Роботизована хірургія була для України нездійсненною мрією, допоки команда хірургів-вінничан не придбала систему da Vinci та не встановила її в Центрі ендохірургії «Інномед». Новина сколихнула всю медичну спільноту та викликала бурхливі обговорення. А поки люди дискутували, хірурги «Інномеду» вчилися керувати роботом da Vinci та напрацьовували власний унікальний досвід.
Історія виникнення робота-хірурга
Першого робота створили в 1999 році в Америці. Компанія, що займалася медичним устаткуванням, викупила його прототип, за допомогою якого під час військових дій в Іраку надавали дистанційну допомогу пораненим. І на базі цього «помічника» виник перший робот da Vinci. На сьогодні вже існують кілька поколінь роботів-хірургів, котрі широко використовують майже в кожній медичній спеціалізації. Але на самому початку впровадження роботів-асистентів ніхто навіть не здогадувався, наскільки доречною стане їхня допомога лікарям.
Особливості роботизованої хірургії в Україні та переваги робота da Vinci
Про нюанси експертної роботизованої хірургії та переваги робота-хірурга розповідає завідувач хірургічного відділення Центру ендохірургії «Інномед», лікар акушер-гінеколог вищої категорії, лікар-онкогінеколог, доктор медичних наук, PhD Андрій Григоренко.
ВЗ Кому та чому спало на думку придбати таку дороговартісну апаратуру, як робот-хірург da Vinci?
ВЗ Тож чому раніше цього не зробили?
— По-перше, це дуже не просто з формальної точки зору. Компанія-розробник Intuitive Surgical, яка донедавна була монополістом, сама вирішує, кому продавати da Vinci, а кому — ні. Тому наявність коштів іще не є запорукою отримання роботизовано техніки. Наскільки нам відомо, перемовини про придбання робота-хірурга велися неодноразово, але не мали успіху. Ми ж зважувалися на придбання Да Вінчі майже п’ять років. І річ не в тому, що нам чогось бракувало або ендохірургічні методики, котрі ми використовували у своїй клініці, не влаштовували нас за якістю. Просто ми мусили розвиватися і розуміли, що сучасна онкологія не можлива без операцій високої складності, які проводяться в світі за допомогою роботизованої хірургії.
Сьогодні у світі за допомогою робота-хірурга da Vinci проведено понад 6 млн оперативних втручань! Погодьтеся, чимало. Тому й ми вирішили не чекати на манну небесну, а шукати кошти самостійно. Одразу скажу, що наш робот не новий — інакше ми не змогли б «домовитися» з Intuitive Surgical та навряд чи й знайшли б повну суму для його придбання. Йому всього кілька років і він має офіційні документи. До речі, усі кошти були приватними інвестиціями. Поки вирішували технічні проблеми, тривав процес ліцензування, а робот долав шлях до нас зі Сполучених Штатів Америки — ми всі ретельно навчалися. Підготовчий етап зайняв більше року.
ВЗ Де ви стажувалися та скільки часу потрібно хірургу, щоб навчитися керувати роботом?
— Ми проходили офіційні курси з роботизованої хірургії в Бельгії та Франції, у двох найбільших центрах у Європі, де вчать працювати із роботом-асистентом. Окремо відвідували короткострокові стажування в Америці, Ізраїлі та Санкт-Петербурзі. Але це вже були приватні візити, завдяки особистим контактам. До речі, у РФ працюють 35 роботів — усі придбані державним коштом. Витрати на оперативні втручання в деяких країнах також покриває держава. Паралельно в Україні відбувалися навчання для молодшого медичного персоналу — хірургічної медичної сестри, техніків і навіть санітарок: усі мали вивчити тонкощі співпраці з робот-асистованою системою.
Відносно тривалості підготовки, хочу зазначити, що робот-хірург da Vinci — це ще один інструмент у руках хірурга. Так само, як лапароскоп чи скальпель. І тут дуже важливий досвід, а він напрацьовується роками. Технічно операції нічим не відрізняються і складаються з однакових етапів. Різниця полягає в ювелірних нюансах…
ВЗ Коли робот dа Vinci оселився в Центрі ендохірургії «Інномед»?
— У березні цього року. Перші три операції ми виконували в присутності представника компанії, у якої купували техніку.
ВЗ Як відреагували колеги?
