Нещодавно МОЗ України та Світовий банк підписали угоду щодо продовження спільного проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Частина нового кредиту піде на подолання пандемії, решта – на подальшу трансформацію й модернізацію медичної галузі. Втім, трансформації зазнає й сам проєкт – він не обмежуватиметься кількома окремими регіонами, шанси на додаткове фінансування з’являться в усіх опорних лікарень, але отримають його лише ті, хто проведе модернізацію приміщень. Детальніше про нові умови розповідає координаторка Проєкту від Світового Банку Олена Дорошенко.
ВЗ Передбачається, що додатковий кредит Світового банку матиме кілька компонентів. Як вони розподілятимуться?
Олена Дорошенко, координаторка Проєкту від Світового Банку
– Загальна сума кредиту становить 135 млн доларів США. Це додаткове фінансування на продовження проєкту, який триває з 2015 року. Воно відбуватиметься за кількома компонентами. Один з них («Заходи з протидії COVID: закупівлі і виплати закладам») виник з огляду на нинішню ситуацію – 35 млн доларів із загальної суми кредиту виділено на підтримку заходів з протидії коронавірусу. З них 20 млн доларів – на закупівлю матеріалів, обладнання, засобів захисту. Зважаючи на загальну нестачу такої продукції на глобальному ринку, закупівлі проводитимуться через міжнародні організації, зокрема, ЮНІСЕФ і ПРООН. Оскільки вони спеціалізуються в цих питаннях на міжнародному ринку, мають власні запаси згаданих засобів, тож зможуть задовольнити потреби й вимоги МОЗ України. Певна частина цих коштів може бути витрачена на проведення комунікаційних кампаній щодо коронавірусу та навчання персоналу (якщо МОЗ вбачатиме в цьому необхідність), однак здебільшого вони підуть на задоволення найнагальніших потреб. Решта 15 млн доларів буде спрямована на відшкодування витрат, пов’язаних із додатковими виплатами закладам охорони здоров’я, задіяним у протидії коронавірусу. Такі виплати вже почало здійснювати НСЗУ – лікарням, центрам ЕМД, мобільним бригадам. Ми встановили показники (10 тис пролікованих пацієнтів з коронавірусом і 15 тис виїздів бригад «швидкої» допомоги або транспортувань хворих на COVID -19 у заклади різних рівнів), після досягнення яких Світовий банк відшкодує державі 15 млн доларів.
ВЗ Куди піде основна частина коштів проєкту?
– Один з найбільших його компонентів – «Модернізація опорних лікарень» – передбачає виділення 45 млн доларів на закупівлю обладнання. Втім, це має бути комплексне облаштування й модернізація таких закладів, що включає реорганізацію відділень екстреної допомоги та інсультних центрів, а також трансформацію амбулаторно-діагностичних підрозділів та відділень хірургії одного дня. Тобто ми хочемо створити демонстраційні лікарні, які дійсно відповідатимуть найкращим стандартам і будуть організаційно структуровані для максимально ефективного обслуговування пацієнтів з гострими станами. Для цього має бути відповідна матеріально-технічна база і підготовлений персонал.
ВЗ Що це за обладнання і яка процедура його закупівель?
– Найімовірніше, що обладнання закуповуватиметься централізовано, відповідно до вимог Світового Банку, тобто на зовнішньому міжнародному ринку, згідно з нашими процедурами і регламентами. МОЗ укладатиме відповідні договори з ДП «Медичні закупівлі України», яке й проводитиме такі закупівлі. Щодо переліку обладнання, він досить розгорнутий і попередньо визначений (у додатку до договору). Однак не є вичерпним, можуть бути внесені певні зміни з урахуванням того, яке обладнання в лікарнях уже закуплене, чи воно не застаріло тощо. Однак основний перелік того, що буде закуповуватися, вже маємо. Наприклад, для відділень екстреної медичної допомоги це обладнання загального призначення, функціональні ліжка, фізіологічні монітори, дефібрилятори, пульсоксиметри, портативні аспіратори, апарати для контролю підтримки дихання, ларингоскопи, неінвазивні й інвазивні апарати вентиляції легень, кардіоваскулярне, акушерсько-гінекологічне обладнання, а також те, що потрібне для лікування травм тощо. Тобто все необхідне, аби надати пацієнту необхідну допомогу в такому відділенні, максимально швидко стабілізувати пацієнта в гострому стані, а якщо це можливо, то й відпустити його додому. Тож плануємо закупити й діагностичне та портативне обладнання для амбулаторних процедур, наприклад, проведення різного роду діагностичних обстежень.
