Стентова лотерея

Людина, у якої стався гострий інфаркт міокарда, мимохіть бере участь у лотереї, яку важко назвати безпрограшною: вона або отримає безкоштовну медичну допомогу, або ж їй чи родичам доведеться терміново шукати кошти, щоб придбати необхідні витратні матеріали. Держава декларує гарантоване забезпечення пацієнтів із гострим коронарним синдромом стентами та супутніми матеріалами, однак одна справа — пообіцяти, інша — виконати. Подекуди руку допомоги таким хворим простягає місцева влада, але проблем, як завжди, більше, ніж шляхів їх вирішення.

Чернігівщина

Ігор ФІЛІППОВ, завідувач відділення інтервенційної кардіології КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня»

Сьогодні для проведення коронарних стентувань область практично повністю забезпечена стент-системами та витратними матеріалами, які придбано як за державний кошт, так і за рахунок місцевих бюджетів. У межах реалізації урядової ініціативи щодо безкоштовного стентування в екстрених випадках при гострому інфаркті міокарда в листопаді минулого року область отримала 156 стентів, а також супутні медичні вироби та витратні матеріали для проведення процедур ургентного коронарного стентування. Усі вони відправлені у відділення серцево-судинної хірургії міської лікарні №2 Чернігівської міської ради.

Наше відділення інтервенційної кардіології створено торік. Тоді ж, у вересні 2017-го, ми почали займатися коронарним стентуванням. Оскільки стент-систем від Міністерства охорони здоров’я ми поки що не отримували, то нині проводимо такі оперативні втручання зав­дяки залученню коштів з обласного бюд­жету. Зокрема, торік на ці потреби було виділено 1,5 млн грн, що дало змогу закупити 60 стент-систем без лікарського покриття у комплекті з необхідними витратними матеріалами (катетерами, контрастом тощо). Завдяки цьому проводимо таку процедуру безкоштовно, причому не тільки екстреним хворим, а й частково плановим — така можливість в обласній програмі закладена, тоді як державна дає змогу виконувати безкош­товне стентування лише хворим із гострим інфарктом. За 9 місяців провели 81 стентування, причому 53 — протягом цього року. Бачимо, що з кожним місяцем у нас збільшується кількість пацієнтів, тому плануємо свою роботу з урахуванням цієї тенденції. У перспективі передбачаємо проведення десь 400-500 втручань на рік.

На сьогодні у нас — 30 стентів без лікарського покриття для хворих із гострим коронарним синдромом, тож допомогу таким пацієнтам можемо надати повністю безкош­товно. Цьогоріч плануємо провести ще один тендер із закупівлі стент-систем і витратних матеріалів, а також сподіваємося, що вже нас­тупного року отримаємо стенти та супутні матеріали за рахунок державної програми, бо забезпечення реперфузійних центрів усім необхідним для стентування за державний кошт відбувається з огляду на показники роботи за попередній рік.

Утім, проблема якісної та вчасної допомоги пацієнтам з інфарктом міокарда полягає не лише в кількості наявних стентів, а й у тому, наскільки вчасно хворого доправлено до спеціалізованого закладу, бо за такої недуги суттєву роль відіграє саме час: якщо допомога надається у перші 3-4 години — результати оптимістичні, якщо протягом 12-24 годин — набагато гірші. Але, на жаль, доволі часто пацієнти потрапляють до нас із запізненням, і на сьогодні своєчасна госпіталізація хворого є великою проблемою. Зазвичай швидка везе пацієнта до реперфузійного центру лише тоді, коли інфаркт щойно стався, а населений пункт розташований недалеко від обласного центру. В іншому випадку хворого госпіталізують до районної лікарні, а далі медичний заклад уже самотужки повинен доправити його до обласної лікарні.

