Народження дитини — завжди диво. Акушери, які щодня приймають пологи, звичайно, чарівники, але на їх плечах лежить відповідальність за здоров’я і мами, і новонародженого. Про реалії німецької акушерської служби «ВЗ» розповів директор клініки, котрий, незважаючи на статус, щодня зустрічає нове життя.
ВЗ Чи є в Німеччині демографічна криза?
ВЗ Відомо, що німкені досить пізно стають матерями. Який середній вік роділь?
— Дійсно, більшість наших жінок уперше приходять до пологової зали зазвичай після 28 років. Але це нормально, адже в пріоритеті в них — кар’єра. Ми не вішаємо ярликів на кшталт «стара роділля» — це дуже непрофесійно. З мого досвіду, наприклад, журналістки або юристки народжують уперше, коли їм уже добре за 30. Раніше були настанови, у яких вказувалося, що після 36 років до роділлі необхідно ставитися з більшою увагою. Зараз ці документи не актуальні, адже має значення не вік, а стан здоров’я. На жаль, ми часто бачимо зовсім юних дівчат, які окрім позитивного тесту на вагітність приносять нам «букет» соматичних захворювань, а отже, потребують ретельного спостереження. Так само не рідкісні випадки, коли жінка у 47 перебуває в чудовій фізичній формі.
ВЗ Скільки малюків народжується у вашій клініці на рік?
— Приблизно дві з половиною тисячі. Це не мало, але такої кількості ми досягаємо завдяки тому, що наша лікарня є однією з найголовніших у галузі акушерства в регіоні.
ВЗ Якими потужностями ви володієте для забезпечення такої кількості пологів?
— Усього п’ять працюючих пологових залів і один резервний. Цього достатньо.
ВЗ Який тип пологів найчастіше обирають німкені: кесарський розтин чи все ж таки природний спосіб?
— Усе залежить від налаштування самої жінки та конкретної ситуації в родині. Ми намагаємося дослухатися до думки вагітних. Але інколи прохання про хірургічне втручання є примхою без жодних медичних чи психологічних підстав. У такому випадку ми двічі розмовляємо з парою, даючи на роздуми 10 тижнів. Ми не лякаємо родину, а просто перераховуємо переваги й недоліки кожного виду розродження та відповідаємо на запитання. Коли розмови не діють, вдаємося до того методу, котрий обирає роділля, навіть якщо нам ця ідея не до вподоби.
ВЗ Чи охоче чоловіки беруть участь у пологах?
— Майбутні батьки присутні в пологовому залі майже у 100% випадків! Як виняток — може прийти мати роділлі або сестра, але вкрай рідко жінка зголошується народжувати на самоті. Звичайно, чоловіків готують до пологів. Їх основна роль у процесі — підтримка та відволікання дружини від больових відчуттів, скажімо, за допомогою масажу спини.
ВЗ Коли жінка виношує дитину, у котрої внутрішньоутробно виявили патологію, що вимагає екстреної хірургії, то як у такому випадку відбуваються пологи?
— Якщо в плода визначають ваду, сумісну із життям, таку вагітну надалі веде команда експертів. Усі ультразвукові дослідження проводять у присутності неонатолога, який теоретично й практично готується до народження такої дитини. Перебіг пологів чітко планують, і на дитину чекає реанімаційна команда. Зазвичай такого малюка нікуди не транспортують, адже в нас є відділення хірургії новонароджених. Єдиний виняток — вади серця, оскільки клініка дитячої кардіохірургії розташована в іншому місті. Проте народ-жують такі жінки також у нас, адже наша клініка — це заклад найвищого рівня складності медичної допомоги. А потім малюка з матір’ю перевозять гелікоптером. Такі пологи, звичайно, планові, коли всі готові до будь-якого сценарію.
ВЗ Коли в процесі перинатального скринінгу виявляють певну генетичну ваду, який алгоритм дії персоналу?
— Усе залежить від вади. Є патології, несумісні із життям, або такі, за яких дитина помирає в перший тиждень життя. У цих випадках ми наполягаємо на перериванні вагітності. Коли ж точно прогнозувати неможливо, і вада може як спровокувати тяжкі ускладнення, так і не завдати жодної шкоди, ми відверто розповідаємо парі, із чим їм доведеться зіткнутися, а рішення вони ухвалюють самостійно. Але ми ні в якому разі не змушуватимемо жінку зробити аборт.