ВЗ Не кожне відділення готове не те що використовувати, а іноді й розмістити такий спектр обладнання, а проєкт триватиме до березня 2024 року. Чи встигнуть лікарні підготуватися?
– Так, за попередньою нашою оцінкою більшість приймальних відділень у типових українських лікарнях не відповідають необхідному зонуванню, там елементарно не вистачає площі для забезпечення нових умов роботи. Тому потрібно передусім трансформувати їх у сучасні відділення екстреної медичної допомоги. Маємо визнати, що ця частина роботи є найбільш затратною (і щодо часу, й щодо задіяних коштів), тому ми будемо виважено відбирати лікарні для участі в проєкті. З іншого боку, чекати, доки заклади повністю переоблаштують чи відремонтують приміщення, також не зовсім доцільно. Ймовірно, що доведеться діяти гнучко, тобто закуповувати обладнання частинами, в міру готовності лікарні його встановити. Тим більше, що діагностичне портативне обладнання не потребує особливих умов розміщення. Натомість для нас найважливіше, чи зможемо ми модернізувати лікарню комплексно, а не її невеличку частину. Тому після вивчення проєктної документації спільно розроблятимемо плани реорганізації кожного закладу. Коли побачимо, що його чітко дотримуються, почнемо проводити перші закупівлі й поставки обладнання, яке не потребує особливих монтажних робіт. А після повної готовності відділення можна буде дооснастити його і провести фінальне навчання персоналу. Ми домовилися з МОЗ України про необхідність залучення компанії – підрядника з інженерного нагляду, яка здійснюватиме моніторинг цих процесів і робіт на місцях, забезпечуватиме контроль якості й дотримання стандартів, щоб оновлені заклади належним чином підготувалися до введення в експлуатацію.
ВЗ Донедавна у проєкті Світового банку брали участь 8 областей. Лікарні для нового етапу також обиратимуть із уже відомих регіонів?
– Ні, ми вже не обмежуватимемося цими областями, заохочуватимемо до участі в проекті всі регіони. Єдине, що обиратимемо учасників лише з визначеного переліку опорних лікарень. Їх понад 200, але до проекту зможуть потрапити приблизно 40-50. Сподіваємося, що серед них будуть заклади з усіх областей. Критерії відбору поки що не затверджено. Однак, швидше за все, такими можуть бути наявність проєктної документації з модернізації закладу та її відповідність стандартам, готовність регіону фінансувати такі роботи. Також нас цікавлять лікарні, які залучені до надання допомоги хворим на інсульт, оскільки це визначено пріоритетом проєкту. Сподіваюся, що впродовж місяця чи двох буде визначено перелік закладів-учасників. Можливо, «на вході» ми відберемо дещо більше лікарень, щоб сформувати певний резерв, деякі з них відсіються в процесі впровадження проєкту.
ВЗ Чи рівномірно розподілятимуться кошти серед його учасників?
– Зрівнялівки не буде. Фінансування залежатиме від потреби щодо матеріально-технічного забезпечення закладів, зокрема, їх забезпечення обладнанням. Чого не вистачатиме – те й закуповуватимемо. Тобто менш потужні лікарні можуть отримати більше коштів і навпаки. У проєкті кожному відведена своя роль. Міністерство охорони здоров’я відбиратиме його учасників, власники закладів мають зайнятися їх підготовкою (розробити проєктну документацію, провести експертизу, тендери), Світовий банк – закупити обладнання.
ВЗ Хто навчатиме медиків працювати за новими стандартними процедурами?
– Кошти на це передбачає окремий компонент фінансування проєкту, спрямований на підтримку його впровадження. Наразі МОЗ продовжуватиме співпрацю з ВООЗ щодо розробки тренінгових програм – модулів для підготовки тренерів. Також Міністерство отримає відповідні ресурси для забезпечення тренінгів або на базі симуляційних центрів, або в закладах, які отримуватимуть нове обладнання. Останній варіант навчання безпосередньо на робочому місці – кращий. В цьому ж компоненті передбачені витрати на оплату роботи компанії з інженерного нагляду.
ВЗ У чому «родзинка» нового проєкту?
