19 лютого 2013 р. у поліклініці КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2» відбулася нарада-семінар щодо реалізації пілотного проекту по артеріальній гіпертензії за участю провідних фахівців МОЗ України. На семінарі були обговорені перші результати та питання впровадження проекту відшкодування коштів хворим на гіпертонію під час придбання ними гіпотензивних ліків. Запрошені були терапевти, кардіологи та відповідальні за впровадження пілотного проекту Житомирської, Черкаської, Чернігівської областей та м. Києва.
Василь НЕТЯЖЕНКО,
головний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Терапія»
— Щодо пілотного проекту відбуваються цікаві речі. Наприклад, приходить пацієнт до лікаря, отримує рецепт на препарат, який досить дорого коштує і котрим він звик користуватися. При цьому лікар йому каже, що існує проект, але хоч користуватися їм він не радить — рецепт виписує. Такий хворий по звітності потрапляє до «нових» — вперше зареєстрованих пацієнтів. Це фактично «мертва душа». Він буде лікуватися своїми звичними препаратами, а лікар прозвітує про нього, як про нового. Така ситуація виявилася майже скрізь!
Хочу нагадати: зниження впродовж тривалого часу АТ на 10 мм рт. ст. зменшує кількість ускладнень на 38% (відповідно: в разі зниження на 20 мм рт. ст. — на 50%). І якщо ми плідно працюватимемо у цьому напрямку — результати зможемо побачити уже в кінці наступного року. На сьогодні кількість зареєстрованих хворих з інфарктами міокарда становить 50 тис., але насправді їх до 200 тис. За допомогою пілотного проекту можна знизити їх кількість на 25-40%.
Щодо результатів проекту — із запланованих на 2012 рік 40 млн грн по всій Україні станом на 26.12.2012 р. використано лише 3 061 233 грн. Це 7% від загальної суми. За 2013 рік зі 191 млн грн станом на 15.02.2013 р. використано лише 1 млн гривень. Якщо ми просуватимемося такими темпами, то результату не буде. Обласні терапевти й кардіологи мають постійно їздити і перевіряти, як запроваджується проект.
Щодо інших результатів. Умовно найкращими областями по використанню коштів за 2012 рік є Івано-Франківська (56,2%), Кіровоградська (52,8%), Харківська (36,9%), Миколаївська (35,6%) і місто Київ (30,1%). Найгіршими — Львівська, Черкаська, Донецька, Запорізька, Закарпатська. Щодо тих областей, які запрошені сьогодні: Чернігівська — 7,37%, Житомирська — 9,4%, Київська — 13,5%.
Найкращі результати по використанню коштів у 2013 році продемонстрували Сумська, Херсонська і Вінницька області. Найгіршими станом на 15.02.20013 р. виявилися АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Полтавська, Харківська області та м. Київ — 0%, згідно з даними МОЗ України.
Щодо кількості задіяних у пілотному проекті аптечних закладів (серед присутніх областей): Київ — 95, Київська обл. — 55, Житомирська — 96, Черкаська — 147, Чернігівська — 179. Кількість виписаних рецептів від початку дії проекту до 15.02.2013 р. по м. Києву — 345 785, Київській обл. — 104 617, Житомирській — 104 488, Черкаській — 44 937, Чернігівській — 58 842. Тобто, зважаючи на велику кількість рецептів, можна зробити висновок, що пацієнти не доходять до аптеки. Кількість осіб, які отримали лікарські засоби з 01.01.2013 р. у м. Києві — 0 (мабуть, не встигли подати дані), Київській обл. — 5825, Житомирській — 4582, Чернігівській — 4708 і в Черкаській — 3241.