ВЗ Чи документується сам процес пологів і хто бере на себе відповідальність за екст-рені заходи?
— Основні моменти, наприклад, доцільність епідуральної анестезії чи стимуляції, обговорюємо ще до пологів, і жінка підписує відповідний документ. Але коли під час пологів щось пішло не так, лікар мусить реагувати швидко. Звичайно, ми намагаємося попередити чоловіка або саму жінку, що змушені вдатися до інших заходів. Тільки чекати на їх рішення, коли відлік іде на хвилини, ніхто не буде. За законом у мене є лише вісім хвилин — саме стільки має минути від моменту прийняття рішення про екстрений кесарів розтин до видалення дитини.
ВЗ Який відсоток акушерських і неонатальних ускладнень у вашій клініці?
— Зазвичай, це дуже незначні ускладнення. Наприклад, погано загоюється рана після розтину або неповністю відійшла плацента. Такі ситуації прог-нозовані: скажімо, у жінок із надлишковою масою тіла рани загоюються значно довше. Найгірше — це кровотечі, що раніше могли забрати життя породіллі. Зараз, на щастя, ми маємо арсенал засобів, які дають змогу швидко зреагувати і врятувати жінку. Це й медикаменти, і спеціальний балон, що викачує повітря з порожнини матки — нова розробка. Можемо пишатися, адже за останні 22 роки в нас не померла жодна породілля! Щодо дитячої смертності, то все залежить від терміну гестації при народженні. Із малюків, які народилися в строк, за останні 7 років померло двоє. Глибоко недоношені діти, звичайно, помирають частіше.
Рішення — виходжувати дитину чи ні — найскладніше в нашій практиці. Є країни, де закон забороняє виходжувати плід із терміном гестації менше 25 тижнів, навіть за наявності непоганого прогнозу. У Німеччині за законом ми зберігаємо плід, старший 24 тижнів вагітності або з масою тіла від 500 грамів. Але насправді більше зважаємо на стан новонародженого, аніж на дні.
ВЗ Якого найменшого новонародженого вам вдалося виходити?
— Я добре пам’ятаю цю дитину — хлопчик народився з масою 470 грамів. Його мати працювала моделлю і літала з Нью-Йорка до Мілана й назад. Коли я її застерігав, вона відповідала, що вагітність — не хвороба. Але, на щастя, із хлопчиком усе добре: він розумник і зараз навчається в гімназії. Проте це могло б закінчитися значно гірше, адже такі малюки часто страждають на безліч захворювань у майбутньому.
ВЗ Скільки часу жінка з новонародженим перебуває в лікарні?
— Зазвичай 3-4 дні. Одразу після пологів новонародженого обстежує неонатолог, який бере кров для аналізу обміну речовин і стану гормональної системи. Цей аналіз дає змогу визначити майбутні проблеми зі здоров’ям малюка та вчасно їх скоригувати. Таке обстеження передбачене законом і робиться всім без винятку. Поки не готові результати, породілля з малюком перебувають у лікарні. Жінка сама вирішує, скільки часу проводити з дитиною: вона може залишити маля у своїй палаті або віддати до дитячої кімнати, де ним опікуватимуться медичні сестри. Під час виписування з лікарні вона отримує спеціальний щоденник, де відмічені всі параметри новонародженого та план превентивних досліджень на майбутнє. Саме за ним родина й орієнтується надалі щодо візитів до свого лікаря за місцем проживання. Але окрім сімейного та дитячого лікаря сім’ї допомагає акушерка, яка приходить додому.
ВЗ Чи вакцинують малюків у пологовому будинку?
— Перші п’ять тижнів новонароджений має материнський імунітет — так зване захисне гніздо, тому він не потребує щеплень. Надалі дитину починають вакцинувати згідно зі станом здоров’я та календарем щеплень.
ВЗ І наостанок: ви як керівник клініки часто приймаєте пологи?
— Щодня. Допомогти з’явитися новому життю — своєрідний наркотик: хто спробував, уже не може зупинитися. Але найбільше задоволення я отримую, коли після надзвичайно складної вагітності та пологів спостерігаємо здорове маля і щасливу жінку.
Розмовляла Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
