Охорона здоров’я є однією з основних складових національної безпеки країни, адже на неї покладено відповідальність за здоров’я населення, а отже — за наше майбутнє. Та сьогодні їй украй важко виконувати це завдання. Галузь змушена балансувати між конституційними нормами, що гарантують кожному громадянину право на безоплатну медичну допомогу, і хронічним дефіцитом бюджетних коштів, які мали б його забезпечити. Чи вдається втримувати «рівновагу» медичній галузі Рівного?
ВЗ Яким видався 2015 рік для галузі охорони здоров’я міста?
Вікторія ПОКОЄВЧУК, начальник управління охорони здоров’я Рівненської міської радиУ 2015 році лікувальні заклади міста вперше фінансувалися за рахунок субвенції з державного бюджету. Загалом нам було виділено 165,4 млн грн, яких вистачило лише на заробітну плату працівникам (152 млн грн) і частково — на оплату комунальних послуг (13 млн грн). Решту витрат галузі взяла на себе міська влада, виділивши додатково з місцевої «скарбнички» 26,1 млн грн на придбання медикаментів, продуктів харчування, забезпечення ліками і послугами із зубопротезування пільгових верств населення, закупівлю паливно-мастильних матеріалів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв тощо. Хочу зауважити: кошти спрямовуються насамперед на придбання лікарських засобів для надання невідкладної та ургентної допомоги, забезпечення пацієнтів наркотичними знеболювальними препаратами, придбання перев’язувального та шовного матеріалу, кисню, рентгенплівки, засобів для наркозу. Завдяки цьому в травмпункті Рівненської центральної міської лікарні пацієнти отримують медичну допомогу (рентгенографію, іммобілізацію, перев’язки тощо) абсолютно безоплатно. Кількість коштів, закладених на невідкладну медичну допомогу, порівняно з 2014 роком збільшилася вдвічі, а на придбання наркотичних знеболювальних препаратів — в 1,8 разу.
ВЗ Рівняни, що вже звикли за кожний аналіз у лікувальних закладах сплачувати «благодійні внески», нині висловлюють приємне здивування з приводу безоплатних лабораторних досліджень…
— Протягом останніх п’яти років рівень фінансування лабораторних досліджень для мешканців Рівного з міського бюджету не перевищував 10-13% від потреби. Тож для забезпечення діагностичного процесу залучалися додаткові кошти. Але в 2015 році з метою поліпшення якості та доступності медичної допомоги, зменшення фінансового навантаження на пацієнтів на потреби лабораторної служби з міського бюджету додатково було виділено чималу суму (3,15 млн грн), що дало нам можливість забезпечити безоплатне проведення значної кількості лабораторних досліджень, у тому числі профілактичних медоглядів освітян і медичних працівників. У кожному лікувальному закладі визначено перелік обстежень, до якого ввійшли біохімічні, гематологічні, бактеріологічні, імунологічні, клінічні дослідження, цитологічний скринінг патології шийки матки й ургентні дослідження для пацієнтів приймального відділення, що виконуються за кошти міського бюджету, і його дотримання суворо контролюють головні лікарі. Але, на жаль, для проведення високовартісних лабораторних досліджень усе ж необхідно залучати позабюджетні кошти, оскільки коливання курсу валют призвело до суттєвого здорожчання витратних матеріалів.
На діяльність лабораторної служби міста в 2014 році з урахуванням залучених коштів було використано 7 млн грн. У 2015 році бюджетні надходження на її потреби збільшилися майже у
8 разів. І якби ціни на медикаменти не виросли у два-три рази, то ми могли б зробити безоплатними всі види лабораторних досліджень.
ВЗ А яка в Рівному ситуація із забезпеченням ліками пільговиків?
— За нашими підрахунками, право на пільгове лікування в амбулаторних умовах мають приблизно 60 тис. рівнян. У минулому році для забезпечення потреб цієї категорії хворих з міського бюджету було виділено 6,3 млн грн (у 2014 році — 3,6 млн грн). Безумовно, зростання цін та інфляція катастрофічно зменшили вагомість цих цифр, проте порівняно з іншими обласними центрами наші пацієнти — у значно кращих умовах. Наприклад, хворі на цукровий діабет для придбання цукрознижувальних таблетованих препаратів отримали в 2015 році 578,1 тис. грн, що вдвічі більше, ніж у 2014 році. Інсуліном хворі забезпечуються безоплатно з обласного бюджету. Так само вдвічі збільшили кошти на лікування 10 осіб з трансплантованими органами: на їх потреби було виділено 2471,4 тис. грн. Також ми отримали 712 тис. грн на придбання спеціального лікувального харчування для 7 рівненських дітей з фенілкетонурією.
