Спецпроєкт «Дожити до 100»: Ми перше покоління, що може обирати, скільки жити

419

Сьогодні багато технологій створюються на базі штучного інтелекту. Медицина не лишилась осторонь цих тенденцій. Вчені вважають, що у майбутньому завдяки широкому застосуванню штучного інтелекту в медицині кількість помилкових діагнозів та й взагалі помилок у сфері охорони здоров’я має істотно скоротитися.

Дожити до 100 років - форум

Штучний інтелект в медицині VS лікар

Компанія Mawi займається розробкою носимої електроніки і хмарних рішень на основі штучного інтелекту для ранньої діагностики і попередження захворювань серця на початкових стадіях. Андрій Клименко вивчає сучасну медицину і практикує біохакінг в контексті подовження життя і покращення його якості. Також є співзасновником освітнього проєкту Upgrade, місія якого – зробити людей щасливими.

Чи зможуть сучасні розумні медичні девайси замінити лікаря? Штучний інтелект і машини приймають рішення швидше, але чи ефективніше?

Андрій КЛИМЕНКО, підприємець, керуючий партнер і співзасновник Mawi, співзасновник Upgrade
«AI та wearables, як на мене, — це виключно допомога розвитку нашій свідомості. Оскільки, думаю, визначальним щодо лонджевіті усе ж є mindset, наша усвідомленість цінності життя. Ми у нашому проєкті Mawi намагаємося змістити парадигму мислення і парадигму медицини з рефлексійної до превентивної. Згідно статистики, оприлюдненої кілька років тому, 80% людей вперше бачать кардіолога у реанімації. А за даними 2018 року в Україні 68% причин смертності становлять інсульт та інфаркт — 90% цих смертельних випадків можна уникнути за допомогою носимих електронних медичних девайсів та штучного інтелекту, які можна використовувати щодня. Тобто вчасно виявлені проблеми із функціонуванням серцево-судинної системи, правильний діагноз і відповідні зміни способу життя насправді могли б запобігти багатьом смертельним випадкам від серцево-судинної патології. Людина звертається до лікаря, коли вже почувається погано, але незначні зміни у функції серця, мозку, судинної та нервової системи можна помітити задовго до розвитку необоротних наслідків. І wearables та AI дозволяють це зробити: збираючи та аналізуючи показники, їх алгоритми на основі Big Data повідомляють про необхідність коректив і попереджають про наслідки».

Як штучний інтелект в медицині може допомогти у лікуванні старіння?

«Зібравши дані про стан організму й опрацювавши їх, AI надає комплексну картину стану всього організму. Функціональна, інтегральна, або холістична медицина — це комплексний підхід до розуміння стану пацієнта у цілому, що зважає на фізичні, ментальні та емоційні чинники (body, mind & feeling) — не виправляє наслідки хвороби, а бачить суть. А якщо ми знатимемо суть, то зможемо усунути причини хвороби. Так, від мерехтливої аритмії, поширеної кардіохвороби, люди не помирають, але вона у п’ять разів збільшує ризик інсульту й інфаркту. Золотим стандартом у кардіології є холтер ЕКГ — відстежування роботи серця впродовж 24 годин. За офіційною статистикою, 25% вірогідність виявлення аритмії серця з холтер-девайсом в госпіталі: тобто людина записується на прийом до кардіолога, проходить необхідне дослідження, за два дні знову йде до лікаря, їй встановлюють на добу холтер-монітор (який певним чином обмежує звичну активність), потім знову йде у лікарню, щоб його зняти, потім чекає на надходження розшифровки моніторингу, а тоді знову йде до лікаря, щоб почути висновок: «Здоровий!». Насправді вірогідність того, що пацієнт таки здоровий — один з чотирьох випадків. Повернувшись додому, людина знову може відчути біль у серці, навряд вона погодиться знову пройти усю цю процедуру дослідження, як і навряд повторний моніторинг виявиться більш ефективним. Перевага браслетів wearables у тому, що вони можуть бути постійними компаньйонами у турботі про здоров’я, використовуючи їх кожного дня по декілька секунд чи хвилин, можна відстежувати навіть незначні порушення функцій організму та визначити патерни, які вплинуть на наше здоров’я у майбутньому.

