Серцево-судинні захворювання — серед головних причин смертності населення України. Тому організація надання вчасної та висококваліфікованої медичної допомоги хворим із ССЗ стає завданням номер один у кожному регіоні. На Рівненщині для його вирішення заручилися підтримкою Світового банку й уже можуть похвалитися результатами спільної роботи.
Коли в Рівненській області обирали напрямок для реалізації спільного зі Світовим банком проекту МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», то звернули увагу саме на вирішення проблеми лікування серцево-судинних захворювань, адже на сьогодні в області хвороби системи кровообігу зафіксовані у близько 550 тис. осіб із понад 1,1 млн населення Рівненщини. Тому й узялися за реалізацію субпроекту «Підвищення ефективності лікування та профілактики хвороб системи кровообігу».
На сьогодні в області завдяки участі в проекті вже зроблено чимало кроків для налагодження системної роботи з лікування серцево-судинних захворювань. Одним із головних стало створення Рівненського серцево-судинного центру.
Коли є мета — легше знайти шляхи її досягнення
Рівненський серцево-судинний центр було створено у 2016 році шляхом об’єднання відділень кардіологічного профілю КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради. Його кістяк склали кардіологічне диспансерно-поліклінічне відділення, відділення ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії, Центр лікування складних розладів серцевого ритму, а також новостворене відділення інтервенційної радіології.
«Таке рішення було цілком виправданим, — розповідає завідувачка Рівненського серцево-судинного центру КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» РОР, експерт управління охорони здоров’я Рівненської ОДА з питань кардіології Лариса Верещук. — Адже це дає нам змогу краще взаємодіяти, приймати спільні рішення, зрештою, рухатися в одному напрямку та з однією метою — забезпечити якісне й вчасне надання медичної допомоги, зменшити рівні захворюваності населення на серцево-судинні недуги та летальності від інфаркту міокарда».
Пацієнти, у яких виявлені ССЗ, за направленням лікарів первинного та вторинного рівнів приїздять до Рівненського серцево-судинного центру, де їх консультують у диспансерно-поліклінічному відділенні. Після додаткового обстеження фахівці приймають рішення щодо подальшої тактики лікування, госпіталізації в стаціонар або ж проведення оперативного втручання.
«До нас звертається дуже багато пацієнтів, — розповідає завідувачка відділення Наталія Горбатюк. — Щороку ми консультуємо близько 23 тис. осіб, здебільшого з ішемічною хворобою та вродженими вадами серця. Приблизно 5% хворих отримують направлення на оперативні втручання в столичні клініки, решті надаємо допомогу в нашому закладі або ж у центральних районних лікарнях».
Завдяки великій кількості перкутанних втручань у Рівненській обласній клінічній лікарні вдалося зменшити показник госпітальної летальності внаслідок інфаркту міокарда з 11,25% у 2017 році до 9,2% у 2018-му.
З перевиконанням плану
Один із найзавантаженіших підрозділів нового закладу — Центр лікування складних розладів серцевого ритму. Його фахівці вирішують увесь спектр проблем при різних порушеннях серцевого ритму та провідності.
«Як відомо, профілактика раптової серцевої смерті — один із найважливіших у сучасній аритмології напрямків, — зазначає завідувачка Центру Олена Качан. — Відтак особливу увагу ми приділяємо хворим із брадиаритмією, шлуночковою тахіаритмією, первинною фібриляцією шлуночків, злоякісною шлуночковою екст-расистолією, дилатаційною кардіоміопатією, інфарктом міокарда, синдромами Вольфа — Паркінсона — Уайта, подовженого інтервалу QT, Бругада та іншими патологіями серцево-судинної системи».
На базі Центру розгорнуто 25 ліжок для надання допомоги таким пацієнтам. Торік на них було проліковано 1040 хворих, що становить 131% від планового навантаження. Причому, з перевиконанням медики відділення працюють уже багато років поспіль, бо хворих дуже багато.
