Нещодавно у Румунії спалахнув скандал – в публічний доступ через пресу потрапили секретні файли фармкомпанії КRКА. Це тисячі документів Excel, до яких було вписано сотні імен лікарів різних спеціалізацій, що за «гонорари» та «аванси» призначали своїм хворим принаймні один препарат з недоведеною ефективністю.
Румунський кейс
До цього списку потрапила й одна вельми шановна персона – головний лікар престижної приватної клініки, знаний фахівець у сфері отоларингології, член Міжнародного товариства отоневрології у Парижі, Член Румунського товариства ринології, шеф і обличчя клініки Nova, яка має філіали у Бухаресті та Клюжі. (А, за даними місцевого видання Libertatea, вона ще й власниця вказаного медзакладу.)
Nova спеціалізується не тільки на ЛОР-захворюваннях чи у сфері аллергоімунології, а й на патологіях вестибулярного апарату. Це дозволяло головному лікарю активно співпрацювати із виробником по такому продукту, як Bilobil (екстракт листя гінкго дволопатевого) – в його показаннях зазначено як мінімум два підходящі показання: «тінітус» та «супутнє лікування вертиго вестибулярного походження разом з вестибулярної реабілітацією».
Преса опублікувала дані, котрі потрапили до неї через колишніх співробітників фармацевтичної компанії. В численних таблицях Excel можна знайти безліч «делікатних деталей», що ставлять під загрозу як професійний, так і суто людський авторитет лікаря. В одній із таблиць вказано, що Йоана Воде зобов’язалася виписувати щонайменше 200 упаковок «Білобіла» на місяць до кінця року в обмін на авансовий платіж (3 790 леїв).
Але доктора Йоану Воде фармацевтична компанія цінувала не лише за вміння переконувати пацієнтів вживати «порожні» ліки. Виявляється, вона була ключовим лідером думок, тобто могла і активно впливала на лікарів своєї спеціальності. Скільки з них заплатять за це своєю репутацією наразі невідомо, але рекомендацію «довіряй, але перевіряй» можна знову вважати актуальною.
«Програми лояльності»
Крім лідера публічної думки Йоани Воде, яка, до речі, дуже мудро не відреагувала на скандал ані словом і безпристрасно публікує статуси із Парижу, у списках реципієнтів КRКА фігурує чимало інших шанованих у Бухаресті фахівців: Bilobil «просували» сімейні лікарі, неврологи, офтальмологи, геронтологи й навіть психіатри.
Стало навіть відомо, скільки коштувала професійна репутація лікарів, що призначали цей засіб своїм пацієнтам. У моніторингових таблицях міститься колонка, з якої видно, що комісійні нараховувалися залежно від величини упаковки (дозування) прописаного продукту: від 1,1 до 2,6 леїв за коробки обсягом відповідно від 40 мг до 120 мг.
Наприклад, сімейний лікар Дачія Сабо-Ватешеску (Dacia Sabo-Vătășescu) із Бухаресту заробила за квартал таким чином суму в 1 100 леїв. Це «нормальний» план для столичного сімейного лікаря, багато інших «здобули» ледве третину за той же період.
Кейс із Bilobil – показовий, тому що це: а) препарат з недоведеною ефективністю, б) дані лікарів, які призначали цей засіб за гроші, стали відомі широкому загалу.
Набагато більше пощастило кардіологам, які отримували бонуси за рецепти на Lorista і Prenessa –їхні дані в колонках заретушували, перш ніж передати таблиці ЗМІ. Взагалі, звітність по цих препаратах зашифрована краще. Лише помудрувавши, можна побачити, що число у колонці «Сердець усього» («Total inimioare») впливає на загальну суму, що лікар отримує щоквартально. Отже, найменше заробив лікар із 57 серцями (90,6 лея), найбільше – із 295 серцями (531,6 лея).
Облік і контроль!
Таким же чином промотувалися й більш потужні препарати, включаючи антибіотик кларитроміцин. Аби лікарі не брали гроші задарма, KRKA надала їм шрифти для кодування. Наприклад, є колонка під назвою «Метод», де лікарі відмічали, у який шлях допомагали компанії. ‘R’ означає рецепт – вказувалася кількість призначених рецептів, щоб перевірити, чи виконується план. ‘Р’ означав, що у рецепті торгове найменування словенського засобу ставилося поряд у круглі дужки, тобто комерційна назва продукту KRKA містилася в дужках після активної речовини. Компанія також вдосконалювала способи перевірки правдивості цієї інформації, щоб побачити, чи виправдані інвестиції в медиків, оскільки KRKA не довіряла лікарям.
І як виявилося, не дарма: були й такі, що працювали одночасно на декілька компаній, які конкурували за одними і тими ж препаратами – вони просто оформляли рецепти двічі.
Документи, в яких працівники KRKA відстежували дані про видані лікарям хабарі та їх “прогнозовану ефективність”
Небезпечні зв’язки
Зрозуміло, що ця ситуація заплямувала чимало білих халатів, але на потоках пацієнтів це, мабуть, помітно не відобразиться. Та от чи пробачать їм нечесну гру колеги?
Досвід показує, що навряд чи. Річ у тім, що – як свідчать опитування – більшість медичних фахівців ніколи не назве нормою практику «екстразарплатні» від фармкомпаній. А коли гроші виплачуються за зраду клятви Гіпократу, тобто за призначення плацебо замість ліків, в медичній спільноті прирівнюється до профнепридатності.
Взагалі, дискусія щодо етичності фінансових відносин між лікарем та виробником фармацевтичної продукції точиться дуже давно, й у багатьох випадках для цих стосунків навіть були встановлені певні правила. Ситуація з румунським представництвом КRКА не вписується у жодні рамки: всі згодні з тим, що неетично продавати свою думку тому учаснику торгів, який платить більше, й ніхто не повинен спонукати пацієнтів використовувати той чи той інший засіб тільки тому, що цей «піар» оплачує його виробник.
Втім несправедливо звинувачувати лише одну із сторін, тим більше що ініціатором хабарів була фармкомпанія.
Корінь зла
Бізнес KRKA, побудований на рецептах, продовжував процвітати тривалий час. Але коли правовий тиск посилився, й «спонсорські послуги» стало потрібно враховувати у звітній документації, лікарі почали виписувати менше рецептів, й, зрозуміло, прибуток знизився. Словенське та румунське керівництво на чолі з генеральним директором Амелією Тетару (Amelia Tătaru) одразу ж забули про добрі часи, і розпочали репресії всередині компанії.
Тому цілком зрозуміло, що менеджери компанії (наразі колишні) перекладають всю відповідальність на керівництво. «Вони насміхалися над нами, з тих, кого вони відправляли до лікарів, запевняючи нас, що все законно, що компанія проходить аудит», – згадує один із співробітників словенського виробника, якого опитувало видання Libertatea у період розслідування.
Реакція ж керівництва румунського представництва компанії на скандал незрозуміла. „Так, я керівник, я адміністратор, але я не можу робити жодних заяв”, – заявила журналістам Амелія Тетару. З її слів, спілкуватися з пресою їй забороняють внутрішні протоколи компанії.
За словами журналістів, дані в КRКА надходили із Національної служби медичного страхування (Casa Naţională de Asigurări de Sănătate, CNAS), яка збирала та обробляла усі рецепти. Це дозволило фармацевтичній компанії будувати стратегії для перемовин і швидко переконувати лікарів призначати їхні препарати.
