26 лютого в прес-центрі УНІАН відбулася прес-конференція, присвячена досягненням українських вчених у галузі застосування стовбурових клітин. Завершено масштабні дослідження, завдяки яким Україна перша із країн СНД отримала державну реєстрацію лікування стовбуровими клітинами за трьома напрямками: хронічна ішемія кінцівок, панкреонекроз, травми та опіки. Зазначимо, що до цих пір протоколів лікування стовбуровими клітинами на теренах колишнього Союзу не існувало!
Це означає, що Україна йде нарівні з провідними країнами, де клітинна терапія — найперспективніший та інноваційний напрямок у медицині. Згідно з озвученими результатами, в Україні вперше застосували стовбурові клітини для культивування тканин саме з метою лікування складних опікових ран. Із 2003 року більше 500 пацієнтів із великими опіками тіла (до 98%) було врятовано за допомогою терапії стовбуровими клітинами. Також успішно проводиться лікування ушкоджених зв’язок і хрящів. Ще один офіційно дозволений напрямок лікування стовбуровими клітинами — хронічна ішемія нижніх кінцівок. Завдяки цьому лікуванню вдалося повернути здатність ходити та врятувати кінцівку від ампутації майже 100 пацієнтам. І нарешті також вперше у світі українські лікарі застосували стовбурові клітини кордової крові у лікуванні важкої патології ШКТ — панкреонекрозу.
Відкриваючи прес-конференцію, директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України Руслан Салютін зазначив: «Робота над усіма клінічними дослідженнями проводилася у провідних дослідницьких центрах країни: Інституті невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака, Національному інституті хірургії та трансплантології АМН України ім. А.А. Шалімова, Національній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Інституті клітинної терапії, який не тільки був замовником випробувань, а й надавав препарати стовбурових клітин кордової крові».
Юрій ГЛАДКИХ,
доктор медичних наук, головний лікар Інституту клітинної терапії:
«Сьогодні ми можемо з гордістю говорити про те, що добилися дуже гарних результатів у цій дослідницькій роботі. Відразу хочу підкреслити — ми не закінчуємо клінічні випробування. Ми не втрачаємо зв’язок зі своїми пацієнтами. Навіть ті, хто отримав медичну допомогу кілька років тому, перебуває під контролем і ми складаємо прогноз їх здоров’я на майбутнє. Успішні випробування стовбурових клітин кордової крові — гордість нашого інституту і результат багаторічної роботи великого наукового колективу. У травні цього року нашому інституту виповниться 10 років. Це 10 років напруженої роботи зі створення ефективних препаратів. Усі клінічні випробування проводилися на підставі європейських клінічних протоколів та нормативної бази, що затверджена МОЗ України. На даний момент дослідження за іншими захворюваннями тривають і незабаром буде представлено нові результати. Треба зауважити, що без банків кордової крові ми не зможемо створювати нові, ефективні препарати для лікування багатьох захворювань. Сьогодні ми говоримо не про лікування препаратами зі стовбурових клітин кордової крові, а про розвиток біотехнологічної науки в Україні. Банки кордової крові — це код нації. І поза всяким сумнівом, через десятки-сотні років нашим нащадкам буде потрібна інформація про те, якими ми були багато років тому. Таким чином, ми зберігаємо пам’ять про нас самих. Але тут виникає запитання: як донести необхідність збору кордової крові до кожної сім’ї? Незважаючи на те, що є гідні дослідні роботи по застосуванню стовбурових клітин кісткової і жирової тканини, альтернативи застосуванню стволових клітин кордової крові просто немає».
Руслан САЛЮТІН,
директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України:
«Лікування хворих із хронічною ішемією кінцівок залишається складною і до кінця невирішеною проблемою сучасної ангіохірургії. Особливо це відноситься до тих клінічних випадків, коли виконати оперативне втручання і поліпшити магістральний кровотік не є можливим із причини відсутності анатомо-фізіологічних передумов. У таких випадках пацієнт фактично приречений на постійне малоефективне консервативне лікування і, як наслідок, медичну та соціальну інвалідизацію. При цьому в останні роки відзначається тенденція до збільшення і, що найбільше насторожує, омолодження контингенту хворих із нереконструктабельним ураженням периферичного артеріального русла. А це фактично прирікає працездатну і соціально активну людину на інвалідизацію.
