З 1 липня 2019 року в Україні стартує другий етап медичної реформи, який передбачає оплату за рахунок держави вторинної медичної допомоги – консультацій фахівців, аналізів і досліджень. До медичної реформи, що стосується вторинки, вже готуються в Вінничині, Волині, Харьківщині.
Кожен регіон готується до медичної реформи по-своєму. Всі налаштовані позитивно і знаходяться в передчутті змін.
Як проходить підготовка до медичної реформи вторинної ланки у Вінничині, на Волині і на Харківщині?
Вінничина
Сьогодні 100% закладів вторинного рівня Вінницької області (48 установ) перетворені на комунальні некомерційні підприємства, тобто стали автономними. Усі вони отримали ліцензії на медичну практику та роботу з наркотичними засобами, затвердили новий колективний договір. Рівень комп’ютеризації на вторинному рівні в області становить 95%, відповідно 95% закладів готові підключитися до електронної системи охорони здоров’я. Саме комп’ютеризація медичних закладів охорони здоров’я є необхідним етапом для запровадження системи електронного здоров’я в Україні і головною умовою відшкодування коштів. Адже оплата від НСЗУ як замовника послуг надходитиме за пролікований випадок, оцінку якого здійснюватимуть на підставі аналізу в електронній медичній системі. (Інформацію про виписаних хворих слід вносити в МІС в режимі реального часу.)
Наразі за дорученням Голови Вінницької облдержадміністрації Валерія Коровія до підготовки закладів вторинного рівня для входження в реформу активно долучилися органи місцевого самоврядування. У цьому році на ремонтні роботи приміщень виділили 63,3 млн грн (у 2018 році — 71,5 млн грн). За рахунок усіх джерел фінансування для закладів вторинки придбали медичного обладнання на суму 32,1 млн грн. Наприклад, КНП «Жмеринська центральна районна лікарня» Жмеринської районної ради отримала пересувний рентгенівський апарат, апарат УЗД, рентгенівську флюроскопічну систему, КНП «Томашпільська центральна районна лікарня» закупила відеоскопічний комплекс для проведення гастро- та колоноскопії, а КНП «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» — лапароскопічну стійку.
«Медики вторинки активно готуються до впровадження змін на цьому рівні надання медичної допомоги й очікують як на покращення матеріально-технічного стану закладів, так і на суттєве підвищення заробітної плати, — говорить начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА Ольга Задорожна. — Усі — й чиновники, й керівники закладів, і лікарі — готові до труднощів перехідного періоду, адже сподіваються на подальше поліпшення умов роботи».
Волинь
Підготовку закладів вторинної ланки надання медичної допомоги до запровадження медичної реформи на Волині розпочали ще наприкінці минулого року. Станом на сьогодні лише два заклади в області не завершили реорганізації. Але відповідні рішення місцевих рад прийняті, тож до часу укладання договору з Національною службою здоров’я України всі медичні установи Волині будуть автономізовані.
Мінімально необхідна кількість комп’ютерної техніки в лікарнях вторинної ланки також є. Звичайно, забезпеченість нею не така висока, як на первинці: там вона становить майже 100% завдяки реалізації спільного проекту МОЗ України та Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Але для початку медичної реформи вторинної ланки достатня, навчання кадрів теж проводиться.
«Наші заклади до реформи готові, і я не бачу, що може зірвати її вчасний старт в області, — з оптимізмом стверджує начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА Ігор Ващенюк. — Однак досі не зрозуміло, за які послуги і в яких обсягах надходитимуть кошти від держави. Не відомо також, чи розділятимуть вторинну і третинку ланки. Проте, оскільки законодавчими актами жодних обмежень не передбачено, реформою вторинної ланки медицини на Волині буде охоплено майже 40 закладів».
Медики області чекають на реформування зі стриманим оптимізмом. Вони натхненні позитивним досвідом змін на первинці. Усі сподіваються, що це дасть поштовх для якісних перетворень на ланці вторинної та спеціалізованої стаціонарної допомоги. Однак наразі неможливо передбачити тривалість реформи вторинки.
«Попередньо було відомо, що у 2020 році 60% коштів лікарні отримуватимуть від НСЗУ як базовий платіж, а 40% — за надані послуги. Можливо, якісь корективи внесе нова команда Міністерства охорони здоров’я, — розмірковує Ігор Ващенюк. — Але я думаю, що різких змін не буде, бо ті кроки, котрі ми наразі робимо, конче необхідні для поступового запровадження класичної моделі страхової медицини».
Харківщина
Наприкінці минулого року Постановою Кабінету Міністрів України було створено госпітальний округ, який об’єднав місто Харків і область. Це єдиний медичний простір. Наразі відбувається формування госпітальної ради, котра й вирішить, які лікарні залишаються працювати на рівні вторинної ланки надання медичної допомоги.
«Це залежатиме від оснащеності лікарень та від того, яку кількість населення вони обслуговують», — пояснює заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Харківської ОДА Наталія Куфтеріна.
Більшість медичних закладів вторинної ланки надання медичної допомоги Харківської області вже працюють у статусі комунальних некомерційних підприємств. Крім того, Харківщина ввійшла до пілотних проектів із впровадження телемедичних послуг і системи діагностично-споріднених груп. Усе це дає змогу дооснастити медичні заклади необхідною комп’ютерною та діагностичною технікою, а також розробити систему розрахунку оплати послуг.
«Чого ми очікуємо від реформи? Якщо говорити про пацієнтів, то це своєчасне надання якісних медичних послуг, встановлення фіксованих прозорих тарифів на платні медичні послуги, — пояснює Наталія Куфтеріна. — Дуже сподіваємося, що завдяки реформі вдасться відновити довіру пацієнтів до лікарів і системи охорони здоров’я України в цілому.
Медичні реформа має також оптимізувати кількість медичних закладів у країні. Не є таємницею, що на сьогодні частина лікарень іноді просто утримує ліжка, які пустують, а на них витрачають державні кошти. Тому головні лікарі все-таки мають бути ще й менеджерами, розуміти, що є економічно доцільним, а що — ні, враховувати потреби регіону в тих чи інших медичних послугах».
Інші регіони також удосконалюють роботу лікувальних закладів. Вже відомо, як проходитиме реформування в Черкасах.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Інна САРІОГЛО, Петро ГЕРАСИМЕНКО, спеціально для «ВЗ»