— Бурхливо… Хтось вітав, хтось відверто заздрив. Але, на щастя, більшість свідомих хірургів поставилися доброзичливо. Дехто одразу побажав спостерігати за перебігом операцій. І двері наших операційних завжди відчинені для колег — ми часто приймаємо гостей.
ВЗ Перші пацієнти українського робота-хірурга — хто вони?
— Звичайні українці. Найперший пацієнт — киянин, який збирався їхати за кордон, аби його прооперували за допомогою робота dа Vіncі, уже придбав квитки до Чехії та забронював дату операції. Але, дізнавшись, що чудо-робот є в Україні, усе скасував і приїхав до Вінниці. До речі, наші пацієнти пишалися тим, що були першими.
На сьогодні ми провели вже понад 50 операцій. Зважаючи на те, що робот стоїть у регіональному центрі, це немало, та свідчить про попит на високотехнологічні медичні послуги.
ВЗ Перейдімо до самого робота: розкажіть, із чого він складається і як працює.
— Dа Vіncі має три блоки: консоль пацієнта — безпосередньо «чотирирукий» робот, за допомогою якого виконують втручання, інструментальну стійку з обладнанням і лікарську консоль. Загалом комплекс важить 0,5 тонни.
Під час операції лікар-хірург сидить за пультом, поклавши пальці на надчутливі сенсори. Це своєрідний пульт управління — він влаштований так, що втручання можна здійснювати дистанційно. Оперовану ділянку хірург бачить у тривимірній проекції із 20-кратним збільшенням. Лікар сам може збільшувати чи зменшувати картинку, тому інколи нам здається, що ми перебуваємо всередині тіла пацієнта.
Висока роздільна здатність камери забезпечує максимальну якість, а опція багаторазового наближення дає змогу працювати на найдрібніших анатомічних структурах. На інструменти робота дуже точно передаються всі рухи пальців хірурга, через це лікарю здається, що він виконує маніпуляцію просто руками. Коли хірург за пультом керує діями робота, то оперують вони… у шість рук: чотири «руки» у dа Vіncі, дві у фахівця. Навіщо так багато? Одна із «рук» робота-хірурга — камера, що вводиться через надріз і транслює зображення оперованої ділянки, дві інші в режимі реального часу відтворюють рухи хірурга-оператора, а четверта виконує функції асистента. Зазвичай під час гінекологічних втручань достатньо двох «рук» робота-хірурга, під час операцій на кишечнику чи передміхуровій залозі використовують три. Але бувають настільки великі за обсягом втручання, що людині та роботу асистує ще один хірург.
ВЗ Хто обслуговує вашого робота і що ви робите в разі його несправності?
— Ми маємо кілька договорів на обслуговування з американськими і європейськими компаніями. Щороку устаткування мусить проходити технічне обслуговування, і вже за його результатами вирішують, чи подовжувати термін експлуатації. На щастя, наш робот не ламався.
ВЗ Скільки коштує операція, за якої асистує робот dа Vіncі?
— Порівняно з клініками Європи та Росії наш робот працює «за їжу». Тобто ціни на операції в нас утричі нижчі. Роботизована хірургія в центрі «Інномед» коштує майже так само, як лапароскопія (дотація за рахунок інвестицій клініки в послугу). Європейська ціна на подібні операції — 15 тис. євро, українська — 4-5 тис. дол.
ВЗ Чи розраховуєте ви на повернення коштів за такої низької вартості?
— Насправді, ні. Але від самого початку це був не комерційний проект. Ми усвідомлювали, що забезпечення високої якості життя пацієнтів, проведення складних, органозберігаючих операцій, швидкого відновлення неможливе без робота-хірурга. Тому наші інвестори чудово розуміють ситуацію.
ВЗ Мабуть, було б доречніше впровадити технології в столиці…
— У світі сучасних технологій та комунікацій важливі не назва міста, а транспортна доступність, розвинута інфраструктура, наявність медичного центру, який відповідає сучасним вимогам, і професіоналів з відповідною освітою та досвідом. Також однією з вимог до центрів сучасних технологій є розташування в затишних місцях без урбанізованих видів із вікон — це важливо для пацієнтів, які потребують складних операцій. Місто Вінниця і наш центр відповідають цим критеріям. Та й уся наша команда живе і працює у Вінниці, як і сам dа Vincі. І ми вважаємо це правильним. Як я вже казав: придбати робота хотіли багато клінік України. Але, мабуть, ми бажали цього найбільше… Чесно кажучи, наша команда завжди була «буйно ініціативною». І ми вирішили йти до кінця.