А ось із забезпеченням ліками дітей, хворих на муковісцидоз (їх у Рівному 6), торік склалася доволі критична ситуація. Через проблеми з перереєстрацією оптово-відпускної ціни на життєво необхідні препарати для лікування цього орфанного захворювання міські лікувальні заклади не мали законної можливості придбати їх в аптечній мережі, навіть маючи кошти. Ані численні звернення міського УОЗ до Уряду, депутатів Верховної Ради України, ані залучення громадських організацій не сприяли оперативному вирішенню проблеми. Це викликає незадоволення пацієнтів і ускладнює роботу лікарів. На жаль, на процес перереєстрації ціни неможливо вплинути з місцевого рівня, і ми змушені були самотужки шукати вихід, щоб забезпечити лікуванням дітей з муковісцидозом, а це — від 1,5 до 14 тис. грн щомісяця. На сесії міської ради було прийнято рішення передати кошти з міської програми «Діти Рівного» на програму надання матеріальної допомоги інвалідам. Таким чином, родини усіх шести хворих дітей щомісяця отримують матеріальну допомогу і можуть самостійно купити ліки. При цьому люди вдаються до «човникових» поїздок за кордон. У сусідній Польщі та Чехії препарати, які їм життєво необхідні, у три-чотири рази дешевші, ніж в Україні. І це теж дуже прикро. Тим паче, що на державному рівні проблема так і залишається невирішеною. Такий препарат, як «Креон® 10000» №100 (купувати який економічно вигідніше, ніж №20) відсутній в аптечній мережі, а «Урсофальк» і «Сумамед®» у капсулах досі не пройшли перереєстрації оптово-відпускної ціни, тому придбати їх за бюджетні кошти немає можливості. Зволікання з вирішенням цієї проблеми, без перебільшення, може обернутися справжньою трагедією.
З огляду на бюджет медичної галузі міста на 2016 рік вважаємо життєво необхідним нагальне проведення перереєстрації оптово-відпускної ціни на препарати для лікування пільгових верств населення. Майже рік ми самотужки вирішуємо цю проблему відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 31.03.2015 р. №160, а Міністерство охорони здоров’я, на жаль, не створило умов для її виконання. Тож, найімовірніше, що і в 2016 році замість того, аби займатися своїми безпосередніми обов’язками, а саме: надавати медичну допомогу хворим, медики будуть змушені знову шукати можливості для матеріальної підтримки пацієнтів.
ВЗ Над якими ще проблемами довелося працювати рівненським медикам у 2015 р.?
— Однією з найвагоміших проблем є поширення хронічних і соціально небезпечних захворювань, які призводять до зменшення середньої тривалості життя, особливо чоловічого населення працездатного віку. Намагаючись вплинути на показник смертності, ми ретельно відслідковуємо й аналізуємо її причини. І ось які невтішні результати отримали за 9 місяців 2015 року: серед осіб працездатного віку, що померли внаслідок хвороб органів кровообігу, чоловіки становлять 28 з 38; інфаркту міокарда — 2 із 3; інсульту всіх форм — 24 з 26; злоякісних новоутворень — 38 із 62.
Зауважте, сьогодні в лікувальних закладах міста достатньо діагностичного обладнання, працюють кваліфіковані спеціалісти, надається медична допомога в повному обсязі. Щоб зберегти життя, хворому потрібно лише пройти профілактичний огляд і вчасно звернутися по медичну допомогу, переосмислити життєві цінності. До того ж, у 2015 році міська програма з профілактики та лікування серцево-судинних захворювань уперше отримала фінансове забезпечення. У першому півріччі було виділено 200 тис. грн на придбання наборів для коронарографії, що суттєво знизило витрати на проведення цього важливого діагностичного дослідження. Згодом на потреби програми було виділено ще 500 тис. грн, із них 60 тис. — на невідкладну допомогу, а 440 тис. — на закупівлю вкрай необхідного обладнання (інфузоматів, електрокардіографів і дефібриляторів) для палат інтенсивної терапії.
Але забезпечити всіх хворих з інфарктом міокарда безоплатними витратними матеріалами на ці кошти, зрозуміло, неможливо. Тож сподіваємося, що й у 2016 році продовжуватимемо міську програму з профілактики та лікування серцево-судинних захворюваннь, хоча все залежить від фінансування, яке нам буде виділено з бюджету.
До речі, нещодавно ми дізналися про громадську ініціативу Stent for Life, підтриману Міністерством охорони здоров’я. Вона спрямована на створення і розвиток в Україні регіональної реперфузійної мережі з метою збереження життя й надання ефективної допомоги пацієнтам із гострим інфарктом міокарда. Тож сподіваємося, що й місто Рівне стане її учасником.
ВЗ Чи вдалося протягом минулого року поліпшити матеріально-технічну базу лікувальних закладів?
— По можливості працюємо над її оновленням.
