Завершилася серія прямих ефірів, організованих медичною газетою «Ваше здоров`я» та фармацевтичною компанією «Дарниця», присвячених боротьбі з пандемією, яка захопила світ. Нашими гостями стали лікарі різних фахів з різних куточків світу, отже квінтесенція їхнього досвіду напевне стане у нагоді, адже за прогнозами ВООЗ коронавірус, що призводить до захворювання COVID-19, прийшов надовго.
«COVID-19 зрівняв медицину всіх країн світу, але це не привід для радості», – сказав один з наших спікерів Василь Підкамінецький, який працює у штаті Нью-Йорк. Ані специфічних ліків, ані вакцини, ані гарантованих способів ухилитися від інфікування не змогла винайти жодна система охорони здоров`я, незважаючи на рівень фінансування та просунутості.
Ігор Никифорчин, директор з медичних питань Фармацевтичної компанії «Дарниця»
COVID-19: Розділяй та лікуй
Італія, США та Ізраїль з різними результатами виходять з цієї боротьби. Проте алгоритми підготовки, і навіть помилки, у них були однакові. І цьому є просте пояснення – ніхто не хотів сприймати уханський коронавірус як загрозу людству взагалі і власній країні зокрема. Тому карантинні обмеження ввели тоді, коли COVID-19 вже почувався хазяїном ситуації. Чи вплинуло це на статистику захворюваності? Відповідь ми отримаємо згодом. Але вже сьогодні зрозуміло, що головний принцип медицини: «Профілактика завжди дешевша за лікування» не втратить своєї актуальності ще довгий час.
В Італії пішли шляхом створення в лікарнях чистих та «заражених» зон, де знаходилися пацієнти з COVID-19. В США та Ізраїлі виокремлювали для прийому інфікованих один чи декілька медичних закладів , аби інші могли працювати і не наражати на небезпеку пацієнтів та медичний персонал. Напевне в кожній країні намагалися вирішити проблему з огляду на можливості як фінансові, так і кадрові. Але вже на самому початку повернулися до класичного сортування пацієнтів і створення медичних бригад, які б не перетиналися між собою. В Ізраїлі та Америці, приміром, все, що було можливо, перенесли на рівень телемедицини – екран камери телефона та комп`ютера став своєрідним засобом індивідуального захисту для медпрацівника. Хоча і традиційні ЗІС: маски, окуляри, щитки, рукавички, комбінезони та бахіли теж були у медиків повсякденною формою одягу.
Цікавий досвід американських госпіталів, де носіння ЗІС було обов`язковим на всій території медичного закладу і за одяганням лікарями ЗІС слідкували спеціально навчені медичні сестри – це суворо контролювалося. А от приміром, в Ізраїлі захисні обладунки медичний персонал одягав лише тоді, коли заходив в бокс до пацієнта з COVID-19.
Єдине правило, яке на період пандемії об`єднало лікарів всіх країн – доки коронавірус не буде спростований ПЛР-тестом, стався до пацієнта як до інфікованого. Приміром, Олег Туркот, акушерський анестезіолог, професор-асистент з лікарні Johns Hopkins Medical Center, Балтимор, США розповів, що доки не доведено, що коронавірусу немає, пацієнт знаходиться в окремій палаті з потужною витяжкою, а персонал до нього заходить лише в скафандрі. До речі, по лікарні таких пацієнтів завжди водили в супроводі охоронців.
Хто ризикує заразитися COVID-19 найбільше
Микола Рихліцький, лікар-анестезіолог ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня»
Усі лікарі одностайно відносять до групи ризику людей старшого віку, а також тих, хто має супутні патології. Приміром, діабет та ожиріння. Микола Рихліцький, український анестезіолог, який три з половиною тижні працював у команді наших медиків, допомагаючи італійським лікарям, зауважує, що кожний другий пацієнт в реанімації – діабетик. Олег Туркот зазначає, що пацієнти з гіпертонією та іншими серцево-судинними проблемами також мають перебувати під постійною увагою лікарів, адже часто хворіють на COVID-19 з тяжким перебігом. Василь Підкамінецький вважає, що поясненням цьому є те, що коронавірус призводить до суттєвого згущення крові. Тому таким пацієнтам окрім спеціальних препаратів, призначають компресійну білизну, а тим, хто лікується амбулаторно і знаходиться вдома на самоізоляції, медична сестра під час телемедичних сеансів постійно нагадує про необхідність за можливості підтримувати фізичну активність.