Олександр ГЛУШАНИЦЯ, перший заступник начальника головного управління охорони здоров’я Київської області
— Щодо результатів минулого року, то, нажаль, кошти, які були виділені, майже не використані. Всього відшкодовано близько 60 тис. грн. Це пов’язано, по-перше, з тим, що тривалий час не було ясності з приводу того, яким чином відбуватиметься відшкодування — представники аптечної мережі не були певні, що гроші повернуться. І, по-друге, близько 800 тисяч мешканців Київської області є постраждалими від наслідків ЧАЕС і в разі амбулаторного лікування вони отримають препарати безкоштовно, у тому числі і гіпотензивні.
Що стосується 2013 року, на сьогодні отримано 58 згод від аптечних мереж щодо їх участі у пілотному проекті. Поки угоди укладені із 30 аптеками, але роботу не закінчено. Ми створили гарячу телефонну лінію, куди люди можуть звертатися зі своїми запитаннями. Кошти розділено між містами і селами області згідно з кількістю хворих на артеріальну гіпертензію. І ми маємо надію до середини року вже працювати в нормальному режимі.
На нашу думку, щоб проект працював, потрібно забезпечити відпуск усіх препаратів цієї групи лише за рецептами лікарів. Тоді зникне безконтрольне самолікування й аптечні мережі будуть вимушені брати участь у проекті.
Олександр ШАДРІН,
заступник головного позаштатного кардіолога Київської області
— Щодо артеріальної гіпертензії, ми маємо такі статистичні дані: у 2012 році вперше виявлено 26 988 випадків і зафіксовано загалом — 436 000. Із них із ішемічною хворобою серця — 291 000, із цереброваскулярними порушеннями — 48 000. Поширеність гіпертонічної хвороби в Київській області за 2012 рік становить 3963 на 10 000 населення. Коефіцієнт інвалідності — 0,37. У 2012 році смертність на 100 тис. населення Київської області становить 4,9 (для порівняння: 2006 рік — 1,9). У рамках дії пілотного проекту виписано 104 617 рецептів, 104 597 хворих почали приймати ліки. Виписані препарати у відсотковому співвідношенні становлять: бісопролол — 35,74%, амлодипін — 22,10%, лізиноприл — 14,38%, небіволол — 12,23%, еналаприл — 10,82%, метопролол— 3,20% та ніфедипін — 1,12%.
Світлана ЖУРБА,
головний лікар Черкаського обласного кардіологічного центру
— Станом на 1 січня 2013 року в Черкаській області перебуває на обліку 370 тис. хворих на артеріальну гіпертензію. У 2012 році зареєстровано 22 тис. пацієнтів, які звернулися по допомогу вперше. Із початку дії пілотного проекту наші лікарі виписали 45 тисяч рецептів на ліки за контрольованими цінами. Розпочали лікування близько 6 тисяч хворих. Найбільш вживаними виявилися такі препарати: еналаприл (30%), лізиноприл (25%), бісопролол (15%), амлодипін (14%), ніфедипін (7%), небіволол (4%), метопролол (3%). У минулому році на нашу область було виділено 1 200 000 грн. Звичайно, за два місяці ми використали дуже мало — лише 60 000 грн. На 2013 рік заплановано виділити на Черкащину близько 6 млн грн. За перші 2 тижні 2013 року аптечні мережі відпустили препаратів у рамках пілотного проекту на суму 38 тис. грн. Ми маємо центр медичної статистики, завдяки якому кожен район області щоденно звітує про кількість виписаних рецептів. Ми провели велику організаційну роботу щодо реалізації даного проекту. Розрахунок коштів відбувається по кількості хворих на артеріальну гіпертензію. Головним розпорядником кредитів на пілотний проект є Головне управління охорони здоров’я. Нам вдалося залучити до реалізації препаратів 147 аптечних установ, 70 із них розташовані в селах. Це дуже важливо, бо найбільші проблеми з реалізацією препаратів спостерігаються саме у сільській місцевості. Іноді, щоб дістатися до найближчого села, де працює аптека, яка відпускає ліки згідно із пілотним проектом, потрібно витратити більше коштів, ніж становить вартість компенсації. Зрозуміло, що хворим це не вигідно. Тому ми намагаємося залучити більшу кількість сільських аптек до реалізації проекту. Окрім цього, ми продовжуємо інформувати населення про переваги пілотного проекту.
