Ph.D та M. B. A., топ-менеджер сфери охорони здоров’я прибув із США в Україну для створення медичного бізнесу за світовими стандартами. І разом з командою Doctor Sam довів: в Україні можливо не лише створити таку клініку, а й забезпечити їй процвітання.
Свого часу Сем Аганов закінчив факультет соціології та психології тоді ще Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Але старт і становлення його в медичному бізнесі відбувалися саме в США. До Києва ж він повернувся у складі команди виконавчого менеджменту американського інвестиційного фонду.
Познайомившись із системою охорони здоров’я України, як державною, так і приватною, він зрозумів, що тут є над чим працювати. Основний мотив — люди заслуговують набагато більшого, аніж міг запропонувати їм медичний ринок. Працюючи в системі охорони здоров’я з 1995 року, маючи досвід відкриття клінік та управління ними (переважно в США, а також в інших країнах), започатковуючи нові проекти, він чітко уявляв, як усе мусить бути. А чому б не створити взірцеву клініку в Україні? Так у 2014 році було закладено першу цеглину Медичної мережі Doctor Sam.
ВЗ Невже все було так просто, зокрема переконати іноземних інвесторів?
— Створенню приватної справи передує народження ідеї: з нею треба переспати хоча б одну ніч. Потім настає період розробки бізнес-плану, якому теж бажано дати визріти, перевірити «правильність рішення». І опісля оцінити розмір інвестиції.
Відповідальний момент — зустріч з інвесторами. Її ефективність та успіх великою мірою залежать від уміння переконувати та наводити правильні аргументи, зокрема щодо того, коли проект почне приносити гроші.
ВЗ Наші читачі, швидше за все, шукатимуть фінансову допомогу на батьківщині. Чи великі в них шанси?
— Інвесторів насправді багато і в Україні. Це великі та маленькі фонди, які готові вкладатися у healthcare-проекти зокрема. Варто зважити також можливість подання своєї ідеї у вигляді стартапу та звернення у венчурні фонди. Це здебільшого стосується невеликих вузькопрофільних клінік (нефрологія, стоматологія) — там простіший бізнес-план, не такі серйозні інвестиції, але є чітке розуміння, за рахунок яких УТП (унікальних торгових пропозицій) і переваг вдасться отримати прибутки.
Коли починали ми, американські інвестори український медичний ринок серйозно не розглядали. Сьогодні ж вони охоче проводять зустрічі та переговори, адже прекрасно розуміють, що в українській галузі охорони здоров’я можна створити прибутковий бізнес, але тільки за грамотного підходу. А грамотність вони оцінюють за наданим бізнес-планом.
ВЗ Які напрямки сьогодні можна вважати перспективними для створення медичного бізнесу в Україні?
— Передусім — приватний госпітальний сегмент. Наприклад, у Києві з п’ятимільйонним населенням (насправді, думаю, тут мешкають усі сім мільйонів) катастрофічно не вистачає лікарняних ліжок, тобто клінік госпітального напрямку зі стаціонарами. Дається взнаки дефіцит центрів діалізу, дуже потрібні реабілітаційні центри (зокрема, пацієнти, чекаючи своєї черги, часто втрачають найважливіші для відновлення функцій перші три місяці після інсульту).
Складаючи бізнес-план, вирішив: створення мультидисциплінарного центру доцільно розпочати з відкриття поліклінік і аптек. А потім уже розвивати мережу та відкривати госпіталь з операційними. Але одразу зазначу, що створювати багатопрофільні клініки складніше, ніж спеціалізовані, та й персонал для них знайти проблематичніше.
Перед відкриттям клініки ми обов’язково проводимо соціально-демографічне дослідження: вивчаємо особливості локації та населення, оцінюємо близькість промислових підприємств і будмайданчиків, транспортних розв’язок і віддаленість від трас із пожвавленим рухом, визначаємо цільову аудиторію.
Після відкриття трьох клінік ми вирішили зосередитися на вдосконаленні рівня медичних послуг і сервісу: якщо брати кількістю, не досягши стандартів якості, є ризик втратити конкурентні переваги і власне сенс справи. До того ж імплементувати єдині стандарти в трьох клініках набагато простіше, ніж, приміром, у шести. Уже зараз я веду перемовини з потенційним інвестором. І переконувати їх у масштабності наших намірів мені дуже допомагає те, що працюємо ми за світовими золотими стандартами.