«При тяжких порушеннях ритму ми вирішуємо питання про необхідність імплантації водіїв штучного ритму, а також програмуємо їх у тих хворих, яким вони вже імплантовані», — продовжує Олена Качан.
У перспективах Центру — запровадження методу абляції і проведення електрофізіологічних процедур при тяжких порушеннях серцевого ритму. Нині на Рівненщині таких методів лікування не практикують, пацієнти їдуть на лікування в Київ або Одесу. Та медики сподіваються, що незабаром зможуть надавати їм таку медичну допомогу на місці.
Нове обладнання — нові можливості й для лікарів, й для пацієнтів
У відділенні ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії на 40 ліжках щороку лікування проходять близько 1600 пацієнтів. І хворих, на жаль, не меншає.
«До нас госпіталізують пацієнтів із різними серцево-судинними захворюваннями — від нейроциркуляторної дистонії до найтяжчих серцевої недостатності, перикардиту, міокардиту, стенокардії, — розповідає Лариса Верещук, яка паралельно із керуванням Рівненським серцево-судинним центром очолює й це відділення. — Багато хворих із коморбідними станами, зокрема із цукровим діабетом. І це завжди тяжкі пацієнти. Не всі погоджуються на оперативні втручання, тому ми ведемо їх медикаментозно. Оскільки в області немає реабілітаційного санаторію для кардіологічних хворих, то у відділенні також проходять реабілітацію люди після інфаркту міокарда й аортокоронарних шунтувань, стентувань, заміни клапанів».
60% пацієнтів із ГКС з елевацією сегмента ST було охоплено реперфузійною терапією у 2018 році
Завдяки проекту Світового банку відділення ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії було оснащено новою медичною технікою. Зокрема, придбано електрокардіограф, дефібрилятор, набори для тропонінових тестів. Також тут є єдиний у Західному регіоні апарат УЗД серця із черезстравохідним датчиком — дороговартісне обладнання, яке область самотужки не змогла б прид-бати. Цей апарат дає змогу виявляти пухлини, тромби, вегетації.
Крім цього, за кошти Світового банку очікують поставки нових апаратів холтерівського моніторування (наявні у відділенні вже протягом трьох років працюють без перепочинку) і тредміл-тесту, без якого встановлення діагнозу — вчорашній день, а також нового апарату УЗД серця преміум-класу.
«Сподіваюся, незабаром в області з’явиться і МРТ серця, адже це один із критеріїв сучасної діагностики, — говорить Лариса Верещук. — Тим паче, що наша служба відчуває всебічну підтримку обласної влади та адміністрації КП «Рівненська обласна клінічна лікарня», які доклали чимало зусиль, аби субпроект був успішно втілений в життя».
Спільні зусилля — більші досягнення
Відділення інтервенційної радіології було створене в Рівненській обласній клінічній лікарні в 2015 році в рамках Державної програми із запобігання та лікування серцево-судинних захворювань. А в 2018 році за кошти Світового банку його оснастили обладнанням, аналогів якому в Західному регіоні немає, — загалом 22 одиниці медичної техніки на суму понад 1 млн дол. Також Світовий банк профінансував навчання персоналу.
До складу відділення інтервенційної радіології входять палата інтенсивної терапії на 10 ліжок та рентгенхірургічний блок, оснащений сучасним ангіографічним комплексом експертного класу. Палата інтенсивної терапії також обладнана всім необхідним: дефібриляторами для надання ургентної допомоги при життєво небезпечних аритмогенних станах, приліжковими моніторами для спостереження за гемодинамічними показниками пацієнтів, аспіраторами. Все це дає змогу швидко й ефективно лікувати пацієнтів із гострою кардіальною патологією в режимі 24/7. Відділення оснащено також апаратами ШВЛ для операційної зали, імунологічним аналізатором, завдяки якому медики мають можливість швидко титрувати тропоніни і визначати тактику ведення пацієнтів.
