Заступник Генерального секретаря ООН, виконавчий директор Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу (UNAIDS) Мішель Сідібе під час свого візиту до України відзначив нашу країну як першу в Європі, яка здійснює суворий контроль за епідемічною ситуацією і має чітку стратегію розширення доступу до лікування. Український досвід боротьби із захворюванням, за його словами, варто пропагувати і в інших країнах.
Водночас рівень поширення ВІЛ серед дорослого населення ставить Україну на друге місце в Європі за цим показником. Незважаючи на те, що споживання наркотиків ін’єкційним шляхом залишається вагомим чинником епідемії ВІЛ в Україні, нині збільшується питома вага статевого шляху передачі вірусу.
У 2014 році має стартувати нова Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, яка спрямована на зниження рівня захворюваності та смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, розширення доступу до профілактичних програм, особливо серед груп ризику, нарощування обсягів лікування ВІЛ-інфекції, зниження передачі ВІЛ від матері до дитини до 1%. Що потрібно зробити, щоб програма стала відправною точкою приборкання ВІЛ/СНІДу в Україні?
Костянтин Грищенко, Віце-прем’єр-міністр України, Голова Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу:
Держава взяла курс на лідерство у протидії епідемії СНІДу
Нині Україна демонструє прогрес у питанні протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Проведено значну роботу щодо вдосконалення нормативно-правової бази з урахуванням еволюції міжнародних стандартів, інноваційних технологій та зміни епідемічної картини.
Законодавчо затверджено звільнення від оподаткування програм, які здійснюються в рамках грантових угод із Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Запроваджено єдину систему моніторингу та оцінки ефективності заходів протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Слід відзначити, що наша країна нарешті стала на шлях стабілізації епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції: у 2012 році вперше зафіксовано зменшення кількості нових випадків ВІЛ; за результатами І півріччя 2013 року в Україні на 12% (порівняно з аналогічним періодом минулого року) зменшився рівень смертності від хвороб, зумовлених СНІДом. Вдалося в 6 разів знизити рівень передачі вірусу імунодефіциту від матері до дитини; рівень охоплення профілактичним антиретровірусним лікуванням жінок, у яких під час вагітності діагностовано ВІЛ-інфекцію, збільшився з 9 до 94%.
За останні 2 роки держава збільшила рівень охоплення пацієнтів антиретровірусним лікуванням у 2,5 разу. Із усіх ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, яким потрібно таке лікування, понад 92% отримують терапію за кошти державного бюджету.
Важливо, що завдяки впровадженню низки профілактичних програм спостерігається стійка тенденція до зменшення нових випадків ВІЛ-інфекції серед молоді. Протягом дії чинної програми кількість офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб віком від 15 до 24 років зменшилася майже на 41%.
Реалізація заходів профілактики серед груп населення підвищеного ризику — споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН) — мала вирішальний вплив на розвиток епідемії ВІЛ-інфекції в Україні. У 2012 році кількість випадків ВІЛ-інфекції серед СІН порівняно з 2006 р. зменшилася майже на 17%. Це призвело до реального зниження інтенсивності епідемічного процесу ВІЛ-інфекції.
Втім, ми не можемо не помічати, що масштаби епідемії ВІЛ-інфекції в Україні залишаються загрозливими. На диспансерному обліку в країні понад 137 тис. ВІЛ-інфікованих. З початку епідемії від захворювань, зумовлених СНІДом, померли понад 31 тис осіб. За оціночними даними, загалом в Україні проживають понад 230 тисяч осіб, які мають позитивний ВІЛ-статус. Це свідчить про те, що лише кожен другий знає про наявність у нього вірусу.
Найбільша кількість випадків ВІЛ-інфекції в Україні у 2012 році, як і в попередні роки, зареєстрована у віковій категорії 25-49 років (майже 66%). ВІЛ-інфекція найбільше вражає працездатне та репродуктивне населення країни і може призвести до посилення та загострення існуючих негативних демографічних і соціально-економічних тенденцій.
У проекті Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки, яка перебуває на фінальній стадії затвердження, пріоритетним завданням є забезпечення державою сталості системи надання якісних послуг із профілактики, діагностики, лікування та догляду людей, які живуть з ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику. Програма синхронізована з вітчизняними процесами реформування системи охорони здоров’я. Особисто проводив декілька погоджувальних нарад із причетними відомствами й усвідомлюю всю значимість цього документа.
