Симуляційні технології — майбутнє медичної освіти

1232

Симуляційні методи навчання, стрімкий розвиток яких останнім часом спостерігають в усьому світі, нарешті з’явилися і запрацювали в Україні. Куди прилетіли перші ластівки?

ВЗ Сьогодні в Україні часто нарікають на невиправдану диспропорцію тео­ретичної та практичної складових підготовки лікаря — не на користь останньої. Чи змінить ситуацію «віртуальне навчання»?

Олександр ТОЛСТАНОВ, проректор з науково-педагогічної роботи НМАПО ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор
— Дійсно, така проблема існує. На сьогодні не забезпечено реального доступу інтернів до пацієнтів. І тому є кілька пояснень. Змінилися умови роботи, вимоги хворих, а медичні втручання стали настільки складними, що «відпрацьовувати» їх на людях неможливо. Раніше хворі самі прагнули потрапити на клінічні бази, де консультували професори, застосовували нові методи лікування, і їх не дуже турбувало, що там є студенти, які братимуть участь у їх огляді, спостерігатимуть за проведенням операції тощо. Нині хворі не бажають бачити біля свого ліжка «стажерів», та й у молодих лікарів існує певний психологічний бар’єр перед першим «доторком» до пацієнта, особливо якщо це стосується складних втручань. Доки такі маніпуляції не будуть «відшліфовані» до автоматизму, бар’єр між лікарем і пацієнтом зберігатиметься.

Однак ця проблема стосується не лише України — в усьому світі існує тенденція зміни підходів до надання медичної допомоги, страхова медицина стоїть на сторожі безпеки пацієнта, акцентовано увагу на лікарських помилках. З іншого боку, усі розуміють, що підготовка кваліфікованого лікаря неможлива без його практичної участі у вирішенні реальних завдань з порятунку пацієнта, хоча знову ж таки пріоритетом практики «біля ліжка хворого» є лікування, а не навчання студента. Тобто ми опинилися на своєрідному роздоріжжі між відомими принципами «Не нашкодь» і «Людині властиво помилятися». Вирішити цю дилему можливо тільки завдяки новітнім підходам у підготовці лікаря. Тому у світі так активно запроваджують симуляційні технології підготовки фахівців охорони здоров’я, які дають можливість об’єктивно оцінити професіоналізм лікаря і водночас гарантують безпеку пацієнта.

У 2009 році Світовий альянс за безпеку пацієнтів за підтримки ВООЗ опублікував Керівництво щодо забезпечення безпеки пацієнтів для медичних вишів, у якому наголошувалося на необхідності створити безпечне освітнє середовище для набуття клінічних навичок (зокрема із застосуванням симуляційних технологій). Адже в такий спосіб майбутній лікар чи фахівець, який опановує нові навички, не боятиметься припускатися помилок, відпрацьовуватиме техніку і водночас відчуватиме міру своєї відповідальності за результат надання медичної допомоги. Симуляційне навчання має передувати клінічному і допов­нювати його, завдяки чому виникає можливість значно підвищити рівень клінічної компетентності лікаря. До того ж це позитивно впливає на організацію самого нав­чального процесу. Не доводиться чекати, доки в клініці з’явиться «потрібний» пацієнт, у будь-який час можна змоделювати складний або рідкісний випадок і повторити його стільки разів, скільки потрібно для набуття необхідного рівня компетентності фахівця, відсутня «прив’язка» графіка занять до роботи клініки тощо. Крім того, частину функцій викладача бере на себе віртуальний тренажер, який і «нав­чає», і «екзаменує» (до речі, найоб’єктивніше). Безперечно, це стосується як додипломної, так і післядипломної освіти.

ВЗ Що перешкоджає широкому впровад­женню таких технологій в Україні?

— Передусім висока вартість обладнання, подекуди нестача викладацьких кадрів, які володіють методикою симуляційного навчання. Однак сучасний розвиток медичної науки й практики «підштовхує» до розвитку цього напрямку. Безперечно, Україна робить лише перші кроки у «віртуальній освіті» медиків, однак нам не обійтися без пришвидшення процесу, оскільки ми претендуємо на повноцінну інтеграцію у світове співтовариство і декларуємо наміри щодо дотримання міжнародних стандартів. Нині практично всі медичні виші України запроваджують елементи симуляційного навчання, і це лише початок.

