За більшості різновидів злоякісних новоутворень відсоток виживання хворих під час визначення діагнозу і лікування на першій стадії становить 92 %, на другій — 88, на третій — 42, на четвертій — 13 %. У США і країнах Європи, незважаючи на дороговартісність ПЕТ-установок, впевнено реалізують плани спорудження ПЕТ-центрів із розрахунку 1 центр на 1 млн населення. В Україні таких центрів поки що два. Втім, для нашої країни це надзвичайно актуальна проблема — кожен третій онкохворий помирає протягом першого року захворювання, що в кілька разів перевищує показники розвинутих країн. Причина — несвоєчасне звернення пацієнтів до лікаря, а також відсутність умов для сучасного рівня точної діагностики і лікування на ранніх стадіях. Запровадження в Україні ПЕТ-технологій викликало підвищений інтерес до нового методу діагностики. Передусім в онкології. Про перспективи розвитку ПЕТ-технологій в Україні — наша розмова з директором Інституту ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України, завідувачкою кафедри променевої діагностики НМАПО ім. П. Л. Шупика, членом-кореспондентом НАМНУ, професором Іриною ДИКАН.
ВЗ У чому унікальність ПЕТ-технологій?
— В основі цього методу лежить можливість за допомогою спеціального детектуючого устаткування (ПЕТ-сканера) відстежувати розподіл в організмі біологічно активних сполук, мічених позитрон-випромінювальними радіоізотопами. Потенціал ПЕТ значною мірою визначається арсеналом таких сполук — радіофармпрепаратів (РФП). Саме вибір відповідного РФП дає змогу вивчати за допомогою ПЕТ такі різні процеси як метаболізм, транспорт речовин, ліганд-рецепторні взаємодії, експресію генів тощо. Використання РФП і робить ПЕТ універсальним інструментом сучасної медицини. На сьогодні в ПЕТ здебільшого застосовуються позитрон-випромінювальні ізотопи елементів другого періоду періодичної системи: вуглець-11, азот-13, кисень-15, фтор-18. Останній має оптимальні властивості: найбільший період напіврозпаду і найменшу енергію випромінювання, що дає змогу отримувати ПЕТ-зображення високої контрастності за низького дозового навантаження на пацієнтів. А низька енергія позитронного випромінювання забезпечує високу просторову роздільну здатність зображень.
Таким чином, ПЕТ «бачить» у кілька разів ліпше за інші методи — навіть невеликі метастази діаметром у кілька міліметрів. ПЕТ є ефективним методом клінічних досліджень пацієнтів з онкопатологією (рак легень, колоректальний рак, рак молочної залози, голови і шиї, простати, нейроендокринні пухлини, пухлини мозку) — у такий спосіб можна отримати унікальну інформацію про метаболічну активність пухлин, тобто оцінювати ефективність лікування і прогнозувати подальший перебіг захворювання. Окрім того ПЕТ успішно застосовується у сучасній психоневрології і кардіології. Стосовно онкологічної практики, хочу наголосити, що ПЕТ — надзвичайно важливий метод діагностики, але не панацея. ПЕТ не є ранньою діагностикою раку, це не скринінгова технологія, вона призначена для диференціальної діагностики, визначення поширеності пухлинного процесу та ранньої діагностики рецидиву захворювання. У кожному окремому випадку показання до ПЕТ-досліджень потребують зваженого обґрунтування онкологом та радіологом. Саме тому вживається низка заходів, спрямованих на інформування лікарів (передусім) та пацієнтів про сутність та діагностичну спроможність цього сучасного методу.
ВЗ Слова «сучасний метод» наштовхують на асоціацію, що ми знову від чогось відстаємо.
— ПЕТ-технології розвиваються давно, понад 50 років. І якщо порівнювати Україну з Європою, Японією, США, дійсно можна стверджувати, що наша країна лише на початку цього перспективного шляху. Однак порівняно, приміром, із Росією ми виглядаємо достойно. І в Росії, і в Україні працює по 2 циклотрони, але у нас (у Київській клінічній лікарні у Феофанії, Київському міському онкоцентрі) вони нові і сучасні — на відміну від тих, що є в Росії.
