В Уряді анонсували створення центрів безпеки у територіальних громадах, де об‘єднають пожежну службу, поліцію й екстрену медичну допомогу. Нині в Україні вже реалізовано близько 30-ти таких проєктів, планується створити ще 380. Чи раді такій новації медики? 
Чи не будуть медики пасинками?
Олександр ЯРОШЕНКО, в. о. генерального директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області КОР» Нині в Україні вже працює кілька десятків центрів безпеки, однак у більшості з них «швидка» підпорядковується центральній диспетчерській центру ЕМД. Просто всі служби (пожежна, поліція і «швидка») розташовуються в одному приміщенні, яке забезпечує їм громада або надає, наприклад, ДСНС.
Змінюється лише місце дислокації бригад, але аж ніяк не принципи їхньої роботи.
Зараз бригади ЕМД розташовуються, наприклад, при районній лікарні чи ФАПі. І це погано, бо керівники медичних закладів постійно нас «виселяють», вимагають звільнити їхні приміщення. Коли ж нам доводиться орендувати інші приміщення в ОТГ, то згідно із чинним законодавством ми змушені платити за оренду. Якщо раніше це була символічна 1 гривня, то нині кожна громада ухвалює окреме рішення й називає різні суми, часто завеликі.
До того ж ми повинні зробити ще й експертну оцінку кожного із таких приміщень, що додатково обійдеться щонайменше у 2-3 тис. грн (а таких приміщень по області у нас 85, власних тільки 3). Тож у разі створення центрів безпеки це питання вдалося б вирішити. Адже сьогодні в кожному районному центрі є пожежна частина, де можна виділити один чи два кабінети для бригад «швидкої», є де розмістити й автотранспорт. Та й умови там кращі, ніж при ЦРЛ чи ФАПах. Якщо ОТГ ще й виявить бажання додатково виділити кошти на бригаду «швидкої», яка входить до складу центру безпеки (закупить форму, підвищить зарплату тощо), це буде взагалі чудово.
Дехто вважає, що той, хто платитиме, той і музику замовлятиме. Однак управління «швидкою» з боку сьогодні неможливе. Бригади виїздитимуть тільки на ті виклики, на які їх спрямує централізована диспетчерська центру ЕМД. До того ж усі машини обладнані навігаторами, і ми контролюємо кожну хвилину їхнього маршруту. Навіть коли водій, котрий виїхав на виклик, зупиниться біля магазину, щоб купити собі цигарок, про це стане відомо диспетчеру, і той отримає догану.
Якщо громада захоче створити в себе окрему службу «швидкої» – це її право. Тоді такі бригади працюватимуть окремо й не підпорядковуватимуться центру ЕМД.
Але ОТГ повинна буде самостійно придбати для них автомобіль, виплачувати медикам зарплату тощо. Поки що таких ініціатив не реалізовано, навіть в областях, де центрів безпеки створено найбільше (Донецькій, Миколаївській). Та й процес у цілому поки що відбувається не так активно. Наприклад, на території нашої області центрів безпеки взагалі немає, й ніхто з ОТГ не порушує цього питання. Хоча громади нам допомагають, виділяють певні кошти. Мабуть, їм так зручніше.
Чи збережеться принцип екстериторіальності?
Володимир ЄЛЕНЄВ, генеральний директор ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»— Проєкт Кабінету Міністрів «Центри безпеки» в регіонах, які об’єднають пожежну, екстрену медичну допомогу та поліцію з консолідованою комунікацією, лише вітаю. За логікою, усі ці служби й мали б бути разом. Це підвищує якість і швидкість надання допомоги в різноманітних складних ситуаціях, приміром, під час ДТП, пожеж тощо. Переконалися в цьому на прикладі однієї з наших громад, де подібна система працює майже рік.
Координувати спільні дії, коли бригади різних служб розташовані поруч чи взагалі в одному приміщенні, наданому громадою, значно легше.
Громада про нього дбає, ремонтує, прибирає, опалює, захищає майно служб, адже часом у нас траплялися спроби зламу, коли працівники виїжджали на виклик.
Що ж до побоювань, буцімто внаслідок впровадження новації є ризик повернутися в часи, коли, наприклад, головні лікарі використовували «швидку» як власний транспортний засіб, то вони безпідставні.
Попри дислокацію на території ОТГ, бригада екстреної медичної допомоги залишається в юрисдикції обласного центру ЕМД (так само й підрозділи інших служб).
Ми її фінансуємо й контролюємо роботу.
А на виклик бригада виїздить винятково за направленням центральної диспетчерської. Тобто в цьому сенсі нічого не змінилося. Натомість кращою стала взаємодія служб: у разі виникнення надзвичайної події на території ОТГ тепер не гаємо час на координацію спільних дій.
Моделі будуть різними
Володимир КУЧМА, голова Кіптівської ОТГ Чернігівської області— У Чернігівській області ідея створення центрів громадян знаходить живий відгук. При цьому розглядають різні варіанти реалізації цієї ідеї. Уже розроблений і успішно впроваджується в життя проєкт створення центру безпеки в нашій ОТГ. Ми запланували виділення коштів з бюджету ОТГ на його реалізацію у наступному році. При цьому створюємо такий центр, виходячи з конкретних особливостей нашої громади й потреб населення.
По-перше, територією нашої ОТГ проходять три траси державного значення. Тож, на жаль, дуже часто трапляються ДТП, на які доводиться викликати швидку. Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф розташований у Чернігові, підстанція — у Козельці. Хоча центр ЕМД має найсучаснішу диспетчерську, де виклик обробляють протягом хвилини, проте там не вистачає машин. Чекати, поки приїде санітарний транспорт і надасть допомогу постраждалим, іноді доводиться досить довго, а при серйозних травмах кожна хвилина може стати вирішальною. А якщо аварія досить масштабна, додатковий санітарний транспорт, який опиниться на місці ДТП через лічені хвилини, конче необхідний.
По-друге, наша ОТГ досить велика за площею, щільність населення низька, багато маленьких населених пунктів (невеличких сіл, хуторів). Взимку дороги між ними перемітає, у бездоріжжя, навесні та восени, вони теж стають практично нездоланними для санітарного транспорту. Тож ми вирішили укомплектувати наш центр ще й бригадою дорожніх робітників, які матимуть техніку для розчищення доріг. За потреби вони супроводжуватимуть санітарну машину або доставлятимуть медиків до хворого.
Щоб був повний комплект
Щодо медичної складової, то до структури нашого центру безпеки входитиме диспетчерська, бригада медиків, центр телемедицини.
Диспетчерська центру безпеки громадян перебуватиме на постійному зв’язку з диспетчерськими МНС, поліції, обласним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, центральною районною та обласною лікарнями й іншими лікувальними установами обласного центру. Якщо станеться аварія, диспетчер одразу повідомить про кількість постраждалих і характер травм.
Також хочемо впровадити телемедицину, обладнати диспетчерську швидкісним інтернетом, щоб оперативно передавати до обласного центру ЕМД та центру телемедицини Чернігівської обласної лікарні, обласного кардіоцентру дані про стан хворого: кардіограми, результати експрес-аналізів тощо. Спільними зусиллями зможемо з’ясувати, наскільки стан хворого критичний, потребує він негайної госпіталізації для отримання спеціалізованої допомоги чи його достатньо пролікувати в сільській амбулаторії.
До складу бригади медиків увійдуть фельдшер, медсестра і водій-санітар. Плануємо створити декілька чергових бригад, які обслуговуватимуть ОТГ.
Наші медпрацівники знатимуть жителів ОТГ, особливо хронічних хворих, відповідно, виїжджаючи на виклик, уже матимуть уявлення про попередні діагнози пацієнтів.
На державу надійся, але спонсорів шукай
Відмінність нашого центру безпеки від тих, які відкривають в інших областях, у тому, що лікарі наших амбулаторій (у нас їх 2) і поліцейський офіцер громади, не входять до складу центру безпеки. Хоча вони, звичайно, тісно співпрацюватимуть з ним. Громада фінансуватиме утримання приміщення центру й автопарку.
Тобто ми робимо не зовсім так, як пропонує Типове положення про центр безпеки громадян. Ми підлаштовуватимемо його під свої потреби, щоб вирішити нагальні проблеми. Це наша особиста ініціатива. Фінансувати центр ми плануємо з бюджету ОТГ, можливо, додатково шукатимемо спонсорські кошти.
Звичайно, якщо держава нам допоможе, ми будемо дуже раді. Але поки що більше сподіваємося на спонсорів і на себе.
Санітарну машину нам обіцяють надати спонсори з Австрії, можливо, вона буде повністю або частково обладнана їхнім коштом.
Медикам платитиме громада
За кошти ОТГ ремонтуємо будівлю, у якій плануємо розмістити центр безпеки. Там буде загальна диспетчерська, кімнати для чергових бригад медиків, пожежників і дорожників, центр телемедицини, склад.
Зарплати медикам плануємо такі самі, як і в інших медустановах. Братимемо середні показники по країні за відповідними спеціальностями. Також згідно із законодавством доплачуватимемо за нічні зміни, преміюватимемо за інтенсивність праці. Сподіваюся, що з преміями та доплатами вийде більше, ніж у середньому в медиків відповідної кваліфікації.
Як присвоювати медикам центру безпеки кваліфікаційні категорії, поки не вирішили. Але й із цим впораємося.
Наша ОТГ не вперше реалізовує пілотні проєкти. Ми вивчаємо все, що пропонують, і вибираємо те, що підходить нашій громаді, щоб підвищити якість життя населення.
Кожна ОТГ має знайти кошти на медицину
Можливо, наша модель центру безпеки підійде й іншим ОТГ.
Його утримання обійдеться громаді в 1 млн грн щороку (за цінами 2021 року). На первинне обладнання для відкриття центру потрібно близько 6,5 млн грн. В обладнання центру телемедицини треба вкласти ще 1 млн грн. Для нашої громади — це великі кошти, але здоров’я та безпека населення для нас у пріоритеті.
Практично кожна ОТГ завжди зможе знайти кошти на медицину, якщо вона слідкує за сплатою податків й раціонально використовує бюджет.
Тобто витрачає гроші тільки на нагальні потреби, а не на те, що «далеко видно» — колеса огляду, фонтани чи святкові ілюмінації.
Очікуємо на залучення коштів держави і громад
Андрій ВАСЬКО, генеральний директор Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф— На Львівщині центри безпеки громадян ще не запрацювали. Заплановано створення декількох таких об’єктів у громадах, кількість населення у яких перевищує 10 тис. осіб. Це можуть бути як регулярні підрозділи ДСНС, так і добровольчі бригади пожежогасіння. В громадах є офіцери, які виконують роботу по лінії МВС, і є бригади екстреної допомоги. У них абсолютно різна система координат, різні диспетчерські: виклики ДСНС приймають на номер 101, медичні виклики — на телефон 103, а поліція працює через систему 102. Центри безпеки об’єднають усі ці служби в одному місці. До того ж у центрах безпеки буде створено комфортні та безпечні умови для перебування працівників згаданих служб. Додатково на об’єкті будуть зручні логістичні потужності. Адже нині не в кожній громаді є умови для зберігання техніки чи правильно обладнані приміщення для розміщення достатньої кількості особового складу. В більшості випадків ці служби дислокуються у старих клубах, амбулаторіях та інших пристосованих приміщеннях. А центри безпеки потребують зовсім іншого формату планування приміщень. Особливо це стосується техніки, машин швидкої допомоги, які мають свої особливості зберігання і обслуговування. І, звичайно, умов для самих працівників.
На сьогодні власними силами намагаємося покращити ситуацію. Є й такі сегменти, де успішно реалізується державна стратегія. Тому на часі об’єднувати три служби в одну хоча б у частині приміщень, локацій і вибору точки доступу. Наразі в нас є приміщення, які можна було б реконструювати під центр безпеки, але для цього треба виділити певні фінансові ресурси. Навряд чи вони знайдуться на місцях, тому очікуємо на залучення державних коштів і, можливо, коштів громад.
Аліна ГАРГАЛЯ, Олена БЕРЕЗКІНА, Галина КОЗАР, спеціально для «ВЗ»