ВЗ Про які саме стандарти йде мова?
— Про акредитацію JCI (Joint Commission International). Власне, до її проходження ми готувалися практично з дня відкриття. Доцільність такого кроку навіть не обговорювалася. Стандарт JCI використовують у понад 100 країнах світу і, безумовно, він є золотим стандартом медицини.
ВЗ А в Україні є клініки окрім Doctor Sam, які працюють за цими стандартами?
— Ні, в Україні ми були першими і поки залишаємося єдиними.
Найчастіше українські клініки обирають сертифікацію ISO та CHKS (Healthcare Accreditation Quality Unit). Я не проти інших стандартів якості, у будь-якому випадку, це краще, ніж узагалі жодних.
У сфері охорони здоров’я найскладніше і найдоречніше отримати саме акредитацію JCI. Це перша в історії медицини акредитація, яка враховувала якість процесів у лікувальному закладі та стандартизувала турботу про людей. До того ж експерти JCI можуть з’явитися в клініці в будь-який момент між акредитаціями без попередження. Тому необхідно постійно бути в тонусі.
Якщо клініка хоче бути престижною, переймається своїм іміджем, вона обов’язково має пройти цю акредитацію і підтверджувати її раз на три роки. Для американських медичних закладів це вже частина культури.
ВЗ Персонал клініки підтримав вашу ідею?
— Не можу сказати, що процес акредитації був болючим, але точно — складним. Спротив будь-яким змінам — це природно і нормально. Завжди знайдеться той, хто проти, і наводитиме причини, за яких ваша класна ідея не працюватиме — і до цього треба бути готовим.
Я підготував детальну презентацію про JCI, зібрав колективи всіх трьох клінік і ретельно пояснював адміністрації, лікарям, медсестрам, що це і для чого потрібно. На певному етапі отримав від своїх співробітників найкращу подяку: вони заявили, що після акредитації працювати їм стало легше! Ще б пак! Працювати за зрозумілими та логічними стандартами завжди набагато простіше. Прищеплюється ефективна корпоративна культура безпеки та якості, яка страхує від помилок і стає своєрідною профілактикою ризиків.
Час від часу ми проводимо тренінги для персоналу: програємо різні ситуації та сценарії, скажімо, великий приплив пацієнтів або надзвичайну подію на вулиці. При цьому обов’язково враховуємо специфіку локації. Приміром, одна наша клініка розташована поруч з американським посольством: велике скупчення людей, ризик виникнення екстремальних ситуацій… На цій локації відпрацьовуємо передусім дії персоналу в разі появи пацієнтів, наприклад, з пораненнями.
ВЗ Стільки зусиль і грошей на акредитацію, яка, по суті, є добровільною… Для більшості українських пацієнтів це «ні про що». На рефлексію можна було сподіватися хіба що від експатів чи наших громадян, які, перебуваючи за кордоном, познайомилися з золотим стандартом.
— Одразу скажу, що на експатів ми якраз ставки не робили. Я бачив свою місію саме в освіті українського пацієнта. Окрім того, що він заслуговує на гідне медичне обслуговування, він має знати, чого саме повинен вимагати в лікувальній установі за свої гроші. Адже навіть руки мити лікар має так, аби пацієнт це бачив.
Уже зараз можна говорити про конкуренцію в країні не лише між державною та приватною медициною, а й між приватними клініками. Обираючи міжнародну акредитацію, клініка заявляє про свої пріоритети — безумовну компетентність медичних послуг, якість сервісу і безпеку для пацієнта.
Люди мають бачити не тільки вдало розроблений бренд, а й те, що за ним стоїть, — кваліфікацію, професіоналізм, щиру турботу про їх здоров’я. Легко досягти wow-ефекту для пацієнтів. Набагато складніше відповідати йому протягом років.
До речі, проведення акредитації JCI жодним чином не вплинуло на ціноутворення в клініках. Адже ми дотримуємося свого головного гасла: «Якісна медицина може бути і в Україні».
Олена Жога, «ВЗ»
