У суспільстві зростають вимоги до якості медичної допомоги. Отже, питання реконструкції лікарняних закладів постає руба. А це величезні кошти! Спроби охопити неосяжне зазвичай заводять у глухий кут, тому варто встановити пріоритети. На Полтавщині одним із них визначили боротьбу із серцево-судинними захворюваннями.
Щороку в Україні реєструють 100 тис. інсультів. У 40% випадків захворювання спричиняє летальний наслідок. Полтавська область входить до першої п’ятірки за поширеністю цієї тяжкої патології. Середня частота інсульту в регіоні становить 35-37 випадків на 10 тис. населення. Лікують таких пацієнтів у нейрохірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського.
Приділяти більше уваги хворим з ішемічним інсультом тут почали з листопада 2016 року. Геморагічні інсульти у відділенні лікують уже багато років, а от хірургічне втручання при аневризмі судин головного мозку було впроваджено у 2012-2013 роках — до цього обмежувалися видаленням інсульт-гематом.
Основна причина високої смертності й інвалідизації інсультних хворих полягає в тому, що рідні чи близькі не можуть розпізнати інсульт, а отже, пізно звертаються по медичну допомогу. Тривалий час займає й транспортування хворих до спеціальних закладів, де є можливість надати необхідну допомогу в рамках терапевтичного вікна (4,5 години). Саме для того, аби зменшити кількість таких «завтиків», два роки тому в Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського розробили локальний протокол «Ішемічний інсульт. Спеціалізована допомога», спираючись на уніфікований клінічний протокол, затверджений Наказом МОЗ від 03.08.2012 р. №602.
Сьогодні тут уже «відшліфували» алгоритм доправлення хворого до медичного закладу, своєчасної діагностики його стану й хірургічного лікування. На етапі виклику екстреної допомоги лікар останньої визначає час, коли почався інсульт, надає пацієнту першу допомогу, повідомляє про це відділення (служба ЕМД з ним цілодобово на зв’язку). Далі медики оперативно приймають
хворого, транзитом, поза чергою, везуть його на томограф, з’ясовують тип інсульту й призначають відповідне лікування.
Усього після впровадження локального протоколу проведено 65 тромболізисів, 11 пацієнтам виконали декомпресійну трепанацію при ішемічному інсульті.
Проте успіх будь-якого лікування залежить не тільки від професіоналізму нейрохірурга, а й від наявності сучасного медичного обладнання, умов перебування пацієнтів, дотримання відповідного температурного режиму приміщення, його вентиляції, що уможливлює якісний догляд за хворими, запобігає розвитку ускладнень тощо. Саме на цьому й зосередилися полтавські медики.
Є потреба — шукаємо можливості
Григорій ОКСАК, головний лікар КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», Заслужений лікар УкраїниНаприкінці 2016 року за розпорядженням Голови Полтавської ОДА почали розробляти проект реконструкції відділення нейрохірургії. При цьому його автори дослухалися до наших пропозицій, адже й провідні нейрохірурги, й керівництво закладу не раз бували за кордоном, у кращих європейських установах нейрохірургічного профілю. Тож під час проектування було враховано досвід інсультного відділення клініки міста Брно (Чехія), університетських клінік Женеви (Швейцарія) і Відня (Австрія).
З обласного бюджету на реконструкцію спрямували понад 30 млн грн, і вже в березні 2017 року справа зрушила з місця. То була напружена робота не тільки для будівельників, а й для нас, медиків, адже щопонеділка ми збиралися на об’єкті, обговорювали робочі моменти, озвучували пропозиції, вносили корективи. Долучалася до справи й громадськість. Так, з ініціативи Голови Полтавської обласної громадської організації інвалідів «Соціальний захист та реабілітація інвалідів» Ірини Твердохліб двірні отвори зробили ширшими, щоб можна було без перешкод доставити хворого на підйомнику в санітарну кімнату для миття. І таких начебто дрібних, але важливих коригувань виявилося чимало. Подбали, аби відповідали європейським вимогам умови не тільки перебування пацієнтів, а й роботи нейрохірургів та медсестер, адже вони зазвичай працюють цілодобово.