Пріоритетними напрямками діяльності у боротьбі з ВІЛ/СНІДом у Програмі визначено: активізацію профілактики поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу як серед груп ризику, так і серед загального населення; забезпечення лікуванням усіх хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, які його потребують; дотримання прав людей, які живуть з ВІЛ, та формування толерантного ставлення до них у суспільстві; забезпечення належного фінансування заходів, направлених на протидію ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні.
Важливим напрямком діяльності на наступні три роки (2014-2016) стане участь України у роботі координаційної ради ЮНЕЙДС як повноправного члена, що представлятиме інтереси регіону Східної Європи та Центральної Азії.
Ми ставимо перед собою амбітні цілі
Тетяна Александріна,
Голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань
ВЗ Як ви оцінюєте ситуацію щодо профілактики та лікування ВІЛ-інфекції в Україні?
— Нам дійсно вдалося досягнути помітного успіху в боротьбі з епідемією ВІЛ-інфекції/СНІДу в результаті консолідації зусиль Уряду України та міжнародних донорських організацій, сприяння громадського сектора. Сьогоднішні здобутки ще раз підкреслюють ефективність злагодженої партнерської роботи, націленої на досягнення компромісу та прийняття конструктивних рішень. Я з усією відповідальністю можу заявити, що у сфері боротьби з ВІЛ-інфекцією сформовано надзвичайно високий рівень міжсекторальної співпраці. Адже поширення цієї хвороби зачіпає різні сторони життя громадян і вирішити завдання виключно силами медичного ресурсу неможливо. Надзвичайно важливим у цьому контексті є залучення соціальних центрів та служб, освітньої мережі, громадських осередків тощо.
Результатом такої співпраці стали відчутні епідемічні зрушення: вперше зафіксовано зменшення кількості нових випадків ВІЛ, зменшився рівень смертності від хвороб, зумовлених СНІДом, знижується рівень поширення ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику, особливо у категорії споживачів ін’єкційних наркотиків.
Це призвело до спаду інтенсивності епідемічного процесу ВІЛ-інфекції.
За останні два роки в нашій країні здійснено значний прорив у розширенні доступу хворих на ВІЛ-інфекцію до антиретровірусної терапії. Лікування антиретровірусними препаратами отримує наразі понад 50 тисяч пацієнтів, яким встановлені клінічні показання до початку антиретровірусної терапії (АРТ), в той час як у 2011 році кількість пацієнтів, які отримували необхідне лікування, ледь перевищувала 20 тисяч осіб.
Зазначена терапія призначається пожиттєво і є безоплатною для пацієнта. Вона знижує вірусне навантаження та темпи прогресування ВІЛ-інфекції в організмі, унеможливлює подальше поширення вірусу. Цим я хочу наголосити, що здійснення антиретровірусної терапії є не лише дієвим методом лікування, а й засобом профілактики, який перешкоджає поширенню вірусу.
ВЗ Чи пов’язане розширення доступності АРТ зі зниженням його вартості?
— Безумовно, оскільки робота, яку сьогодні здійснює держава спільно з громадськістю та міжнародними партнерами, націлена на пошук механізмів та шляхів співпраці для зниження вартості курсів АРТ. МОЗ України за дорученням Уряду з цією метою провело низку переговорів та домовленостей з фармацевтичними компаніями. Вже цього року в результаті перемовин з виробником одного з оригінальних препаратів ще більше хворих буде охоплено безкоштовним лікуванням у рамках державного фінансування. До МОЗ України надійшла офіційна заява про зниження ціни на препарат на 30%. Таким чином, договір 2013 року оплачуватиметься державою вже за новими, більш вигідними умовами. Ліки, ціну на які було знижено, належать до рекомендованих ВООЗ перспективних препаратів.
ВЗ Профілактику передачі ВІЛ від матерів новонародженим дітям було оголошено пріоритетним напрямком. Які конкретні дії це підтверджують?
— Нині держава повністю взяла на себе питання тестування вагітних, забезпечення їх необхідним медичним наглядом та профілактикою шляхом АРТ. На сьогодні існує комплекс напрацювань, які ляжуть в основу проекту змін до міжвідомчого наказу №740 «Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей», а також наказу МОЗ України №716 «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини».