ВЗ Які переваги такого асистента для хірурга?
— Як люблять жартувати хірурги, у dа Vincі руки не тремтять. Робот мінімізує випадкові рухи хірурга і пристосовується до індивідуальної манери конкретного фахівця. Коли під час операції якийсь рух неправильний чи змінюється швидкість, то робот зупиняється і перепитує, чи справді хірург хотів зробити саме це. Більше того, ми маємо 7 ступенів свободи і за допомогою такого устаткування можемо виконувати рухи, на які не здатна кисть людини. Загалом хірургам робот значно полегшує життя: не потрібно стояти годинами, у нас не болять ноги і не втомлюються руки.
ВЗ Що найважче в роботі з роботом?
— Так званий докінг, тобто під’єднання системи до пацієнта. На початкових етапах саме цей процес займає багато часу, що небажано, оскільки людина перебуває під наркозом. Тому віртуозність використання роботизованої техніки визначається ще й швидкістю та якістю підключення dа Vincі. Перед тим як ввести троакари та порти в тіло людини, ми вираховуємо кути і малюємо геометричні фігури. Наші перші «докінги», як і у всіх початківців, тривали 1-2 години. Зараз ми значно їх скоротили. Гарний результат — 15-20 хвилин.
ВЗ При яких патологіях робот dа Vіncі зарекомендував себе найкраще?
— Використання dа Vincі є золотим стандартом у видаленні пухлин передміхурової залози, злоякісних новоутворень прямої та товстої кишки, при складних операціях в гінекології тощо. Застосування робота у лікуванні раку передміхурової залози має дуже багато переваг перед звичайними операціями. Це обумовлено набагато меншими крововтратою та травматичністю під час видалення новоутворення, зменшенням кількості застосовуваних знеболювальних засобів у реабілітаційний період і пришвидшенням одужання (навіть порівняно з лапароскопією).
Дуже важливою перевагою є зменшення інфікування під час операції порівняно з відкритим доступом. Більше того, використання робота дає змогу зберегти якість життя пацієнта — утримання сечі й еректильну функцію. За допомогою робота da Vinci ми можемо видалити будь-яку пухлину, не ушкоджуючи нервових волокон і судин, які відповідають за ці функції. Тому чоловіки охоче зголошуються на операції за допомогою dа Vinci.
Зважаючи на такі успіхи, на роботохірургію звернули увагу онкогінекологи. Нині урологія-онкоурологія та гінекологія-онкогінекологія лідирують у використанні da Vinci. Залучають робота-хірурга також до загальної і торакальної хірургії, отоларингології тощо.
ВЗ Чи є протипоказання або вікові обмеження до застосування dа Vinci?
— Іще раз хочу наголосити: система dа Vincі — просто віртуозний інструмент у руках хірурга. Тому протипоказання до його застосування такі самі, як і до проведення звичайної операції. І їх швидше визначає анестезіолог, аніж хірург.
ВЗ Ви готові вже навчати оперувати за допомогою робота dа Vincі?
— Так, але немає попиту. Лікарі приїжджають, дивляться, проте, щоб працювати з роботом, треба його мати.
ВЗ Куди ви як новатори плануєте рухатися далі?
— Поки нам треба розвивати те, що вже маємо. На жаль, в Україні існує певний інформаційний голод, і пацієнти не розуміють переваг роботизованої хірургії. Інколи вони так і кажуть: «Я хочу, щоб мене оперував Андрій Миколайович Григоренко, а не машина». Тож ми пробираємося крізь ці «хащі». Для цього створили некомерційний інформаційний проект, присвчений питанням онкопрофілактики та сучасним методам лікування.
Є операції, котрі я як онкогінеколог виконував би винятково за допомогою робота dа Vincі. Наприклад, рак тіла матки (гістеректомія з тазовою лімфаденектомією), рак шийки матки (радикальна гістеректомія С1 — операція Вертгейма), парааортальна лімфаденектомія тощо. Із неонкологічних захворювань — глибокий інфільтративний ендометріоз. Якби страхова медицина покривала ці витрати і йшлося не про власні кошти пацієнта, я обирав би саме роботизовані методики.
Тетяна ПРИХОДЬКО, спеціально для «ВЗ»