У нефрологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні запровадили метод апаратного перитонеального діалізу. Необхідне для нього обладнання — два циклери фірми Baxter — не так давно подарували закладу благодійники, і один із них медики вже передали в індивідуальне користування першому пацієнту.
Сьогодні в Україні на перитонеальному діалізі перебувають близько 900 хворих із термінальною нирковою недостатністю, лише 10% із них лікуються за допомогою апаратного методу.
Як розповіла завідувачка нефрологічного відділення Рівненської обласної клінічної лікарні (РОКЛ), головний позаштатний нефролог обласного УОЗ Надія Коробова, перитонеальний діаліз є альтернативним методом замісної ниркової терапії, що значно покращує якість життя пацієнтів і є ефективнішим, ніж гемодіаліз. Більше того, існує певна категорія хворих, яким показаний лише такий метод лікування. Це, наприклад, пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи або цукровим діабетом, у яких формування судинного доступу для гемодіалізу лише створює додаткові проблеми й посилює страждання. Утім обидва методи мають як переваги, так і недоліки.
Загалом пацієнти, які перебувають на перитонеальному діалізі, можуть вести повноцінне життя й почуватися комфортно. Адже їм не потрібно тричі на тиждень приїздити в центр гемодіалізу. Відповідні процедури вони здійснюють удома, самостійно вводячи діалізуючі розчини через встановлений перитонеальний катетер. Такі маніпуляції тривалістю 20-30 хв проводять у середньому 4 рази на добу. І навіть якщо пацієнт пропустить 1-2 вливання, це не призведе до непоправних наслідків, оскільки при перитонеальному діалізі на відміну від гемодіалізу в організмі підтримується стабільний рівень креатиніну.
Тепер у пацієнтів РОКЛ, які перебувають на «ручному» перитонеальному діалізі, з’явилася ще й можливість використовувати апаратний метод, що передбачає підключення лише один раз на добу, за потреби — навіть у нічний час. Нещодавно РОКЛ передала циклер у користування першому пацієнту — хворому з полікістозом, що переніс геморагічний інсульт і якому протипоказані гемодіаліз і трансплантація нирки.
За словами Надії Коробової, досвід уже показав переваги перитонеального діалізу: навіть пацієнти в тяжкому стані, яких медики підключають до нього, чудово почуваються, активніші й добре виглядають. Лише один раз на два місяці вони приїздять до нефрологічного відділення, щоб здати аналізи й отримати консультацію лікаря.
Звісно, аби хворі могли лікуватися самостійно, медики спочатку навчають їх усім правилам проведення процедури діалізу та догляду за катетером. Відбір пацієнтів для перитонеального діалізу здійснюють дуже ретельно. Насамперед лікарі мають бути певні, що хворий відповідально поставиться до лікування і суворо дотримуватиметься правил асептики й антисептики, має нормальні житлові та побутові умови, за яких можливо обладнати кімнату або хоча б куточок для проведення процедур на зразок маніпуляційної (у цьому приміщенні мають бути проточна вода, кварцова лампа, стерильний столик для лікарських препаратів тощо). В іншому випадку пацієнт ризикує «підчепити» перитоніт, вхідними воротами для якого може стати катетер.
До речі, розчини для діалізу хворим щомісяця доставляють з лікарні просто додому. Їх вартість для одного пацієнта становить приблизно 27-29 тис. грн на місяць. Проте завдяки зусиллям адміністрації всі витратні матеріали закуповуються за кошти лікарні. І, як запевнив головний лікар РОКЛ Іван Зима, проблем із забезпеченням таких хворих не буде, оскільки потрібні витрати було передбачено в бюджеті закладу ще наприкінці минулого року, коли проводилися тендери. Натомість із лікуванням хворих, які перебувають на гемодіалізі, уже виникли певні труднощі: оскільки через підвищення курсу валют вартість витратних матеріалів значно зросла, виділених з бюджету коштів вистачить лише до кінця травня.
До речі, щороку на Рівненщині на гемодіаліз потрапляють у середньому 30 нових хворих. Сьогодні в області їх 150. І поки лише 9 пацієнтів перебувають на перитонеальному діалізі. Звісно, лікування цим методом показане багатьом хворим з нирковою патологією, проте висока вартість витратних матеріалів не дає змоги лікарям ширше його використовувати і застосувати вже на першому етапі надання медичної допомоги, як це роблять в усьому світі.
Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ», м. Рівне