Статья доступна на русском языке
Менінгококова інфекція (МІ) – це антропонозне інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом і має різні клінічні прояви. Хвороба може проходити безсимптомно (носоглоткове носійство) або приймати генералізовані форми з високою летальністю.
Найчастіше менінгококова інфекція вражає дітей. Кожного року в світі фіксують 300 000-500 000 випадків цього захворювання, зокрема 30 000-50 000 стають смертельними для пацієнтів. На 1 людину з генералізованою формою МІ припадає 20 000-50 000 носіїв збудників.
Найбільше хворіють на менінгококову інфекцію діти до 1 року. У минулому році в Україні було виявлено 299 випадків менінгококової інфекції (50 з яких – діти до 1 року).
Випадки МІ реєструються в усьому світі. Дуже розповсюджене це захворювання в країни Африки, на південь від Сахари, на території від Сенегалу до Ефіопії. В деяких крайніх цього регіону в роки епідемічних підйомів захворюваність становила 200–500 випадків на 100 000 населення.
Що викликає менінгококову інфекцію?
Менінгококова інфекція викликається збудником менінгококом (Neisseria meningitidis) – це грамнегативний диплокок, який міститься переважно внутрішньоклітинно. Виявлено 13 серогруп Neisseria meningitidis, 6 з яких (A, B, C, W, X і Y) можуть спричиняти епідемії.
Бактерія не має стійкості до навколишнього середовища і гине, якщо перебуває поза людського організму.
Основними джерелами зараження МІ є носії збудника, які виробляють менінгококи і не мають запальних змін у носоглотці, або ж хворі на гострий назофарингіт і генералізовані форми МІ.
Захворіти на МІ можна через краплі слизу під час кашлю, чхання, розмови хворої людини. Близький контакт протягом тривалого часу з інфікованім носієм сприяє поширенню захворювання.
Інкубаційний період менінгококової інфекції – від 1 до 10 днів і в середньому становить 4 дні.
Які ознаки менінгококової інфекції?
Характерні клінічні ознаки менінгококової інфекції – це сепсис та менінгіт. Також іноді трапляється артрит і пневмонія. При менінгіті часто бувають 3 наступні симптоми: гарячка, головний біль і ригідність потиличних м’язів. Під час МІ спостерігається часто нудота, блювання, світлобоязнь, сплутана свідомість.
Під час менінгококового сепсису (менінгококцемії) у пацієнтів буває гарячка і геморагічний висип. Часто до симптомів «підключається» септичний шок, порушення згортання крові та поліогранна недостатність.
Діагностують менінгококову інфекцію при клінічному огляді пацієнта та подальшому лабораторному дослідженні змивів з носової частини горла, мокротиння, крові, спинномозкової рідини.
Як лікують менінгококову інфекцію?
Своєчасне і правильне лікування МІ допоможе врятувати життя хворому. В першу чергу, лікування МІ – це усунення причин розвитку захворювання.
До профілактичних заходів при менінгококовій інфекції відносяться:
- Раннє виявлення та ізоляція хворих;
- Санація виявлених бактеріальних носіїв;
- Слідування правилам особистої гігієни;
- Санітарно-просвітницька робота з населенням;
- Під час сезонного збільшення захворюваності, варто уникати відвідування місць масового скупченням людей.
У країнах з високими показниками захворюваності МІ застосовують специфічну профілактику. Планова вакцинація від МІ входить до національних календарів щеплень багатьох країн ЄС.
В Україні вакцинація від менінгококової інфекції належить до рекомендованих. Щеплення дорослих і дітей роблять з профілактичною метою, а також за епідемічними показаннями.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