До того ж, наразі ідуть розробки алгоритму, котрий дозволить штучному інтелекту аналізувати усю світову наукову базу даних одночасно. Варто зауважити ще і на тому, що сьогодні оновлення бази даних і надходження нових даних відбувається з феноменальною швидкістю. Тисячі організацій, мільйони людей нині займаються серйозними науковими дослідженнями і щодня їх презентують, а завдяки Big Data вони одразу стають доступними для всієї медичної спільноти. Проаналізувати такий об’єм інформації людині просто нереально, тож часто лікарі просто не мають актуальної інформації (не всі, звісно, але деякі продовжують лікувати людей за схемами, котрі використовувалися ще тридцять років тому і сьогодні визнані неефективними). Штучний інтелект готовий знайти наоптимальніші рішення у величезному просторі наукової інформації, і в цьому він насправді перевершує лікарів. Так, лікар-кардіолог у США витрачає годину свого часу на розшифрування 24-годинного запису холтер-кардіограми. AI алгоритм робить це за 2 секунди. Мало того, за 2 секунди він може зробити 10000 таких чекінгів. Тобто ми можемо у рази підвищити продуктивність роботи лікаря (а у США вона оплачується погодинно), просто закупивши один сервер.

Не все можна прописати в алгоритмах і програмних кодах: там, де потрібна креативність, емпатія, інтуїція, неординарне мислення, розуміння того, що відбувається в житті пацієнта і як це позначається на його здоров’ї, роль лікаря є поки незамінною. Можливо, за 20 років у нас будуть такі сенсори, які зчитуватимуть повністю всю інформацію про нас, і тоді усі ці дані не доведеться вводити в комп’ютер, штучний інтелект отримуватимете їх автоматично з електронних девайсів. Але наразі є потреба у лікарях, особливо тих, хто спеціалізується в інтегральній медицині та розвиває soft навики, аби на основі отриманих від машини даних знайти рішення, що надасть кращий результат для пацієнта.

На доказ прогресу AI в медицині наведу один приклад. Нещодавно сталася знакова подія: вперше у світі в Німеччині СTP коди було надано мобільним додаткам (applications), які визнано медичними приладами, що приносять користь людині, і дозволено рекомендувати лікарями з метою лікування та профілактики. Тобто офіційно лікар може призначати пацієнту встановлення на смартфон того чи іншого додатку для моніторингу стану здоров’я.

Інновації в медицині впроваджуються шалено швидко, хоча часом на певні концептуальні зміни доводиться витратити роки. Тож, за 10–20 років ми станемо свідками феноменальних змін у сфері медицини та охорони здоров’я. У рамках Всесвіту ми — перше покоління, яке може дозволити собі обирати, скільки жити. За 20–50 років це буде абсолютно доступною опцією — такою, як сьогодні скачати application для свого смартфона».

Які рішення готова запропонувати біоінженерія для того, щоб зупинити процес старіння – одне з питань, які порушували під час Київського міжнародного економічного форуму 2019.


«У тварин дивно – майже лякаюче – однорідна кількість ударів серця за все своє життя. Незважаючи на величезні відмінності в частоті серцевих скорочень, майже всім тваринам відведено близько 800 мільйонів серцевих скорочень, якщо вони живуть “середньою тривалістю життя [для свого виду]”. Виняток становлять люди. Ми відбиваємо 800 мільйонів ударів серця через двадцять п’ять років, і воно просто продовжує йти ще п’ятдесят років, або ± 1,6 мільярда ударів. Є спокуса приписати цю виняткову енергію певній нашій вродженій перевазі, але насправді тільки за останні десять або дванадцять поколінь ми відхилилися від стандартної моделі ссавців завдяки поліпшенню нашої тривалості життя. Упродовж більшої частини нашої історії 800 мільйонів ударів протягом усього життя були середнім показником для людини».

(Цитата з книги «The Body. A guide for occupants». Автор: Bill Bryson.)

За матеріалами Kyiv Internetional Economic Forum

Наталія КИРИЛЕНКО«ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я