Зокрема в поліклініці «Північна» завершено модернізацію рентгенапарату. В усіх лікарнях вирішено проблему автономного джерела живлення, тож тепер вимкнення електроенергії їм не загрожуватиме. Було оновлено матеріально-технічну базу закладів первинної ланки. Так, для Центру ПМСД «Ювілейний» і поліклініки №2 придбано сучасне лабораторне та лікувально-діагностичне обладнання, для пункту невідкладної допомоги цієї поліклініки — санітарний автомобіль. Крім того, закуплено сучасне обладнання: операційний ортопедичний рентгенпрозорий стіл для зменшення тривалості оперативних втручань і лікування хворих із застосуванням сучасних методик для операційного блоку травматологічного відділення ЦМЛ, апарат штучної вентиляції легень, сучасний процесор до відеоендоскопа та новітній електрохірургічний апарат із функцією автоматичного заварювання судин. Це дасть змогу фахівцям застосовувати сучасні лікувально-діагностичні технології, поліпшити умови праці та зменшити тривалість оперативних втручань й інших маніпуляцій. Також оновлено стоматологічне обладнання в міській дитячій стоматологічній поліклініці. Ми провели (й продовжуватимемо виконувати) низку ремонтів відділень і корпусів різних лікувальних закладів. На ці потреби у 2015 році з бюджету розвитку міста медичній галузі було виділено 5,5 млн грн (у 2014 році — 2,7 млн грн), 4,1 млн грн з яких — на оновлення медичного обладнання та 1,4 млн грн — на ремонти.
Усі лікувальні заклади нашого міста, орієнтуючись на нову редакцію Закону України «Про здійснення державних закупівель», яка набула чинності 15.09.2015 р., долучилися до системи електронних державних закупівель ProZorro і зареєструвалися на її майданчиках. Загальна сума проведених допорогових закупівель у 2015 році становила понад 800 тис. грн. Завдяки цьому ми зекономили 45 тис. грн, котрі витратили на придбання необхідного обладнання.
ВЗ А як просувається справа приєднання до мережі лікувальних закладів міста відомчої залізничної лікарні? Яку нішу вона займе в медичній галузі міста і чи не дублюватиме роботу ЦМЛ?
— Міська рада Рівного прийняла рішення реорганізувати Рівненську відділкову лікарню Львівської залізниці в Рівненську міську лікарню №2. Позаду — складний процес передачі цілісного майнового комплексу цього закладу з державної власності в міську комунальну. Наразі працює робоча група, яка має визначити напрямки роботи нової лікувальної установи. З метою підвищення рівня доступності медичних послуг населенню, враховуючи вимоги Міністерства охорони здоров’я України щодо реорганізації вторинного рівня надання медичної допомоги, доцільним було б створення лікарні відновного та планового лікування і відкриття хоспісного відділення. На базі новоствореного закладу працюватимуть амбулаторія загальної практики-сімейної медицини з обслуговування населення прилеглої до лікарні території й працівників Львівської залізниці та членів їх сімей, що проживають у Рівному, служба профілактичних медичних оглядів як для працівників залізничного транспорту, так і для всіх мешканців міста. Але, повторюю, це плани, а реалізація їх залежатиме від наявності бюджетного фінансування.
ВЗ І вкотре все знову впирається в кошти. Чи не потягне це за собою нові труднощі й проблеми?
— На жаль, імідж галузі охорони здоров’я дуже потерпає від необхідності залучення додаткових коштів, невизначеності у впровадженні реформ, негативного висвітлення роботи медичних працівників у ЗМІ.
Завжди нас, лікарів, вчили, що ми зобов’язані надавати людям медичну допомогу, і ніхто не казав про те, що набагато важливіше хотіти допомагати. Якщо медичні працівники усвідомлять це, то конфліктів між ними і пацієнтами стане набагато менше. З іншого боку, нам потрібно пояснити людям, що до свого здоров’я слід ставитися відповідально. Адже їх так само ніхто не вчив дбати про себе. Тож сьогодні на зміну такому «сухому» явищу, як санітарно-освітня робота, повинно прийти усвідомлення пацієнтами власної відповідальності за збереження здоров’я, бо це є запорукою благополуччя сім’ї й зрештою — міцності держави. Особисто мене дуже непокоїть той негатив, який, наче дощова хмара, висить над галуззю. Зрозуміло, люди обурені витратами, котрі вони змушені нести під час свого лікування, і в основному звинувачують у всьому медичних працівників. Натомість мало хто з них цікавиться, яка відповідальність лежить на медиках, скільки фізичних і моральних сил вони витрачають на нічних чергуваннях, в операційних тощо, мало хто щиро вдячний лікарям за роботу. Всебічне цькування галузі охорони здоров’я призводить до трагічних наслідків, як нещодавній випадок, коли пацієнт розстріляв бригаду швидкої допомоги…
Потрібно змінити ставлення суспільства до медиків, повернути довіру до людей у білих халатах. Тож медицина має стати максимально відкритою для громади. На мою думку, вихід — у створенні наглядових рад із залученням громадських діячів, проведенні «круглих столів» з громадськістю та журналістами для обговорення нагальних проблем. На часі також термінове вирішення питання підвищення заробітної плати працівникам медичної галузі, адже висока інфляція й зростання цін зумовлюють катастрофічне зубожіння частини медиків. А повернення самоповаги до себе та своєї роботи — сьогодні основне завдання всіх, хто працює в галузі охорони здоров’я, а за цим у медицину прийдуть і справжні зміни.
Дана РОМАНЮК, спеціально для «ВЗ», м. Рівне