Але зараз практично в усіх ЦРЛ проблеми з оснащенням санітарного транспорту (зок­рема, такі машини недостатньо укомплектовані ЕКГ-апаратами, дефібриляторами, апаратами штучної вентиляції легень тощо). Інша проблема — незадовільний стан наших доріг, і ще одна — недостатній рівень професійної підготовки спеціалістів центру екстреної допомоги та медиків первинної ланки, адже саме до них спочатку звертається хворий із гострим інфарктом. Тобто надання вчасної допомоги пацієнтам з інфарктом міокарда — це комплексна проблема, яка потребує такого самого комплексного вирішення.

Ми розробили й подали до обласного управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА локальний протокол надання допомоги хворим із гострим інфарктом міокарда, який наразі вже затверджений, де чітко прописали маршрут такого пацієнта. Впевнені, що наші зусилля дадуть змогу дійсно покращити рівень надання медичної допомоги населенню нашої області та зробити її доступнішою, особливо для соціально незахищених верств населення.

Тернопільщина

Богдан МАСЛІЙ, в. о. завідувача відділення інтервенційної радіології Тернопільської університетської лікарні

Утім, варто взяти до уваги й пацієнтів із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST, виявлення яких на первинній ланці надання меддопомоги катастрофічно низьке. Сподіваємося на підвищення якості діагностики вже в найближчому майбутньому, тому ця цифра вочевидь подвоїться. Пот­ребує стентування ще одна категорія хворих — люди, які перенесли інфаркт міокарда, або ж ті, у кого після планової коронарографії діагностували стеноз. Отож, якщо оцінювати ситуацію реально, то для повного забезпечення потреб області необхідно майже 3 тис. стентів на рік. Наразі в Тернопільській університетській лікарні наявні стенти, закуплені за державний кошт, але їх небагато. Нещодавно нам пообіцяли, що МОЗ розподілить між регіонами 18 тис. стентів. Тож сподіваємося, що до початку наступного року хворі із гост­рим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST будуть повністю забезпечені цими виробами.

Слід також зазначити, що на практиці ми стикаємося з іще однією проблемою: під час загальнодержавної закупівлі стентів неможливо врахувати потребу кожного пацієнта, тому найбільш затребувані розміри ми використовуємо, а інші, так би мовити, «неходові», залишаються чекати свого хворого.

Говорячи про потребу у стентах, хочеться привернути увагу й до витратних матеріалів, котрими держава забезпечує не в повному обсязі, але без яких неможливе проведення такого втручання: інтродюсер, діагностичний катетер, балон-катетер і багато інших пристроїв. Шляхи забезпечення ними пацієнтів шукаємо самотужки. Так, головний лікар нашого закладу нещодавно скликав фахівців кардіологічної служби краю для того, щоб звернутися до місцевих органів влади з проханням допомогти придбати необхідний інструментарій за кошти місцевого бюджету.

Проблему забезпечення стентами висвітлювали на Всеукраїнському курсі коронарних реваскуляризацій, де були присутні провідні спеціалісти МОЗ України, адже вона актуальна для всіх областей. Крім того, нам украй потрібні стенти не тільки для осіб із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST, а й без такого. Часто є можливість зберегти міокард, скажімо, пацієнтові з межовим станом, але згідно з клінічним протоколом та відповідно до Наказу МОЗ України №569 ми не маємо права використовувати стенти для цієї категорії хворих. Тож знаходимо вихід із ситуації, залучаючи кошти з місцевої скарбниці. Посприяла із фінансуванням місцева влада: за виділені нею кошти будуть придбані витратні матеріали для кардіохірургічних операцій, зокрема аортокоронарного шунтування та коронарних стентувань. Деякі медичні засоби для проведення кардіохірургічних втручань надійшли у вигляді гуманітарної допомоги. У такий спосіб вдасться дещо полегшити фінансовий тягар, який лягає на плечі кардіологічних пацієнтів.