Олег Туркот, акушерський анестезіолог, професор-асистент з лікарні Johns Hopkins Medical Center, Балтимор, США
Також до окремої групи ризику належать вагітні. До речі, акушерський анестезіолог наголосив на тому, що жодного випадку передачі небезпечного вірусу від матері до дитини він не зустрічав, проте можливе інфікування новонародженого під час грудного вигодовування. Тому в американських пологових відділеннях обмежили присутність родичів під час пологів, а у породіллі з підтвердженим COVID-19 дитину забирають одразу після народження і нею опікується медичний персонал або хтось з рідних, зазвичай батько.
Щодо твердження, ніби діти не хворіють на COVID-19, то усі лікарі спростовують цю тезу. На жаль, діти хворіють, хоча здебільшого хвороба пербігає в них легше, проте іноді дає ускладенння у вигляді васкуліту.
До речі, щодо перебігу та симптомів, то вони дійсно мають дуже широкий спектр – від повної відсутності до складних форм дихальної недостатності та гарячки. Насторожити мають наступні: відсутність смаку та нюху, пронос, гарячка, задишка, слабкість та стомлюваність, особливо без причини, втрата свідомості, кашель. Взагалі ж зустрічалася певна кількість пацієнтів, які мали клінічну картину COVID-19, проте ПЛР-тести діагноз не підтверджували. Американські лікарі, які стикалися з такою проблемою, наполягають на тому, що лікувати таких пацієнтів все одно треба як COVID-19 позитивних.
Гідроксіхлорохін та інші ліки в боротьбі з COVID-19
Василь Підкамінецький, лікар загальної та невідкладної медицини, працює у штаті Нью-Йорк у приватній практиці
Спочатку цей протималярійний засіб оголосили майже панацеєю від COVID-19. Італійські медики застосовували його навіть разом з азітроміцином, американські ж – лише окремо. Проте і часті ускладнення з боку серцево-судинної системи, і інші фактори швидко зробили цей препарат майже ізгоєм. Однак останнім часом все ж таки повернулися до його поглибленого вивчення щодо лікування тяжких форм коронавірусної хвороби COVID-19. Одне з пояснень такої «поблажливості» певно криється в тому, що специфічних ліків досі не знайдено, отже і доводиться лікувати пацієнтів препаратами в рамках дослідницьких протоколів.
Василь Підкамінецький пропонує активніше застосовувати метод обміну плазми: «В мене особисто є ідея, яку можна дослідити в Україні. Свого часу я займався проблемами детоксикації, і бачив хороші результати застосування обміну плазми. Наприклад, тяжким хворим у стані «цитокінового шторму» вводити реконвалісцентну плазму від тих, хто перехворів COVID-19. Одночасно забирати плазму у пацієнта, який входить у “цитокіновий шторм’’. Це може дати хороший шанс зупинити «цитокіновий шторм». Такі пацієнти є вкрай важкими, і введення тоцилізумабу не завжди є можливим. Обмін плазми бажано проводити перед переведенням пацієнтів на ШВЛ».
Також і Микола Рихліцький, і Василь Підкамінецький звертають особливу увагу на антикоагулянти – всі пацієнти, що мають тяжкий перебіг захворювання, отримують в ситаціонарі еноксапарин двічі на добу.
Щодо ібупрофену, який на початку епідеміїї запідозрили «у змові» з коронавірусом, то він був реабілітований – принаймні американські лікарі його застосовують для зменшення больового синдрому у хворих на COVID-19.
Чого чекати від COVID-19?
Олег Клейнер, завідувач відділення дитячої хірургії медичного центру Ассута Ашдод, Ізраїль
Це питання зараз ставлять собі і лідери країн, і лікарі, і пацієнти. Чи буде друга хвиля восени-взимку? А можливо винайдуть вакцину і людство зможе приборкати цю навалу – принаймні, дуже хочеться в це вірити, адже 6 країн взялися за її розробку, проте покладатися на це не варто. Олег Клейнер, завідувач відділення дитячої хірургії медичного центру Ассута Ашдод, Ізраїль, вважає, що нова хвиля неминуча: «Необхідно готуватися до нового приходу коронавірусу. Але саме готуватися, а не просто очікувати. Основні правила гри перевірені цією пандемією і досі актуальні: дезинфекція, обмеження особистих контактів, самоізоляція на випадок інфікування тощо. Необхідно забезпечити відділення реанімації аппаратами ШВЛ в потрібній кількості, ну і развивати методики скринінгу коронавірусу». Тобто, іншими словами: хочете миру – готуйтеся до війни.
Юлія Новгородська, «ВЗ»