Я безпосередньо займався лікуванням патологій хронічної ішемії нижніх кінцівок. В останні роки ми розробляли методики застосування клітинно-тканинного трансплантата на основі як кордової крові, так і аутологічних клітин жирової тканини. Розроблена колективом авторів Національного інституту хірургії і трансплантології ім. А.А. Шалімова НАМН України та Інституту клітинної терапії за сприяння Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України, сучасна і новаторська методика лікування пацієнтів із хронічною ішемією кінцівок, заснована на використанні клітинних препаратів, дозволяє поліпшити кровообіг в ураженій кінцівці за рахунок розвитку колатерального (додаткового, новоутвореними судинами) кровотоку.
Позитивний клінічний ефект відзначається протягом 2-3 тижнів після клітинної трансплантації: поліпшується загальне самопочуття, зникає больовий синдром, збільшується дистанція безбольової ходьби і гояться трофічні дефекти. Але все залежить від своєчасності розпочатого лікування. Якщо підключити клітинну терапію на 2 стадії захворювання, ми бачимо прекрасні результати: хворі, які проходили всього 50-100 метрів, тепер можуть долати відстані, в кілька разів більші. Це дає змогу їм не тільки самостійно себе обслуговувати, але і вийти на роботу і бути повноцінними членами суспільства. Але ще раз повторю: це не панацея! У лікувальних установах, які отримали право на проведення такого лікування, мають суворо дотримуватися показань. На жаль, багато закладів, які декларують методи клітинної терапії, не мають жодних прав та підстав для цього».
Андрій ПОПАНДОПУЛО, доктор медичних наук, директор Міжнародного центру Біосистем, завідувач лабораторії клітинного і тканинного культивування ІНВХ ім. В.К. Гусака АМН України:
«Я хотів би згадати період, коли тільки починалася робота зі стовбуровими клітинами. Тоді метод сприймався як панацея. Період ейфорії швидко закінчився і в усьому світі цей специфічний метод лікування перейшов у руки професіоналів. Хочу сказати, що нашій країні вдалося уникнути безлічі «гострих кутів» і на сьогодні ми маємо одну із кращих законодавчих баз щодо використання біотехнологічних розробок. Сьогодні ми можемо з упевненістю говорити, що клітинна терапія, зокрема стовбурові клітини, це далеко не панацея. Як будь-який метод лікування клітинна терапія має свої показання та протипоказання. Наш інститут, який входить до складу Академії медичних наук, розвиває відразу кілька напрямків: починаючи від банкування кордової крові до роботи із субстрат-залежними клітинами, які можуть дати початок не тільки гемопоезу, але і бути ефективними в лікуванні цілого ряду патологій, пов’язаних із захворюваннями більш щільних, субстрат-залежних тканин. У зв’язку з цим ми поступово розширювали свою сферу діяльності і на сьогодні можемо говорити про ефективність лікування цілого ряду захворювань, пов’язаних із травматичною хворобою. Мова йде як про термічні ураження (опіки, обмороження), так і про захворювання опорно-рухового апарату. Результати наших досліджень дуже обнадійливі: багаторічним досвідом доведено, що ми дійсно можемо допомогти нашим пацієнтам. Однак, повторюся, таким лікуванням повинні займатися фахівці, що мають уявлення не тільки про лікування загальної патології, але і про нюанси застосування стовбурових клітин».
Андрій КЕБКАЛО,
доктор медичних наук, доцент кафедри хірургії і проктології Національної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика:
«Ніде у світі до цих пір не застосовувалися стовбурові клітини для лікування такого складного захворювання, як панкреонекроз. Хвороба поширена і посідає третє місце серед хвороб черевної порожнини: 30% випадків — важкий панкреонекроз, за якого летальність сягає 20-40%. Тому ми вирішили розробляти цей напрям. Була проведена ґрунтовна експериментальна робота — на тваринах із модельованим панкреонекрозом отримано позитивний результат. Деструктивний панкреатит призводить до ураження підшлункової залози. Метою наших досліджень було зменшити такі деструктивні зміни: в результаті летальність знизилася вдвічі, кількість ускладнень — в 1,6 разу. Також суттєво зменшилась кількість днів, необхідних для перебування в стаціонарі. Тут присутня пацієнтка, яка 3,5 року тому поступила до нас у важкому стані з панкреонекрозом і з супутніми патологіями (хвороба Аддісона, бронхіальна астма). Спроба пункційного лікування виявилася не ефективною. Потім було виконано оперативне лікування і в постопераційному періоді вводилися стовбурові клітини кордової крові. На 20-й день пацієнтку виписали у стабільному стані. Стовбурові клітини, за нашими спостереженнями, зменшили прояви супутніх патологій — хвороби Аддісона та напади бронхіальної астми, і протягом року пацієнтка не приймала підтримуючих препаратів».
Підготувала Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