Буковина

Ірина МАКОВІЙЧУК, головний лікар Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру

З метою розвитку реперфузійної мережі з надання медичної допомоги хворим із гост­рим інфарктом міокарда у 2015 році було створено ургентний підрозділ інтервенційних кардіологів, які працюють у цілодобовому режимі та здійснюють інвазивну діагностику й проводять малоінвазивні втручання на судинах серця. Між Департаментом охорони здоров’я Чернівецької ОДА, Чернівецьким обласним кардіологічним диспансером і шведсько-українським медичним центром Angelholm укладено угоду про співробітництво (як варіант державно-приватного партнерст­ва). Так, швидка привозить у приймальне відділення людину із гострим коронарним синдромом, черговий лікар здійснює безкоштовне стентування судин на обладнанні Angelholm. При цьому хворий є пацієнтом не приватної клініки, а кардіодиспансеру, тобто після процедури його переводять до реанімації, де він отримує все необхідне лікування. Завдяки такій співпраці з 2015 по 2018 рік ургентну допомогу надано 324 хворим із гострим інфарктом міокарда. Крім того, проведено 437 планових стентувань коронарних артерій. Загалом інтервенційні втручання виконано 761 хворому.

Чернівецька область забезпечена виробами медичного призначення для проведення ургентних стентувань на 100%: частково за кошти державного бюджету, частково за рахунок регіональної програми «Зупинимо інфаркт», прийнятої Чернівецькою обласною радою у грудні 2016 року. Але, на жаль, на планові стентування кошти з державного бюд­жету не виділяються.

Для ефективного лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та зменшення смертності від хвороб системи кровообігу нам вкрай необхідно забезпечити безкоштовне проведення діагностичних коронаровентрикулографій і планових стентувань коронарних артерій. Уже наприкінці червня — на початку липня цього року у нас відкриється нове відділення з ангіографом, придбаним за державні кошти. Після цього ми зможемо виконувати як екстрені, так і планові стентування.

Полтавщина

Руслан САКЕВИЧ, завіду-вач відділення інтервенційної радіології Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського, голов­ний позаштатний спеціаліст за фахом «Хірургія серця та магістральних судин» Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА

З початку нинішнього року ми пролікували близько 600 хворих: 45% із них ургентні, а 55% — планові. Кількість стентувань цьогоріч збільшилася в 1,5 разу: якщо протягом першого кварталу минулого року ми прооперували 204 особи, то за такий самий період нинішнього — 367. Це свідчить про те, що до нас почали частіше вчасно доправляти таких пацієнтів — в області активно діє сучасна система надання медичної допомоги людям із гострим інфарктом міокарда, яка об’єднала всі ланки: від екстреної допомоги до відділень інтервенційної радіології та кардіологічних відділень, а на останньому етапі такі пацієнти потрапляють під нагляд сімейних лікарів.

На жаль, якщо кілька років тому держава ще якось забезпечувала регіон безкоштовними стентами та витратними матеріалами (а вартість останніх — вдвічі вища за вартість стентів) для ургентних хворих, то ані в минулому році, ані в нинішньому Полтавщина не отримала від МОЗ нічого з переліченого! Тобто, фактично хворих покинули напризволяще — мовляв, рятуйтеся, як можете…

Добре, що торік з обласного бюджету було виділено 8 млн грн, за які для нашого відділення придбали 150 стентів. Цього, звичайно, недостатньо, але так хоч якось вирішили проблему ургентних пацієнтів з інфарктом. Частині ж хворих доводиться за власний кошт купувати не тільки стенти, а й витратні матеріали — балони, катетери, провідники тощо, а це не кожному по кишені, та ще й в ургентних випадках, коли часу на те, аби зібрати кошти, немає.

