ШУКАЄМО ВІДПОВІДЬ РАЗОМ

Уже з 1 вересня цього року рецепт на ліки від гіпертонії має стати фінансовим документом, за яким пацієнти отриму­ватимуть від держави певну компен­сацію від вартості медикаментів. Це передбачено другим етапом реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікар­ські засоби для лікування осіб із гіперто­нічною хворобою. Втім, хоча виконува­ти проект почали в Україні ще з 1 червня, у лікарів і фармацевтів все ще виникає чимало запитань із цього приводу.

Роз’яснити всі незрозумілі нюанси рівненським фахівцям допоміг голо­вний позаштатний терапевт МОЗ України, член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки, доктор медичних наук, про­фесор Василь НЕТЯЖЕНКО. Нещодав­но він провів у Рівному робочу нараду з питань реалізації відповідного пілот­ного проекту з керівниками медичної і фармацевтичної галузей області, голо­вними штатними і позаштатними спе­ціалістами обласного УОЗ, міськими і районними фахівцями.

Насамперед Василь Захарович пора­див колегам уяснити основні принципи реалізації пілотного проекту, визначені урядовцями. Для цього кожна поліклі­ніка в області повинна мати в наявності постанову Кабінету Міністрів України № 340 від 25.04.2012 р. та накази МОЗ України, прийняті на її виконання, а всі лікарі мають бути детально ознайомле­ні з цими документами.

Найперше, на думку Василя Нетя­женка, медикам слід усвідомити, що цей проект покликаний допомогти, головним чином, соціально незахище­ним пацієнтам, зробивши ліки доступ­нішими для них. Тому лікарі мають розповідати своїм пацієнтам про мож­ливості, які дає їм проект, і пояснюва­ти, як ними скористатися. Так, згідно з умовами проекту, лікар записуватиме в рецепті не торгову, а лише міжнародну непатентовану назву лікарського засо­бу. Таким чином, право вибору препа­рату залишається за пацієнтами. Втім, водночас, вони можуть запитати пора­ди щодо цього й у лікаря.

До слова, у пілотному проекті «бе­руть участь» 7 найбільш призначу­ваних під час лікування артеріальної гіпертензії груп препаратів (тільки у формі таблеток або капсул і лише ге­нерики), визначених наказом МОЗ України. Це засоби, які діють на ренін- ангіотензинову систему (еналаприл, лізиноприл), блокатори бета-адрено­рецепторів (бісопролол, метопролол, небіволол) і антагоністи кальцію (ам­лодипін, ніфедипін). На рецептурному бланку затвердженої форми лікар може виписати не більш як один препарат із цього переліку.

Також, як повідомив Василь Нетя­женко, під час першого етапу реалізації пілотного проекту було визначено ре­ферентні ціни та встановлено гранич­ний рівень оптово-відпускних цін на лікарські засоби від гіпертонії. Відтак, до 1 вересня цього року МОЗ України має відпрацювати механізм частково­го відшкодування вартості ліків і зна­йти джерела фінансування реалізації пілотного проекту. Втім, уже й зараз зрозуміло, що сума компенсаційних коштів, яка надходитиме в регіони, за­лежатиме від кількості хворих на арте­ріальну гіпертензію, занесених у відпо­відні реєстри. Тому Василь Захарович порадив лікарям привести ці реєстри у відповідність якнайближче до реальної ситуації із захворюваністю населення на гіпертонію. Адже наразі в окремих областях різниця між показниками захворюваності та офіційно встанов­леною кількістю хворих на гіпертонію сягає в середньому 40–65%.

– В Україні тільки 65% хворих зна­ють, що у них гіпертонія, 40% із них лі­куються, при цьому постійно прийма­ють ліки лише 13%, – повідомив Василь Нетяженко.

Отож, задля успішної реалізації пілотного проекту без негативних наслідків, за словами головного тера­певта України, підписано відповідний меморандум із вітчизняними фарма­цевтичними виробниками, Державній акціонерній компанії «Ліки України» до 25 травня цього року було доруче­но провести закупівлю двохмісячного запасу лікарських засобів для лікуван­ня осіб із гіпертонічною хворобою, а також розроблено відповідний план заходів для інформаційного супрово­ду проекту. Василь Захарович на час реалізації проекту порадив створити на місцях «гарячі» телефонні лінії, за якими б і медики, і пацієнти могли отримати потрібну їм інформацію. Водночас зауважив, що в багатьох міс­тах і районах пацієнти та лікарі мало ознайомлені з умовами реалізації пі­лотного проекту, не створено відповід­ні робочі групи, недостатньо поінфор­мовані аптеки. Тож і в цьому напрямку ще треба працювати.

До речі, подібні робочі наради з пи­тань пілотного проекту, за словами Ва­силя Нетяженка, відбулися в більшості областей України. Та вже восени голо­вний терапевт пообіцяв знову навідати­ся в кожен регіон, але цього разу – вже з контролівною метою.

Реалізація пілотного проекту щодо запровадження державного регулю­вання цін на лікарські засоби для ліку­вання осіб із гіпертонічною хворобою, на його думку, дозволить поширити таку ініціативу на групи лікарських за­собів для лікування інших соціально небезпечних захворювань та підвищи­ти їхню економічну доступність; зеко­номити кошти населення та зменши­ти державні видатки в ході тендерних закупівель, а також закласти основи сучасної системи реімбурсації як скла­дової державної соціальної політики у сфері охорони здоров’я.

– Якщо нам вдасться домогтися зниження у пацієнтів САТ/ДАТ хоча б на 10/5 мм рт. ст., ризик виникнення ускладнень зменшиться на 38%, і на 50% – якщо ми понизимо АТ на 20/10 мм рт. ст., – наголосив Василь Захаро­вич.

Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ»