У світі вже понад 20 років використовують симуляційні методики для підготовки лікарів. Відпрацювання навичок на роботах-симуляторах та у віртуальних операційних має доведену ефективність. В Україні також намагаються впроваджувати таке навчання, але справа непроста і вимагає чималих ресурсів. Яких зусиль це коштуватиме країні, що переживає фінансову кризу? Відповідь на це запитання «ВЗ» шукала разом із директором молдавського Центру симуляційної підготовки в медицині (Кишинів) Андрієм Романченком.
ВЗ Коли і чому виникла необхідність створити такий Центр?
— Ініціатива створення Центру є відповіддю на успіхи в підготовці медичних кадрів всесвітньовідомими навчальними закладами США, Канади, Ізраїлю, Японії, Німеччини, Франції, Великої Британії та інших країн. У світі вже існує більше 300 центрів моделювання, їх кількість неухильно зростає: тренд пояснюється високою ефективністю методу, яку підтвердили спеціальні дослідження і практика за майже 2 десятиліття використання даної методики. Симуляційна практика запроваджена в медуніверситеті Кишинева ще 2002 року. Ця інновація в Молдову прийшла зі Східної Вірджинії: за допомогою Американської міжнародної спілки охорони здоров’я ми отримали стандартизований патент і створили Центр практичних навичок. Нова методика навчання набула популярності серед студентів та лікарів, особливо сімейних. Наступним кроком в еволюції медичної освіти на національному рівні було створення в лютому 2013 року Центру симуляційної підготовки в медицині (CUSIM).
ВЗ Хто фінансував такий дороговартісний проект?
— Проект створений за фінансової підтримки Європейського союзу, який у 2010 році виділив нам 1 млн 459 тис. Євро. Звичайно, цьому передували розрахунки, тому сума була економічно обґрунтованою. На початку роботи Центру до
активної співпраці залучалися німецькі спеціалісти, які відповідали за архітектурні нюанси, оснащення високотехнологічними симуляторами і приладами для повноцінного процесу навчання. Взявши до уваги рекомендації фахівців США, Ізраїлю, Литви, Бельгії і Франції, керівництво університету наполягло, щоб якість та ефективність відповідали золотим стандартам підготовки майбутніх лікарів.
Андрій Романченко, директор молдавського Центру симуляційної підготовки в медициніБільша частина устаткування Центру надійшла з Європейського союзу, дещо було подаровано американським Благодійним фондом «Від серця до серця». Обладнання для навчання у відділі моделювання «Мати і дитя» забезпечила Агенція з розвитку та співробітництва Швейцарії. Велику роль у створенні нашого Центру відіграла Федерація Medical Education in Europe (MEDINE) — впливова європейська організація, що займається медичною освітою, зокрема курує базову й післядипломну освіту лікарів і медичного персоналу, а також безперервне медичне навчання, до якого належить і симуляційне.
ВЗ Коли Центр запрацював на повну силу, і що входить до його складу?
— Відкриття Центру відбулося 29 серпня 2013 року. CUSIM — перший у Східній Європі заклад такого високого рівня. Він має
6 поверхів і загальну площу майже 2 тис. кв. м. У його складі 14 симуляційних кімнат, кілька учбових класів і конференц-залів. Можливості Центру представлені величезним вибором методик з різних спеціалізацій: анестезіологія, реаніматологія, ургентна медицина, акушерство і гінекологія, терапія, сімейна медицина, хірургія, ендоскопія, УЗД тощо.
Окрім цього, є відділення стандартизованих пацієнтів, де освоюється обладнання та відпрацьовуються навики огляду і постановки діагнозу, а також відділення «високої точності» — для опанування індивідуальних та спільних методів роботи в команді як новачками, так і досвідченими лікарями. Там установлені тренажери складного рівня: на них лікарі набувають досвіду роботи з дорослими пацієнтами і дітьми в тяжких клінічних випадках, зокрема при множинній травмі та інших надзвичайних ситуаціях на госпітальному етапі.
У Центрі можна пройти навчання за кількома програмами: основні лікувальні маніпуляції; невідкладна допомога; анестезія і реаніматологія; акушерство і гінекологія; терапія; хірургія; ендоскопія; візуалізація. Ми маємо 20 стандартизованих пацієнтів: як правило, це студенти театрального або художнього вишів, які з задоволенням грають свої ролі. Наразі не маємо власної машини невідкладної допомоги, обладнаної для симуляційного навчання (ми користуємося автомобілем, який належить лікарні швидкої допомоги), але в найближчому майбутньому сподіваємося її придбати.
ВЗ Незважаючи на те, що зовні все виглядає чудово, створення Центру симуляційної підготовки — справа досить непроста. Які труднощі довелося подолати?
— Перша перешкода створенню подібного навчального центру — висока вартість. Лише придбати обладнання замало: потрібно постійно утримувати його в робочому стані, замінювати зношені деталі та комплектуючі, отже необхідний технічний персонал, який зможе це робити. Друга проблема — абсолютно новий для всіх нас вид діяльності, тому підготовка команди також вимагає грошей та часу. Третьою перепоною ми вважаємо певний скептицизм: освітній і професійний.
Перш ніж створювати Центр симуляційної підготовки, необхідно підготувати досить сильну команду ентузіастів: приділити максимум уваги менеджменту, комунікаціям, рекламі, підібрати кваліфікованих архітекторів та інженерів, забезпечити правове поле, в якому працюватиме заклад, знайти спонсорів і досвідчених викладачів. Для програм курсів ми маємо щоразу розробляти нові модулі симуляційного навчання та впроваджувати їх у практику.
А для цього нашим викладачам потрібно постійно вчитися й відвідувати різноманітні конференції та спеціалізовані заходи.
Відповіддю на ці перепони стала офіційна учбова програма із симуляційного навчання, яку за наказом ректора включено до навчального плану. Завдяки їй легше залучати студентів та лікарів із різних відділень. Наразі в нашому університеті навчаються 5700 студентів, 1300 резидентів і 5000 лікарів отримують безперервну медичну освіту. Тепер симуляційне навчання відбувається в рамках класних годин, тобто на нього не потрібно витрачати вільний час. До речі, для студентів розроблено спеціальні курси майже для кожного року навчання.
ВЗ Але, незважаючи на перепони і проблеми, симуляційне навчання має безліч важливих переваг…
— Так. Завдяки постійному повторенню накопичується унікальний клінічний досвід без ризику для пацієнта. Лікарі вчаться давати об’єктивну оцінку стану хворого, в міру необхідності розробляти сценарії для рідкісних патологій та мають можливість планувати тренування.
ВЗ Скільки курсантів може прийняти Центр протягом року?
— За 2014 рік у CUSIM пройшли навчання 5621 курсант із Молдови. Також ми періодично приймаємо групи з інших країн, приміром, нещодавно навчалася команда з Одеси. А з січня 2015 року започаткували кілька нових проектів разом із викладачами, які відповідають за безперервну медичну освіту — вона обов’язкова для лікарів і деканів університетських факультетів. Спільні програми з кафедрами університетів забезпечують впровадження симуляційних годин. Нещодавно ми розробили новий модуль і тепер можемо навчати немедичний персонал: курси першої та ургентної допомоги дуже популярні серед населення. До симуляторів мають доступ і діти: тут під наглядом персоналу вони отримують необхідні знання.
ВЗ За чий кошт лікарі та студенти проходять симуляційне навчання?
— Сьогодні Центр симуляційної підготовки є департаментом університету, який покриває фінансові витрати на навчання студентів та резидентів. Лікарі навчаються на платній основі — за фізичним чи юридичним контрактам або за підготовку оплачує медичний заклад.
ВЗ Із чого складається програма симуляційного навчання?
— Компоненти симуляційного навчання однакові для всіх методик. Маємо початковий тест, який курсанти проходять перед навчанням, компонентну базу сценарію, опитування, висновки та пост-тест, який оцінює ефективність навчання (до речі, її показник для всіх симуляційних методик перевищує 95%). За роботою CUSIM наглядають і оцінюють її результати. Приміром, Стефан Ліндґрен, президент Всесвітньої федерації медичної освіти, та Девід Ґордон, президент Асоціації медичних шкіл Європи, після відвідання Центру високо оцінили нові методи і технології (в тому числі навчання персоналу в галузі медицини), запроваджені в програму підготовки лікарів, наголосивши, що вони забезпечують найкращу якість освіти та поліпшення медобслуговування населення. Самі ж курсанти задоволені результатом навчання на 96%.
Матеріал підготовано за сприяння українсько-швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини»
Тетяна Приходько, «ВЗ»