Сумна статистика свідчить: у нашій області щороку реєструють 1,8 тис. випадків гострого інфаркту міокарда. Якщо врахувати кількість населення (1,3 млн), то стентів і витратних матеріалів щороку потребують майже 700 осіб. Нині все це лягло тягарем на обласний бюджет. Цьогоріч уже відбувся один тендер із закупівлі стентів, витратних матеріалів, кардіостимуляторів — їх буде придбано за кошти обласного бюджету на суму 4 млн грн. На черзі другий тендер, який дасть надію на закупівлю сучасних матеріалів для хворих із гострим інфарктом міокарда уже на 10,5 млн грн.

Крім забезпечення стентами та витратними матеріалами, на мій погляд, існує ще одна важлива проблема: на рівні МОЗ слід було б розробити протоколи ефективного надання сучасної медичної допомоги пацієнтам із гострим інфарктом міокарда — спочатку ургентної, потім — планової. Має бути широко задіяна соціальна реклама, котра інформувала б, коли, як і куди звертатися людині в разі серцевого нападу.

Вінниччина

Володимир ГЛАДКИХ, головний лікар Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології

Цього року забезпечення від МОЗ покращилося, ми вже отримали 273 стенти. На сьогодні маємо всі витратні матеріали для забезпечення ургентних хворих із гострим інфарктом міокарда. Щодо планових пацієнтів, то тут ситуація дещо гірша. У рамках проекту Світового банку в 2018 році ми отримали витратні матеріали для проведення коронарографій і стентувань 650 квотним пацієнтам, які будуть розподілені між районами області та містом Вінниця. Це, звичайно, не 100% від потреби, проте відчутна допомога, адже трапляються ситуації, коли за медикаменти доводиться платити пацієнту. А от жителі інших регіонів, котрі приїздять до нас лікуватися (до речі, їх кількість останнім часом суттєво зросла), змушені сплачувати повну вартість процедури.

Процедуру коронарного шунтування почали виконувати лише минулого року. За цей час спільно із фахівцями Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова здійснили 17 аорто-коронарних шунтувань на відкритому серці та 6 протезувань і пластик клапанів серця. Витрати на ці втручання частково покриває лікарня, але здебільшого придбання витратних матеріалів та препаратів лягає на плечі пацієнтів. В окремих випадках кошти виділяються з обласного й міського бюджетів.

Єдиний шлях врегулювати цю ситуацію — переформатувати медичні заклади в комунальні підприємства, тобто адекватно втілити медичну реформу, яка може покращити ситуацію, але за умови, що Національна служба здоров’я дійсно покриватиме вартість послуг на 100% й за адекватними тарифами. Іншого виходу для розвитку кардіології та кардіохірургії в Україні немає. Ми й так відстали від прогресивних країн, у яких показники шунтування та стентування в рази перевищують українські. На прикладі Вінниці, де кількість стентувань при гострому інфаркті міокарда досягла загальноєвропейської, можна спостерігати за тим, як стрімко знижується рівень смертності від інфарктів. Тобто урядова ініціатива безкоштовного стентування в екстрених випадках ефективна і дієва, особливо коли є підтримка на місцях.

Рівненщина

Лариса ЧЕРНАЧУК, завідувачка відділення інтервенційної радіології КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради

Результати діяльності нашого реперфузійного центру — очевидні. Нам вдалося значно знизити рівень летальності від інфаркту міокарда: нині він становить 5,7%. Але наразі в області реперфузійну терапію отримують, на жаль, ще не всі STEMI-пацієнти. Причин цьому багато: пізня діагностика, проблеми з транспортуванням, відмова від лікування, — але ми активно працюємо, щоб їх подолати.Відділення інтервенційної радіології КЗ «РОКЛ» РОР оснащене на сучасному рівні: створено агіографічну лабораторію, придбано приліжкові монітори, імунологічний аналізатор для визначення маркерів ушкодження міокарда, аспіратори, дефібрилятори тощо.

Сприяє нашій роботі й державне забезпечення витратними матеріалами. Україна є учасником загальноєвропейської програми Stent for life, згідно з якою клініки отримують стенти залежно від їх активності в плані реваскуляризацій. А Рівненщина завжди була однією з кращих у цьому напрямку, тож нам надають стенти відповідно до наших потреб. Так, за останніх півроку наша лікарня отримала 465 стентів за державними закупівлями, з яких 306 — стенти bare-metal і 159 — із лікарським покриттям. Також отримуємо набори для коронарографії та стентування (направляючі катетери, коронарні провідники, спеціальні пристрої для екстракції тромбів). Якщо зважати на те, що торік у нас було 665 STEMI-пацієнтів, то показник забезпечення їх витратними матеріалами виглядає непоганим.

Але проблема полягає в тому, що державне фінансування проведення коронарографії та стентування передбачене тільки для пацієнтів із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST. Інші хворі (хоча їх стан також може бути загрозливим для життя і вимагати ургентного втручання) та пацієнти, яких госпіталізують у плановому порядку, на жаль, такої підтримки не отримують. Тому всі витрати лягають на плечі їх родин і часто є для них непосильними, адже витратні матеріали — дуже дорогі.

До того ж поки що, на жаль, не передбачено державного забезпечення пацієнтів контрастною речовиною, операційними наборами та медикаментами, необхідними під час втручання, тож ці витрати теж змушені брати на себе родини хворих. Тому великим благом для жителів нашої області є проект Світового банку, який передбачає придбання витратних матеріалів для всіх категорій пацієнтів — і STEMI, і NSTEMI, і планових. Вже проведено тендер, і в червні-липні ми очікуємо на поставку 720 стентів, завдяки яким зможемо охопити належною медичною допомогою всіх пацієнтів з інфарктом міокарда.

Чудова перспектива відкрилася зі створенням філії нашого відділення у Сарненському районі за сприяння проекту Світового банку. Завдяки цьому скоротиться час госпіталізації хворих із північних районів області, яких не треба буде доправляти в Рівне. Поки що фахівці в інших віддалених районах практикують на догоспітальному етапі фібринолітичну терапію, хоча економічно вигіднішим є саме розвиток реперфузійної мережі, адже фібринолітичні препарати коштують стільки ж, скільки хороші стенти, однак не позбавляють необхідності стентування.

Кіровоградщина

Анна СУХОМЛИН, головний лікар КЗ «Кіровоградський обласний кардіологічний диспансер», кандидат медичних наук

У березні 2018 року МОЗ заявило, що за кош­ти державного бюджету 2016 року всі області отримали залишок витратних матеріалів. Наші ЗМІ одразу написали: «Ура, Кіровоградська область одержала стенти!» Я була дуже здивована тим, що у ЗМІ подали неперевірену інформацію, бо насправді аж 4 травня надійшли всього 64 стенти та деякі матеріали для проведення коронарографії ургентним пацієнтам, бо ж згідно з Наказом МОЗ №569 за відповідною бюджетною програмою витратними матеріалами забезпечують тільки цю категорію хворих. Якось під час чергової наради в МОЗ я поцікавилася, чи можемо використовувати їх для лікування інших пацієнтів. Мені відповіли, що всі хворі з гострим інфарктом міокарда повинні вимагати в лікарнях витратні матеріали безкоштовно. Тоді я, тримаючи в руках наказ, котрим витратні матеріали передбачено тільки для пацієнтів з елевацією сегмента ST, запитала, як пояснити іншим категоріям, що для них стентів немає? «Це ваші проблеми», — відповіли мені. Ми постійно живемо на пороховій діжці, бо весь негатив від наших хворих приймаємо на себе.