– Другий, досить великий компонент його фінансування «Підтримка реформ і цільових показників» передбачає, що Світовий банк виділятиме кошти Уряду України (через Міністерство фінансів) за досягнення певних показників охороні здоров’я. Зокрема, йдеться про такі цільові показники, як покращення інсультної допомоги, скорочення тривалості лікування або частки госпітальної допомоги порівняно з амбулаторною, зменшення кількості госпіталізації з приводу хвороб, які можуть бути проліковані на базі амбулаторної ланки та багато інших. Лише коли держава досягає певного показника, вона отримує відповідні кошти, які зможе використати для підтримки заходів охорони здоров’я, соціальних програм і не тільки.
ВЗ Хто це контролюватиме?
– Міністерство фінансів України, МОЗ та НСЗУ. Світовий банк проводитиме верифікацію таких показників, у міру їх виконання й будуть перераховані відповідні кошти. До того ж у запропонованій шкалі є проміжні показники, за які також можна звітувати й отримувати певні ресурси. Тобто це має бути державна політика стимулювання медичних закладів до підвищення якості надання медичної допомоги, адже досягнути таких показників можна лише провівши комплексні зміни. Наприклад, потрібно збільшити кількість пацієнтів, госпіталізованих з інсультом в спеціалізовані лікарні, чи хворих, які отримали тромболізис або тромбоекстракцію в перші години після госпіталізації. Але щоб цього досягти, потрібно визначити, які лікарні будуть законтрактовані НСЗУ на надання такого виду допомоги. Потім скоординувати роботу служби ЕМД, яка госпіталізуватиме пацієнтів у профільні заклади. Навчити персонал надавати допомогу відповідно до сучасних протоколів. Відтак і розробити та затвердити або оновити ці протоколи. І що дуже важливо – забезпечити згадані заклади достатнім запасом тромболітиків. А оскільки тромболітичну терапію можна призначити лише після того, як пацієнт пройде нейровізуалізацію, у лікарнях мають бути встановлені КТ або МРТ. Виходить, що для досягнення одного показника потрібно вжити багато різних заходів.
ВЗ Чи й надалі пріоритетом проєкту буде боротьба із серцево-судинною захворюваністю?
– Так, у семи з восьми областях, які раніше були учасниками проекту, ми сконцентрували увагу на наданні медичної допомоги при інфарктах. Одним з цільових показників, які ми відслідковували, було збільшення кількості стентувань при інфарктах. На початку проєкту він не досягав 100 стентувань на 100 тис населення, через 4 роки Україна вийшли на 300 стентувань на 100 тис. населення. Не можна сказати, що це вдалося лише за рахунок заходів, які впроваджував наш проєкт, але він значною мірою стимулював пріоритетність напрямку для держави. Тобто вона також почала наполегливо працювати над своїм «домашнім завданням». Сподіваємося на таку ж активність і в боротьбі з інсультами та створенні повноцінної мережі відділень екстреної допомоги. Бо наразі менше 1% хворих на інсульт в Україні отримують тромболітики або тромбоекстракцію. І дуже багато таких пацієнтів взагалі не мають доступу до будь-якої ефективної терапії, що спричиняє значний відсоток їх інвалідизації й смертності. Президент України заявив, що хоче спрямувати інвестиції в модернізацію опорних лікарень, тому сподіваємось, що це будуть зустрічні програми, які підсилять одна одну.
ВЗ Перша частина проєкту реалізувалася на регіональному рівні, друга передбачає його централізацію. Це може спричинити якісь додаткові проблеми чи, навпаки, зменшить ризики?
– В цілому на всіх етапах проекту можуть виникати складнощі. Якщо раніше більше відповідальності покладалося на регіони, то нині вона переміститься на МОЗ. Водночас і кошти концентруються на центральному рівні, це може допомогти оптимізувати процеси. Бо раніше в кожному регіоні був свій план закупівель, дуже багато часу витрачалося на моніторинг роздрібнених процесів, які містять і більше ризиків. Тому зараз процедури спростяться, але будуть масштабнішими – це перевага з точки зору менеджменту. Однак гнучкість у підходах до фінансування збережеться. Світовий банк готовий до врахування змін, модифікації формату співпраці, аби лише держава змогла використати отримані кошти з максимальною ефективністю. Водночас як і раніше багато чого залежить від місцевої влади, котра має подбати про підготовку лікарень до входження в проєкт. Ті регіони, які вже мають досвід співпраці зі Світовим банком, можуть показати приклад іншим. Однак на разі всі області отримали практично однакові шанси скористатися додатковими можливостями участі в проєкті й створити у себе зразкові лікарні.
Світлана Тернова, «ВЗ»
