Україна не ввела, як планувалося, систему відшкодування вартості препаратів інсуліну через низку невирішених технічних питань. За словами головного позаштатного ендокринолога МОЗ Бориса Маньковського, основна проблема полягає в тому, що в кожному регіоні України мали обрати мережі аптек, котрі б безкоштовно забезпечували пацієнтів інсуліном, а потім отримували відшкодування з боку держави, але цього зроблено не було. «Однак ця робота не зупинена і в плані владної вертикалі дійшла до логічного завершення — рішення Кабміну», — додав він.
За словами віце-президента Міжнародної діабетичної асоціації України Наталії Власенко, гальмує процес й Антимонопольний комітет України (АМКУ), який, на її думку, пропонує нелогічні правила участі аптек у проекті.
«Аптечний заклад — один з основних учасників процесу реімбурсації. Крім того, що аптеки за свої кошти мають закуповувати інсуліни, а відшкодування за них отримуватимуть через місяць, вони ще й зобов’язані забезпечити дотримання чітких правил транспортування та зберігання цих препаратів, зокрема гарантувати збереження «холодового ланцюжка». Це, звичайно, обмежує коло аптек — потенційних учасників проекту. АМКУ ж вважає, що для участі в проекті аптечному закладу достатньо мати ліцензію. Відповідно до логіки АМКУ участь у реімбурсації зможе брати навіть аптечний кіоск на залізничній станції. І це викликає нашу стурбованість», — сказала Н. Власенко.
На думку директора Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Миколи Тронька, усі ланки цієї системи повинні бути доопрацьовані, аби не дискредитувати саму ідею реімбурсації. «З боку МОЗ має бути активний і жорсткий контроль реалізації проекту», — наголосив він.
За матеріалами ІА «Інтерфакс-Україна»