Ми також маємо практичний досвід для вдосконалення роботи в цьому напрямку. У трьох регіонах України — Київській, Дніпропетровській та Полтавській областях — пілотується проект «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини та покращення перинатальних показників у вагітних з наркотичною залежністю та народжених ними дітей». Метою цього проекту є забезпечення координованого та узгодженого надання медичних та соціальних послуг. Наша головна мета — відпрацювати чіткий алгоритм.
В Україні також намітилася стійка тенденція до зменшення нових випадків ВІЛ-інфекції серед молоді. Це результат впровадження в країні масштабної інформаційної кампанії, яка отримала назву «Не дай СНІДу шанс!», а також плідної співпраці з освітянами. На сьогодні в усіх регіонах України проведено низку нарад та семінарів для керівників освіти районного та міського рівня, методистів відділів освіти, директорів навчальних закладів. Їх метою стало обговорення питань впровадження превентивної освіти. До проведення цих заходів долучаються фахівці обласних центрів СНІДу, що значно посилило міжвідомчу взаємодію між обласними координаційними радами з питань ВІЛ/СНІДу та освітянами.
ВЗ У контексті реформування системи охорони здоров’я зроблено чіткий наголос на інтеграції та децентралізації медичних послуг, їх наближеності до пацієнта. Які орієнтири з цього приводу у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу?
— Безперечно це питання для нас є особливо актуальним, зважаючи на соціальний аспект проблеми. В цьому плані ми розраховуємо на конструктивну взаємодію з медиками первинної ланки, зокрема, сімейними лікарями, які можуть вчасно відреагувати та допомогти, якщо у пацієнта виникли ризики, пов’язані з ВІЛ (незахищені статеві стосунки, вживання наркотичних речовин ін’єкційним шляхом тощо).
З метою залучення медиків первинної ланки ми розпочали пілотний проект з інтеграції ВІЛ-сервісних послуг: впроваджується цикл тематичного удосконалення «Консультування і тестування на ВІЛ для сімейних лікарів». Першими, хто ознайомився з навчальною програмою і здобув практичні навички, необхідні для якісного надання послуг з консультування та тестування на ВІЛ, були фахівці Чернігівщини. Під час такого навчання особлива увага приділятиметься навичкам формування контингентів груп ризику з числа прикріпленого населення, особливостям роботи з групами ризику, питанням стигми та дискримінації, консультуванню і тестуванню на ВІЛ із зас-тосуванням швидких тестів, наданню післятестового консультування при позитивному та негативному результаті.
Під час навчання також будуть запропоновані шляхи взаємодії між кабінетами «Довіра» та центрами з профілактики й боротьби зі СНІДом, неурядовими організаціями. Навчальний курс охопить питання надання базових послуг з догляду та підтримки ВІЛ-інфікованим.
ВЗ На засіданні Кабінету Міністрів 13 листопада схвалено проект нової Загальнодержавної цільової соціальної програми щодо подолання ВІЛ-інфекції та СНІДу на 2014-2018 роки. Розкажіть про неї детальніше.
— Хочу насамперед наголосити на тому, що епідемічна ситуація щодо ВІЛ/СНІДу в Україні залишається досить напруженою. В країні існує низка проблем та невирішених питань, пов’язаних із поширенням захворювання. Тож усі наші здобутки потребують закріплення.
Ми ставимо перед собою три амбітні цілі: наблизити до нуля кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед загального населення; наблизити до нуля кількість випадків передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини; зменшити на 50% кількість нових випадків інфікування ВІЛ осіб у групах підвищеного ризику.
Для їх досягнення програма пропонує сім ключових показників охоплення: забезпечення доступу до профілактичних програм для усіх ГПР; охоплення 100% школярів та студентської молоді програмами профілактики; охоплення 100% ВІЛ-інфікованих осіб медико-соціальними послугами з догляду та підтримки; забезпечення доступу до АРТ 100% ВІЛ-інфікованих хворих, які цього потребують.
Окремо розроблені заходи для зменшення смертності від туберкульозу серед хворих із ко-інфекцією (ВІЛ/ТБ) та охоплення безперервними програмами замісної підтримувальної терапії щонайменше 35% ін’єкційних наркозалежних, які цього потребують, із залученням їх до програм реабілітації.