Щороку на Кіровоградщині реєструють приблизно 1350-1400 пацієнтів із гострих інфарктом міокарда, з них лише 350-400 мають змогу доїхати до нас, отримати своєчасну діагностику і лікування. Зараз ми працюємо над тим, щоб в нашій області з’явився ще один ангіограф — його має отримати госпітальний округ Олександ­рії. Але навіть якщо проблема з ангіографом вирішиться, матеріалів, які надсилає держава, не вистачить. Враховуючи все це, я звернулася до обласних ради та держадміністрації, і наприкінці грудня минулого року нам було виділено 1 млн грн, за половину яких придбаємо кардіохірургічні вироби, за решту — витратні матеріали для ангіографа. До того ж ми розподілили їх так, щоб медичні вироби надавалися всім ургентним хворим, незалежно від наявності чи відсутності елевації сегмента ST.

А щодо державного забезпечення стентами, то просто констатую факт: на календарі уже травень, а в нас ще ніхто навіть не приймав заявок на витратні матеріали на 2018 рік. Як то кажуть: без коментарів.

Львівщина

Степан ПАВЛИК, директор КЗ ЛОР «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр», Заслужений лікар України, експерт Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з кардіології

Пацієнти Львівської області із гострим інфарктом міокарда до 24 годин від виникнення та планові пацієнти зі стабільною стенокардією і гострим інфарктом міокарда після 24 годин забезпечені витратними матеріалами за рахунок коштів державного бюджету орієнтовно на 25-30%. Відповідно, цих матеріалів не вистачає, аби повністю покрити потреби регіону. Інших медичних виробів, зокрема для коронарних шунтувань, у регіоні — близько 10% від потреби.

У 2017 році на наш заклад був виділений 331 стент з необхідних 800 одиниць, тоді як лише при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST ми провели 375 стентувань. Тобто кількість наданих державою стентів може вирішити долю лише ургентних хворих. Загалом нашому закладу потрібно близько 80 млн грн на рік, аби покрити найнеобхідніші витрати: стенти, матеріали для коронарного шунтування (не враховуючи перев’язувальних матеріалів, стерилізаційних засобів, шприців тощо), а протягом 2017 року ми отримали лише 20 млн грн.

Звісно, намагаємося шукати інші шляхи забезпечення хворих стентами й витратними матеріалами. Наприклад, трапляються випадки, коли їх закуповують спонсори, інколи вит­рати на лікування покривають різні страхові компанії, частину купуємо за кошти лікарні, але й пацієнтам, на жаль, доводиться витрачатися. До того ж перед процедурою стентування кожному хворому проводять коронарографію, яка також потребує великої кількості витратних матеріалів. Скажімо, наш заклад отримав лише 210 балонів-катетерів для ангіопластики, тобто їх кількість навіть не збігається із кількістю наявних стентів. Відповідно, пацієнти муситимуть докуповувати їх за власний кошт.

Волинь

Олександр ШАРУК, завідувач відділення інвазивної кардіології Волинської обласної клінічної лікарні

Так, у Волинській обласній клінічній лікарні у 2017 році проведено 469 коронарографій, із них при гострому коронарному синдромі — 233, при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST — 125. У Луцькій міській клінічній лікарні за 2017 рік виконали 524 коронарографії, із них ургентних — 272, планових — 252. За минулий рік там здійснено 279 стентувань, із яких 100 були плановими, а 179 — ургентними. Також встановлено 407 стентів, у тому числі 297 — з лікарським покриттям та 110 без.

В області діє програма «Волинькард», у межах якої Волинська обласна і Луцька міська лікарні отримують набори та контрастну речовину для проведення коронарографії, а також витратні матеріали для коронарного стентування. На жаль, забезпечення за цією програмою не є стовідсотковим, але основні витратні матеріали в обласній лікарні наявні. Крім «Волинькарду», вказані медичні вироби ці два заклади одержують завдяки централізованим поставкам з Міністерства охорони здоров’я.

Якщо розглядати такі стани, як гострий інфаркт, нестабільну стенокардію, то забезпечення витратними матеріалами і стентами нашого регіону становить близько 70%. Решта пацієнтів змушені купувати їх за власний кошт. Проте за останні 5 років у Волинській обласній лікарні рівень матеріального забезпечення відчутно зріс. Зокрема, у нас є стенти як із лікарським покриттям, так і без нього, а з витратних матеріалів не вистачає хіба що направляючих катетерів.