Є у нас і певні труднощі, на які б ми хотіли звернути увагу. По-перше, до проекту не увійшли комбіновані лікарські препарати. А хворі вже до них звикли і переконати їх користуватися іншими — важко. Тому ми зосередили увагу на вперше зареєстрованих випадках артеріальної гіпертензії. А тих пацієнтів, що звикли до комбінованих препаратів, ми вчимо грамотно поєднувати препарати і таким чином продовжувати лікування. Друга проблема — мала знижка. Приватні аптеки починають знижувати ціни, аби людям було не вигідно кудись їхати за певним препаратом. Можливо, на препарати вітчизняних виробників знижку варто зробити більшою — це б допомогло в реалізації пілотного проекту. Інша проблема — те, що приватні аптеки не бажають співпрацювати. Звичайно, ми будемо їх залучати, але насторожує односторонній контакт: якщо приватна аптека звертається до Управління із проханням залучитися до проекту — їй повинні піти назустріч, а якщо Управління звертається до аптеки — заклад має право відмовити. І останнє, про що я хочу сказати: не зручно, що рецепти виписуються лише на місяць. Немає необхідності щомісячно ходити до лікаря і сидіти у черзі.
Марина ОЛІЙНИК, терапевт ГУОЗ м. Києва
— Статистичні дані по м. Києву за 2012 рік свідчать, що ми маємо 652 тис. осіб із гіпертонічною хворобою всіх форм. Із них 466 тис. перебувають на диспансерному обліку в ЛПЗ Києва. Вперше у 2012 році виявлено гіпертензію у 52 895 осіб. У проекті задіяно 700 лікарів первинної ланки, 300 лікарів загальної практики–сімейної медицини, 90 лікарів-кардіологів і 500 лікарів-педіатрів. Проведено велику роботу щодо створення нормативно-правової бази для реалізації проекту. У медичних закладах у наявності пакет нормативної бази по впровадженню пілотного проекту та достатній запас рецептурних бланків. Впроваджуються протоколи надання медичної допомоги хворим із гіпертонією. Із 1 серпня 2012 року розпочала роботу «Гаряча лінія ГУОЗ», куди в робочі дні можна звернутися із запитаннями по гіпертонії. На головному сайті ГУОЗ створено відповідну рубрику «Гіпертонічна хвороба. Референтні ціни». У лікувально-профілактичних закладах для пацієнтів розміщено інформаційні плакати із адресами аптек.
У пілотному проекті задіяні 95 аптек КП «Фармація» та підписані угоди із 5 приватними мережами. Кількість виписаних рецептів на період із 1.11.2012 по 15.02.2013 р. становить 292 тисячі. Із них відшкодування отримано за 15 тис. рецептів, а ліки одержали — 10 182. Препарати, які найчастіше використовують пацієнти: еналаприл (30%), бісопролол (23,6%), лізиноприл (19%), амлодипін (16%), ніфедипін (3%).
Щодо відшкодування коштів: у 2012 році виділено 2446,6 тис. грн, відшкодовано 146,6 тис. грн (6%). У 2013 році виділено субвенцію на відшкодування лікарських засобів для осіб із гіпертонічною хворобою на загальну суму 11 721,6 тис. грн, із них отримано по субвенціям 1260,2 тис. грн, відшкодовано 28 тис. грн, станом на 15.02.2013 р.
Причин, що заважають ефективній реалізації проекту, чимало. Приміром, частина пацієнтів, які ввійшли до реєстру, є пільговиками, тобто відпрацьовану комбіновану терапію отримує лише частина гіпертоніків. Соціальне розшарування киян і суттєва конкуренція у ціновій політиці між аптеками також не покращують показників.
Матеріал підготувала
Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