Документ враховує існуючі законодавчі нововведення та міжнародні рекомендації. Зважаючи на обмежені можливості державного бюджету на виконання заходів, направлених на протидію ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, залучається донорське фінансування, насамперед, гранти Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Водночас однією з головних умов виділення коштів Глобальним фондом є забезпечення частки фінансування з боку Уряду країни в обсязі не менше 40% від суми запиту. Об’єм фінансування з державного бюджету України за попередні роки становив лише 41%, тому ми сподіваємося на належне фінансове підґрунтя затвердженої програми.
ВЗ Наскільки реальними є намічені цілі і за яких умов їх буде досягнуто?
— В Україні існують міцні стартові позиції для виконання завдання програми. Ми повинні працювати на зміцнення існуючих успіхів. За участі міжнародних експертів ми прорахували основні ризики, які можуть бути спричинені різними факторами, зокрема, недостатнім фінансуванням чи недостатнім залученням донорських організацій. І сьогодні усі зусилля мобілізовані для уникнення цих ризиків, для подолання труднощів, які стоять перед нами.
Подолання проблеми ВІЛ-інфекції/СНІДу потребує залучення широкого кола партнерів і найголовніше — високої соціальної свідомості кожного з нас, нашої небайдужості та готовності допомогти.
Особливої уваги потребують хворі з ко-інфекцією
Денис Денисенко, керівник програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»
За оцінками ВООЗ, із 33,2 мільйонів людей, що живуть із ВІЛ, приблизно третина інфіковані ТБ і 28% усіх смертей у зв’язку з ВІЛ, також пов’язано з ТБ.
У рамках заходів з протидії цим захворюванням ВООЗ розробила політику надання комплексних послуг у зв’язку з ТБ і ВІЛ, ключовими завданнями якої є об’єднання і координація зусиль по ТБ/ВІЛ на рівні країни; профілактика ТБ серед ВІЛ-пацієнтів; профілактика ВІЛ серед хворих на туберкульоз. Якщо говорити про виявлення ВІЛ у хворих на ТБ, в Україні тестування хворих на ТБ на ВІЛ-інфекцію за 2012 рік становить 86,4%, це досить високий показник. А от профілактика ТБ серед ВІЛ-пацієнтів в Україні — проблемне питання. Під час діагностики хворих співробітники СНІД-служб проводять анкетування пацієнтів і призначають флюорографію тільки тим, хто фізично потрапляє до СНІД-центрів. Решта пацієнтів, на жаль, опиняються поза такою діагностикою, яка рекомендована ВООЗ як дешева і ефективна.
За уніфікованими даними аналітично-статистичного довідника «Туберкульоз», в Україні постійно зростають показники захворюваності та смертності від ко-інфекції ТБ/ВІЛ. Якщо у 2006 році показник захворюваності серед нових випадків ко-інфекції ТБ/ВІЛ становив 4,3 випадки на 100 тис. населення (1987 осіб), то у 2009 — 7,4 (3380 осіб), а у 2012 — 10,4 (4726 осіб).
Всього в Україні зареєстровано 7363 хворих на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ, 2786 хворих померли (дані 2012 року). Відсоток таких хворих серед всіх нових випадків ТБ в середньому становить 15,5% по Україні (2012 рік). Найбільш проблемними в цьому плані (де такий відсоток перевищує 20%) є Донецька (29,1%), Дніпропетровська (25,3%), Одеська (24,7%), Миколаївська (24,3%) області, м. Севастополь (23,5%), м. Київ (23,3%).
Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» в рамках програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» розробив і надрукував (вперше в Україні) уніфікований клінічний протокол для виявлення та лікування ТБ,
який допомагає лікарям у веденні випадків захворювання на туберкульоз із збереженою чутливістю мікобактерії ТБ до хіміотерапії, у випадках хіміорезистентного туберкульозу, а також випадках поєднання ТБ з іншими інфекціями, зокрема, ВІЛ/СНІД. Нині розробляється відповідний протокол з лікування ТБ/ВІЛ, який базується на сучасних міжнародних стандартах лікування, рекомендованих ВООЗ.
В міжнародному протоколі відображено проведення скринінга (опитування) на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ, і в Україні ми також дотримуємося міжнародного алгоритму діагностики і лікування ТБ/ВІЛ.
Для швидкої діагностики ТБ Фонд у рамках програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» закупив 12 приладів GeneXpert, які дають змогу скоротити час діагностики з 3-х місяців до 2-х днів.
На національному і обласному рівнях під час проведення моніторингових візитів контролюється своєчасність призначення антиретровірусної терапії хворим на ТБ/ВІЛ, що підвищує їх шанси на одужання.