Наша академія також ініціювала створення Центру симуляційного навчання — уже відремонтоване і обладнується відповідне приміщення, а нещодавно відкрито першу чергу нового центру — кабінет лабораторної діагностики. Це спільний проект НМАПО ім. П. Л. Шупика, компанії Mindray (КНР), яка є одним із провідних світових постачальників медичного обладнання, та її українського партнера — компанії «ХімЛаборРеактив». Вони інвестували у відкриття кабінету понад 800 тис. грн. Тож уже за кілька тижнів наші слухачі з усіх регіонів України зможуть долучитися до роботи на найсучаснішому обладнанні для клініко-діагностичних досліджень.

Безумовно, передусім це розраховано на фахівців із лабораторної діагностики (вони відпрацьовуватимуть практичні навички), однак плануємо ознайомити з роботою обладнання і сімейних лікарів, і керівників медичних закладів, від яких залежить прийняття рішення щодо оснащення лабораторій. До того ж фахівці кафедр імунології та вірусології зможуть проводити тут свої наукові дослідження.

ВЗ Як швидко центр наповниться новим устаткуванням?

— Плануємо розширювати його роботу в кілька етапів. Передусім закупимо симулятори для відпрацювання методів надання медичної допомоги при невідкладних станах. Хочемо, аби всі наші інтерни складали залік із цієї дисципліни біля віртуального хворого. Також уже оголошено тендер на закупівлю манекенів, за допомогою яких інтерни опановуватимуть інвазивні методи втручання (пункції під контролем УЗД та інші). Сподіваюся, що впораємося з цим етапом впродовж року.

Далі зосередимося на можливості опанування навичок зі складніших втручань (ендоскопічної хірургії тощо). Насамкінець плануємо створити великий симуляційний операційний зал, де з’явиться можливість оволодіти навичками практично з усіх напрямків медицини. Тут буде встановлено маніпулятори для УЗД, КТ, МРТ тощо. Можливо, сьогодні це здається фантастикою, але завтра буде реальністю. Так, потрібні значні кошти, але ми об’єднаємо можливості наших кафедр, які на своїх базах уже мають певне обладнання, наприклад, для опанування початкових навичок лапароскопічних втручань. Дороговартісне ж обладнання немає сенсу розпорошувати — воно буде розміщене в Центрі симуляційного навчання академії. Наше завдання — забезпечити сучасний рівень післядипломної освіти лікарів України. І ми для цього робимо все можливе.

Розмовляла Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»


Коментар

Ганна ЛУНЬОВА, завідувачка кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор
У 2010 році наша академія стала ініціатором проведення щорічних виставок (у поєднанні з науковими конференціями та майстер-класами), де фахівці мали змогу ознайомитися з новітніми технологіями лабораторної діагностики й сучасним обладнанням, за допомогою якого їх можна було впровадити. Але з часом ми зрозуміли, що цих заходів недостатньо — потрібно постійно інформувати якомога ширше коло фахівців, а також керівників закладів охорони здоров’я й управлінців галузі різних рівнів, від яких залежить, можна буде побачити таке обладнання тільки на виставках чи й у лабораторіях лікарень, де воно конче потрібне. У нас з’явився унікальний шанс втілити цю ідею, адже в академії проводилася відповідна робота щодо створення Центру симуляційного навчання, у складі якого і відкрився кабінет з лабораторної медицини.

Також нам вдалося сформували так звану технічну бібліотеку, яка містить великий обсяг інформації про сучасне лабораторне обладнання і постійно оновлюється. Це дуже важливо, адже 80% слухачів, які проходять спеціалізацію в інтернатурі на нашій кафедрі, — біологи за фахом, тож вони не мають можливості отримати таку інформацію під час навчання у своїх вишах. Натомість здобувають її у нас. Маємо амбітні плани, наприклад, розробити цикли тематичного удосконалення з біотехнології (це найсучасніший напрямок у лабораторній медицині). Також усі ми є свідками формування системи громадського здоров’я в Україні і маємо чітко розуміти важливу роль у ній клініко-діагностичних медичних лабораторій. Різні лабораторії (клінічні, гігієнічні, з виявлення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу тощо) повинні становити цілісну мережу, фундаментом якої мають бути саме медичні лабораторії, котрі надають послуги пацієнтам. Тому разом із новоствореною кафедрою громадського здоров’я академії плануємо розробити спільні тематичні цикли чи курси лекцій.

Нині в кабінеті лабораторної діагностики Центру симуляційного навчання встановлено обладнання, без якого неможливо уявити сучасну лабораторію. Однак ми сподіваємося, що воно постійно оновлюватиметься, принайм­ні, це нам пообіцяли наші партнери.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я