ВЗ А свого часу радіаційні технології в українській медицині були дуже поширені…
— У цілому радіологічні технології і зараз в Україні посідають дуже достойне місце. Останні 3‑4 роки можна назвати періодом їх ренесансу. Розвиток ядерної медицини сьогодні перебуває під патронатом Прем’єр-міністра України Миколи Азарова і Першого віце-прем’єр-міністра — Міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової. Передусім це стосується закупівлі діагностичної та радіотерапевтичної апаратури. Незважаючи на фінансово-економічні труднощі — на радіологію кошти виділяються. Держава і НАМНУ закуповують діагностичне та терапевтичне обладнання високого класу для багатьох закладів. Так, певні труднощі існують, але казати, що сьогодні ми перебуваємо в складному або занедбаному становищі, не можна.
Проблеми здебільшого торкаються первинної ланки надання медичної допомоги — там застаріла рентгенологічна та УЗД-апаратура, яка потребує заміни. Але ми дуже сподіваємося, що протягом 2‑3 років і цей «парк» буде оновлено, хоча надсучасних і наддорогих апаратів на цій ланці не потрібно.
Допомагає розв’язувати проблеми і приватна медицина — у більшості приватних центрів є хороше обладнання та й ціни на обстеження там доступні практично всім категоріям населення.
ВЗ Кілька ПЕТ-центрів, що створені в Україні, — крапля в морі. Які перспективи?
— МОЗ України формує концепцію розвитку ядерних технологій, відповідно до якої планується створення 6‑8 регіональних центрів ядерної медицини. Вони будуть оснащені циклотронами (із розрахунку 6‑8 ПЕТ-камер на 1 циклотрон), потужними суперсучасними радіотерапевтичними апаратами для проведення променевої терапії. У разі погодження Кабміном концепції на наступний рік можливе фінансування спорудження та запуску таких центрів, аби протягом 3‑4 років вони вже почали працювати. Поки що ми відчуваємо повне взаєморозуміння із владою у цих питаннях. І підтримку. Скажімо, наш Інститут цьогоріч закуповує ПЕТ-сканер разом із гамма-камерою та комп’ютерним томографом, тритесловий магнітно-резонансний томограф.
До речі, за ініціативою Героя України академіка Григорія Бондаря на базі Донецького обласного протипухлинного центру буде споруджено Центр андронної (протонної) променевої терапії (календарний план будівництва вже затверджено). Центр відкриє нові можливості у лікуванні онкологічних захворювань.
ВЗ Кажуть, є гостра проблема з кадрами, які могли б забезпечити роботу таких центрів…
— А я скажу навпаки — дайте нам апаратуру і ми дамо кадри. Який сенс готувати спеціалістів із ПЕТ, якщо їм не буде на чому працювати?! У нас уже зараз є кадри, є з кого готувати висококваліфікованих фахівців у цьому напрямку і є кому навчати їх (у Києві, Харкові, Запоріжжі). На сьогодні лікарі-радіологи готові працювати з ПЕТ-технологіями — достатньо підвищити їх кваліфікацію. Лікарі, які працюють на КТ або в радіоізотопній лабораторії, освоюють ПЕТ-технології надзвичайно швидко.
Існує кадровий дефіцит фізиків та інженерів, адже зарплата технічних співробітників у галузі охорони здоров’я мізерна. 27 вересня в КНУ імені Тараса Шевченка відбудеться великий семінар із підготовки ядерних фізиків. НАМНУ підпише Меморандум з Університетом і на базі нашого Інституту проходитимуть підготовку медичні фізики-ядерники.
ВЗ Яким є вклад вітчизняної науки, зокрема очолюваного Вами інституту, у розвиток ПЕТ-технологій в Україні?
— Півроку тому на базі нашого Інституту та Київського міського онкологічного центру створено Український науково-практичний центр ПЕТ-технологій. Тому вважаю, що про наші наукові досягнення доречно говорити щонайменше через рік-півтора. Нині фахівці нашого Інституту виконують методичну роботу, накопичують науковий матеріал, вивчають технології. До того ж Інститут уже понад 12 років успішно здійснює поглиблені комплексні обстеження хворих, виконує фундаментальні та експериментальні наукові дослідження разом із науковими закладами НАМН та НАН України, бере участь у розробці нормативних документів, які регламентують діяльність галузі; готує висококваліфіковані кадри за спеціальностями «рентгенологія», «ультразвукова діагностика».
Інститут оснащено сучасним діагностичним обладнанням, на якому здійснюється щороку понад 80 тис. обстежень. У відділеннях центру постійно проходять стажування лікарі-радіологи з усіх регіонів України.
Розмову вела Наталя ВИШНЕВСЬКА