Рівень забезпечення стентами Луцької міської лікарні, за моєю інформацією, гірший: держава покриває близько 30% від річної потреби. Існує й інша проблема: іноді за державний кошт закуповують не дуже якісні або й застарілі стенти, ставити які нераціонально. І в першому, і в другому випадку пацієнти змушені шукати кош­ти для придбання сучасних медичних виробів.

Зазвичай хворі з гострим коронарним синд­ромом потрапляють до нас просто з вулиці, не маючи із собою грошей. В ідеалі таким пацієнтам має одразу надаватися допомога в повному обсязі, але для стентування потрібні не лише витратні матеріали, а й медикаменти, які недостатньо фінансуються державою. Нині Волинь сподівається на повну реалізацію проекту Світового банку — якщо він успішно запрацює, то пацієнти із гострим коронарним синдромом отримуватимуть всю необхідну допомогу безкоштовно.

Черкащина

Олег ЖУРБА, серцево-судинний хірург Черкаського обласного кардіологічного центру, головний позаштатний кардіохірург області

Черкаський обласний кардіоцентр стентами та витратними матеріалами забезпечується з державного і місцевого бюджетів. Для жителів нашої області за рахунок державної програми виділяються безкоштовні клапани, оксигенатори, шовний матеріал для виконання оперативних втручань на відкритому серці, але це покриває лише близько 20% від потреби.

Також кошти на витратні матеріали для проведення оперативних втручань виділяються з обласного бюджету. У 2017 році на кардіохірургію з обласної скарбниці витрачено понад 1,27 млн грн, що закрило потребу на 19-20% і дало змогу частково забезпечити наших пацієнтів клапанами, оксигенаторами, балонами для контрапульсації, шовним матеріалом. Минулого року було виділено майже 3,32 млн на витратні матеріали, включаючи стент-системи, кардіостимулятори та інші дивайси. На сьогодні закуплено клапанів, оксигенаторів приблизно на 1,5 млн грн. На жаль, цього фінансування нам вистачає на 30-40% втручань від необхідної кількості.

В Україні діє програма «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру на виконання заходів запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань», згідно з якою хворих із гострим великовогнищевим інфарктом міокарда забезпечують витратними матеріалами і стентами протягом 24 годин від початку захворювання. Витратні матеріали для вказаної категорії хворих почали надходити в регіональні центри із жовтня 2017 року. Однак іще ж є планові оперативні втручання, які не фінансуються державою, а відтак пацієнти змушені забезпечувати їх виконання самостійно.

Хмельниччина

Андрій КЛАНЦА, головний лікар Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру, лікар-хірург вищої категорії, головний позаштатний кардіохірург Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА, Заслужений лікар України

Незабаром очікуємо на чергову поставку стентів із Міністерства. На мою думку, було б добре, якби їх дозволили використовувати не лише при гострих інфарктах, а й інших станах, коли людину теж необхідно терміново рятувати.

У Хмельницькій області на рік стається більше 900 інфарктів. Але близько 30% із них не потрапляють у «терапевтичне вікно». Частина хворих із різних причин не має можливості швидко дістатися до обласної лікарні. Загалом у 2017 році ми провели майже 500 стентувань, понад 300 з яких — ургентні. У цьому році, сподіваюся, зможемо зробити більше. Наразі вже виконали понад 100 стентувань, планували, що на кінець року вийдемо на 400, але підвела техніка: зламався ангіограф, і ми змушені були чекати майже місяць, доки його відремонтують.

