20 серпня в Нацдержслужбі України відбулося публічне обговорення результатів службового розслідування діяльності посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України.
Нагадаємо: наприкінці травня 2015 р. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив провести це розслідування представникам низки центральних органів виконавчої влади у зв’язку зі зверненням 66 народних депутатів. До складу перевіряючої комісії ввійшли 14 парламентарів.
23 липня Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я О. Богомолець звернулася до Прем’єр-міністра з проханням оприлюднити результати службового розслідування, і невдовзі після цього А. Яценюк дав розпорядження зняти з нього гриф «для службового використання».
У Нацдержслужбі керівництво МОЗ пуб-лічно представило аргументи, які спросто-вують результати, що викликали найбільший суспільний резонанс.
Цинічна брехня та особиста зацікавленість
За словами Міністра охорони здоров’я, висновки комісії мають суб’єктивний характер уже тому, що до її складу ввійшли народні депутати, які ініціювали це розслідування та були зацікавлені в негативних результатах. «До комісії входили пан Мусій, пані Богомолець і пані Корчинська. Це люди, які публічно, в інтерв’ю, на сайтах тощо до, під час і після розслідування негативно висловлювалися про МОЗ», — зазначив О. Квіташвілі.
Він вказав на неправдивість звинувачень стосовно смерті шести дітей, яких МОЗ начебто не відправив на лікування за кордон.
«Мусій каже, що на моїй совісті смерть шістьох дітей. Але, по-перше, із вказаних шести громадян лише троє діти, по-друге, комісія навіть не спромоглася визначити, коли й унаслідок чого вони померли», — сказав Міністр.
За його словами, одну дитину взято на облік як таку, що потребує лікування за кордоном, 28 липня 2014 р., а померла вона 11 листопада 2014 р. Другу взяли на облік 8 серпня 2014 р. і померла вона на початку 2015 р. у лікарні «Охматдит», третю узяли на облік у грудні 2014 р., а померла вона 13 січня 2015 р. Усі ці пацієнти страждали на тяжкі невиліковні захворювання. До того ж, нагадаємо, О. Квіташвілі був призначений на посаду Міністра охорони здоров’я в грудні 2014 р.
«Коли наводяться такі факти без вив-чення кожної конкретної ситуації, і член комісії до офіційного оприлюднення акту розповідає ЗМІ, що на моїй совісті смерті шістьох дітей, і він бреше, я ставлю під сумнів легітимність усього акту, — наголосив О. Квіташвілі. — Лікування тяжкохворих людей, у тому числі дітей, завжди пов’язане з ризиком втрати, і цього року ми робимо все, щоб в рамках затверджених процедур і бюджету відправити на лікування за кордон максимальну кількість тяжкохворих».
Так, у 2015 р. було відправлено на лікування за кордон 19 пацієнтів, ще 32 поїдуть найближчим часом. Загалом, цього року розглянуто 178 справ хворих, які потребують лікування за кордоном.
Міністерству доводиться відповідати за депутатський популізм
Також Міністр охорони здоров’я зазначив: із початку 2015 р. на лікування за кордон було відправлено 47 бійців АТО — кошти виділило Міністерство оборони.
«Цим завжди займалося Міноборони. Але кілька місяців тому пані Корчинська (перший заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я), не питаючи МОЗ, домоглася того, щоб ці гроші були передані до нашого Міністерства. Тепер зрозуміло, навіщо це було зроблено», — заявив Міністр охорони здоров’я, натякнувши на зв’язок цієї обставини зі службовим розслідуванням, яке супроводжувалося звинувачуванням чиновників у неправильному розподілі коштів, виділених для лікування громадян за кордоном.
«Воїнів АТО по лінії МОЗ не відправляли на лікування за кордон, оскільки МОЗ не має законодавчих засад, які б давали змогу виділяти учасників АТО із загальної черги, у якій стоять звичайні громадяни, зокрема діти. Наразі воїни АТО мають ті самі права, що й пацієнти інших категорій, — додав зас-тупник Міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець. — Зміни до бюджету відносно лікування за кордоном учасників АТО зроблені з голосу, процедури не були визначені».