До того ж незабаром у відділенні серцево-судинної хірургії обласної лікарні буде встановлено ще один ангіограф, отриманий у рамках реалізації програми МОЗ України з розвитку реперфузійних центрів. Завдяки цьому медики сподіваються працювати паралельно з плановими і ургентними пацієнтами, унеможлививши ситуації, коли хворий, якого госпіталізували з терміновими показаннями, змушений чекати, бо операційна зайнята. Полегшить медикам роботу, а пацієнтам — додасть шансів на життя й відкриття в Сарненській ЦРЛ філії Рівненського серцево-судинного центру. Завдяки цьому хворі із віддалених північних районів області матимуть можливість швидше потрапити до реперфузійного центру. Адже у випадку інфаркту міокарда час має вирішальне значення і його втрата — це пряма загроза життю людини. За кошти Світового банку там також планують встановити ангіографічний комплекс.
«На жаль, нині в області реперфузійну терапію отримують ще не всі STEMI-пацієнти, — з прикрістю констатує завідувачка відділення інтервенційної радіології Лариса Черначук. — Причин цього багато: пізня діагностика, проблеми з транспортуванням, відмова пацієнтів від госпіталізації тощо, але ми робимо все, аби змінити ситуацію. Сприяє цьому державне забезпечення витратними матеріалами. Україна є учасником загальноєвропейської програми Stent for life, згідно з якою клініки отримують стенти залежно від їх активності у виконанні реваскуляризацій. А Рівненщина завжди була однією з кращих в цьому напрямку, тож нас забезпечують стентами відповідно до наших потреб, а також наборами для коронарографії й стентування».
Однак проблем вистачає. Одна з головних полягає в тому, що державне забезпечення для проведення коронарографії та стентування передбачено тільки для пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST. Хворі без елевації сегмента ST (хоча їх стан також може бути загрозливим для життя і вимагати ургентного втручання) та пацієнти, яких госпіталізують у плановому порядку, на жаль, такої підтримки не мають. Тому всі затрати лягають на плечі їх родин і часто непосильні для них, адже витратні матеріали — дуже дорогі. До того ж поки що, на жаль, не передбачено державного забезпечення пацієнтів контрастною речовиною, операційними наборами та медикаментами, необхідними під час втручання. І ці вит-рати теж змушені покривати рідні хворих.
«Тож великим благом для мешканців нашої області став проект Світового банку, у рамках якого ми отримали витратні матеріали для всіх категорій пацієнтів — і STEMI, і NSTEMI, і планових, — тішиться Лариса Черначук. — Так, у червні 2018 року відділення інтервенційної радіології було оснащено партією витратних матеріалів для проведення коронарографій та стентувань. Отож усі мешканці області мали можливість безоплатно отримати відповідну медичну допомогу. Однак пацієнтів дуже багато, ми виконали великий обсяг втручань, відтак і деякі матеріали швидко використали. Тож останнім часом певні витратні матеріали планові пацієнти та хворі з ГКС знову змушені купувати самотужки. А оскільки лікування таких хворих дуже затратне і не під силу більшості пацієнтів, вони потребують фінансової підтримки, можливо, за рахунок місцевого бюджету. Це питання необхідно вирішити якнайшвидше, бо вже зараз бачимо, що потік пацієнтів зменшується, а отже, втрачаються життя».
Не все залежить від медиків
На жаль, доводиться конс-татувати, що наразі профілактична ланка, яка колись успішно функціонувала, має значні прогалини, тому фахівці Рівненського серцево-судинного центру активно проводять освітню роботу серед сімейних лікарів і фельдшерів на первинці, створюють спеціальні сайти для пацієнтів і медиків. Починаючи з 2016 року в області за рахунок коштів Світового банку організовано 55 тренінгів для сімейних лікарів і терапевтів. За ініціативи адміністрації Рівненської обласної клінічної лікарні в районах проводять виїзні конференції, участь у яких беруть не тільки кардіологи, терапевти і сімейні лікарі, а й фельдшери, медсестри, працівники ЕМД. Тому не дивно, що кількість пацієнтів, кот-рим надано допомогу, збільшилася, а рівень смертності знизився.
