіх рівнів, і медпрацівників. Ми відповідаємо за реформи, але ще більше ми хочемо бути почутими, підтриманими й обов’язково показати успіх цих реформ. Буваючи в багатьох регіонах України, довелося почути від людей про те, що, коли є впевненість у завтрашньому дні та стабільність, то будуть подолані всі негаразди — нині країна демонструє не лише динамічні темпи економічного зростання, а й виконання державою соціальних програм. Тож за дорученням Президента я хочу висловити слова подяки за вашу роботу, за те, що ви є фундаторами тієї стабільності, якої ми всі прагнемо. І шлях реформ, яким ми йдемо, — це правильний шлях.
Раїса Богатирьова наголосила на необхідності поліпшення системи швидкої невідкладної медичної допомоги шляхом спрямування для цього всіх ресурсів.
— Підвищення якості й доступності медичної допомоги матерям і дітям, онкохворим, забезпечення населення медикаментами для надання швидкої медичної допомоги (і це лише перші кроки в цьому процесі) позитивно сприйняті нашим суспільством. Отже, проводячи ці зміни, ми вже сьогодні маємо дуже важливий результат — досвід настільки широкомасштабної реформи, якої досі не було, — зауважила вона. — Наш досвід засвідчує, що для подальшого швидкого просування реформ потрібне позитивне їх сприйняття, для чого ми повинні пояснювати їх доцільність і бажаний результат людям, не шкодуючи ні свого часу, ні зусиль. На мій погляд, саме таким має бути наш подальший крок у формуванні довіри населення до реформ, які проводить влада. Крім того, найкращі та обґрунтовані реформи без сумніву мають бути забезпечені ресурсами — наявні ресурси ми сьогодні можемо правильно скоординувати, забезпечивши пріоритети реформ.
Проте можливості розвитку системи охорони здоров’я, за словами Раїси Богатирьової, сьогодні обмежуються не стільки ресурсами, скільки невідповідністю принципів її функціонування сучасним соціальним, економічним і політичним реаліям.
— Оскільки проблеми вітчизняної охорони здоров’я лежать не лише в економічній площині, а й зумовлені багатьма іншими чинниками, я переконана, що нашим спільним і невідкладним завданням є забезпечення нарощування наукового потенціалу, — сказала вона. — Особлива роль у розв’язанні цих питань покладається на напрямок соціальної медицини. Адже сьогодні вже достатньо обґрунтовано вплив соціальних чинників на здоров’я населення, доведено недостатність одних лише медичних заходів для його поліпшення та необхідність вжиття широких суспільних заходів, участі громадськості у розв’язанні питань охорони здоров’я, реалізації вимог профілактики. Перш за все нам сьогодні потрібні прикладні наукові розробки, які спрямовані на наукове обґрунтування сучасних медичних стандартів профілактики, діагностики й лікування хвороб, законодавче та нормативно-правове забезпечення функціонування галузі, гармонізацію вимог і підходів у сфері громадського здоров’я та безпеки середовища із законодавством європейського союзу.
Водночас профілактичний напрямок сучасної охорони здоров’я, наголосила Раїса Богатирьова, має бути забезпечений як законодавчо, так і нормативно у сфері захисту громадського здоров’я — на це потрібно спрямувати всі інституційні можливості системи охорони здоров’я.
— Ще одне важливе завдання — підготовка науково обґрунтованих пропозицій для ініціації в установленому порядку коментаря Конституційного суду України щодо всіх пунктів статті 49-ї у взаємозв’язку зі статтею 95-ю, а також підготовка звернення до нашої конституційної асамблеї з науково обґрунтованою новою редакцією статті 49-ї Конституції України, — відзначила вона. — На моє глибоке переконання, головна дієва особа усіх реформ — лікар. Найголовніше завдання реформ — створити медпрацівникові такі умови професійної діяльності, фахової освіти, зарплати, життя та побуту, за яких головним змістом його життя буде благо пацієнта, його зцілення, зменшення страждань, відновлення здоров’я, повернення до тривалого й активного життя. Ось чому нашим важливим завданням є реформування правового статусу лікаря та правового статусу медичного закладу. Це — основа реформи в охороні здоров’я.
Раїса Богатирьова також наголосила на потребі зформулювати доктрину охорони здоров’я.
— У ній ми маємо відповісти на запитання: яка система сучасних поглядів на роль і значення медицини в житті кожної людини, всього українського народу, сукупність науково обґрунтованих заходів щодо збереження здоров’я, безпечних умов середовища життєдіяльності людини, організації медичного обслуговування, надання медичної допомоги, пріоритет охорони здоров’я у державній політиці, стратегія та основні напрямки її розвитку, мета і завдання системи охорони здоров’я в сучасному баченні, шляхи їх досягнення через державну політику, очікувані результати до 2015-2020 року та на перспективу? Водночас потрібно визначитися з тим, які соціальні стандарти в медичній допомозі можливо декларувати в сучасній економічній ситуації, які медичні стандарти слід взяти за основу та скільки потрібно коштів для досягнення задекларованих стандартів. У цьому контексті не менш важливим є питання заробітку медпрацівників: які є можливі джерела фінансування, форми оплати праці для забезпечення їхньої професійної мотивації у сучасних умовах. Потребує законодавчого розв’язання проблема провадження механізму не адміністративного, а професійного регулювання медичної діяльності — в якій формі та в якому обсязі можлива передача таких повноважень від держави до професійного медичного співтовариства.
Крім того, хотіла б наголосити на питаннях, які стосуються профілактичного напрямку всіх наших реформ, зосередити вашу увагу на чинних нині програмах. Так, зокрема, у структурі захворюваності, смертності, інвалідності не одне десятиліття левову частку — 66,3% — посідають серцево-судинні захворювання. Вихід — у профілактиці. Ми говоримо про те, що не треба курити, зловживати спиртним, а треба займатися спортом — але ситуація не змінюється. Потрібно організувати та розвивати роботу кардіохірургічних відділень, відповідних фахівців і обладнання, адже сьогодні головне завдання — вдвічі зменшити смертність та інвалідизацію від інфарктів. До кінця цього року ми запропонуємо планову програму — за рахунок наявних ресурсів та можливих інтервенцій держави в першому кварталі наступного року забезпечити роботу таких центрів на всій території України. Президент підтримав пілотний проект, наголосивши, що держава вийде на шлях реімбурсації — відшкодування певної вартості цін на ліки. Держава свої зобов’язання виконала — субвенції виділено, Міністерство охорони здоров’я провело відповідні навчання, семінари зі втілення програми. Тому ми вимагаємо: кожен із вас має знати реальну ситуацію із цього питання на місцях. Наше з вами завдання — перетворити аптеки не в торгівельні установи, а в медичні заклади, як це записано в нормативних документах.
Крім того, на переконання Раїси Богатирьової, існує питання, яке сьогодні мало обговорюється в нашому суспільстві. Нині від медичних університетів вимагають такого рівня підготовки молодих спеціалістів, щоб вони могли володіти всіма сучасними засобами діагностики та лікування. Проте, коли вони приїздять працювати, не завжди знаходять можливість застосування цих знань.
— Тому я переконана, що забезпечення потрібним сучасним обладнанням сьогодні є відповіддю на одне із завдань Президента: реформа — це не політичне гасло, це — спосіб життя, — відзначила Віце-прем’єр-міністр України–Міністр охорони здоров’я України.
Вікторія ПАЛАМАРЧУК,
спеціально для «ВЗ»