Також Ігор Перегінець прокоментував звинувачення комісії щодо невчасної підготовки номенклатур лікарських засобів для здійснення державних закупівель. «Раніше це формувалося в ручному режимі, діяло 35 комісій. У цьому році створено єдину експертно-технічну групу з питань супроводу державних закупівель у 2015 р., яка провела близько 45 засідань. Якби ми закуповували ліки за минулорічними номенклатурами, знову б наразилися на критику. Також ми повинні були адаптувати номенклатури до вимог міжнародних організацій», — повідомив І. Перегінець, наголосивши, що процес національних закупівель уже розпочато (1 липня 2015 р. Наказом МОЗ України №400 були затверджені перші 19 номенклатур).
Підсумовуючи, Квіташвілі зазначив, що перше розслідування діяльності МОЗ, проведене на початку цього року, було професійним і сприяло поліпшенню роботи Міністерства. Останнє ж розслідування — поверхневе, політично заангажоване, зі значною «емоційною» складовою. Результати перевірки будуть розглянуті на найближчому засіданні Кабінету Міністрів України. Серед інших висновків розслідування — «несвоєчасна реєстрація та перереєстрація ліків, що призвело до вилучення 311 лікарських засобів і 566 товарів медичного призначення з реєстру цін і обігу», «затримка з реорганізацією МОЗ: почалася лише в квітні 2015 р.», «неналежне та безвідповідальне ставлення керівництва до організаційно-кадрової політики». Але О. Квіташвілі наголосив: «У висновках немає навіть вказівки на те, які саме закони і регламенти нами були порушені». При цьому комісія не дала можливості керівництву МОЗ України надати свої пояснення, а коментарі Міністерства не були враховані під час підготовки офіційних висновків — вони були включені тільки у вигляді додатку.
Мільярдні втрати при гальмуванні реформ
Тим часом у центральних ЗМІ вже з’являються критичні матеріали відносно нездорових амбіцій деяких депутатів Верховної Ради. Про катастрофічні для держави наслідки подібних конфліктів між різними гілками влади на минулому тижні нагадало видання «Новий час».
«Верховна Рада вміє «заговорити» не тільки окремі проекти, а й реформування цілих секторів, — пише видання. — Це і трапилося з реформою охорони здоров’я. Законопроекти МОЗ, позитивно оцінені всіма учасниками ринку, не пройшли навіть Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я. Їх загальмували три людини — Голова Комітету Ольга Богомолець, її перший заступник Оксана Корчинська та екс-Міністр охорони здоров’я Олег Мусій.
Останній вирішив внести альтернативний пакет законів, у якому, за словами О. Квіташвілі, 95% становить текст від МОЗ, 3% — несуттєві поправки і лише 2% — істотні правки. Міністр вважає, що всі питання можна було б зняти за 20 хвилин у профільному Комітеті, але там не були налаштовані на співпрацю: О. Богомолець не захотіла навіть розглядати запропоновані Міністерством закони.
Квіташвілі пояснює поведінку депутатів політичними амбіціями, бажанням виступити авторами реформи. Мусій провини не визнає і наполягає, що з подачі Уряду вже з’являлися закони, які «вилазили боком українському народу». Свій проект він називає таким, який «на відміну від законопроекту Квіташвілі, унеможливлює розкрадання всієї системи охорони здоров’я».
У контексті таких «альтернативних» дій Комітету Верховної Ради О. Квіташвілі згадує випадок, коли Міністерство юстиції підготувало пакет документів, який давав змогу Україні піднятися на 30 пунктів у рейтингу Doing Business Світового банку. Причому кожен пункт — це плюс 1 млрд дол. прямих інвестицій. Однак депутати вчасно за нього не проголосували, через що підйому в рейтингу-2016 очікувати не варто. «Так ми втратили 30 млрд дол. потенційних інвестицій», — наголошує Квіташвілі.
За словами Міністра, «зі 180 законів, які Уряд подав до Верховної Ради, через Парламент пройшли лише 80. Решта — не прийняті чи не проголосовані або продов-жують розглядатися. Тобто ККД Верховної Ради дорівнює 45%. «У Грузії при М. Саакашвілі, — згадує Міністр охорони здоров’я, — приймали 100% законів, потрібних для реформування країни. У Словаччині за часів реформ Івана Міклоша аналогічний показник становив 99,9%».
Видання «Новий час» також нагадало, що саме зараз фахівці аналітичної платформи VoxUkraine, які оцінюють темпи модернізації та якість реформування, дають оцінку реформам, проведеним у сфері охорони здоров’я. І, як стверджують міжнародні експерти, саме влітку процес реформування в Україні практично завмер.
За матеріалами прес-служби МОЗ України, «Інтерфакс-Україна», видання «Новий час»