На руку кардіологам і запровадження на Рівненщині в тестовому режимі телемедичних технологій, що стануть у пригоді мешканцям віддалених районів області, до яких спеціалісти не мають змоги швидко дістатися. Зав-дяки телемедичному зв’язку фельдшер чи сімейний лікар зможе передати дані про пацієнта, його ЕКГ та аналізи в серцево-судинний центр, де лікарі-експерти допоможуть зорієнтуватися і визначити подальшу тактику.
Однак, попри всі зусилля, на сьогодні в Рівненській області, як і в Україні загалом, на 1 млн населення не вдається діагностувати близько 15% випадків ГКС з елевацією сегмента ST. А ситуація з ГКС NSTEMІ ще гірша — не виявляють 48% випадків, тобто кожен другий хворий із таким інфарктом у нас недіагностований. Тож медики Рівненської обласної клінічної лікарні загалом і серцево-судинного центру зокрема працюють над тим, аби змінити ситуацію на краще.
«У нас налагоджене спільне інформаційне поле з колегами в районах — лікарями швидкої допомоги, сімейними лікарями амбулаторій ЗПСМ, терапевтами, кардіологами, — пояснює Лариса Верещук. — Ще задовго до впровадження проекту з телемедицини, точніше кажучи — з 2015 року накопичено досвід зв’язку з колегами у форматі «телефон-вайбер». Це важливо, адже реперфузійна сітка передбачає чітку взаємодію фахівців третинного рівня з усіма, хто має справу з кардіологічними пацієнтами: сімейними лікарями, фельдшерами, бригадами екстреної медичної допомоги, лікарями районних лікарень. І позитивний результат є, бо якщо в 2014 році по області час доправлення STEMI-пацієнта в обласну лікарню становив у середньому 28 годин, то зараз — 18. Усі знають телефонний номер відділення інтервенційної радіології й цілодобово надсилають кардіограми, а чергові лікарі визначають тактику ведення пацієнта, консультують з приводу як STEMІ-пацієнтів, так і «незрозумілих» хворих. Щодоби фахівці відділення прий-мають 3-4 такі дзвінки. Тож ми максимально наближаємо екстрену меддопомогу до пацієнтів з кардіологічними проблемами».
У рамках реалізації субпроекту Світового банку обласна лікарня (як і всі районні) отримала реанімобіль класу В. Завдяки цьому є можливість транспортувати пацієнтів для термінового оперативного втручання в Київ, забезпечивши їм безперервні реанімаційні заходи та супровід медичної бригади. Так, торік з Рівного на аортокоронарне шунтування в столичні інститути було направлено 62 пацієнти, 10% з них транспортували ургентно.
Це стало можливим також завдяки налагодженій співпраці з Національним інститутом серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова, Національним інститутом хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова, Інститутом серця МОЗ України. До слова, вже понад 15 років двічі-тричі на рік фахівці Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова приїздять у Рівненську обласну клінічну лікарню для надання консультацій пацієнтам кардіологічного профілю та відбору їх на оперативне лікування.
«Завдяки підтримці державних програм та проекту Світового банку Рівненський серцево-судинний центр отримав чудове оснащення та забезпечення, хороші можливості для вчасного й ефективного надання медичної допомоги кардіологічним пацієнтам, — підсумовує Лариса Верещук. — Та проб-лема все ж залишилася, й основна її причина полягає не в рівні оснащення закладів чи фаховості лікарів. Багато залежить від свідомості наших громадян і їх зацікавленості у збереженні власного здоров’я. Тож переконані: майбутнє все-таки — за профілактичною роботою».
Дана РОМАНЮК, спеціально для «ВЗ»