Нейрохірурги відділення пройшли навчання в Харківській медичній академії післядипломної освіти — нове обладнання вимагає підвищення рівня професійної кваліфікації персоналу.
Оновили все: від стін до обладнання
Михайло ТОНЧЕВ, завідувач нейрохірургічного відділення з блоком анестезіології та інтенсивної терапії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»У палатах — нові функціональні ліжка, спеціальні матраци для запобігання пролежням і їх лікування, сучасні апарати штучної вентиляції легень, працює приточно-відточна система вентиляції, що важливо для профілактики внутрішньолікарняної інфекції. Встановлено також нові системи освітлення, а завдяки автономному генератору хірургічний корпус у разі аварійного відключення живлення буде забезпечений електроенергією протягом 18 годин. Ще один плюс — відділення повністю комп’ютеризоване, обладнане відеоспостереженням, тож медсестра на посту бачить, якому хворому потрібна негайна допомога.
Придбано систему моніторингу стану хворих із центральною станцією, що дає змогу дистанційно контролювати частоту дихання й серцевих скорочень, артеріальний тиск та інші показники життєдіяльності пацієнтів. Реанімація обладнана сучасними апаратами штучної вентиляції легень, бронхоскопом, новітнім УЗ-апаратом. За підтримки Світового банку отримали сучасні дефібрилятори.
Проведена спільними зусиллями робота наблизила обласну нейрохірургію до світових стандартів, і ми відчули, що їх рівня можна досягти в регіональному медичному закладі, правильно визначаючи цілі та розставляючи пріоритети.
Відзначу й таке: уже відбулися тендерні торги, і незабаром у рамках реалізації субпроекту «Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на артеріальну гіпертензію у Полтавській області» спільного зі Світовим банком проекту МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» ми отримаємо навігаційну станцію, інтегровану з мікроскопом. Використання цього приладу дасть змогу оптимізувати доступ до потрібної ділянки мозку, зменшити ушкодження його тканин під час проведення операцій і досягти ювелірної точності їх виконання.
Відстань — не завада для кваліфікованої допомоги
Після реконструкції відділення стало можливим використовувати телемедицину. Усі 25 районних і 7 міських лікарень області відтепер із нами на постійному зв’язку: ми готові прокоментувати результати томографічного дослідження, дати рекомендації тощо. От і щойно з Миргородської районної лікарні електронною поштою надійшли результати томографічного дослідження важкохворого із геморагічним інсультом. Ми визначили подальшу тактику лікування пацієнта, а після стабілізації стану його доправлять до нас на подальше лікування й реабілітацію.
Самі теж маємо можливість звернутися до будь-якого медичного центру столиці й порадитися з провідними фахівцями нашого профілю. Це дуже важливо в складних випадках, бо заощаджує час. Особливо цінними для нас є консультації в онлайн-режимі фахівців ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії» та «Інститут нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромоданова» НАМН України.
Щороку в нашому відділенні проходять лікування понад 1 тис. хворих. Відтепер і для пацієнтів, і для лікарів створені ідеальні умови, які розширюють можливості для повернення людини до повноцінного життя.
Під лежачий камінь вода не тече
«Якщо в лікувальному закладі виникають проблеми, що потребують вирішення, слід неодмінно порушувати їх перед владою та громадськістю, — підсумовує Григорій Оксак. — Добре, що в нас склалося повне взаєморозуміння із обома ланками суспільства, і це працює на користь лікарні та її пацієнтів. Завдяки такій співпраці нещодавно завершили ремонт урологічного відділення — з обласного бюджету було виділено понад 5 млн грн. Тепер на черзі — хірургічне і відділення торакальної хірургії. Плануємо впоратися з їх ремонтом до кінця року».
Ніна КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ»