Варто зазначити, що ми практично на 100% забезпечені «великими» витратними дороговартісними матеріалами для шунтувань: оксигенаторами, стабілізаторами для операцій на працюючому серці — і надаємо їх безкоштовно, так само, як і шовний матеріал. Інші «дрібні» матеріали (катетери, трубочки) поки не закуповують ані МОЗ, ані лікарня. Тож, оскільки коронарне шунтування виконують переважно у планових пацієнтів, вони частково купують окремі медикаменти та деякі витратні матеріали. Важливо, що кардіостимулятори безкоштовно імплантують усім соціально незахищеним громадянам. На рік ми ставимо 220 таких приладів, половину — безкоштовно (гроші на них виділяють МОЗ і Хмельницька обласна лікарня). Крім того, щороку Хмельницька обласна рада надає близько 3 млн грн для закупівлі пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями витратних матеріалів і майже 500 тис. грн — медикаментів.

Звісно, передусім ми маємо 100% забезпечити ургентну потребу. Фактично, це зараз і робимо. Потім поступово переходитимемо до планових втручань, бо для людей із мізерними пенсіями та почасти такими самими зарплатами — це захмарні кошти. До прикладу, пацієнтові необхідно планово замінити серцевий клапан. І хоча держава надає клапан й оксигенатор, що коштує близько 30 тис. грн, треба ще стільки ж, аби придбати ліки та витратні матеріали.

Харківщина

Ігор КУЗНЕЦОВ, завідувач кардіологічного відділення КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня — центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», кандидат медичних наук

Згідно з наказами МОЗ України надання медичної допомоги хворим із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST полягає в проведенні невідкладного стентування коронарних артерій у першу добу з моменту виникнення симптомів. Таких хворих на Харківщині щороку налічується близько 1,6 тис. — саме на цю цифру ми орієнтуємося, коли мова йде про закупівлю стентів і витратних матеріалів для коронарного стентування. На жаль, хворих з іншими формами інфаркту та тяжким перебігом стенокардії, за якої лікарські препарати вичерпали можливу ефективність, поки що не забезпечують засобами для проведення коронарного стентування на державному рівні.

З 2008 року в Україні діє Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, за якою і здійснюється забезпечення витратними матеріалами для стентування. Однак варто зазначити, що тільки протягом останнього року ми почали отримувати ту кількість і той склад вказаних матеріалів, які замовляли, тобто 100% від річної потреби! Сподіваємося? така тенденція збережеться.

Однак не обходиться і без певних труднощів. Стентування коронарних судин — це багатоскладове втручання, яке потребує не лише коронарного стента, а й іншого додаткового устаткування та витратних матеріалів для його інкрустації. На жаль, необхідні поставки відбуваються не завжди регулярно, трапляється й так, що ми в достатній кількості отримали стенти, але не маємо провідників, контрастного розчину чи балонів. Тож інколи, у періоди таких «перекосів», хворі вимушені витрачати особисті кошти. Сподіваємося, що із часом система отримання витратних матеріалів також оптимізується, і ми матимемо їх «банк» для безперебійного надання допомоги хворим із гострим інфарктом.

Вартий уваги той факт, що Харківська обласна рада вчасно відреагувала на наше звернення з приводу періоду припинення постачання стентів і в рамках обласної програми «Здоров’я Слобожанщини» минуло року придбала 100 стентів, а також запланувала закупівлю іще 200 приладів цьогоріч.

Підготували Олена БЕРЕЗКІНА (м. Чернігів), Лариса ЛУКАЩУК (м. Тернопіль), Ольга КАМСЬКА (м. Чернівці), Ніна КОНДРАТЮК (м. Полтава), Олеся ШУТКЕВИЧ (м. Вінниця), Дана РОМАНЮК (м. Рівне), Марія ЛАРЧЕНКО (м. Кропивницький), Юлія МАСЮКЕВИЧ (м. Львів), Петро ГЕРАСИМЕНКО (м. Луцьк), Інна ХІМІЧУК (м. Черкаси), Інна ЛЕВІНСЬКА (м. Хмельницький), Ольга ФАЛЬКО (м. Харків), спеціально для «ВЗ»